Відносини публічної служби
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Відносини публічної служби», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 527 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Які обставини мають бути встановлені для накладення на працівника прокуратури дисциплінарної відповідальності
Питання про наявність підстав для накладення на працівника прокуратури дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника прокуратури до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника прокуратури є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення. З`ясування обставин, які слугували приводом для службового розслідування (скоєння кримінального правопорушення), не може обмежуватися лише проміжними офіційними результатами досудового розслідування. Повідомлення про підозру є тільки формальним/офіційним припущенням органу/посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення ґрунтується на неостаточних (неповних) результатах досудового розслідування і кримінально-правова кваліфікація поставленого їй за провину діяння може бути змінена. З часу оголошення цієї підозри особа набуває статусу підозрюваного, однак її вину у вчиненні злочину ще потрібно довести, принаймні на цій стадії кримінального провадження твердити про її винуватість як доконаний факт не можна. Дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того яку кримінально-правову кваліфікацію ті самі дії працівника прокуратури отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали чи можуть настати для такої особи.
- Дело № 640/18269/20 18.08.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Заява про відкликання заяви про проходження атестація не несе жодних юридичних наслідків
Твердження позивача стосовно направлення Генеральному прокурору заяви про відкликання попередньої заяви про намір пройти атестацію, як на обставину, яка унеможливлює прийняття Кадровою комісією вказаного рішення про визнання позивача таким, що неуспішно пройшов атестацію у зв`язку з неявкою, обґрунтовано не прийнято судом апеляційної інстанції, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», ані Порядком № 221 не передбачено такої можливості.
- Дело № 640/25351/19 Постанова 23.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наслідки неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації за відсутності заяви про перенесення цього етапу на іншу дату
У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Таким чином, у разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, а також за відсутності документального підтвердження поважної причини неявки, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
- Дело № 640/25351/19 Постанова 23.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Оплата вимушеного прогулу пов’язана насамперед з відсутністю у працівника змоги виконувати трудові функції через протиправні дії роботодавця
Конструкція частини першої статті 235 КЗпП України дає підстави для висновку, що оплата вимушеного прогулу має місце у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою. У свою чергу, системний аналіз і тлумачення приписів статті 235 КЗпП України дозволяє окреслити випадки, в яких може мати місце вимушений прогул, а саме у разі: незаконного звільнення працівника; незаконного переведення працівника на іншу роботу; затримки видачі трудової книжки з вини власника чи уповноваженого ним органу; затримки виконання рішення про поновлення на роботі; необґрунтованої відмови в прийнятті на роботу; несвоєчасного укладення трудового договору; унаслідок неправильного формулювання причин звільнення у трудовій книжці, що перешкоджало подальшому працевлаштуванню працівника. При цьому, вимушеності прогулу надають протиправні дії чи бездіяльність роботодавця, унаслідок яких працівник позбавляється права виконувати трудові обов`язки й отримувати за це заробітну плату. Тобто працівник не може вийти на роботу та реалізовувати належне йому право на працю й оплату праці через винні дії (бездіяльність) роботодавця. Отже, вимушений прогул - це час, упродовж якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції.
- Дело № 460/2675/18 Постанова 28.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
У судді відсутнє право на отримання вихідної допомоги у відповідності до норм КЗпП України у зв’язку з припиненням трудових відносин
На суддю, як на особу публічного права із особливим статусом, норми КЗпП України, на які посилається позивач, не розповсюджуються, що виключає застосування до спірних правовідносин відповідних положень трудового законодавства. Окрім того, спеціальний Закон №1402-VIII не передбачає застосування норм трудового законодавства щодо виплати вихідної допомоги суддям. Відповідно, позивач не має правових підстав на виплату вихідної допомоги, передбаченої статтею 44 КЗпП України, у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток. Умови і порядок виплати вихідної допомоги судді визначені спеціальним Законом №1402VIII, яким передбачено виплату вихідної допомоги судді у зв`язку з відставкою, а саме статтею 143 цього Закону встановлено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою. У разі якщо суддя, відставка якого була припинена у зв`язку з повторним призначенням на посаду, знову подасть заяву про відставку, виплата вихідної допомоги не здійснюється. гарантії, встановлені статтею 143 Закону №1402-VIII, на позивача, який не звільнений у зв`язку з відставкою, а з яким припинено трудові відносини у зв`язку з досягненням шістдесяти п`яти років та припиненням повноважень судді, не розповсюджуються, і в нього відсутнє право на отримання вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою. Водночас Закон №1402-VIII не містить норм, які б передбачали виплату вихідної допомоги судді, трудові відносини з яким припинено у зв`язку з досягненням шістдесяти п`яти років та припиненням повноважень судді.
- Дело № 1.380.2019.005130 Постанова 24.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Законодавство, яке підлягає застосуванню при визначенні строків виплати суб’єктом владних повноважень одноразової грошової допомоги поліцейському при звільненні
Отримання одноразової грошової допомоги при звільненні (та умови, за яких це право може бути реалізоване) передбачене законами № 580-VIII, № 2262-ХІІ і конкретизоване у виданих на їх підставі підзаконних нормативних актах (одним з яких є Порядок № 260), норми яких мають сприяти реалізації приписів зазначених законів. Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції є одним із аспектів проходження публічної служби в Національній поліції України і норми законів та підзаконних актів (окремі з яких написані вище), які регулюють цей сегмент питань, є спеціальні для цих правовідносин. Положення статей 116, 117 КЗпП України - загального для цих правовідносин закону - інакші за змістом, але це не дає підстав вважати, що вони мають пріоритетне застосування чи взагалі підлягають застосуванню при вирішенні цього спору. Водночас, приписи пункту 8 розділу VI цього Порядку (в редакції, чинній з 21 серпня 2020 року) встановлюють строк виплати одноразової грошової допомоги (те, про що не зазначено в інших спеціальних для цих відносин нормативних актах): не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом . Положення цього пункту треба розуміти так, що виплата одноразової грошової допомоги (при звільненні зі служби в поліції) має відбутися протягом двох місяців від дати звільнення, тобто може не збігатися з датою звільнення; виплата цієї допомоги поза двомісячним строком теж можлива, якщо бюджетні кошти, призначені для цих потреб, надійшли пізніше зазначеного терміну (по спливу двох місяців), але в такому разі одноразова грошова допомога має бути виплачена протягом п`яти робочих днів після їх надходження.
- Дело № 160/20449/21 Постанова 23.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Метод визначення компенсаційних виплат працівнику за час вимушеного прогулу
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, враховуючи: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
- Дело № 280/3637/20 11.08.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку
Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.
- Дело № 160/2237/22 Постанова 18.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 280/3637/20 11.08.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Обов’язкова умова при звільненні за угодою сторін
Визначення дати звільнення за угодою сторін є обов`язковою умовою такого звільнення, оскільки сприяє свідомому волевиявленню працівника щодо звільнення з підстав, передбачених пунктом1 частини першої статті 36 КЗпП України. Відсутність належного волевиявлення не дає підстави вважати наявним намір працівника звільнитися саме за угодою сторін, а сама по собі згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення також не означає наявність угоди про припинення трудового договору за пунктом1 частини першої статті 36 КЗпП України (за угодою сторін).Отже, недосягнення сторонами угоди щодо припинення трудового договору та відсутність узгодженої дати звільнення позбавляє роботодавця права на звільнення працівника за угодою сторін.
- Дело № 620/11180/21 Постанова 08.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Нормативне правове регулювання, яке підлягає застосуванню до відносин, пов’язаних з проходженням публічної служби
Відносини публічної служби в основі своєї правової природи є наслідком реалізації не лише права на участь в управлінні державними справами, зокрема і реалізації виконавчої влади, через забезпечення доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування, визначеного статтею 38 Конституції України, але і права на працю, оскільки перебування особи на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, є однією із форм реалізації права на працю, закріпленого у статті 43 Конституції України, а тому до відносин публічної служби застосовуються норми трудового законодавства в частині, неврегульованій спеціальним законодавством.
- Дело № 620/11180/21 Постанова 08.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
За яких умов власник вважається таким, що виконав вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові
При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота. Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
- Дело № 760/18077/24 Постанова 17.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 420/6934/21 Постанова 31.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Попередження про звільнення у зв’язку з скороченням осіб, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до трьох років
Законодавством не передбачено форми та способу повідомлення про звільнення у зв`язку з таким скороченням осіб, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Обмежень щодо попередження про наступне вивільнення працівника, який перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, законодавством не встановлено. Водночас, у випадку виникнення трудового спору роботодавець має надати докази, що працівника було повідомлено про відповідне скорочення не менш ніж за два місяці, як того вимагають приписи статті 49-2 КЗпП України. Тобто направлення працівнику повідомлення про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням посади за місцем його перебування у відпустці по догляду за дитиною до трьох років не суперечить ані нормам спеціального Закону № 889-VIII, ані нормам КЗпП України.
- Дело № 640/19317/20 Постанова 07.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Довідка про результати порівняльного аналізу не виключає можливість пропозиції особі іншої роботи одночасно з попереджанням про звільнення
Довідка у довільній формі про результати порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі не може слугувати підставою для неможливості запропонувати позивачу іншу роботу одночасно з попереджанням про звільнення, відповідно до вимог частини 49-2 КЗпП України.
- Дело № 2а-7625/11/2670 19.07.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Якого суб’єкта стосуються вимоги щодо звільнення у відповідності до п. 5 ч. 1 статті 41 КЗпП України
Верховним Судом вже сформовано правову позицію з приводу застосування у подібних правовідносинах пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, який викладено, зокрема, у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 802/2081/18-а, від 16 січня 2018 року у справі № 760/9269/15-ц, відповідно до якої звільнення у відповідності до пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України застосовується до спеціальних суб`єктів - посадових осіб господарських товариств.
- Дело № 600/643/21-а Постанова 26.10.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Досягнення військовослужбовцем граничного віку, як умова для обов’язкового звільнення
Після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби" від 05 квітня 2018 року № 2397-VIII, а саме - з 23.06.2018 року, військовослужбовці, які досягли граничного віку перебування на військовій службі, підлягають звільненню незалежно від їх бажання продовжувати військову службу.
- Дело № 120/2472/19-а 10.06.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Умови реалізації особою рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ права на звільнення у більш короткі строки ніж передбачено законодавством та гарантії для особи у разі зміни власного рішення щодо звільнення
У межах передбаченого пунктом 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - «Положення №114») строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору можуть домовитися про звільнення у більш короткий строк. Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення у рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін. Тому видача уповноваженим органом наказу про звільнення працівника зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку, якщо таке прохання міститься у рапорті про звільнення, є правомірною. Натомість, за змістом наведеного законодавчого припису, до закінчення тримісячного строку попередження особа має право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк. У разі якщо сторони домовилися про звільнення у більш короткий строк, особа має право відкликати поданий рапорт про звільнення до спливу цього строку.
- Дело № 160/3607/19 15.02.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Що розуміється під систематичними прогулами, як підстави для звільнення в порядку пункту 12 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу»
У разі вчинення державним службовцем прогулу (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, суб`єкт призначення або керівник державної служби має право притягнути такого державного службовця до дисциплінарної відповідальності (у разі якщо не минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, а також якщо не минув один рік після його вчинення) у вигляді оголошення догани. У разі ж встановлення систематичності (повторно протягом року) відповідного дисциплінарного проступку державного службовця, суб`єкт призначення або керівник державної служби має право застосувати винятковий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади державної служби. Отже, обов`язковою умовою для звільнення державного службовця є встановлення систематичності (тобто вчинених неодноразово протягом року) прогулів (відсутності на роботі більше трьох годин) цієї особи без поважних причин. Разом з цим, єдиною належною обставиною, яка свідчить про систематичність вчинення державним службовцем такого дисциплінарного проступку як прогул без поважних причин, є чинне рішення суб`єкта призначення (керівника відповідного державного органу) про накладення на даного державного службовця дисциплінарного стягнення за таке ж порушення.
- Дело № 640/13763/20 Постанова 28.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 640/15754/19 Постанова 21.04.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Коли проведення атестації працівника суперечить вимогам Закону України "Про професійний розвиток працівників" та Закону України "Про Національну поліцію"
Атестація працівника, одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції) безумовно до вирішення питань кар`єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження, не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України "Про професійний розвиток працівників" та Закону України "Про Національну поліцію".
- Дело № 814/541/16 06.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Що зумовлює виникнення конфлікту інтересів
Для встановлення наявності потенційного конфлікту інтересів необхідна наявність приватного інтересу осіб у сфері їх службової діяльності, поєднана з існуванням об`єктивної можливості впливу цих інтересів на об`єктивність чи неупередженість прийняття особами рішень або на вчинення чи невчинення ними дій під час виконання зазначених повноважень.
- Дело № 803/849/16 08.07.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Що не являється пропонуванням переліку конкретних посад поліцейському у розумінні пунктів 9 – 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію»
Пропозиція прибути до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України для вирішення питання про подальші трудові відносини особи з цим працедавцем, а також пропозиція ознайомитися з наявними вакансіями, наданими місцевим Центром зайнятості, не є пропонуванням переліку конкретних посад поліцейського у розумінні пунктів 9 – 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію».
- Дело № 520/5147/19 22.10.2020 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.