К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний процесуальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний процесуальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 986 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, негласне отримання зразків, використання конфіденційного співробітництва (статті 273–275)

    Застосування агентурних методів при документуванні збуту наркотичних засобів не є свідченням провокації злочину

    Застосування особливих методів ведення слідства – зокрема, агентурних методів – саме по собі не може порушувати право особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний указаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу про схильність особи до вчинення злочину. Матеріали цього кримінального провадження свідчать про те, що в ході ведення оперативно-розшукової справи відносно фігуранта (обвинуваченого) проведені оперативні розшукові заходи, в результаті проведення яких встановлено, що останній здійснює реалізацію наркотичних засобів. Отримана у передбачений законом спосіб інформація про злочинну діяльність обвинуваченого давала обґрунтовані підстави органу досудового розслідування для початку проведення щодо нього заходів (контролю за вчиненням злочину) з метою його викриття та документування. Той факт, що свідок не був наркозалежною особою і сам звернувся до обвинуваченого з пропозицією купити наркотичний засіб, не може свідчити про ознаки провокації з боку правоохоронного органу, оскільки форма домовленостей між сторонами «угоди» про покупку «амфетаміну» в даному випадку не є ключовою. Адже важливим в аспекті кримінального переслідування особи в умовах контролю за її злочинною діяльністю є сам факт того, що особа здійснює збут психотропної речовини і це підтверджується відповідними результатами НСРД. Під час оцінки поведінки учасників закупівель слід брати до уваги, що будь-яка домовленість щодо протиправних дій має обопільний характер, а з урахуванням прийнятих у відповідному середовищі особливостей взаємовідносин між покупцями та реалізаторами наркотичних засобів і вироблених способів конспірації, малоймовірними є односторонні ініціативні дії реалізатора щодо збуту наркотиків. Пропозиція свідка була лише загальним абстрактним виразом готовності таємного агента заплатити певну суму грошей за поставлені наркотики та звернення таємного агента в даному випадку не було обов’язковою умовою для злочинної діяльності засудженого, тобто дії, якої в іншому випадку він не вчиняв. Таким чином поведінка органу досудового розслідування обмежувалася виключно документуванням злочину та була пасивною, як того і вимагають правила КПК під час контролю за вчиненням злочину.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, негласне отримання зразків, використання конфіденційного співробітництва (статті 273–275)

    Відсутність провокації у ході проведення НСРД, до проведення яких було залучено конфіденційну особу

    Прокурор, встановивши, що обвинувачений здійснює розповсюдження наркотичних речовин за місцем свого проживання, прийняв рішення про проведення контролю за вчиненням злочину. Водночас через те, що надмірна цікавість його особою може призвести до витоку інформації та зашкодити процесу документування неправомірної діяльності обвинуваченого, а тому іншим способом, окрім проведення у нього оперативної закупки, неможливо викрити його та отримати відомості про злочин. До проведення НСРД прокурором вирішено залучити конфіденційну особу - закупного зі зміненими анкетними даними, який надав письмову згоду на участь у проведенні таких слідчих дій. Чинне законодавство не передбачає особливих вимог до особи покупця. Наявність або відсутність приятельських відносин між конфіденційною особою та обвинуваченим жодним чином не спростовує висновків суду щодо вчинення обвинуваченим злочинних дій у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що органи досудового розслідування діяли пасивно і не підбурювали обвинуваченого до вчинення злочинів, а відомості про збут ним наркотичних засобів були відомі ще до початку проведення НСРД.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Законні вимоги адміністрації установи виконання покарань не можуть бути провокацією злочину

    Висування законних вимог не може бути провокацією злочину. Верховний Суд не вважає, що зміст чи оформлення графіку чергувань, а також присутність під час перевірки комісією санітарного стану камер ДІЗО/ПКТ працівників медичної частини, свідчить про провокування засудженого на вчинення злісної непокори законним вимогам адміністрації установи виконання покарань.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Обставини, які вказують на відсутність провокації, у тому числі якщо заявник сам телефонував особі, яка вимагала грошові кошти

    Заявник звернувся до правоохоронних органів у зв’язку з тим, що в нього вимагають грошові кошти. За цим зверненням було відкрито кримінальне провадження та правоохоронні органи зобов’язані були перевірити факти, викладені заявником. Дії правоохоронних органів на проведення НСРД стосовно обвинуваченого були розпочаті саме після повідомлення про вчинення ним злочину. При цьому зі сторони заявника будь-яких активних дій, спрямованих на схиляння обвинуваченого до скоєння ним злочину, вчинено не було. Той факт, що заявник сам міг телефонувати обвинуваченому жодним чином не спростовує неправомірні дії останнього та не свідчить про провокацію зі сторони заявника.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, негласне отримання зразків, використання конфіденційного співробітництва (статті 273–275)

    Правомірність проведення оперативної закупки наркотичних засобів як методу документування злочину та відсутність провокації

    Проведення таємної операції у формі оперативної закупки наркотичних засобів є правомірним, якщо існують дані про причетність особи до їх збуту та неможливість документування злочину іншим способом. Відсутність доказів неодноразового та наполегливого схиляння особи до продажу наркотичної речовини свідчить про правомірність застосування цього методу. Визнання особою факту передачі наркотичної речовини за грошові кошти та свідчення про обізнаність щодо діяльності з розповсюдження наркотиків підтверджують законність проведення контролю за вчиненням злочину. Прокурорське рішення про здійснення оперативної закупки обґрунтоване необхідністю документування тяжкого злочину.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Необхідність проведення належного аналізу матеріалів провадження у разі наявності тверджень про провокацію

    Досліджуючи питання провокації, суд мав проаналізувати обставини справи саме стосовно злочину, у якому обвинувачувалася особа, а саме – готування до організації вбивства за обтяжуючих обставин. Навіть якщо особа виявляє намір вчинити певний злочин, це не обов’язково виключає провокацію щодо іншого злочину, який не охоплювався виявленим наміром підозрюваної особи, якщо обставини справи свідчать про те, що умисел на вчинення іншого злочину з’явився у підозрюваного внаслідок підбурювання з боку правоохоронного органу. Тому при аналізі обставин справи з огляду на критерії, які дозволяють відокремити правомірну діяльність з розслідування злочину від провокації, судам належить проводити цей аналіз щодо дій, в яких обвинувачується особа.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Обставини, які вказують, що корупційний злочин був би вчинений обвинуваченим і без втручання органу досудового розслідування, який діяв у пасивний спосіб

    Кримінальна відповідальність за порушення заборони щодо надання неправомірної вигоди службовій особі настає в тому разі, коли особа, яка надає неправомірну вигоду, усвідомлює, що дає її саме такій особі, й у зв’язку з можливостями її посади, значущістю, статусністю та вагомістю цієї посади, переконана в тому, що мету, яку вона переслідує, буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає зазначена посадова особа. Обвинувачений усвідомлював, яку посаду обіймає член конкурсної комісії і саме у зв’язку з цим пропонував йому неправомірну вигоду. Зацікавленість обвинуваченого у вирішенні службовою особою його питання у незаконний спосіб підтверджується і протоколами про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, де простежується направленість дій обвинуваченого на організацію безпосередньої зустрічі з останнім. Відеозапис їх зустрічей, відповідно до якого поведінка і тон розмови обвинуваченого свідчить про встановлення саме ним умов службовій особі, у разі виконання яких він готовий надати неправомірну вигоду (розмір вигоди залежно від посади та час її надання може бути вирішено після позивного проходження конкурсу). З огляду на наведене, злочин був би вчинений обвинуваченим і без втручання органу досудового розслідування, який з початку досудового розслідування діяв у пасивний спосіб, не справляючи на обвинуваченого такого впливу, який би спонукав його до вчинення злочину.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 251 КПК)

    Зміст постанови про контроль за вчиненням злочину

    У ч. 1 ст. 251 КПК законодавець передбачив, що постанова про проведення НСРД повинна містити відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію. У цьому положенні йдеться про працівників правоохоронних органів, тобто слідчого, який буде безпосередньо проводити НСРД або у разі проведення НСРД за дорученням слідчого – уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, органів Державного бюро розслідувань, органів Бюро економічної безпеки України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. У постанові про проведення НСРД слідчим може бути зазначена додаткова інформація, яка стосується цієї слідчої дії. Наприклад, йдеться про інформацію для залучення особи до конфіденційного співробітництва. Однак її відсутність не може тлумачитись як порушення вимог КПК, оскільки Кодекс передбачає вказівку саме на відомості про тих осіб, які реалізовують проведення НСРД зі сторони обвинувачення.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 251 КПК)

    Відсутність в постанові прокурора про контроль за вчиненням злочину згадки про відсутність обставин, які свідчать про провокування, не тягне визнання отриманих доказів недопустимими

    У постанові прокурора про контроль за вчиненням злочину дійсно немає згадки про відсутність обставин, які свідчать про провокування вчинення злочину. Однак прокурор в постанові, на підставі якої здійснюється контроль за вчиненням злочину, може викласти лише ті обставини, які йому відомі на час її ухвалення. У цій справі контроль за вчиненням злочину на підставі цієї постанови було здійснено майже через місяць, тому обставини, які склалися на час його проведення, у тому числі ті, що можуть мати значення для висновку про провокування до вчинення злочину, не могли бути відомі прокурору. Верховний Суд не вважає, що вказані судами попередніх інстанцій недоліки у викладенні тексту постанови свідчать про здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов. Тому є помилковим висновок судів про порушення прав людини і основоположних свобод здійсненими на підставі вказаної постанови діями і, відповідно, недопустимість отриманих в процесі їх здійснення відомостей.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 251 КПК)

    Рішення про проведення та фіксування ходу і результатів проведення контролю за вчиненням злочину

    Відповідно до вимог кримінального процесуального закону, прокурор зобов’язаний у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину зазначити відомості, передбачені ст. 251 та ч. 7 ст. 271 КПК. Однак вимоги про обов’язковість зазначення у постанові прокурора вказівки щодо необхідності застосування аудіо,-відеоконтролю КПК не містить. Протокол про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії (або її етапів) складається слідчим, якщо вона проводиться за його безпосередньої участі, в інших випадках - уповноваженим працівником оперативного підрозділу, і повинен відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 251 КПК)

    Вплив відсутності у протоколі оперативної закупки підпису залегендованої особи на допустимість отриманого доказу

    Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» фіксація та використання результатів оперативно-розшукових заходів регулюються згідно з положеннями глави 21 КПК з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Застосовними є положення ч. 2 ст. 252 КПК, де зазначено, що за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Додаток до протоколу певної слідчої дії чи оперативно-розшукового заходу як його частина додається до такого протоколу у разі необхідності, не являючись його обов'язковою складовою. Відсутність у протоколі оперативної закупки підпису залегендованої особи не тягне за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, адже не є істотним порушенням вимог КПК.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні (стаття 129)

    Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК

    У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа - роботодавець працівника (службовця), який заподіяв шкоду, а не держава.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Слідчий органу досудового розслідування (стаття 40)

    Необхідність усунення суперечностей щодо посади слідчого у процесуальних рішеннях

    У випадках ліквідації територіальних органів МВС при виявленні суперечностей щодо посади слідчого у процесуальних рішеннях необхідно проаналізувати нормативні акти про реорганізацію органу досудового розслідування, отримати інформацію від сторони обвинувачення про те, який слідчий підрозділ здійснював досудове розслідування, чи відбулася передача матеріалів кримінального провадження з одного слідчого підрозділу органу досудового розслідування до іншого та на підставі якого процесуального документа це відбувалося.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Представник потерпілого (стаття 58)

    Представник потерпілої у кримінальному процесі. Неможливість представляти інтереси потерпілої батьком, який не є адвокатом

    Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник-особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Захисником може бути лише адвокат. Якщо ж батько потерпілої не є адвокатом, він не може представляти інтереси потерпілої у кримінальному провадженні.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Права потерпілого (стаття 56)

    Істотність порушення вимог КПК у разі нерозгляду клопотання про забезпечення участі потерпілого у розгляді провадження та розгляд провадження без нього

    Залишення судом клопотання представника потерпілого про забезпечення його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції без розгляду та розгляд кримінального провадження за його відсутності є істотним порушенням вимог КПК.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Електронні (цифрові) докази як основні докази в кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки України

    Основними доказами в кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки України є електронні (цифрові) докази, до яких належать: матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп’ютерні дані), що містяться у відкритих (інтернет; різноманітні засоби масової інформації; соціальні мережі) чи закритих мережах (приватні месенджери та Telegram-канали; особисте листування з використанням комп’ютерної техніки і мобільних телефонів, флешносії, карти пам’яті тощо). Сам по собі факт розміщення інформації на відкритих інтернет-ресурсах не свідчить про її недостовірність, якщо така інформація перевірена у встановленому законом порядку та підтверджена іншими доказами.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (стаття 87)

    Недопустимість як доказів позапроцесуальних розмов з поліцією

    Держава не може обходити процесуальні гарантії, використовуючи позапроцесуальні розмови з поліцією як докази. Допит працівника правоохоронного органу про зміст таких бесід є недопустимим способом отримання доказів, оскільки це порушує право на захист.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Протокол (стаття 104)

    Відсутність у КПК вимоги проставлення підпису на кожному аркуші протоколу слідчої (розшукової) дії особою, яка її проводить

    Положення КПК не передбачають проставлення підпису на кожному аркуші протоколу слідчої (розшукової) дії особою, яка її проводить.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Розподіл процесуальних витрат (стаття 124)

    Звільнення від відбуття покарання не звільняє від сплати процесуальних витрат за проведення експертизи

    Якщо апеляційний суд, змінивши вирок суду першої інстанції, звільнив засудженого від відбуття невідбутої частини основного, а також додаткового покарання, процесуальні витрати за проведення експертизи підлягають стягненню із засудженого на загальних підставах.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Тримання під вартою (стаття 183)

    Оцінка касаційним судом питання про обрання чи продовження запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу щодо осіб, які вчинили державну зраду

    Касаційна інстанція не здійснює нового розгляду питання про обрання чи продовження запобіжного заходу, а оцінює, чи призвели можливі порушення до істотного обмеження прав сторони захисту та чи вплинули вони на законність і обґрунтованість остаточного судового рішення – вироку. Під час дії воєнного стану щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні, зокрема, державної зради, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з огляду на підвищену суспільну небезпеку таких діянь в умовах воєнного стану.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT