Спори, що виникають з корпоративних відносин
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори, що виникають з корпоративних відносин», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 227 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який вийшов (виключений) з товариства
Вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, що вийшов (виключений) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, яке належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства. При цьому за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної вартості чистих активів товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами.
- Дело № 910/17473/16 Постанова 15.09.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 902/368/19 Постанова 03.03.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу
Визначений статтею 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" правовий механізм виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу, може бути застосований лише у випадку прострочення внесення вкладу чи його частини учасником, що взяв участь у створенні товариства.
- Дело № 904/562/19 Постанова 21.07.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про відсутність права учасника товариства вимагати в судовому порядку про виключення його зі складу часників
Виключення учасника можливе за умови дотримання таких вимог: 1) наявність визначених законом підстав (прострочення внесення вкладу, неподання заяви про вступ до товариства спадкоємцями чи правонаступниками); 2) прийняття рішення про виключення здійснюється лише вищим органом товариства – загальними зборами учасників (частина друга статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). З огляду на те, що законом передбачені вимоги та підстави для виключення учасника зі складу товариства, а також те, що прийняття такого рішення є виключною компетенцією загальних зборів, учасник товариства не має права вимагати в судовому порядку зобов’язати товариство виключити його зі складу учасників та провести державну реєстрацію змін до відомостей в ЄДР.
- Дело № 910/13957/19 Постанова 02.12.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Вихід учасника, якому належить 50 і більше відсотків та здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу
З аналізу норм частини 2 – 5 статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та частина 5 статті17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вбачається, що у випадку, якщо частка у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, учасник може вийти з товариства лише за згодою інших учасників. Зокрема для здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу у випадку виходу одного з учасників товариства, якому належить 50 і більше відсотків, іншим учасникам необхідно надати згоду на вихід, справжність підписів на якій повинна засвідчуватися нотаріально. Надання такої згоди є правом, а не обов’язком учасника.
- Дело № 916/3668/25 Постанова 15.01.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/13957/19 Постанова 02.12.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Не є підставою для застосування судом позовної давності заява про сплив строку, зроблена будь-якою іншою особою, крім сторони у спорі
Визначений статтею 50 Закону України "Про акціонерні товариства" тримісячний строк для оскарження акціонером рішення загальних зборів або порядку прийняття такого рішення є за своєю правовою природою стосовно акціонера господарського товариства спеціальною (скороченою) позовною давністю, а для інших осіб, які оскаржують у судовому порядку рішення загальних зборів, діє загальна позовна давність. Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою, крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності.
- Дело № 910/10134/17 Постанова 12.06.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Період, за який акціонер має право вимагати проведення аудиту
Право вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства є корпоративним правом, яке пов’язане з діяльністю та управлінням справами товариства. Саме з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства особа стає носієм корпоративних прав. Тож відмова товариства в задоволенні вимоги про проведення аудиту за період, коли позивач не був акціонером, не може порушувати його корпоративних прав як акціонера.
- Дело № 924/1237/19 Постанова 30.07.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства на вимогу акціонера
Право акціонера вимагати проведення аудиту не залежить від бажання самого товариства чи його посадових осіб або доцільності проведення такої перевірки, натомість обов'язок товариства забезпечити аудитору можливість провести перевірку виникає відповідно до прямої вказівки закону.
- Дело № 922/1859/19 Постанова 29.04.2020 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.