Кримінальний процесуальний кодекс України
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний процесуальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 1 986 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Право сторони захисту на ознайомлення з матеріалами розслідування і використання його на власний розсуд. Відсутність повноважень у сторони, яка відкрила матеріали, контролювати ознайомлення з матеріалами розслідування
Ознайомлення з матеріалами розслідування є правом сторони захисту, яке вона використовує на власний розсуд. Якщо сторона підтверджує, що ознайомилася з матеріалами, відкритими іншою стороною, або що вона відмовляється від ознайомлення з такими матеріалами, цього достатньо, щоб приписи частин 1 – 3 та 6 ст. 290 КПК були виконані. Сторона, яка відкрила матеріали, не має повноважень контролювати, в якому обсязі і як детально інша сторона ознайомилася з такими матеріалами. Якщо обвинувачена особа вважає для себе достатнім ознайомитися з копіями матеріалів, наданими їй захисником, і підтверджує це іншій стороні, вона тим самим засвідчує, що вимоги ст. 290 КПК іншою стороною виконані. Перебіг процесуального строку не може залежати від того, як здійснюється документообіг в організації, яку учасник процесу зазначає як адресу для листування з судом.
- Дело № 359/6507/23 Постанова 16.07.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Ознаки зловживання процесуальними правами та наполегливі дії сторони обвинувачення, спрямована на повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування
Хоча у КПК не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права. У цьому кримінальному провадженні стороною обвинувачення вживалися активні, наполегливі, змістовні дії, спрямовані на повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів, тоді як поведінка сторони захисту в цій частині має ознаки недобросовісності. Після неодноразових, безрезультатних спроб здійснити повідомлення підозрюваного про завершення досудового розслідування і надання доступу до його матеріалів у приміщенні органу досудового розслідування та за місцем його проживання, у тому числі шляхом надіслання йому повісток про виклик до відділення поліції поштою, надання слідчим у кримінальному провадженні співробітникам оперативного підрозділу доручень про вручення таких повісток і повідомлення про завершення досудового розслідування за місцем проживання підозрюваного та про його привід у відділення поліції, звернення за посередництвом у зазначеному питанні до його захисників, таке повідомлення було вручено адміністрації за місцем роботи підозрюваного, дані про яке містяться в матеріалах справи, з проханням забезпечити його участь в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, що повністю відповідає вимогам ст. 135 КПК.
- Дело № 214/4527/22 Постанова 27.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Форма підтвердження надання доступу та ознайомлення з матеріалами провадження. Встановлення слідчим суддею строку на ознайомлення з матеріалами провадження у разі зволікання при ознайомленні
Закон не визначає певної форми процесуального документа, яким би підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення з матеріалами провадження, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому надано доступ. Такі письмові документи повинні додаватися до матеріалів кримінального провадження як підтвердження того, що кожна із сторін виконала свої обов’язки і не порушила прав учасників кримінального провадження. Водночас, ч. 10 ст. 290 КПК регламентовано спеціальний порядок встановлення факту надання протилежній стороні доступу до матеріалів кримінального провадження. Так, у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Таким чином, обмеження строку для ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ у порядку ст. 290 КПК, допускається лише на підставі ухвали слідчого судді, якою встановлюється певний строк для такого ознайомлення.
- Дело № 216/4805/20 Постанова 24.10.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Внесення відомостей до ЄРДР про завершення досудового розслідування або складання письмового повідомлення не свідчить про належне повідомлення сторони захисту
Внесення прокурором (слідчим) відомостей до ЄРДР про завершення досудового розслідування або складання (оформлення) відповідного письмового повідомлення для сторони захисту не призводить до обізнаності підозрюваного та захисника про можливість знайомитися з матеріалами досудового розслідування.
- Дело № 543/1309/19 Постанова 22.02.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Умова можливості здійснювати слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії після виконання вимог ст. 290 КПК
Якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування вбачає необхідність у проведенні слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, то навіть після виконання вимог ст. 290 КПК та пред’явлення обвинувального акта, вона вправі здійснити такі дії за умови, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не закінчився.
- Дело № 733/1501/21 Постанова 31.10.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Продовження перебігу строків досудового розслідування у первісному провадженні після виділення матеріалів
Виділення усіх матеріалів досудового розслідування, у яких осіб було повідомлено про підозру, фактично призводить до того, що у первісному кримінальному провадженні продовжують свій перебіг загальні строки досудового розслідування, визначені ч. 2 ст. 219 КПК.
- Дело № 511/1882/23 Постанова 20.08.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відсутність імперативної норми щодо необхідності повідомлення особі про нову підозру або про зміну раніше повідомленої підозри за умови виділення матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 217 КПК
Законодавцем не передбачено імперативної норми щодо необхідності повідомлення особі про нову підозру або про зміну раніше повідомленої підозри лише за умови виділення матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 217 КПК, підстав для вручення особі нового повідомлення про підозру або зміну попередньої в межах виділеного кримінального провадження в органу досудового розслідування немає.
- Дело № 754/8816/22 Постанова 07.10.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Вчинення процесуальних дій без затримки. Складання, затвердження, вручення та безпосереднє направлення до суду обвинувального акту в межах строку досудового розслідування
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК (ч. 2 ст. 113 КПК). В межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Безпосередність направлення обвинувального акта на адресу суду полягає у скеруванні останнього до суду засобами поштового зв’язку або передачі його відповідальній особі канцелярії суду.
- Дело № 369/16172/20 Постанова 17.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Вимога складання та затвердження обвинувального акта в межах строку досудового розслідування
Оскільки обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, як зазначено у ч. 4 ст. 110 КПК, то відповідно складання та затвердження обвинувального акта має відбуватися в межах строку досудового розслідування.
- Дело № 711/262/20 Постанова 01.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Особливості визначення початку перебігу строку досудового розслідування та винятки з загального правила
Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
- Дело № 369/16172/20 Постанова 17.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Повідомлення про завершення досудового розслідування
Повідомлення про завершення досудового є офіційним підтвердженням стороною обвинувачення завершення досудового розслідування, що унеможливлює здійснення будь-якої процесуальної діяльності щодо розслідування обставин вчиненого кримінального правопорушення. В іншому випадку кримінальна процесуальна діяльність органів досудового розслідування має визнаватися незаконною, а отримані докази – недопустимими.
- Дело № 216/4805/20 Постанова 24.10.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Неврахування строку ознайомлення сторонами кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, у строк досудового розслідування.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК (в редакції Закону України № 2201-IX від 14.04.2022 року) не включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування. День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.
- Дело № 183/4980/20 Постанова 12.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 644/3369/23 Постанова 12.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 607/779/23 Постанова 07.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 219/6346/20 Постанова 04.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 287/2309/20 Постанова 03.06.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 214/4527/22 Постанова 27.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 308/3835/21 Постанова 28.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 216/4805/20 Постанова 24.10.2022 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 462/1930/21 Постанова 28.09.2022 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 522/17954/19 23.02.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Момент закінчення досудовогорозслідування
Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду, тобто направленням його до суду засобами поштового зв`язку або передачі відповідальній особі канцелярії суду. Виходячи з положень статей 115, 219 КПК при обчисленні двомісячного строку досудового розслідування, день коли особу було повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається вказаний строк.
- Дело № 369/16172/20 Постанова 17.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 754/9191/23 Постанова 22.01.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 589/1633/19 Постанова 16.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 25.04.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Зарахування до строку досудового розслідування дня складання обвинувального акту, якщо у той же день сторона захисту закінчила ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК
Якщо сторона захисту закінчила ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК у той же день, коли було складено обвинувальний акт, то це не є підставою для незарахування цього дня до строку досудового розслідування.
- Дело № 711/262/20 Постанова 01.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Співвідношення понять «судові витрати» і «процесуальні витрати». Нестягнення судового збору при поданні цивільного позову у кримінальному провадженні
«Судові витрати» є більш широким, ніж поняття «процесуальні витрати». Вичерпний перелік видів процесуальних витрат міститься у ст. 118 КПК, а їхній розподіл регламентовано ст. 124 цього Кодексу. Зокрема, законодавець визначив такі види процесуальних витрат, які складаються: з витрат на правову допомогу; з витрат, пов’язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; з витрат, пов’язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; з витрат, пов’язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів. Кримінальний процесуальний закон не передбачає стягнення судового збору з учасників судового провадження при вирішенні цивільного позову в межах кримінального провадження.
- Дело № 571/244/25 Постанова 14.01.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 23.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо обов’язку місцевого суду розглянути всі заперечення сторін, у тому числі й на ухвали слідчих суддів, які не підлягають окремому апеляційному оскарженню під час досудового розслідування
Суд, який розглядає провадження по суті, повинен розглянути усі заперечення сторін, в тому числі й на ухвали слідчих суддів, які не підлягають окремому апеляційному оскарженню під час досудового розслідування. Саме таку процедуру з висловлення незгоди із відповідними ухвалами слідчих суддів передбачено ч. 3 ст. 309 КПК. Суд, який розглядає незгоду сторони із ухвалою слідчого судді, постановленою під час досудового розслідування, яка не підлягає самостійному апеляційному оскарженню, має повну судову дискрецію і може не погодитися із рішенням, постановленим слідчим суддею. Покликання суду на те, що ухвала слідчого судді набула законної сили і кримінальним процесуальним законом не передбачено процедури її оскарження, безпосередньо суперечить положенням ч. 3 ст. 309 КПК. Вочевидь законодавець, передбачаючи можливість висловлення незгоди під час підготовчого засідання в суді із тими ухвалами, які під час досудового розслідування не підлягають самостійному оскарженню, передбачив таку форму судового контролю, реалізація якої можлива лише шляхом самостійної оцінки судом тієї ухвали слідчого судді, з якою висловлена незгода. Отже, за наявності достатніх підстав (заперечень сторони у провадженні) вирішення питань щодо обґрунтованості і законності ухвали слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування, яка не підлягає окремому апеляційному оскарженню, належить до дискреційних повноважень суду, який розглядає кримінальне провадження по суті, й саме цей суд повинен з урахуванням усіх процесуальних можливостей перевірити та визначити, підставно ухвалено таке рішення слідчим суддею, чи ні, з наведенням відповідних мотивів своїх висновків. Таким чином, місцевий суд повинен належним чином перевірити доводи прокурора щодо незгоди із ухвалою слідчого судді, якою було скасовано постанову слідчого про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
- Дело № 127/15521/24 Постанова 15.04.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 11.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Надання заявнику протилежних за змістом копії судових рішень, обмеження доступу до рішення в ЄДРСР і відсутність належного документального підтвердження отримання сторонами коректної копії як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження
Пропуск заявником строку на апеляційне оскарження судового рішення, зумовлений тим, що суд першої інстанції видав йому протилежні за змістом копії судових рішень та обмежив доступ до рішення в ЄДРСР без належного документального підтвердження отримання сторонами коректної копії, є підставою для поновлення пропущеного строку.
- Дело № 592/14858/25 Постанова 02.06.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Пропуск строку оскарження не є наслідком бездіяльності особи, якщо повний текст рішення своєчасно не отримано через систему «Електронний суд»
Коли особа надала згоду на отримання процесуальних документів на її електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (у системі «Електронний суд»), вона обґрунтовано очікує отримати повний текст ухвали в електронному виді після його підписання судом, і пропуск строку оскарження не є наслідком невиправданої бездіяльності особи, якщо вона подала скаргу без затримок після отримання судового рішення.
- Дело № 619/7773/25 Постанова 11.06.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відсутність перешкод у відкритті апеляційного провадження у разі неточності формулювання апеляційної вимоги, з урахуванням компетенції суду апеляційної інстанції
Неточність формулювання апеляційної вимоги, з урахуванням компетенції суду апеляційної інстанції (ч. 2 ст. 404 КПК), не перешкоджає суду вирішити питання про відкриття апеляційного провадження.
- Дело № 285/3433/24 Постанова 09.06.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Обов’язок суду забезпечити стороні захисту можливість спростувати іншим висновком висновки експертів, надані обвинуваченням, у кримінальному провадженні щодо дорожньо-транспортних подій
У кримінальних провадженнях, які стосуються дорожньо-транспортних подій, експертне дослідження може вплинути на остаточне рішення або позначитися на остаточному рішенні суду. Тому право захисту спростовувати висновки експертів, надані обвинуваченням, за допомогою іншого висновку, наданого захистом, має бути забезпечене судом. Необґрунтоване відхилення аргументів сторони захисту щодо перевірки у процесуальний спосіб експертного висновку та його оцінки з точки зору допустимості порушує засади змагальності та принципи справедливості судового розгляду.
- Дело № 132/1925/23 Постанова 16.06.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.