К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний процесуальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний процесуальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 986 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. ККС ВС Повідомлення про підозру. Інформування державних та інших органів чи службових осіб (статті 481, 483)

    Законність вручення повідомлення про підозру судді прокурором із групи прокурорів, уповноваженим на вчинення цієї процесуальної дії

    Вручення судді повідомлення про підозру прокурором, включеним до групи прокурорів у відповідному кримінальному провадженні та уповноваженим на це дорученням керівника органу прокуратури (заступника Генерального прокурора — керівника САП) відповідно до ч. 2 ст. 481 КПК, відповідає вимогам кримінального процесуального закону. Неточності у зазначенні статусу прокурора в такому дорученні (зокрема, як старшого групи прокурорів) самі по собі не свідчать про відсутність у нього процесуальних повноважень і не є підставою для визнання повідомлення про підозру таким, що здійснене неуповноваженою особою.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Збирання доказів (стаття 93)

    Отримання від юридичної особи документів іноземною мовою на запит сторони обвинувачення не потребує застосування процедури міжнародного співробітництва

    Якщо в ході збирання доказів у кримінальному провадженні детектив звертається до голови ТОВ про надання інформації та копій документів та в листі-відповіді за підписом генерального директора отримує запитувані документи, зокрема лист компанії англійською мовою (який надалі для цілей цього кримінального провадження перекладається українською мовою залученим органом досудового розслідування перекладачем) та протокол російською мовою, то за наведених обставин дотримання порядку міжнародного співробітництва на підставі положень глави 43 КПК не вимагається, оскільки детектив отримує відповідь на свій запит шляхом збирання доказів, що регламентовано ч. 2 ст. 93 КПК.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Підтвердження факту проживання загиблого з потерпілою у цивільному шлюбі

    Цивільна дружина має право на відшкодування моральної шкоди у разі смерті цивільного чоловіка, якщо факт їх спільного проживання підтверджується належними доказами.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Право дитини на компенсацію моральної шкоди незалежно від проживання однією сім’єю із батьком, який загинув внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК

    Дитина належить до суб’єктів, яким може бути компенсована моральна шкода, завдана смертю її батька, незалежно від того, чи проживала вона однією сім’єю із батьком, якому діями засудженого внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, заподіяно смерть. Обсяг попереднього спілкування між дитиною та батьком не впливає на факт їх родинних відносин, факт моральних страждань та право на відшкодування моральної шкоди.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Встановлення цивільного позивача у разі знищення зелених насаджень, які росли на земельній ділянці державної форми власності і були складовими автомобільної дороги

    У разі, коли знищені зелені насадження росли на земельній ділянці державної форми власності і в силу закону були складовими автомобільної дороги, що відноситься до державної власності, Служба відновлення та розвитку інфраструктури є постійним землекористувачем даної земельної ділянки, земельна ділянка з постійного користування не вилучалась, тому шкода завдана саме об’єкту дорожньої інфраструктури та потерпілими в кримінальному провадженні визнано саме Службу відновлення та розвитку інфраструктури. Отже, задоволенню підлягає цивільний позов саме Служби відновлення та розвитку інфраструктури, а не заступника керівника окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах – міської ради.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Право рідної сестри на відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, незалежно від факту спільного проживання

    Рідна сестра померлої у результаті вчинення кримінального правопорушення особи, може бути визнана потерпілою у кримінальному провадженні та має право на відшкодування моральної шкоди, навіть якщо вона не проживала з загиблою особою однією сім’єю.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Цивільний позов у кримінальному провадженні (стаття 128)

    Право законних представників на подання цивільного позову у кримінальному провадженні

    Згідно з положеннями ст. 128 КПК на захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред’явлений їхніми законними представниками.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Цивільний позов у кримінальному провадженні (стаття 128)

    Голослівність твердження сторони захисту про наявність полісу страхування

    Якщо ні сам засуджений, ні його захисники не надають доказів щодо наявності в обвинуваченого полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, не просять про залучення страховика як третьої особи чи співвідповідача в цивільному позові, то висловлення сторони захисту про існування такого полісу страхування не дає підстав суду стверджувати про його дійсну наявність.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Визнання директора товариства та єдиного його учасника, який має повноваження розпоряджатися майном та коштами цього товариства, цивільним відповідачем за шкоду заподіяну внаслідок незаконного заволодіння бюджетними коштами

    Засуджений, який є директор товариства та єдиним його учасником і має повноваження розпоряджатися майном та коштами цього товариства, несе цивільну відповідальність за відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок незаконного заволодіння бюджетними коштами шляхом складення завідомо неправдивих офіційних документів про виконання робіт та встановлення устаткування, які фактично виконані та встановлені не були.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Цивільний позов у кримінальному провадженні (стаття 128)

    Обставини за яких настає відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником

    Відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не тільки перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв’язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов’язків.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Цивільний позов у кримінальному провадженні (стаття 128)

    Відповідальність роботодавця за шкоду, заподіяну його працівником у кримінальному провадженні, навіть за умови, що засуджений порушив внутрішні накази підприємства

    Якщо засуджений на момент скоєння ДТП виконував поставлене перед ним завдання, обумовлене його трудовими обов’язками, у строки і межах, визначених його роботодавцем, то відповідальність за завдану шкоду несе роботодавець, навіть за умови, що засуджений порушив внутрішні накази підприємства. Внутрішні накази підприємства не повинні суперечити завданням, які ставляться перед працівниками в межах їхніх трудових обов’язків.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Цивільний позов у кримінальному провадженні (стаття 128)

    Встановлення належного відповідача у разі припинення (ліквідації) її представника – органу, посадова особа якого безпосередньо завдала шкоду у кримінальному провадженні

    У випадку виникнення у держави деліктного зобов’язання та необхідності виконання обов’язку з відшкодування завданої шкоди, держава не може відмовитися від виконання цього зобов’язання, стверджуючи, що вона припинила (ліквідувала) її представника – орган, посадова особа якого безпосередньо завдала шкоди. Та обставина, що позивач вказав відповідачами за позовними вимогами конкретні органи державної влади, які несуть відповідальність за дії своїх працівників відповідно до ст. 1174 ЦК, не означає, що у спірних правовідносинах суб’єктом відповідальності є не держава, а саме певні її органи (орган). Специфіка відносин із відшкодування державою шкоди полягає у тому, що держава діє одночасно і як боржник, і як суб’єкт, який уповноважив діяти у спірних правовідносинах певний орган влади від імені держави-боржника. Належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначив порушником його прав. Залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган. На підставі викладеного Верховний Суд вважає необґрунтованим висновок апеляційної інстанції про те, що МВС і ГУНП є неналежними відповідачами у цій справі.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Встановлення цивільного відповідача в результаті заподіяння шкоди неправомірними діями засудженого, які пов’язані з виконанням ним своїх трудових обов’язків у ТОВ

    При визначенні характеру правовідносин між фізичною особою та суб'єктом господарювання необхідно враховувати фактичні ознаки трудових відносин, які можуть мати місце незалежно від назви та формального змісту укладеного договору. Основними ознаками трудових відносин є: юридично несамостійна праця в рамках певного підприємства; виконання вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; гарантована оплата праці; виконання роботи певного виду (трудової функції); встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; визначений строк дії договору. Формальне включення до договору умов про непідпорядкування працівника правилам внутрішнього трудового розпорядку при наявності інших ознак трудових відносин не змінює правову природу таких відносин як трудових. Саме ТОВ має нести відповідальність в порядку ч. 1 ст. 1172 ЦК, оскільки в результаті неправомірних дій засудженого, які пов’язані з виконанням ним своїх трудових обов’язків у ТОВ, в законному володінні якого відповідно до договору оренди перебував автомобіль, було завдано шкоди потерпілим та, беручи до уваги те, що відповідальність засудженого як працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами, що не можуть змінюватися сторонами у договорі.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Цивільний позов у кримінальному провадженні (стаття 128)

    Обов’язковість документального підтвердження необхідності придбання лікарських засобів для сплати страхового відшкодування

    Для сплати страхового відшкодування потерпіла особа має надати не тільки платіжні документи з купівлі лікарських засобів тощо, але й документально підтвердити необхідність їх придбання (витяг з історії хвороби, рецепти на придбання ліків тощо), тобто довести наявність причинно-наслідкового зв’язку між ДТП та лікуванням. Оскільки висновок місцевого суду про відшкодування матеріальної шкоди, а саме понесених позивачами витрат на лікування зроблено без належного з’ясування доведеності підстав та розміру цих позовних вимог, то вирок суду в цій частині не може вважатися законним та обґрунтованим.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Обов’язковість документального підтвердження витрат, пов’язаних із реабілітацією потерпілої особи у кримінальному провадженні

    Витрати, пов’язані з реабілітацією потерпілої особи у зв’язку з травмою, отриманою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягають відшкодуванню, якщо вони підтверджені належними доказами. Такими доказами можуть бути квитанції про оплату курсу реабілітації та консультативні висновки спеціалістів, які підтверджують необхідність такого лікування внаслідок травм, отриманих у ДТП.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні (стаття 129)

    Якщо предметом позову потерпілої є відшкодування шкоди, спричиненої смертю потерпілого, то доказуванню підлягає факт родинних відносин, обставини перебування на утриманні померлого та потреба матеріальної допомоги

    Частково задовольняючи вимоги касаційної скарги Верховний Суд зазначив, що ст. 27 Закону № 1961-IV визначено, що страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, виключно лише на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК . За змістом абз. 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Частиною 2 вказаної правової норми передбачено, що особам, визначеним у пунктах 1–5 ч. 1 цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Тобто, коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, можна розділити на дві групи: непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання утримання; дитина потерпілого, народжена після його смерті. Факт перебування особи на утриманні померлого має значення для відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Особа вважається такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом. Таким чином, для набуття права на утримання непрацездатна особа повинна мати дохід, менший встановленого законом прожиткового мінімуму на місяць. Вказана обставина в ході судового розгляду має бути підтверджена належними і допустимими засобами доказування.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Необов’язковість проведення експертного дослідження з метою встановлення моральних страждань потерпілого у кримінальному провадженні

    Вимоги п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК стосуються саме повноважень органу досудового розслідування та визначають підстави, за яких слідчий або прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи для встановлення розміру шкоди немайнового характеру з метою правильної правової кваліфікації дій особи. При цьому, визначення розміру моральної шкоди, яка була заподіяна потерпілому, є прерогативою виключно суду, який з урахуванням обставин, вказаних у ст. 23 ЦК, встановлює суму грошового стягнення, яку необхідно компенсувати особі, яка зазнала моральних страждань внаслідок протиправних дій обвинуваченого. Отже, проведення відповідного експертного дослідження з метою встановлення моральних страждань у потерпілого не обов’язковим для визначення розміру передбаченого положеннями ст. 1167 ЦК відшкодування.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Визначення розміру відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілому у кримінальному провадженні

    Гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв’язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа. Тож розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні (стаття 129)

    Визначення майнової шкоди у справах про порушення прав інтелектуальної власності у кримінальному провадженні

    При визначенні майнової шкоди у справах про порушення прав інтелектуальної власності суд враховує доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Для розрахунку розміру збитків може використовуватись методика, за якою один контрафактний примірник товару витісняє з ринку один оригінальний товар, при цьому за основу береться ціна ліцензійного продукту, встановлена правовласником. Належно проведені експертизи у сфері інтелектуальної власності є допустимими доказами для встановлення розміру матеріальної шкоди.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Стягнення упущеної вигоди у кримінальному провадженні. Неможливість стягнення теоритично можливого прибутку

    Для стягнення упущеної вигоди необхідно довести реальну можливість отримання доходу від використання автомобіля (вантажного фургона-рефрижератора) при виконання господарського договору та його конкретний розмір. Теоретичні припущення про можливий прибуток без належних документальних підтверджень не є достатньою підставою для задоволення позову. Крім того, використання автомобіля на підставі договору оренди без нотаріального посвідчення, робить такий договір нікчемним, а також унеможливлює стягнення упущеної вигоди, пов'язаної з його використанням.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT