К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Спори, що стосуються питань процесуального права

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори, що стосуються питань процесуального права», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 535 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС Залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви

    Суд може на свій розсуд спочатку залишити позовну заяву прокурора без руху та повернути її в разі неусунення заявником допущених недоліків у встановлений строк

    Суд, керуючись принципами диспозитивності та пропорційності господарського судочинства (статті 14, 15 ГПК України), може на свій розсуд спочатку залишити позовну заяву прокурора без руху та повернути її в разі неусунення заявником допущених недоліків у встановлений строк (частина четверта статті 174 ГПК України), або ж з урахуванням фактичних обставин справи на підставі пункту 4 частини п’ятої статті 174 цього Кодексу повернути позовну заяву прокурору (без її попереднього залишення без руху)

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Касаційне провадження

    Щодо неможливості подання касаційної скарги прокурором після відмови у прийнятті скарги особи, яку представляє прокурор

    За приписами пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України визначено процесуальне обмеження щодо повторної подачі касаційної скарги після відмови у відкритті касаційного провадження на те саме судове рішення та є загальним для всіх суб’єктів, що також узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Участь прокурора

    Процесуальна дієздатність прокурора та підстави залишення позову без розгляду

    У разі установлення судом відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, позовну заяву прокурора слід залишити без розгляду, як таку, що підписана особою, яка не має права її підписувати. У таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Участь прокурора

    Процесуальна дієздатність прокурора при поданні повторної апеляційної скарги після повернення апеляційної скарги особі, яку представляє прокурор

    Вступаючи у справу шляхом подання апеляційної скарги на боці державного органу, який здатен самостійно реалізувати свої процесуальні права учасника справи та активно реалізовує їх, прокурор фактично дублює цей орган, надаючи йому у такий спосіб додаткові переваги перед іншою стороною спору, яка натомість опиняється у гірших умовах порівняно з реалізацією процесуальних прав, підтримуваним прокурором, відповідачем

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Участь прокурора

    Представництво прокурором в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України

    Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України, відповідно до положень чинного законодавства, наділені правом і мають можливість самостійно вирішувати питання щодо захисту своїх порушених прав, у тому числі шляхом звернення до суду

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Питання представництва

    Можливість представництва прокурором інтересів держави в особі Служби автомобільних доріг

    Служба автомобільних доріг є самостійною юридичною особою та наділена правом на здійснення захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, тому за відсутності доказів невиконання або неналежного виконання нею своїх функцій щодо захисту інтересів держави в сфері користування землями транспорту у прокурора відсутні законні підстави для представництва інтересів держави.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Участь прокурора

    Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів

    Аналіз положень статей 256, 257, 261, 267 ЦК України дає підстави для висновку про те, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. До таких позовів поширюється положення стаття 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб’єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Участь прокурора

    Застосуванню позовної давності у справах за участю прокурора

    У разі пред’явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред’явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідалася або могла довідатися особа, право якої порушене, чи прокурор, уповноважений звернутися до суду в інтересах держави за захистом такого права, зокрема, якщо прокурор довідався чи міг довідатися про порушення права або про особу, яка його порушила, раніше, ніж особа, право якої порушене

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Участь прокурора

    Дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру»

    Дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду (у цьому випадку з апеляційною скаргою), підлягає з’ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки недотримання такої процедури унеможливлює розгляд справи за поданою прокурором апеляційною скаргою

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Висновок експерта

    Питання, які можна ставити судовим експертам у разі призначення судової експертизи

    Винесення на розгляд судових експертів питань правового характеру порушує вимоги п. 2 ч. 2 ст. 98 і п. 1 ч. 1 ст. 99 ГПК України. Крім того, винесення на розгляд судових експертів питань, що виходять за межі предмета доказування у справі, суперечить вимогам п. 1 ч. 2 ст. 98 ГПК України. Тобто якщо запропоновані учасником справи питання для судової експертизи не вимагають спеціальних досліджень, їх вирішення віднесено до компетенції суду, вони входять до предмета доказування у справі, такі питання підлягають дослідженню судом

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Судовий збір

    Розмір ставок судового збору за подання позовних заяв про звернення стягнення на заставлене майно

    Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог Позивача до Відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог Позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності

    Про відповідача у справі щодо порушення прав позивача на винахід внаслідок реалізації товару дистриб’ютором

    Реалізація товару, переданого його виробником відповідачу як дистриб’ютору, не є свідченням того, що право позивача, про захист якого він звернувся до суду, порушене саме відповідачем та саме внаслідок чинності патенту України на винахід, дозвіл (невиключну ліцензію) на використання якого отримав позивач.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Витрати на професійну правничу допомогу

    Щодо черговості етапів відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

    Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): — подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи; — зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу. 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Витрати на професійну правничу допомогу

    Наслідки неповідомлення учасником справи іншого учасника справи про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат

    Неповідомлення учасником справи іншого учасника справи про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а також ненаправлення на його адресу документів на підтвердження відповідних вимог позбавляє іншого учасника справи можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до частин п’ятої, шостої статті 126 ГПК України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Докази та доказування

    Щодо можливості витребування судом з власної ініціативи оригіналу письмовго доказу

    Місцевий господарський суд, за наявності сумнівів в частині поданих учасником справи копій письмових доказів, не позбавлений можливості витребувати у відповідної особи оригінали таких доказів не лише заклопотанням сторін, а й з власної ініціативи.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Забезпечення позову

    Щодо застосування заходів забезпечення позову на підставі статей 136, 137, 140 ГПК України у справі про банкрутство

    Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Судовий збір

    Судовий збір у спорах про зобов’язання повернути нерухоме майно внаслідок визнання недійсним договору купівлі-продажу такого майна

    Позовна вимога про зобов’язання повернути нерухоме майно внаслідок визнання недійсним договору купівлі-продажу такого майна має майновий характер, оскільки по суті є вимогою про витребування майна, а вирішення відповідного спору вплине на склад майна сторін спору та змінить власника майна. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовну заяву майнового характеру.

    Позиция опубликована 24.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Застосування процедур неплатоспроможності фізичних осіб

    З ВІДСТУПОМ! Підстави закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника

    Відсутність заявлених у визначений законом строк вимог конкурсних кредиторів не є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника у попередньому засіданні суду, оскільки не спростовує наявність ознак неплатоспроможності такої особи чи загрози її неплатоспроможності, підтверджених відповідними доказами. БП КГС ВС відступила від висновку, викладеного у постановах КГС ВС від 09.11.2021 у справі № 911/3459/20, від 23.12.2021 у справі № 921/173/21 та від 09.06.2022 у справі № 916/2102/21, про можливість закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, у тому числі у попередньому засіданні суду, якщо після оприлюднення офіційного оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство станом на дату проведення такого засідання до боржника не висунуто вимог, підлягають уточненню шляхом урахування правових висновків, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства

    З ВІДСТУПОМ! Судовий збір під час оскарження судових рішень, які прийняті за результатом розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника

    Під час оскарження в судах апеляційної та касаційної інстанції судових рішень, які прийняті за результатом розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника, судовий збір підлягає сплаті як на ухвалу суду, який становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в незалежності від того, яке судове рішення ухвалив суд першої інстанції - ухвалу або рішення. БП КГС ВС відступила від висновку, викладеного в ухвалах від 27.04.2022 у справі №910/17303/18, від 20.01.2022 у справі №5010/1133/2012-Б-26/30, від 26.04.2021 у справі №5023/2837/11, відповідно до якого заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника, судовий збір розраховуватися на підставі пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства

    З ВІДСТУПОМ! Щодо судового збору під час розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника

    Заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника судовим збором не оплачується, оскільки таку оплату не передбачено Законом України "Про судовий збір". БП КГС ВС відступила від висновку, викладеного в ухвалах від 22.08.2022 у справі №908/802/20, від 28.06.2022 у справі №904/4855/17, від 05.08.2021 у справі №911/2548/17, від 04.11.2021 у справі №914/71/19, відповідно до яких сплата судового збору за розгляд заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника підлягає нарахуванню у відсотковому співвідношенні до ціни позову.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.