К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний процесуальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний процесуальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 986 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. ККС ВС Апеляційний розгляд. Межі перегляду судом апеляційної інстанції (статті 404–405)

    Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту

    Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання лише на підставі їх переказу стороною захисту, за можливості перевірити зміст цих показань шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами (стаття 464)

    Склад суду при розгляді апеляційним судом заяви особи про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

    Одноособовий розгляд суддею апеляційного суду заяви особи про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не узгоджується з вимогами ч. 11 ст. 35 КПК.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану (стаття 615)

    Право суду при підготовці справи до розгляду писати проєкти судових рішень і різні варіанти обґрунтування висновків суду

    У КПК не міститься заборони для суду при підготовці справи до розгляду писати проєкти судових рішень і різні варіанти обґрунтування висновків суду, які потім можуть бути використані судом при виготовленні тексту судового рішення.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Ненадання стороні захисту можливості виступати з вступною промовою не є підставою для скасування вироку, ухваленого у провадженні в якому докази досліджувалися у порядку ч. 3 ст. 349 КПК

    Непроголошення захисником вступної промови, передбаченої ч. 1 ст. 349 КПК, не підставою для скасування вироку, ухваленого у провадженні в якому докази досліджувалися у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, якщо сторона захисту не вказує, яким чином таке порушення перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване рішення, а також за умови, що захисник не був позбавлений процесуальних можливостей висловити позицію сторони захисту під час судового розгляду, на стадії судових дебатів та оскаржити рішення в апеляційному і касаційному порядку.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Дотримання встановленого судом порядку дослідження доказів у кримінальному провадженні

    Судове рішення відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, якщо судом першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 349 КПК встановлено обсяг доказів, які підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження, а учасники провадження, зокрема прокурор, не був обмежений у своїх процесуальних правах, під час дослідження доказів у місцевому суді не заявляв додаткових клопотань, у тому числі щодо обсягу доказів, які необхідно дослідити, та порядку їх дослідження, або з будь-яких інших питань, та не заперечував проти дослідження доказів у встановленому судом порядку, який розпочався саме з допиту свідків.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Обставини, які свідчать про дотримання порядку дослідження доказів у кримінальному провадженні

    Відсутність порушення судом порядку дослідження доказів підтверджується тим, що: суд попередньо з'ясував позицію учасників провадження щодо порядку та обсягу доказів відповідно до вимог ст. 349 КПК; визначений судом порядок дослідження доказів не викликав зауважень чи заперечень від учасників провадження, включаючи обвинувачених та їхніх захисників; сторона захисту не заявляла клопотань про дослідження речових доказів під час судового розгляду; після закінчення стадії дослідження доказів учасники провадження не заперечували проти переходу до стадії судових дебатів.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Забезпечення дотримання вимог ч. 3 ст. 349 КПК та засади змагальності

    Вимоги ч. 3 ст. 349 КПК щодо застосування особливого порядку кримінального провадження дотримані, якщо обвинувачений повністю визнає свою вину, щиро кається, не заперечує фактичні обставини обвинувального акта, а суд належним чином роз'яснює йому та захиснику порядок і наслідки застосування цієї норми, зокрема обмеження права оскаржувати вирок з підстав невідповідності висновків фактичним обставинам, та отримує їх свідому згоду. У змагальному судовому процесі суд є безстороннім, тому з власного переконання не має права вживати активних дій щодо визначення іншого порядку та обсягу дослідження доказів, ніж той що був встановлений після з’ясування думки учасників судового провадження, оскільки це прямо суперечить засаді об’єктивності і неупередженості суду, відображеній, зокрема, у ч. 6 ст. 22 КПК.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Можливість зміни встановленого судом порядку дослідження доказів

    Відповідно до ч. 2 ст. 349 КПК обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені. Посилання сторони захисту на те, що зміна обсягу дослідження доказів не передбачена КПК є необґрунтованими.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Диспозитивність (стаття 26)

    Відмова прокурора від допиту свідків за відсутності заперечень захисту не є порушенням ст. 349 КПК

    Не проведення допиту окремих свідків, які під час досудового розслідування не допитувалися, не порушує вимог КПК, якщо сторона захисту не ініціювала їх виклик, а сторона обвинувачення відмовилася від такого допиту, оскільки ці свідки неодноразово не з'являлися у судові засідання, судові повістки не отримували, судові доручення на їх розшук не були виконані, а прокурор вважав, що ці свідки не надали б суттєвої нової інформації. Прийняття судом такої відмови за відсутності заперечень сторони захисту відповідає вимогам статей 22, 26, 349 КПК та принципам змагальності і диспозитивності кримінального процесу.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Зміна встановленого порядку дослідження доказів не є істотним порушенням вимог КПК

    Сама собою зміна встановленого в порядку ч. 2 ст. 349 КПК порядку порядку дослідження доказів у розумінні ст. 412 КПК не є істотним порушенням, яке є безумовною підставою для скасування оспорюваного рішення.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Зміна обсягу доказів у судовому засіданні за згодою захисника не порушує вимоги КПК

    Суд може визначити скорочений порядок дослідження доказів, якщо проти цього не заперечують учасники кримінального провадження, зокрема, сторона захисту. Якщо обвинувачений не може згадати обставин вчинення ним злочину, то суд може змінити раніше визначений скорочений порядок дослідження доказів, передбачений ч. 3 ст. 349 КПК, та після повторного допиту обвинуваченого знову прийняти рішення про зміну обсягу доказів, які підлягають дослідженню, за умови, що сторони провадження не заперечують проти цього.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Неприпустимість розгляду провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, за відсутності згоди всіх учасників судового провадження

    Законодавець зобов’язує суд установити усі обставини, що мають значення для кримінального провадження, а ст. 349 КПК лише визначає обсяг та порядок дослідження доказів на підтвердження цих обставин. Тобто ч. 3 ст. 349 КПК наділяє суд правом визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, однак таке право виникає лише при згоді всіх учасників судового провадження. Водночас суд має упевнитися і в тому, що учасниками судового провадження суть такого роз’яснення порядку розгляду, сприйнята правильно та переконатися у добровільності їх позицій. Заперечення представника потерпілого проти розгляду провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК зобов’язує суд провести повне дослідження всіх наявних у провадженні доказів. Недотримання цих вимог становить порушення процесуального закону.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Недопустимість розгляду провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК при невизнанні обвинуваченим суб'єктивної сторони злочину

    Якщо у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи за ч. 1 ст. 121 КК обвинувачений, хоча і визнав факт нанесення тілесного ушкодження, однак заперечив умисел на вчинення таких дій, стверджуючи про самооборону, тобто фактично заперечував наявність суб’єктивної сторони кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, то проведення розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, тобто без дослідження доказів у цьому кримінальному провадженні, є істотним порушення вимог кримінального процесуального закону.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Відсутність істотних порушень процесуального порядку дослідження доказів при погодженні обвинуваченим встановленого судом порядку

    Якщо обвинувачений спочатку заперечував проти дослідження доказів, передбаченого ч. 3 ст. 349 КПК, однак після роз’яснень головуючого погодився на цей порядок дослідження доказів, і під час судових дебатів зауважив, що займається волонтерською діяльністю на добровільній основі, не перебуває в жодній організації, тому не може документально підтвердити те, що він волонтер, то твердження захисника про намір засудженого подати додаткові докази його волонтерської діяльності є неспроможними, а підстави для визнання істотними порушеннями норм КПК, які полягають у недотриманні порядку, установленому ч. 3 ст. 349 КПК, відсутні.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Суб’єктивне сприйняття потерпілим визнання вини обвинуваченою не є перешкодою у судовому розгляді кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК

    Відсутність заперечень в учасників судового провадження щодо судового розгляду у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, повне визнання обвинуваченою своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень і надання нею показань щодо обставин їх вчинення є достатньою підставою для застосування вказаної процедури за відсутності процесуальних перешкод. Суб'єктивна оцінка потерпілим щирості каяття обвинуваченої та його твердження про штучність визнання вини не свідчать про істотне порушення процесуальних норм, зокрема вимог ч. 3 ст. 349 КПК.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Неможливості суду переконатися, що обвинувачений повною мірою усвідомлює наявність у його діях усіх елементів складу кримінального правопорушення, виключає розгляд кримінального провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК

    Формальне визнання обвинуваченим своєї вини без деталізації обставин вчинення кримінального правопорушення (способу вчинення, обсягу та вартості майна) не дає суду можливості переконатися, що особа повною мірою усвідомлює наявність у її діях усіх елементів складу інкримінованого кримінального правопорушення. Також незазначення судом у вироку при формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним, способу вчинення кримінального правопорушення та переліку викраденого майна, тобто обставин, які відповідно до ст. 91 цього Кодексу підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, незважаючи на розгляд кримінального провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, суперечить ст. 374 КПК. Такі порушення є істотними порушенням вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення і є підставою для його скасування згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Недопустимість розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, при запереченні обвинуваченим обставин злочину

    Якщо хоча б одна з обставин, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, заперечується стороною, то ця обставина має бути досліджена під час судового розгляду, що не виключає можливості застосування ч. 3 ст. 349 КПК до інших обставин, які не оспорюються. Визнання обвинуваченим вини має бути повним і безумовним щодо всіх складових інкримінованого злочину. Якщо обвинувачений заперечує об'єктивну чи суб'єктивну сторону кримінального правопорушення, зокрема умисел на вчинення злочину або фактичні обставини його вчинення, це виключає можливість застосування спрощеного провадження за ч. 3 ст. 349 КПК. Часткове визнання вини лише щодо окремих фактичних обставин при запереченні інших обов’язкових елементів складу злочину не є підставою для розгляду справи в особливому порядку. За таких обставин суд зобов'язаний провести повне дослідження всіх доказів у загальному порядку судового розгляду.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Обов’язок дослідження доказів у частині вирішення цивільного позову при частковому визнанні обвинуваченим позовних вимог

    Суд не застосовує вимоги ч. 3 ст. 349 КПК та вирішує позов виходячи із наявних в матеріалах кримінального провадження доказів на підтвердження заподіяної матеріальної та моральної шкоди, якщо обвинувачений визнав частково позовні вимоги потерпілого.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Правомірність спрощеного провадження за згодою обвинуваченого без дослідження доказів

    Проведення судового розгляду у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК є правомірним у випадку коли суд роз'яснив учасникам положення указаної частини статті кримінального процесуального закону та наслідки обмеження обсягу дослідження доказів, переконався у добровільності позиції обвинуваченого, правильності розуміння ним змісту обставин обвинувачення та усвідомленні наслідків такого розгляду, сторони не були обмежені в реалізації своїх процесуальних прав, у тому числі шляхом подання відповідних клопотань про зміну обсягу та порядку дослідження доказів. Якщо обвинувачений визнав повністю свою вину у пред’явленому обвинуваченні та надавав показання щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які враховані судом першої інстанції, як такі, що повною мірою узгоджуються з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, то це усуває сумнів щодо правильного розуміння обвинуваченим змісту обставин обвинувачення, а також щодо добровільності позиції й усвідомлення наслідків розгляду справи за процедурою, передбаченою ч. 3 ст. 349 КПК.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Розгляд кримінального провадження у порядку ч.3 ст.349 КПК

    Суд має право обмежити судове провадження допитом обвинуваченого, потерпілого (у частині вирішення цивільного позову) та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого, не досліджуючи інші докази щодо обставин, які ніким не оспорюються, якщо обвинувачений добровільно визнав свою вину в повному обсязі, сторони кримінального провадження погодилися на встановлений порядок дослідження доказів і суд роз'яснив всім учасникам судового провадження, зокрема обвинуваченому, наслідки такого розгляду, а саме неможливість оскаржити встановлені фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, та перевірив добровільність позиції обвинуваченого.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT