Спори, що стосуються питань процесуального права
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори, що стосуються питань процесуального права», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 505 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Щодо виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних помилок
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (постанові, ухвалі) в процесі виготовлення тексту рішення, суд не вправі змінювати його зміст, він лише усуває неточності, які мають технічний характер, або щодо встановлених фактичних обставин справи. Виправлення арифметичної помилки шляхом внесення судом змін у резолютивну частину судового рішення, якщо судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, не відповідає положенням статті 243 ГПК України.
- Дело № 910/3023/24 Постанова 03.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 905/2135/19 Постанова 15.01.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо зазначення в ордері назви суду, в якому надається правова допомога
У разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретну назву такого органу, зокрема суду. Не можна визнавати ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування; 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.
- Дело № 910/10156/17 Постанова 21.04.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наслідки подання позову третьою особою після закінчення підготовчого засідання
У разі подання позову третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, поза межами підготовчого провадження такий позов підлягає залишенню без розгляду на підставі ст. 118 ГПК України.
- Дело № 916/1689/18 Постанова 16.04.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо дотримання прокурором розумних строків для реагування компетентним органом на стверджуване порушення
Прокурором достатньо дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», проте компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не вчинив жодних дій щодо усунення порушень. Встановлені у справі та наведені прокурором обставини свідчать про тривалу бездіяльність уповноваженого органу щодо захисту інтересів держави
- Дело № 914/1000/19 Постанова 28.08.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Статус прокурора у разі відсутності органу або відсутності у такого органу повноважень звертатися до суду
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача
- Дело № 914/774/19 17.08.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Процесуальні наслідки звернення прокурора до суду в інтересах неналежного позивача
Встановлення судом обставини звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, тобто особи, яка не уповноважена на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову, а не залишення позову прокурора без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України, як помилково вважав суд апеляційної інстанції
- Дело № 911/2032/17 26.08.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо оцінки наявності підстав для звернення прокурора до суду саме як самостійного позивача у справі
Судам необхідно оцінити: 1) наявність підстав для захисту прокурором інтересів держави у суді; 2) дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом. Лише за результатами оцінки зазначених складових за наведеним алгоритмом суди можуть дійти висновку щодо наявності правових підстав для відкриття або відмови у відкритті провадження у справі, залишення позовної заяви без руху або її повернення
- Дело № 922/708/19 Постанова 16.09.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Звернення прокурора у разі наявності декількох уповноважених органів
При визначенні органу, в інтересах якого пред’являється позов, прокурор не повинен перелічувати усі без винятку органи, уповноважені державою на здійснення повноважень із захисту інтересів держави у відповідному спорі, оскільки згідно зі статтею 53 ГПК України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурору достатньо довести, що орган, в інтересах якого заявлено позов, уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах і суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи прокурора щодо наявності чи відсутності повноважень органу (-ів) влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах
- Дело № 923/449/18 19.08.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо позову прокурора, в якому позивачем і відповідачем є фактично одна і та ж сама особа
У випадку встановлення судом процесуального випадку, за якого позивачем і відповідачем у справі є фактично одна і та ж сама особа, розгляд заявленого позову у цій частині є неможливим за відсутністю спору як такого
- Дело № 917/468/19 Постанова 07.09.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Обґрунтування наявності підстав відповідними доказами для здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором
У випадку якщо прокурор, звертаючись з позовом, посилається на обставини, які можуть бути підставою для здійснення представництва інтересів держави в суді, однак не надає суду обґрунтування наявності цих підстав з відповідними доказами, суд залишає позовну заяву без руху для усунення цих недоліків. У тому ж випадку, якщо прокурор не посилається на такі обставини або обставини, на які він посилається, не можуть бути підставою для здійснення представництва, і, відповідно, їх обґрунтування і підтвердження доказами не має значення, суд згідно з пунктом 4 частини п’ятої статті 174 ГПК України повертає позовну заяву і додані до неї документи
- Дело № 910/5367/20 Постанова 18.09.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Суд може на свій розсуд спочатку залишити позовну заяву прокурора без руху та повернути її в разі неусунення заявником допущених недоліків у встановлений строк
Суд, керуючись принципами диспозитивності та пропорційності господарського судочинства (статті 14, 15 ГПК України), може на свій розсуд спочатку залишити позовну заяву прокурора без руху та повернути її в разі неусунення заявником допущених недоліків у встановлений строк (частина четверта статті 174 ГПК України), або ж з урахуванням фактичних обставин справи на підставі пункту 4 частини п’ятої статті 174 цього Кодексу повернути позовну заяву прокурору (без її попереднього залишення без руху)
- Дело № 914/1844/18 Постанова 18.08.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо неможливості подання касаційної скарги прокурором після відмови у прийнятті скарги особи, яку представляє прокурор
За приписами пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України визначено процесуальне обмеження щодо повторної подачі касаційної скарги після відмови у відкритті касаційного провадження на те саме судове рішення та є загальним для всіх суб’єктів, що також узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
- Дело № 910/6668/19 Ухвала 17.08.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Процесуальна дієздатність прокурора та підстави залишення позову без розгляду
У разі установлення судом відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, позовну заяву прокурора слід залишити без розгляду, як таку, що підписана особою, яка не має права її підписувати. У таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України
- Дело № 911/936/18 Постанова 02.09.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Процесуальна дієздатність прокурора при поданні повторної апеляційної скарги після повернення апеляційної скарги особі, яку представляє прокурор
Вступаючи у справу шляхом подання апеляційної скарги на боці державного органу, який здатен самостійно реалізувати свої процесуальні права учасника справи та активно реалізовує їх, прокурор фактично дублює цей орган, надаючи йому у такий спосіб додаткові переваги перед іншою стороною спору, яка натомість опиняється у гірших умовах порівняно з реалізацією процесуальних прав, підтримуваним прокурором, відповідачем
- Дело № 910/6144/18 Постанова 06.08.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Представництво прокурором в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України
Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України, відповідно до положень чинного законодавства, наділені правом і мають можливість самостійно вирішувати питання щодо захисту своїх порушених прав, у тому числі шляхом звернення до суду
- Дело № 910/13720/19 Постанова 23.06.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Можливість представництва прокурором інтересів держави в особі Служби автомобільних доріг
Служба автомобільних доріг є самостійною юридичною особою та наділена правом на здійснення захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, тому за відсутності доказів невиконання або неналежного виконання нею своїх функцій щодо захисту інтересів держави в сфері користування землями транспорту у прокурора відсутні законні підстави для представництва інтересів держави.
- Дело № 911/3153/16 22.10.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів
Аналіз положень статей 256, 257, 261, 267 ЦК України дає підстави для висновку про те, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. До таких позовів поширюється положення стаття 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб’єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів
- Дело № 910/19932/17 Постанова 23.07.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Застосуванню позовної давності у справах за участю прокурора
У разі пред’явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред’явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідалася або могла довідатися особа, право якої порушене, чи прокурор, уповноважений звернутися до суду в інтересах держави за захистом такого права, зокрема, якщо прокурор довідався чи міг довідатися про порушення права або про особу, яка його порушила, раніше, ніж особа, право якої порушене
- Дело № 904/1643/19 Постанова 19.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру»
Дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду (у цьому випадку з апеляційною скаргою), підлягає з’ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки недотримання такої процедури унеможливлює розгляд справи за поданою прокурором апеляційною скаргою
- Дело № 906/927/18 Постанова 20.10.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Питання, які можна ставити судовим експертам у разі призначення судової експертизи
Винесення на розгляд судових експертів питань правового характеру порушує вимоги п. 2 ч. 2 ст. 98 і п. 1 ч. 1 ст. 99 ГПК України. Крім того, винесення на розгляд судових експертів питань, що виходять за межі предмета доказування у справі, суперечить вимогам п. 1 ч. 2 ст. 98 ГПК України. Тобто якщо запропоновані учасником справи питання для судової експертизи не вимагають спеціальних досліджень, їх вирішення віднесено до компетенції суду, вони входять до предмета доказування у справі, такі питання підлягають дослідженню судом
- Дело № 910/4568/18 Постанова 15.05.2019 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.