К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Спори, що стосуються питань процесуального права

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори, що стосуються питань процесуального права», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 505 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КХС ВС Забезпечення позову

    Щодо зазначення кількох боржників в ухвалі про забезпечення позову в разі застосування доктрини «підняття корпоративної завіси»

    У разі застосування доктрини «підняття корпоративної завіси» є обґрунтованим зазначення у виконавчому документі (ухвалі про вжиття заходів забезпечення позову) кількох боржників, щодо корпоративних прав яких вжито відповідні заходи забезпечення. Зазначення кількох боржників у такому випадку не суперечить вимогам ч. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідні юридичні особи фактично ототожнюються з їх кінцевим бенефіціарним власником (відповідачем у справі), а їхнє майно — з майном відповідача, яким він опосередковано володіє. Формалізоване тлумачення правових норм у такому випадку призведе до нівелювання мети застосування доктрини «підняття корпоративної завіси» та унеможливить виконання ухвали про забезпечення позову.

    Позиция опубликована 19.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах

    Умова звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам (ст. 336 ГПК України)

    Порядок звернення стягнення на грошові кошти, встановлений у ч. 1 ст. 336 ГПК України, передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій виключно з метою фактичного виконання рішення суду. Основною умовою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до згаданої статті Кодексу, є заборгованість, яка підтверджена рішенням суду, або її не оспорює особа, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.

    Позиция опубликована 19.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Закриття провадження у справі

    Критерії визначення необґрунтованості дій позивача у застосуванні ч. 5 ст. 130 ГПК України

    ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17, під названими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, унаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто ч. 5 ст. 130 ГПК України не визначає конкретних критеріїв для оцінки дій позивача щодо наявності / відсутності необґрунтованих дій позивача, а тому вони встановлюються судом у кожній справі відповідно до виявлених обставин.

    Позиция опубликована 19.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Мирова угода про розстрочення платежів vs. розстрочення виконання судового рішення: відмінності та тотожності

    Стаття 331 ГПК України регулює розстрочення / відстрочення виконання судового рішення, яке вже набрало законної сили та підлягає виконанню. Ця норма дозволяє боржнику одноосібно ініціювати таке розстрочення. У такому випадку відносини між боржником і судом є субординаційними, де суд має право дозволити або відмовити у розстроченні на стадії виконання. Аналіз положень ч. 1 ст. 192 ГПК України свідчить, що мирова угода – це результат дискреційних повноважень сторін спору координаційного (договірного) характеру з метою припинити спір, виражений в укладеному ними та поданому на затвердження суду правочині, який набирає чинності з моменту затвердження судом. Можливість встановлення графіку платежів, у тому числі поза межами річного строку, не заборонено ГПК України як умови для затвердження мирової угоди та є виявленням взаємоузгодженої волі сторін на підставі взаємних поступок, зважаючи на їхні власні інтереси. Тому помилковим є ототожнення «узгодження сторонами мирової угоди умови про розстрочення платежів» (ст. 192 ГПК України) та «розстрочення виконання судового рішення, яке набрало законної сили» (ст. 331 ГПК України).

    Позиция опубликована 19.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Висновок експерта

    Умови повернення коштів за судову експертизу, яка не була проведена

    У разі неможливості проведення дослідження (виконання ухвали суду) з причин, залежних від експертної установи (виконавця експертизи), повернення вже сплачених коштів здійснюється виконавцем у повному обсязі. У разі неможливості проведення дослідження з інших причин, залежних від платника, суду, інших учасників судового процесу, повернення коштів виконавцем дослідження здійснюється частково, з вирахуванням витрат, фактично здійснених виконавцем для виконання заяви або ухвали суду. Тобто експертна установа має право на оплату лише фактично виконаної роботи, що повинна бути належним чином документально підтверджена.

    Позиция опубликована 19.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Учасники судового процесу

    Зміна процесуального статусу від третьої особи до співвідповідача

    Чинне процесуальне законодавство не уповноважує суд на власний розсуд визначати (вказувати, заміняти) особу, яка повинна відповідати за позовною вимогою. Обов’язком суду, який виконується під час розгляду справи, є встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову, тоді як визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним правом позивача. Дії суду щодо зміни статусу учасника справи з третьої особи на відповідача без відповідного клопотання позивача, якому надано виключне право ініціювати залучення до участі у справі співвідповідача, є порушенням принципу диспозитивності та положень ст. 14, 48 ГПК України.

    Позиция опубликована 19.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах

    Поновлення прав через зобов'язання судом державного виконавця відкрити виконавче провадження

    Якщо виконавець повністю не реалізував надані йому права, не застосував усіх можливих (передбачених законом) заходів для досягнення необхідного позитивного результату щодо виконання обов’язкового рішення суду, суди поновлюють порушене право заявника шляхом визнання неправомірною дію щодо відмови у прийнятті до виконання судового рішення (ухвали) та шляхом зобов’язання відкрити виконавче провадження. Зобов’язання державного виконавця відкрити виконавче провадження не є втручанням у дискреційні повноваження виконавчої служби, а є способом поновлення порушених прав та забезпечення обов’язковості виконання судових рішень.

    Позиция опубликована 05.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Повернення коштів за непроведену судову експертизу

    У разі припинення проведення судової експертизи, оплаченої стороною справи, суд може зобов'язати експертну установу повернути кошти, сплачені за експертизу, що не була проведена, з урахуванням витрат, фактично здійснених експертною установою. При цьому експертна установа повинна документально підтвердити обсяги фактично виконаної роботи. Експертна установа, яка отримала оплату за проведення експертизи за ухвалою суду, зобов'язана повернути невикористані кошти, навіть якщо вона не мала процесуального статусу сторони у справі. Питання про повернення коштів за непроведену експертизу вирішується судом у межах тієї ж справи, в якій експертиза була призначена, без необхідності ініціювання окремого судового спору щодо розрахунків за судову експертизу.

    Позиция опубликована 25.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Учасники судового процесу

    Момент, з якого особа набуває статус учасника справи, зокрема відповідача

    За змістом ч. 1, 3, 4 ст. 45 ГПК України сторонами у судовому процесі — позивачами і відповідачами — можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред’явлено позовну вимогу. Згідно із ч. 1, 3 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові — для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження тощо. До позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу (п .1 ч. 1 ст. 164 зазначеного Кодексу). Отже, відповідно до наведених процесуальних норм особа має статус учасника справи ще до моменту звернення позивача до суду з позовом та відкриття провадження у справі (по суті, з моменту складення позивачем остаточного тексту позовної заяви і визначення у ньому певної особи як відповідача). Залишення без руху і повернення судом позовної заяви не впливає на такий статус. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. Водночас зі змісту ст. 175 ГПК України вбачається, що сторони втрачають свій процесуальний статус у разі відмови у відкритті провадження у справі, оскільки ця норма іменує відповідну особу вже не позивачем, а заявником.

    Позиция опубликована 25.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Зловживання процесуальними правами

    Оцінка судом "штучного" або "безпідставного" позову

    Згідно із ч. 1–3 ст. 43 ГПК України учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Положення ГПК України не містять критеріїв визначення безпідставного або штучного позову, а тому однозначно встановити, що позов є штучним або завідомо безпідставним без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, не вбачається за можливе. Питання ймовірного зловживання процесуальними правами повинно оцінюватися з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України. Висновок про штучний характер позову або про те, що він є завідомо (для позивача) безпідставним, не повинен ґрунтуватися на припущеннях. Для визнання позову безпідставним або штучним необхідно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, інакше висновок про те, що подання такого позову є зловживанням процесуальними правами, не буде переконливим і, відповідно, залишення позовної заяви без розгляду може бути розцінене як порушення права позивача на судовий захист. Крім того, подання позивачем нового позову є реалізацією передбаченого ст. 4 ГПК України права на звернення до господарського суду, і саме по собі звернення з таким позовом за недоведеності обставин, зазначених у ч. 2 ст. 43 зазначеного Кодексу, не свідчить про процесуальне зловживання своїми правами позивачем.

    Позиция опубликована 25.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Зловживання процесуальними правами

    Добросовісність користування процесуальними правами під час воєнного стану

    За змістом ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Праву особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондує обов’язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов’язаний демонструвати готовність брати участь у розгляді справи на всіх його етапах та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Ненадання будь-яких доказів відсутності в адвоката обмежень на перетин державного кордону України «на виїзд» у період воєнного стану або інших доказів, що підтверджують його знаходження за межами України та відсутність можливості з об’єктивних причин взяти участь у судовому засіданні, у тому числі в режимі відеоконференції, має ознаки зловживання процесуальними правами. Зважаючи на положення ст. 202 ГПК України, неодноразове відкладення розгляду справи, обізнаність сторін про дату, час і місце наступного судового засідання, невстановлення судом обов’язковою явку учасників справи та враховуючи, участь у засіданні суду є правом, а не обов’язком сторони, суд може розглянути касаційну скаргу по суті за відсутності адвоката, який ініціював оскарження судових рішень.

    Позиция опубликована 25.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Учасники судового процесу

    Наслідки заявлення позивачем вимог до неналежного відповідача

    Відповідно до ч. 1, 3 і 4 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред’явлено позовну вимогу. Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можна задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача. Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), то така особа є неналежним відповідачем. Заявлення позивачем вимог у справі до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові.

    Позиция опубликована 25.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Судовий збір

    Умови, за якими сплачений судовий збір підлягає поверненню в разі закриття (припинення) провадження у справі, у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях

    Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадку відсутності відповідного клопотання у суду немає підстави для повернення сплаченого судового збору за вимогу, в якій провадження у справі закрито.

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Види додаткових судових рішень та їх особливості за ГПК України

    Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Від виду прийнятого судом процесуального рішення, ухваленого за результатом закінчення розгляду справи (ухвали, рішення, постанови), залежить і назва додаткового рішення у справі: додаткова ухвала, додаткове рішення, додаткова постанова.

    Позиция опубликована 15.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Достовірність відповідей ШІ та їхня доказова сила в судовому процесі

    Відповіді штучного інтелекту не визнаються як джерело достовірної науково доведеної інформації, тому відхилення судом клопотання про дослідження їх як доказу у справі є правомірним.

    Позиция опубликована 15.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Штучний інтелект у правосудді: допоміжний інструмент, а не заміна судді

    Штучний інтелект може бути корисним та допоміжним інформативним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити ні суддю, ні принципи належності, допустимості та достовірності доказів, передбачених гл. 5 «Докази та доказування» ГПК України. Технологію слід застосовувати лише для підтримки та посилення верховенства права. Вона може використовуватися лише для підтримки та допомоги судам і суддям у належному управлінні та визначенні проваджень. Ухвалення рішень має явно чи неявно здійснюватися лише суддями. Це не можна делегувати технології або виконувати за її допомогою, судова автономія повинна поважатися.

    Позиция опубликована 15.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Питання представництва

    Щодо моменту, з якого в юридичної особи, зареєстрованої за законодавством України, виникає обов’язок мати електронний кабінет

    З 04.11.2023 (дата набуття змін до абз. 1 ч. 6 ст. 6 ГПК України, внесених Законом № 3424) у всіх юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, виник обов’язок мати електронний кабінет.

    Позиция опубликована 15.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Питання представництва

    Гарантії права на правничу допомогу для осіб з місцезнаходженням на тимчасово окупованій території

    Необґрунтованим є обмеження права особи на отримання професійної правничої допомоги з тих підстав, що місцезнаходження чи місце проживання останньої в умовах війни опинилося в окупації.

    Позиция опубликована 15.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Апеляційне провадження

    Право на апеляційне оскарження для осіб, що не брали участі у справі

    Статтями 17 та 254 ГПК України процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення наділені особи, які не брали участі у справі, але судове рішення стосується їхніх прав, інтересів та (або) обов’язків. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст.17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов’язки, і такий зв’язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Це означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов’язки, і про які саме. Рішення є таким, що прийняте про права та обов’язки згаданої особи, якщо в його мотивувальній частині містяться висновки суду про права та обов’язки особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав на її права та обов’язки. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права особи, яка не брала участі у справі, а й її процесуальні права, що випливають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв’язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

    Позиция опубликована 15.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Докази та доказування

    Преюдиційність рішення АМКУ

    У разі наявності відповідного рішення АМКУ в антимонопольній справі, правомірність якого буде встановлено судовим рішенням, яке набрало чинності, обставини щодо законності цього рішення АМКУ, встановлені судом, є преюдиційними в силу приписів ст. 75 ГПК України та повторного доведення не потребують.

    Позиция опубликована 08.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT