Спори, що виникають з корпоративних відносин
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори, що виникають з корпоративних відносин», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 227 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Щодо відсутності порушення індивідуальних прав співвласника при укладенні договору оренди між ОСББ та іншою особою без окремого рішення загальних зборів, якщо раніше надано загальну згоду на оренду спільного майна
Для визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, укладеного ОСББ, співвласник багатоквартирного будинку повинен довести не лише факт відсутності рішення загальних зборів на укладення такого договору, а й наявність порушення його індивідуальних прав та інтересів внаслідок укладення такого договору. Підписання головою правління ОСББ оспорюваного договору без наявності у голови правління повноважень на укладення такого договору може свідчити про порушення прав та інтересів самого ОСББ, яке є юридичною особою, у його правовідносинах з іншою особою − стороною договору оренди. Належним способом захисту прав співвласника у разі незгоди з діями правління є ініціювання проведення загальних зборів з відповідного питання.
- Дело № 922/92/25 Постанова 11.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 17.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо корпоративних прав у фермерському господарстві та правомочності його засновників
З моменту державної реєстрації ФГ як юридичної особи право постійного користування земельною ділянкою, наданою засновникові для ведення такого господарства, переходить до ФГ. Після реєстрації саме ФГ як суб'єкт підприємницької діяльності має право використовувати відповідну ділянку за її цільовим призначенням, тобто бути постійним користувачем. У процесі створення ФГ його засновник має обмежені правомочності щодо землі, оскільки його обов'язком є створення ФГ, що й буде користувачем цієї землі. Наявність статутного (складеного) капіталу ФГ дає певний обсяг корпоративних прав особі, частка якої визначається у статутному фонді, у випадку передачі до статутного (складеного) капіталу майна.
- Дело № 916/2938/24 Постанова 19.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 912/1059/24 Постанова 02.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про недопустимість застосування аналогії закону щодо необхідної кількості голосів для ухвалення загальними зборами учасників ТОВ рішення про відміну рішення про ліквідацію ТОВ
При ухваленні рішення про відміну рішення про ліквідацію ТОВ застосовується норма ч. 4 ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яка передбачає, що рішення загальних зборів учасників з питань, не віднесених до тих, що приймаються кваліфікованою більшістю або одностайно, приймаються простою більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу. Аналогія закону щодо застосування вимоги кваліфікованої більшості (3/4 голосів), яка встановлена для прийняття рішення про ліквідацію, не застосовується до рішення про скасування рішення про ліквідацію, оскільки такі правовідносини прямо врегульовані законом. Застосування аналогії закону допускається лише за відсутності правового регулювання спірних відносин і за наявності закону, що регулює подібні відносини.
- Дело № 910/13305/24 Постанова 28.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо господарської юрисдикції спору про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ, укладеного одним із подружжя без згоди іншого з подружжя
Справа у спорі про визнання недійсним укладеного одним з подружжя без згоди іншого подружжя договору щодо розпорядження часткою в статутному капіталі юридичної особи господарський суд має розглядати відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 ГПК України.
- Дело № 922/925/25 Постанова 05.11.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про недопустимість оспорювання учасником товариства, який відчужив частку у статутному капіталі ТОВ, акта приймання-передачі частки на підставі порушення переважного права інших учасників товариства на придбання цієї частки
Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним правочину, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів цим правочином. Сторона правочину не може оспорювати його на підставі порушення прав третіх осіб. Зокрема, учасник товариства, який відчужив частку в статутному капіталі, не може вимагати визнання недійсним акта приймання-передачі частки на підставі порушення переважного права інших учасників товариства на придбання цієї частки. Відсутність порушеного права позивача є самостійною підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин.
- Дело № 910/13819/22 Постанова 17.06.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Право учасника товариства, яка є одночасно керівником звертатися з позовом від імені юридичної особи про стягнення безпідставно набутих коштів з попереднього керівника
Якщо одна особа одночасно є й учасником товариства, і його керівником, та подає позов про стягнення безпідставно набутих коштів з попереднього керівника, зазначаючи свій статус директора, такий позов вважається поданим від імені власника юридичної особи, навіть якщо формально підписаний особою як директором. Крім цього, з позовом про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, може звернутися як власник / учасник, якому належить 5 і більше відсотків статутного капіталу, так і сама юридична особа. Надмірний формалізм у вирішенні питання про прийняття позовної заяви та суворе трактування процесуальних правил позбавляють заявника права на звернення до суду, що є порушенням права на справедливий суд.
- Дело № 917/178/23 Постанова 05.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Особливий правовий статус членів виконавчого органу юридичної особи
Правовий статус членів виконавчого органу юридичної особи, посадових осіб, у тому числі директора, які здійснюють управління діяльністю юридичної особи, значно відрізняється від статусу інших працівників, що обумовлено специфікою його трудової діяльності, яка полягає у виконанні ним функцій з управління юридичною особою. Той факт, що члени виконавчого органу юридичної особи перебувають у трудових відносинах з юридичною особою, не встановлює пріоритету трудового регулювання над цивільним.
- Дело № 902/183/22 Постанова 17.08.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Перехід до спадкоємців обов’язку з відшкодування шкоди, завданої посадовою особою товариства
До спадкоємців переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), що була завдана спадкодавцем, який був посадовою особою товариства, в межах вартості спадкового майна та пропорційно до частки кожного із спадкоємців. Зобов'язання з відшкодування збитків не є таким, що нерозривно пов'язане з особою померлого, спірні правовідносини допускають правонаступництво. Спадкування обов'язку відшкодувати майнову шкоду не залежить від того, чи була присуджена така шкода судом зі спадкодавця за його життя.
- Дело № 910/4707/21 Постанова 15.05.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Фідуціарні обов’язки директора та презумпція добросовісності його дій
Директор товариства має фідуціарні обов'язки дбайливого ставлення та лояльності, що передбачають добросовісне управління в інтересах товариства. У вирішенні питання відповідальності посадової особи перед юридичною особою діє презумпція, що така особа діяла в найкращих інтересах товариства, її рішення були незалежними й обґрунтованими, а фідуціарні обов'язки виконані належним чином. Однак при спростуванні учасником юридичної особи цієї презумпції за одним із критеріїв тягар доведення добросовісності своїх дій переходить до посадової особи. Застосування ст. 92 ЦК України передбачає оцінку не лише формального дотримання посадовою особою вимог законодавства та установчих документів, але й добросовісності, розумності та відповідності її дій інтересам товариства.
- Дело № 911/3853/23 Постанова 11.09.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 904/8586/21 Постанова 14.06.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 905/1575/20 Постанова 16.02.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Обов'язок керівника проявляти належне піклування про справи компанії
Обов'язок керівника проявляти належне піклування про справи компанії означає, що керівник компанії повинен проявляти розумне піклування про її справи, використовувати необхідні професійні навички і здійснювати свої повноваження з необхідною ретельністю.
- Дело № 922/2187/16 Постанова 24.06.2020 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Причинно-наслідковий зв’язок між діями посадової особи та шкодою підприємству, спричиненою санкціями контролюючих органів
Наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями посадової особи і завданою шкодою підприємству підтверджується тим, що внаслідок таких дій контролюючі органи застосували санкції у вигляді штрафу та винесли припис про усунення порушень трудового законодавства, що спричинило матеріальні втрати підприємства.
- Дело № 904/4432/23 Постанова 02.07.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Кваліфікація вини директора як необережность при завданні шкоди підприємству
Суд, вирішуючи спір щодо притягнення особи до відповідальності за завдану шкоду, має визначити форму вини з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо). Вирішення питання про форму вини є різновидом правової оцінки (кваліфікації). Вина директора кваліфікована як необережність, оскільки він не передбачав і не бажав тих наслідків, які фактично настали (помилкова сплата податку на значну суму), хоча, рахувавши конкретні обставини, об'єктивно міг і був зобов'язаний їх передбачити.
- Дело № 904/982/19 Постанова 24.02.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Неможливість зменшення розміру відшкодування шкоди товариству з огляду на необережність директора
Виплата заробітної плати працівнику за час вимушеного прогулу є збитком для ТОВ, oскільки колишній заступник директора як працівник не принесла своїми посадовими діями користі товариству, а її продуктивна праця не була врахована і використана у господарській діяльності ТОВ внаслідок незаконного звільнення. Стаття 1193 ЦК України передбачає можливість зменшення розміру відшкодування за наявності вини саме потерпілого у формі грубої необережності, а не особи, яка завдала шкоди. В такому випадку враховується ступінь вини потерпілого, а також ступінь вини особи, яка завдала шкоди (у разі врахування вини як умови відповідальності). Тому помилковим є висновок про можливість зменшення розміру відшкодування з підстав необережності директора, який завдав шкоди товариству.
- Дело № 918/685/21 Постанова 18.08.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Юрисдикція спору за позовом спадкоємців учасника товариства про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства, у прийнятті до якого спадкоємцям відмовлено
Спір за позовом спадкоємців учасника ТОВ про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства, у прийнятті до якого спадкоємцям було відмовлено, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
- Дело № 920/265/24 Постанова 15.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 26.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо належного позивача у спорах про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства
Позов про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників є належним способом захисту прав учасника товариства, а не самого товариства. Якщо позивачем є юридична особа (товариство), а відповідачами – учасники такого товариства, а позовні вимоги спрямовані на визначення розміру статутного капіталу та визнання власником статутного капіталу одного з відповідачів, то в задоволенні такого позову слід відмовити через відсутність порушеного права чи інтересу самого товариства. Товариство не може мати інтересу у відновленні корпоративних прав своїх учасників, оскільки необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення цього права з боку відповідача.
- Дело № 910/15182/24 Постанова 04.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 920/1305/23 Постанова 25.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 26.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо порушення переважного права учасника ТОВ при відчуженні частки статутного капіталу товариства у випадку, коли частка ТОВ була предметом кількох послідовних правочинів
Переважне право учасника товариства на придбання частки іншого учасника, що продається третій особі, вважається порушеним за відсутності належного письмового повідомлення про намір продажу частки. Крім цього, порушення переважного права є завершеним юридичним фактом і не усувається зворотним викупом часток. Якщо частка була предметом кількох послідовних правочинів, тобто кілька разів відчужувалася з порушенням переважного права, учасник може вимагати переведення на себе прав за останнім договором. Повернення колишніх учасників у товариство через повторний правочин без повідомлення чинного учасника не відновлює порушеного права на переважну купівлю. Для реалізації переважного права учасник зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі, фактично сплаченому покупцем за договором, що підтверджується належними доказами.
- Дело № 910/5625/23 Постанова 02.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 26.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відсутність об'єктивної можливості визначити договір як значний правочин, якщо в момент укладення договору його вартість не була визначена конкретно та пов'язувалася з вартістю фактично наданих послуг
Сам факт вчинення виконавчим органом юридичної особи дій з перевищенням повноважень не може бути єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами. Для визнання такого договору недійсним необхідно довести, що третя особа діяла недобросовісно і нерозумно, тобто знала або не могла не знати про обмеження повноважень представника юридичної особи. Водночас тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента несе юридична особа. Якщо в момент укладення договору його вартість не була визначена конкретно та пов'язувалася з вартістю фактично наданих послуг, контрагент не мав об'єктивної можливості визначити договір як значний правочин та, відповідно, не міг бути обізнаним про наявність / відсутність обмеження повноважень у керівника щодо його укладення.
- Дело № 906/358/25 Постанова 03.06.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 922/4425/24 Постанова 11.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про правовий статус спадкоємця частки у статутному капіталі ТОВ та межі охорони спадкового майна
Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв у спадщину право на частку в статутному капіталі юридичної особи, є власником лише цього права (права на частку) з часу відкриття спадщини та не є власником права на участь у товаристві. Набуття спадкоємцем права власності на частку у статутному капіталі товариства надає йому право на вступ до товариства, яке він як особа, зацікавлена в набутті права на участь у товаристві, може реалізувати та набути повного обсягу корпоративних прав учасника товариства шляхом здійснення державної реєстрації вступу до товариства незалежно від позиції інших учасників товариства та їх згоди на це. Для охорони спадкового майна (частки у статутному капіталі товариства) нотаріус має право укласти договір управління спадщиною з іншою особою, ніж спадкоємець, якщо на момент вжиття заходів з охорони спадкового майна відсутні спадкоємці, які постійно проживали зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, або спадкоємці, які подали заяву про прийняття спадщини. Такий договір є правочином зі скасувальною обставиною, оскільки його дія припиняється з моменту з'явлення спадкоємців та/або прийняття ними спадщини.
- Дело № 910/8275/24 Постанова 28.08.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Юрисдикція спору за позовом акціонера банку, що перебуває в процесі ліквідації, про скасування рішень, якими затверджено зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів
Спір за позовом акціонера банку, що перебуває в процесі ліквідації, про скасування рішень, якими затверджено зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів, підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
- Дело № 910/5736/24 Постанова 24.06.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 31.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо необхідності врахування статусу підприємства оборонно-промислового комплексу при розгляді спорів щодо рішень органів управління
При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень органів управління господарських товариств суд має встановити не абстрактне, а конкретне порушення прав чи охоронюваних законом інтересів акціонера, що дозволяє зіставити їх з інтересами інших учасників товариства та самого товариства, які можуть бути порушені визнанням недійсним рішень органів. При цьому, якщо товариство належить до підприємств оборонно-промислового комплексу, суд зобов’язаний враховувати особливості його діяльності в умовах особливого періоду, зокрема під час дії воєнного стану, встановленого відповідно до Закону України «Про оборону України», та виходити з неприпустимості блокування господарської діяльності таких товариств.
- Дело № 910/6685/21 Постанова 15.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 29.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.