Спори, що виникають з корпоративних відносин
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори, що виникають з корпоративних відносин», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 227 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Щодо примусового відчуження корпоративних прав та акцій на користь держави в умовах воєнного стану
Корпоративні права/акції можуть бути об'єктом примусового відчуження (реквізиції) на користь держави в умовах воєнного стану, оскільки вони є майном (майновими правами) у розумінні ст. 190 ЦК України. При цьому реквізиція іноземних інвестицій допускається в умовах воєнного стану, оскільки норми спеціального закону (Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану») в умовах особливого правового режиму превалюють над нормами законів мирного часу (ЦК України та ст. 9 Закону України «Про режим іноземного інвестування»), оскільки право власності, в тому числі приватної, не є абсолютним; його здійснення має певні конституційно-правові межі. Втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства.
- Дело № 910/14243/22 Постанова 24.07.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 29.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Виключення учасника ТОВ, який має солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства у межах вартості невнесеної частини вкладу, перебуває під дією мораторію, встановленого постановою КМУ № 187.
Виключення учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який несе солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства у межах вартості невнесеної частини вкладу, підпадає під дію мораторію, встановленого постановою КМУ № 187, як будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження корпоративних прав особами, пов'язаними з державою-агресором.
- Дело № 916/1947/22 Постанова 30.11.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 29.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо належного та ефективного способу захисту порушеного права особи, яка була виключена зі складу учасників ТОВ, якщо після її виключення змінився розмір статутного капіталу та склад учасників
Належним та ефективним способом захисту порушеного права особи, яка була неправомірно виключена зі складу учасників, якщо після її виключення змінився розмір статутного капіталу та склад учасників, є визначення розміру статутного капіталу та часток учасників з урахуванням названих змін. Рішення суду про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників не має ретроспективної дії. Суд, ухвалюючи таке рішення, має врахувати всі ті зміни, які відбулися у товаристві з дати події, внаслідок якої, з погляду позивача, були порушені його права (ухвалення рішення про виключення учасника, внесення змін до статуту тощо).
- Дело № 911/1484/23 Постанова 27.05.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 12.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо визнання припиненими трудових відносин між директором товариства та товариством на підставі заяви про звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України)
Для належної реалізації права на звільнення за власним бажанням директор товариства має за власною ініціативою як виконавчий орган скликати загальні збори учасників товариства для вирішення питання щодо свого звільнення. У разі коли загальні збори учасників товариства не ухвалюють рішення про звільнення директора за його заявою, він має право звернутися до суду з позовом про визнання трудових відносин припиненими з дати, зазначеної у його заяві про звільнення. Суд може захистити право особи на звільнення шляхом ретроспективного визнання факту припинення трудових правовідносин, що є належним способом захисту порушеного права, спрямованим на припинення правовідносин з управління між директором та товариством. Рішення суду про визнання трудових відносин припиненими є підставою для внесення змін до ЄДР.
- Дело № 922/2226/24 Постанова 04.03.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 12.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо належного відповідача у спорі про стягнення майнової шкоди, пов’язаної з вилученням майна, переданого до статутного капіталу ТОВ
Належним відповідачем у спорі щодо відшкодування позивачам збитків, завданих вилученням у них майна, переданого до статутного капіталу товариства, є суб’єкт господарювання, від якого позивачі набули право на майно.
- Дело № 910/19210/15 Постанова 17.06.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 12.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо визначення ринкової (справедливої) вартості акцій
При визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій оцінці підлягає 1 акція у 100% пакеті акцій (оцінка цілісного майнового комплексу товариства), а не у міноритарному пакеті. У зв`язку з цим має бути обов`язково застосований Національний стандарт №3, який передбачає застосування трьох методів оцінки, включно з майновим, а також Методика комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016 відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 №1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.2008 за №924/15615 (реєстраційний номер Методики 0.1.18). Майновий метод оцінки має бути обов`язково застосований поряд з іншими методами оцінки; не підлягає застосуванню контрольна знижка, передбачена Національним стандартом №1. КП КГС ВС уточнила висновки, викладені у постановах КГС ВС від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 та від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 щодо застосування статей 8 та 65-2 ЗУ "Про акціонерні товариства".
- Дело № 905/671/19 15.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 09.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо визнання недійсним рішення наглядової ради про затвердження ринкової вартості акцій для процедури сквіз-ауту
Такий спосіб захисту як визнання недійсним рішення наглядової ради про затвердження ринкової вартості акцій для процедури сквіз-ауту є належним, але він є неефективним у випадках, коли акціонер звернувся з позовом про визнання недійсним рішення наглядової ради після вчинення відповідного правочину щодо примусового викупу акцій згідно з ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства" і просить визнати право на компенсацію, стягнути суму компенсації або стягнути збитки, завдані викупом акцій по несправедливій (заниженій) вартості. Отже, захист інтересів колишнього міноритарного акціонера відбувається іншими способами компенсаційного характеру, які не вимагають визнання недійсним рішення наглядової ради, яке було ухвалено в процедурі сквіз-аут і є складовою частиною цієї вже завершеної процедури, внаслідок якої вже був вчинений правочин з викупу. КП КГС ВС уточнила правову позицію, викладену у постановах КГС ВС від 18.02.2021 у справі № 908/3492/19, від 16.02.2021 у справі № 910/8714/18 про те, що невідповідність вимогам законодавства рішення наглядової ради в частині затвердження ринкової вартості акцій з метою їх викупу є підставою для визнання такого рішення недійсним, зокрема, ціна акцій, яка ґрунтується на висновку суб`єкта оціночної діяльності, вчиненому з порушенням вимог нормативно-правових актів, не може вважатися дійсною ринковою ціною.
- Дело № 905/671/19 15.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 09.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Визначення належного позивача у справах про покладення солідарної відповідальності за зобов’язаннями товариства на підставі ч. 4 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства»
Боржник в особі ліквідатора – арбітражного керуючого не є належним суб’єктом звернення за правилами ч. 4 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» до учасників товариства, які не повністю внесли вклади
- Дело № 910/15018/19 (910/16887/21) 18.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо юрисдикційності спору про визнання протиправним та скасування рішення міської ради як засновника комунального підприємства про внесення змін до фінансового плану комунального підприємства та ефективності такого способу захисту
Розгляд справи за позовом про визнання протиправним та скасування рішення міської ради про внесення змін до фінансового плану комунального підприємства належить до юрисдикції господарського суду. Оскільки міська рада є засновником комунального підприємства, здійснює щодо нього управлінські повноваження, забезпечує його діяльність, визначає її напрями та несе відповідальність за наслідки такої діяльності, міська рада повинна мати змогу за потреби коригувати фінансовий план комунального підприємства шляхом внесення до нього змін. Визнання рішення міськради протиправним та його скасування не може призвести до захисту або відновлення порушеного права позивача, оскільки оскаржуване рішення вичерпало свою дію. Такий спосіб захисту є неефективним.
- Дело № 922/476/24 04.12.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо господарської юрисдикції спору, який виник між кооперативом та його асоційованим членом, про стягнення членських внесків до кооперативу
Спір, що виник між кооперативом та його асоційованим членом щодо стягнення членських внесків, які справляються для забезпечення поточної діяльності кооперативу, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
- Дело № 916/337/24 06.11.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про підвідомчість господарським судам спорів про оскарження правочину стосовно внесення до статутного капіталу господарського товариства майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, з підстав відсутності згоди одного з подружжя
Спір щодо оскарження правочину стосовно внесення до статутного капіталу господарського товариства майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, з підстав відсутності згоди одного з подружжя є не спором між подружжям про право власності на спільне майно, а спором із правочинів щодо часток у юридичній особі, який належить розглядати за правилами господарського судочинства. Оскільки правочином, яким сформовано частку одного з подружжя (чоловіка позивачки) у статутному капіталі товариства, регулюються права та обов’язки між цим товариством і зазначеною особою, однак не регулюються сімейні права та обов’язки між подружжям, батьками та дітьми, то цей правочин не є правочином у сімейних правовідносинах.
- Дело № 909/516/23 10.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про обрання неефективного способу захисту шляхом оскарження акціонером рішень, які стали підставою для виникнення в нього права на обовʼязковий викуп належних йому акцій
У разі наявності спору між акціонером та акціонерним товариством щодо ціни викупу акцій у разі відсутності спору щодо необхідності проведення процедури обовʼязкового викупу належних позивачу акцій, вимоги позивача про скасування рішень наглядової ради та загальних зборів ПАТ не забезпечать реалізацію права на обовʼязковий викуп належних йому акцій за ціною, яку він вважає справедливою. За умови, що спірним є лише питання про вартість акцій, щодо визначення якої у кожної зі сторін є своя позиція, вирішення спору не поновить порушеного права позивача на викуп належних йому акцій цього акціонерного товариства за запропонованою ним ціною, оскільки у випадку скасування рішень наглядової ради та загальних зборів процедура викупу акцій не може бути реалізована взагалі.
- Дело № 904/1147/23 11.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Арешт корпоративних прав як спосіб забезпечення позову до їхнього бенефіціарного власника. Підняття корпоративної завіси
З огляду на складний комплекс відносин, що склалися в межах групи компаній Ferrexpo, до якої входили як резиденти, так і нерезиденти України і майно якої знаходилося як в Україні, так і за кордоном, та на те, що відповідач є громадянином України і має постійне місце проживання в Україні, відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом вважається право держави, громадянином якої він є. Статус відповідача як кінцевого бенефіціарного власника, контролера корпоративних прав, щодо яких він не є власником, вважається достатнім для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на такі корпоративні права. Підставами для застосування доктрини «підняття корпоративної завіси» можуть бути зловживання корпоративною структурою для уникнення виконання своїх зобов’язань, зокрема й щодо відшкодування завданої шкоди, фактичне управління активами групи компаній як власними.
- Дело № 910/268/23 Постанова 10.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Забезпечення позову, спрямованого на відновлення права власності на частку у статутному капіталі підприємства, шляхом накладення на неї арешту, на належне підприємству нерухоме майно та заборони реєстраторам проводити реєстраційні дії
Накладення арешту на частку в статутному капіталі підприємства та на належне підприємству нерухоме майно жодним чином не вплине на поточну господарську діяльність підприємства, адже не впливає на можливість укладання договорів з контрагентами, здійснення поточної господарської діяльності. Існування таких заходів дає реальну можливість поновлення порушених прав позивача, по захист яких він звернувся до суду, у випадку задоволення його позову, адже метою такого позову є відновлення права власності на придбану частку в розмірі 100 % статутного капіталу підприємства.
- Дело № 910/9426/23 23.02.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства як неефективний спосіб захисту
Саме по собі рішення загальних зборів учасників господарського товариства про наявність згоди загальних зборів на припинення права оренди / суборенди земельних ділянок за договорами про розірвання не порушує прав позивача на участь у загальних зборах та управлінні товариством. Обраний позивачем спосіб захисту прав у вигляді самого лише визнання недійсним рішення загальних зборів про підтвердження факту наявності згоди загальних зборів на припинення права оренди / суборенди земельних ділянок не матиме наслідком ні захист, ні відновлення порушеного права позивача та є неефективним, що становить самостійну підставу для відмови у позові.
- Дело № 925/1442/23 07.11.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо ефективності обрання позивачем такого способу захисту, як визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ задля захисту своїх прав стягувача у виконавчому провадженні
Якщо позивач не пов’язаний будь-якими корпоративними правами щодо товариства, то позов про визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства спрямований на захист не корпоративних прав позивача, а його прав як стягувача у виконавчому провадженні щодо стягнення заборгованості, боржником за яким є товариство. Позивач у цьому випадку як кредитор боржника (товариства) може мати похідний інтерес, зокрема, у сплаті статутного внеску до товариства його учасником, на який у подальшому може бути звернено стягнення як в межах виконавчого провадження, так і в межах справи про банкрутство. Саме спеціальні норми законодавства про банкрутство передбачають ефективні способи захисту інтересів кредитора шляхом покладення субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями товариства на осіб, з вини яких товариство не може виконати свої зобов’язання.
- Дело № 905/197/22 17.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо обсягу документів, які можуть бути витребувані учасником у ТОВ відповідно до статей 5, 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»
Учасник ТОВ має безумовне право на отримання інформації про діяльність товариства, включаючи господарську. Перелік документів, визначений ч. 1 ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», не є вичерпним. До документів, які товариство зобов'язане надати учаснику на його вимогу, належать усі документи, що містять інформацію про діяльність товариства, у тому числі первинні бухгалтерські документи, що підтверджують здійснення господарських операцій. Відмова у наданні учаснику документів щодо діяльності товариства на підставі того, що вони не входять до переліку, визначеного законом, є неправомірною та порушує корпоративні права учасника, зокрема право на участь в управлінні товариством та право на інформацію.
- Дело № 922/3416/24 Постанова 21.05.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про неефективність для захисту майнового інтересу вимоги про скасування реєстраційних дій щодо іншої юридичної особи та неналежність такого способу захисту як заборона використання найменування юридичної особи іншої організаційно-правової форми
Вимоги про скасування реєстраційних дій щодо іншої юридичної особи, не дозволять позивачу ефективно захистити його право та/або законний інтерес, зокрема майновий інтерес щодо збереження майна, яке перебуває в його володінні. Саме у спорі про право позивач має доводити як законність набуття ним прав на майно колгоспу, так і факт того, що саме він є правонаступником колгоспу. Скасування реєстраційних дій не поновить прав позивача на передане йому майно, та не зафіксує статусу його як правонаступника колгоспу в будь-яких публічних реєстрах. Такий спосіб захисту як заборона використання найменування юридичної особи іншої організаційно-правової форми (без доведення, що відповідне найменування є комерційною (фірмовою) назвою та/або захищене іншими правами інтелектуальної власності, встановленими законом) не передбачений законом, тобто є неналежним способом захисту.
- Дело № 826/7514/17 18.12.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо дійсності корпоративного договору, укладеного особою до моменту набуття нею статусу учасника ТОВ
Нікчемним може бути корпоративний договір, який не відповідає вимогам ч. 1 ст. 7 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», щодо безвідплатності та вчинення його у письмовій формі, а не стосовно сторін, які уклали такий договір, зокрема з огляду на те, що ця норма прямо не визначає, що сторонами корпоративного договору можуть бути лише учасники товариства, що, в свою чергу, могло б свідчити про нікчемність такого правочину (недійсність якого встановлена законом).
- Дело № 906/739/23 10.07.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо наявності в позивача охоронюваного інтересу до рішень, ухвалених акціонерами після примусового відчуження (реквізиції) акцій позивача
Захищаючи власне право на володіння акціями, позивач має право оскаржувати в судовому порядку правочини, на підставі яких відбулось примусове відчуження акцій, однак це не свідчить про наявність у позивача охоронюваного інтересу до рішень, ухвалених акціонерами після реквізиції акцій, оскільки припинення права власності на акції свідчить і про відсутність легітимного інтересу до управління юридичною особою, якою управляють нові акціонери. З моменту юридичного факту втрати прав на акції особа позбавляється й відповідних корпоративних прав щодо управління діяльністю товариства, як і права оскарження рішень загальних зборів, прийнятих новими акціонерами.
- Дело № 910/1993/23 21.02.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.