К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Спори, що виникають з корпоративних відносин

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори, що виникають з корпоративних відносин», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 227 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо належного повідомлення Міністерством юстиції України (його територіальними органами) про розгляд скарги

    Міністерство юстиції України чи відповідні його територіальні органи мають обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб’єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Неповідомлення скаржника, суб’єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, або повідомлення цих осіб у надмірно стислі строки не може вважатися формальним порушенням, оскільки обов’язковість здійснення такого повідомлення передбачена нормами чинного законодавства і суть такого повідомлення зводиться не лише до інформування суб’єкта оскарження та зацікавлених осіб про розгляд скарги, а має забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, надати пояснення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Підстави для відмови Міністерством юстиції України (його територіальними органами) в задоволенні скарги у сфері державної реєстрації за наявності судового спору щодо предмета цієї скарги

    Наявність інформації про судове провадження у зв’язку зі спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави є підставою для відмови в задоволенні скарги, поданої в порядку статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань". Тож Міністерство юстиції України та його територіальні органи не мають права здійснювати перегляд рішень державного реєстратора про державну реєстрацію у випадку, зокрема, коли щодо предмета скарги у сфері державної реєстрації наявний судовий спір.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Забезпечення позову

    Забезпечення позову про визнання недійсним рішення загальних зборів щодо переобрання керівника та скасування відповідного реєстраційного запису шляхом заборони здійснення широкого кола реєстраційних дій стосовно товариства

    Неможливо забезпечити позов шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, які вже були вчинені. Оскарження учасником товариства конкретного рішення загальних зборів, яким змінено керівника, не означає, що загальні збори товариства не можуть ухвалювати інших рішень протягом усього періоду розгляду судом такого спору. Якщо ухвалені загальними зборами рішення потребують реєстрації в ЄДР змін відомостей про юридичну особу, то суд не може забороняти вчиняти відповідні реєстраційні дії. Позов про визнання недійсним рішення загальних зборів щодо переобрання керівника та скасування відповідного реєстраційного запису не може бути забезпечений шляхом заборони здійснення широкого кола реєстраційних дій стосовно товариства.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Виключення осіб зі складу членів (засновників) кооперативу

    Моментом виходу члена з кооперативу є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі кооперативу або вручення заяви цим особам органами зв`язку. Приписи цивільного законодавства та положення статуту кооперативу безпосередньо не пов`язують добровільний вихід члена кооперативу ні з рішенням зборів членів кооперативу, ні з внесенням змін до його установчих документів, тому така заява є достатньою правовою підставою для припинення членства особи у кооперативі.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо корпоративних прав акціонера банку на належні йому акції в разі віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження процедури ліквідації банку

    Зарахування банку до категорії неплатоспроможних та запровадження процедури ліквідації банку не має наслідком припинення права власності акціонера на належні йому акції. Під час здійснення ліквідаційної процедури банку акціонер не позбавляється права власності на акції банку, а з огляду на статтю 319 ЦК України та статтю 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» лише обмежується на певний період у праві на управління банком.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо питань легітимності та повноважень спостережної ради

    За своїми основними функціональними завданнями, визначеними законодавством, чинним у період з 01.10.1991 до теперішнього часу, «спостережна рада» та «наглядова рада» є одним і тим же органом, який здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу товариства та захист прав акціонерів. Відмінність у назві такого органу не свідчить про те, що спостережна рада є іншим, ніж наглядова рада органом акціонерного товариства та виконує інші функціональні завдання. Той факт, що Закон України «Про акціонерні товариства» передбачав інший спосіб обрання членів наглядової ради, ніж той, що був визначений законодавством, чинним до моменту набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства» (у редакції, чинній з 01.05.2018 по теперішній час), не свідчить про те, що наглядова рада, передбачена зазначеним законом, є новим органом акціонерного товариства, оскільки компетенція (функціональне призначення) як спостережної ради, так і наглядової ради є тотожною (однаковою). Закон України «Про акціонерні товариства» (у редакції, чинній з 01.05.2018 по теперішній час) не передбачає утворення наглядової ради як нового органу в акціонерних товариствах, створених до набрання чинності цим Законом. Норми цього Закону передбачають лише утворення наглядової ради, як нового органу саме при заснуванні нового акціонерного товариства на установчих зборах такого акціонерного товариства. Акціонерні товариства, в яких вже утворений та існує орган, з такими ж функціями як у наглядової ради, такий орган повторно не створюють. Такі акціонерні товариства протягом двох років з дати набрання чинності цим законом мають привести свої статути та внутрішні положення у відповідність до його норм, зокрема і в частині, що стосується наглядової ради товариства. Та обставина, що відкрите акціонерне товариство не привело положення свого статуту у відповідність до законодавства щодо зміни найменування цього органу управління (зі «спостережної ради» на «наглядову раду») не свідчить про відсутність у відкритого акціонерного товариства такого органу управління (який здійснює захист інтересів акціонерів та контроль за діяльністю правління акціонерного товариства).

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо права акціонера вимагати здійснення обов’язкового викупу акціонерним товариством належних йому акцій

    Право акціонера вимагати здійснення обов’язкового викупу акціонерним товариством належних йому акцій виникає з моменту прийняття загальними зборами рішення, яке відповідно до частини першої або другої статті 68 Закону України «Про акціонерні товариства» є підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій за умови, що такий акціонер зареєструвався для участі у загальних зборах, на яких прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій, та голосував проти прийняття загальними зборами такого рішення. Тобто, початком перебігу строку, протягом якого акціонер може подати відповідну письмову вимогу, є прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій. Подання акціонером, у якого виникло право вимагати здійснення обов’язкового викупу належних йому акцій, письмової вимоги до товариства не залежить від надання товариством повідомлення про право вимоги обов’язкового викупу акцій, що належать акціонеру. При цьому, норми ЦК України щодо порядку укладення договору (статті 638, 649) застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених статтями 68, 69 Закону України «Про акціонерні товариства», адже йдеться про обов’язковий викуп акцій. І товариство у випадку настання умов, передбачених у статті 68 згаданого Закону, вже позбавлено права на вільне волевиявлення щодо правочину з купівлі-продажу акцій (воно не може відмовитися від укладання цього правочину), воно обмежене у праві погоджувати з акціонером умови правочину на загальних засадах (такі умови вже визначені статтями 68, 69 Закону України «Про акціонерні товариства»: предмет, порядок визначення ціни, строк розрахунків). Строк проведення товариством розрахунку за акції визначено законом. Він починає перебіг з дати отримання вимоги про викуп від акціонера, а не з дати укладення договору.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Ухвалення рішення загальних зборів про невключення до складу учасників товариства спадкоємиці без з’ясування її волі є перебиранням товариством на себе повноваження щодо реалізації права спадкоємиці на вступ чи відмову у вступі до товариства

    Неявка спадкоємиці як власниці частки у статутному капіталі товариства на збори, неподання нею заяви (будь-якої), яка б засвідчувала її волю як спадкоємиці учасника товариства, не свідчить про відмову спадкоємиці від права на вступ до товариства, яке ні Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ні Законом України «Про господарські товариства», ні статутом відповідача не було обмежене будь-яким строком у часі. Приймаючи рішення загальних зборів про невключення до складу учасників товариства (відмову у вступі у товариство) спадкоємиці та виплати їй вартості частки у товаристві без з’ясування її волі, товариство фактично перебрало на себе повноваження щодо реалізації права позивачки на вступ чи відмову у вступі до товариства, адже прийняття такого рішення можливе лише за результатами розгляду відповідної заяви спадкоємиці.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо визнання удаваним договору дарування цінних паперів

    Суд, розглядаючи питання щодо удаваності договору дарування цінних паперів, має встановити мотиви передачі в дар майна, зокрема у випадках, коли дарувальник та обдарований не перебувають у родинних відносинах. Правочин дарування позбавлений економічного сенсу і може бути вчинений лише за наявності дружніх, родинних чи будь-яких інших відносин, які б могли пояснити такий правочин. Позивач, заявляючи вимогу про визнання договору дарування цінних паперів удаваним, має довести: 1) факт укладення правочину, який, на його думку, є удаваним; 2) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно- правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; 3) настання між сторонами інших прав та обов’язків, ніж тих, що передбачені удаваними правочинами. Тож доведення удаваності правочину відбувається не лише шляхом аналізу змісту укладеного правочину (удаваність якого доводиться позивачем), а за допомогою інших, непрямих доказів (зняття обдарованим готівки з банківського рахунку, укладення ним договору займу, публікація оголошень про продаж предмету, який потім був подарований, відсутність родинних чи інших зв’язків, відсутність зрозумілого мотиву укладення договору дарування майна тощо).

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Спосіб захисту права продавця частки у статутному капіталі товариства в разі несплати (неповної оплати) покупцем вартості придбаної частки, яка надалі відчужена третім особам

    Такий спосіб захисту, як розірвання договору купівлі – продажу частки у статутному капіталі товариства, що вже виконаний продавцем, який передав товар (частку), і частково виконаний покупцем, який прийняв товар (частку), здійснив її часткову оплату (основну частину) і надалі відчужив її третім особам, не направлений на відновлення порушеного майнового права продавця, оскільки повернення товару відповідно до правил частини четвертої статті 694 ЦК України є неможливим у зв’язку з відсутністю товару (частки) у власності покупця та, відповідно, є неналежним способом захисту. Способу захисту, який належним чином захистить право продавця на отримання коштів, відповідає позовна вимога про стягнення недоотриманих коштів.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Неможливість одночасного задоволення судом вимог про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів юридичної особи

    Одночасне визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів юридичної особи не відповідає законодавству. У разі визнання акта недійсним у суду немає потреби скасовувати його, оскільки визнання недійсним означає, що він не створює правових наслідків з моменту його вчинення. Скасування ж акта означає втрату чинності таким актом на майбутнє з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності

    Застосування різних строків позовної давності для оскарження рішень загальних зборів окремих юридичних осіб

    Законодавець диференційовано встановив правила позовної давності для вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів окремих юридичних осіб: один рік — для товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю; три місяці — для акціонерних товариств; три роки (загальна позовна давність) — для інших юридичних осіб і громадських об’єднань, зокрема для творчих спілок, як неприбуткових професійних об’єднань у формі громадських організацій.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Забезпечення позову

    Забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення загальних зборів акціонерів та заборони державним реєстраторам проводити реєстраційні дії на підставі оскаржуваного рішення

    Заходи забезпечення позову про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства у вигляді зупинення його дії та заборони державним реєстраторам проводити реєстраційні дії на підставі оскаржуваного рішення відповідають процесуальним нормам, що регулюють корпоративні відносини. Ухвалення судом рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника права звернутися до суду з клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після вжиття судом заходів забезпечення позову.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо компетенції наглядової ради товариства стосовно ухвалення рішення про припинення повноважень члена дирекції та розірвання з ним трудового договору

    До виключної компетенції наглядової ради товариства належить ухвалення рішення про припинення повноважень члена дирекції та розірвання з ним трудового договору в будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав. При цьому під час реалізації вказаної процедури має бути дотримано відповідні вимоги законодавства й положення установчих документів юридичної особи, які регламентують цю процедуру

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо моменту, з якого договір купівлі-продажу акцій вважається укладеним та строків проведення товариством розрахунку за акції

    Строк проведення товариством розрахунку за акції визначено законом і він починає перебіг з дати отримання вимоги про викуп від акціонера, а не з дати укладення договору. Офертою товариства вважається направлення акціонеру повідомлення про право викупу акцій відповідно до проекту, який був наданий для ознайомлення перед проведенням зборів, а акцептом - вимогу про викуп акціонера, направлену товариству. Для визначення того, чи був договір укладеним, суд повинен встановити факт отримання позивачем проєкту договору від ТОВ. При цьому немає значення – отриманий цей договір від ТОВ поштовим відправленням чи іншим чином

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо права учасника вимагати проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства

    Учасник товариства до прийняття Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" на підставі положень ЦК України був наділений правами вимагати проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства, учасником якого він є. До того ж стаття 41 зазначеного Закону, на підставі якої товариство звернулося із запитом про проведення перевірки, не містить жодних застережень та обмежень періоду проведення аудиторської перевірки фінансової діяльності.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо можливості судового захисту переважного права учасника товариства на придбання частки у разі його відмови від отримання надісланого поштою повідомлення іншого учасника про намір продати свою частку третій особі

    У разі відмови учасника товариства від отримання надісланого поштою повідомлення іншого учасника про намір продати свою частку третій особі, що підтверджується відміткою в поштовому повідомленні, і неподання ним заяви про намір скористатися своїм переважним правом протягом 30 днів з дати відмови на 31 день така частка може бути відчужена третій особі на раніше повідомлених умовах, і в такому разі учасник товариства не має права вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов'язків покупця частки.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Вихід учасника із товариства

    Відступлення учасником товариства частки у статутному капіталі товариства – є відчуженням частки. Таке відчуження потребує волевиявлення особи, яка відчужує частку, й особи, яка приймає частку у власність. Відступлення (відчуження) частки не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки відбувається шляхом укладання договору купівлі-продажу, міни, дарування тощо. Натомість право учасника на вихід із товариства реалізується ним шляхом вчинення одностороннього правочину – подання товариству відповідної заяви про його вихід. І такий правочин не потребує зустрічного волевиявлення чи згоди ані інших учасників товариства, ані самого товариства.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Момент виникнення права власності на частку у статутному капіталі товариства у третьої особи

    Право власності на частку в статутному капіталі товариства у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін. У разі відступлення частки, особа набуває права на частку внаслідок укладення правочину з учасником товариства, а не внаслідок його прийняття до складу учасників товариства загальними зборами чи державної реєстрації відповідних змін.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Виключна компетенція загальних зборів учасників товариства вирішення питань,пов’язаних із внесенням/невнесенням учасником свого додаткового вкладу

    За змістом ст.18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не передбачено такого виду корпоративної відповідальності за невиконання (неналежне виконання) учасником свого обов’язку із внесення додаткового вкладу до статутного капіталу товариства як виключення учасника з товариства. Натомість ця стаття визначає, які рішення мають прийняти загальні збори учасників товариства після спливу строку для внесення додаткових вкладів. Вирішення питань, пов’язаних із внесенням/невнесенням учасником товариства свого додаткового вкладу, закон відносить до виключної компетенції загальних зборів.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT