Велика Палата
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Велика Палата», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 1 402 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Рішення, що прийняте про права, інтереси та (або) обов’язки особи, яка не була залучена до участі у справі
Висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки особи можуть міститись в мотивувальній та резолютивній частині рішення. Ці висновки мають різне значення. Саме резолютивна частина рішення містить присуд, який в силу обов`язковості судового рішення як конституційної засади судочинства є обов`язковим до виконання. Тобто рішенням суду про права, інтереси та (або) обов'язки особи, не залученої до участі у справі, є рішення, резолютивна частина якого містить обов'язковий до виконання присуд, спрямований на таку особу. ВП ВС відступила шляхом уточнення від висновків, викладених у постанові ОП КГС ВС від 21 лютого 2019 року у справі № 908/1141/15-г та постанові ВП ВС від 03 квітня 2024 року у справі № 916/4093/21 (п. 108) у частині посилання на те, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у його мотивувальній частині містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.
- Дело № 922/5241/21 Постанова 04.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Визначення суб’єктного складу у справах за позовами прокурора про оспорення передання органом місцевого самоврядування майна у приватну власність
Звертаючись до суду з позовом, прокурор має визначити, на захист яких саме інтересів він звертається – інтересів держави в цілому чи інтересів територіальної громади. Якщо прокурор звертається з позовом, який має на меті оспорити передання органом місцевого самоврядування майна у приватну власність особи, то залежно від того, на захист якого інтересу подано позов (держави в цілому як власника чи територіальної громади як власника), має бути визначено позивача і коло відповідачів. Якщо прокурор захищає суто інтереси територіальної громади, то вона в особі відповідного органу місцевого самоврядування є позивачем за таким позовом, навіть якщо за твердженням прокурора, саме внаслідок незаконних дій (рішення, правочину) цього органу порушено інтереси громади.
- Дело № 922/5241/21 Постанова 04.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо повноважень суду касаційної інстанції скасовувати рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі
Повноваження скасувати судове рішення з направленням справи на новий розгляд, якщо суд нижчої інстанції прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (п. 8 ч. 1 ст. 310 ГПК України), суд касаційної інстанції здійснює незалежно від вимог та доводів касаційної скарги, а також незалежно від того, чи звернулась з касаційною скаргою особа, про права, інтереси та (або) обов`язки якої суд нижчої інстанції ухвалив рішення. ВП ВС відступила від висновку, викладеного у постановах КЦС ВС від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19, від 05 квітня 2023 року у справі № 521/8184/20 про те, що скасування судових рішень на підставі п. 8 ч. 1 ст. 411 ЦПК України можливе саме за скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси; проте така особа не скористалась своїм правом на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також схожих висновків у постанові КГС ВС від 03 вересня 2020 року у справі № 910/17662/19 .
- Дело № 922/5241/21 Постанова 04.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо скасування судового рішення за відсутності підпису судді у його повному тексті
У разі наявності скороченого судового рішення, підписаного всім складом суду, відсутність підпису судді у повному тексті судового рішення (підписаному іншими суддями колегії, які складають більшість від складу суду) не є безумовною підставою для скасування судового рішення відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 411 ЦПК (а так само аналогічних положень п. 5 ч. 3 ст. 353 КАС і п. 3 ч. 1 ст. 310 ГПК), якщо це обумовлено об’єктивними, непереборними причинами, які виникли після проголошення скороченого судового рішення (наприклад, смертю судді). ВП ВС відступила від висновків, викладених у постановах КАС ВС від 24 липня 2025 року у справі № 520/12864/24 та від 01 жовтня 2025 року у справі № 520/21767/23 про те, що оскільки повний текст постанови апеляційного суду не був підписаний одним із суддів через його смерть, таке рішення підлягає обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд згідно з п. 5 ч. 3 ст. 353 КАС України.
- Дело № 946/3565/24 Постанова 11.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Суб’єкт, уповноважений продовжувати строк досудового розслідування в об’єднаних провадженнях, де перше розпочате до 16 березня 2018 року (до початку дії Закону № 2147-VIII)
У разі об’єднання кількох проваджень, де перше розпочате до 16 березня 2018 року (до початку дії Закону № 2147-VIII), продовження строків віднесено до компетенції прокурора, тоді як у випадках, коли перше провадження розпочато після цієї дати, такі повноваження належать і слідчому судді у передбачених випадках нової редакції ст. 294 КПК. У тому разі, коли за часом початку першого з об’єднаних проваджень (що розпочато до 16 березня 2018 року) уповноваженим продовжувати строк досудового розслідування був прокурор, проте таку процесуальну дію вчинив слідчий суддя, то це не є таким порушенням норм процесуального права, що надалі може бути підставою для закриття такого провадження. ВП ВС відступила від висновку, викладеного в постанові ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19, провадження № 51-206кмо22 ), про те, що суб’єктом, уповноваженим продовжувати строки досудового розслідування в об’єднаних кримінальних провадженнях, де перше розпочате до 16 березня 2018 року, є винятково слідчий суддя
- Дело № 755/15993/18 Постанова 25.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Механізм реалізації пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії щодо відновлення електропостачання на час вирішення справи про оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів
Вирішення питання щодо відновлення/припинення або обмеження електропостачання на підставі пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії здійснюється з використанням інституту процесуального права – забезпечення позову шляхом заборони відключення електропостачання такого споживача на час вирішення справи про оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів. ВП ВС відступила від висновків, викладених у постанові КГС ВС від 06 травня 2024 року у справі № 922/5196/23 про те, що норма права, встановлена в абзаці четвертому пункту 7.11 ПРРЕЕ, діє самостійно за наявності визначених в її гіпотезі умов, незалежно від наявності підстав для застосування судом заходів забезпечення позову.
- Дело № 344/13201/23 Постанова 11.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Можливість накладення арешту на частку та корпоративні права члена фермерського господарства в межах виконавчого провадження
Державний / приватний виконавець з метою забезпечення виконання рішення суду наділений повноваженнями накласти арешт як на частку, так і на корпоративні права члена фермерського господарства.
- Дело № 904/1615/22 Постанова 21.01.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо застосування ст. 625 ЦК України до грошових вимог, можливість примусового стягнення яких за судовим рішенням остаточно втрачена
Зобов’язання зі сплати боргу, яке засвідчене судовим рішенням про його примусове стягнення, строк пред’явлення виконання за яким пропущене і в поновленні такого строку суд відмовив, а можливість його виконання втрачена, не може вважатися припиненим у матеріально-правовому сенсі. Таке зобов’язання вважається тим зобов’язанням, вимоги за яким хоч і позбавлені примусового захисту, проте їх добровільне виконання визнається належним. У такому випадку до відповідних грошових вимог (щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку згідно з рішенням) не можна застосовувати правила ч. 2 ст. 625 ЦК України. ВП ВС відступила від висновків, наведених у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2021 року у справі № 759/4755/19, за змістом яких, коли кредитор уже скористався судовим захистом – рішенням суду з боржника стягнуто суму основного боргу, то таке зобов`язання не може вважатись натуральним навіть за умов пропуску стягувачем строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання і відмови в поновленні цього строку судом, оскільки такі обставини не мають правового значення, а кредитор має право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, нарахованих на таке невиконане зобов`язання.
- Дело № 754/511/23 Постанова 11.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо відповідальності споживача за приховане втручання в роботу лічильника газу, яке призводить до викривлення даних обліку споживання газу
Споживач після підписання акта про опломбування лічильника газу несе відповідальність за його збереження і після будь-якого прихованого втручання ним або іншою особою, що має наслідком викривлення даних обліку споживання газу повинен відповідати шляхом нарахування йому необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.
- Дело № 542/881/19 Постанова 11.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Наслідки повернення суми попередньої оплати за товар з ініціативи продавця за наявності заперечень покупця
У разі прийняття покупцем повернутої з ініціативи продавця суми попередньої оплати взаємні зобов`язання сторін вважаються припиненими за домовленістю сторін (частина перша статті 604 ЦК України). Однак, повернення суми попередньої оплати, у тому числі після закінчення строку договору купівлі-продажу (поставки), здійснене з ініціативи продавця (за відсутності передбачених законом або договором підстав), не має наслідком припинення зобов`язання продавця передати (поставити) товар, якщо покупець без невиправданої затримки недвозначно заперечив проти такого повернення і висунув вимогу передати (поставити) товар (наприклад, направив продавцю претензію, лист, подав позов до суду тощо).
- Дело № 911/969/24 Постанова 18.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо припинення зобов’язання внаслідок прийняття покупцем повернутої продавцем суми попередньої оплати за товар без заперечень
Саме по собі закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку. Водночас повернення попередньої оплати не завжди є односторонньою відмовою від договору. Якщо таке повернення прийняте покупцем без заперечень і він тривалий час не вимагав виконання зобов’язання, це свідчить про погодження сторін на припинення зобов’язання за домовленістю.
- Дело № 911/969/24 Постанова 18.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Ефективний спосіб захисту прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення
Ефективним способом захисту прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології, є негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.
- Дело № 922/264/24 Постанова 04.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Суб’єкт оскарження окремої ухвали, постановленої судом під час розгляду справи
Самий лише факт участі особи у справі та наділення її статусом учасника справи не надає їй автоматичного права на оскарження окремої ухвали, постановленої судом під час розгляду справи. Правом на оскарження окремої ухвали в апеляційному або касаційному порядку наділені ті особи (учасники справи або особи, які не брали участі у справі), для яких окрема ухвала породжує юридично значущі наслідки та безпосередньо впливає або може вплинути на їхні права, свободи та/або інтереси, тобто їх стосується.
- Дело № 490/10876/23 Постанова 21.01.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо повноважень судів вищих інстанцій ухвалювати судові рішення по суті питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
Суд апеляційної чи касаційної інстанції має повноваження скасовувати рішення суду попередньої інстанції і постановляти нове судове рішення за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами відповідного судового рішення, відмовляти в її задоволенні, тобто розглядати таку заяву по суті. ВП ВС відступила від висновків, викладених у постанові КЦС ВС від 19 вересня 2018 року у справі № 2-190/2011 , про те, що суди вищих інстанцій не мають повноважень ухвалювати судові рішення по суті питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
- Дело № 361/161/13-ц Постанова 14.01.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Можливість оспорення фраудаторного правочину кредитором, який не був стороною цього правочину
Позов про визнання правочину недійсним з підстав фраудаторності може бути поданий третьою особою, яка не була стороною цього правочину, проте є кредитором відповідача в іншому зобов’язанні та пред’явила майнову вимогу (зокрема, набула або може набути статусу стягувача у виконавчому провадженні).
- Дело № 922/2427/25 Постанова 07.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/6654/24 Постанова 04.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Можливість оспорення господарського договору як фраудаторного поза провадженням про несплатоспроможність боржника
Кваліфікація фраудаторного правочину як такого, що вчинений усупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом ( статті 3 , 13 ЦК України ) допускається в позаконкурсному оспорюванні. Оспорення правочину має відбуватися за ініціативою кредитора як заінтересованої особи шляхом пред`явлення позовної вимоги про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, рецисорний позов).
- Дело № 910/6654/24 Постанова 04.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Обставини, що дають змогу кваліфікувати оплатний цивільно-правовий договір як фраудаторний
Застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент (контрагенти), з яким (якими) боржник учиняє оспорюваний договір; ціна договору (ринкова / неринкова), наявність / відсутність оплати ціни договору контрагентом боржника; дотримання процедури (черговості) при виконанні зобов`язань, якщо така процедура визначена законом імперативно.
- Дело № 910/6654/24 Постанова 04.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний)
Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України). ВП ВС відступила шляхом конкретизації від власного висновку, сформульованого в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16 , про те, що позивач має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України) і послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, визначена ст. 234 ЦК України, так й інша, наприклад підстава, визначена ст. 228 ЦК України.
- Дело № 766/2529/24 Постанова 05.08.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 755/17068/24 Постанова 05.08.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/6654/24 Постанова 04.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо належної перевірки контрагентом юридичної особи обсягу повноважень її керівника при укладенні договору
Посилання в договорі на те, що особа діє на підставі статуту, не можна беззастережно ототожнювати з тим, що третя особа – контрагент – ознайомилася зі статутом. Добросовісний контрагент відповідної юридичної особи має право розраховувати та покладатися на правдивість відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, зокрема й щодо обсягу повноважень керівника юридичної особи. Ознайомлення контрагента юридичної особи з інформацією з Єдиного державного реєстру про цю юридичну особу, зокрема й стосовно обсягу повноважень директора, можна вважати проявом розумної обачності в контексті з’ясування повноважень керівника юридичної особи на представництво її інтересів.
- Дело № 914/768/22 Постанова 03.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо можливості застосування положень глави 17 ЦК України «Представництво» до регулювання діяльності органів управління юридичної особи
Норми про представництво як дії однієї особи від імені та в інтересах іншої особи (глава 17 ЦК України) та норми статті 92 ЦК України призначені для регулювання різних за правовою природою відносин. Ці дві правові категорії мають різну правову природу та різне правове регулювання. З огляду на це норми законодавства, які регламентують правовідносини представництва (положення глави 17 ЦК України, зокрема статті 241 цього Кодексу, яка регулює відносини при вчиненні представником особи правочинів з перевищенням повноважень), не поширюються на регулювання діяльності органів управління юридичної особи. ВП ВС уточнила власний висновок, сформульований у постанові від 13 березня 2024 року у справі №757/23249/17 щодо визнання недійсним правочину, вчиненого представником з перевищенням своїх повноважень та не схваленого надалі довірителем.
- Дело № 914/768/22 Постанова 03.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.