К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний процесуальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний процесуальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 986 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Безперервність судового розгляду. Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження (статті 322, 336)

    Щодо здіснення дистанційного судового провадження, у якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує. Рецензування висновків експерта не підтверджує наявності нововиявлених обставин. Про повноваження прокурора

    1. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, у якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану. Суду надається дискреційне право під час ухвалення рішення про здійснення дистанційного судового провадження вирішувати питання про форму судового засідання. 2. Рецензування висновків експерта не є процесуальною дією, і складений за його результатами документ не має доказового значення, а отже не підтверджує наявності нововиявлених обставин у кримінальному провадженні. 3. При визначенні наявності чи відсутності повноважень прокурора під час перегляду кримінального провадження за нововиявленими обставинами суд не може керуватися положеннями ч. 1 ст. 37 КПК, оскільки повноваження прокурора (групи прокурорів), визначені керівником відповідного органу прокуратури на досудовому розслідуванні, закінчуються завершенням кримінального провадження.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Ухвали слідчого судді під час досудового розслідування, які не підлягають оскарженню

    Щодо суб’єктів права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна

    Оскільки Національний банк України є іпотекодержателем усього майна, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді, та має легітимне очікування на виконання рішення господарського суду про звернення стягнення на предмет іпотеки такого майна, то, з огляду на положення, передбачені ч. 2 ст. 24, ч. 7 ст. 173, п. 9 ч. 1 ст. 309, п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК, він може бути суб’єктом апеляційного оскарження цієї ухвали слідчого судді

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Апеляційний розгляд. Межі перегляду судом апеляційної інстанції (статті 404–405)

    Щодо обов’язкової участі обвинуваченого під час апеляційного перегляду кримінального провадження

    Якщо під час апеляційного розгляду обвинувачений не утримувався під вартою, не подавав клопотання про розгляд апеляційної скарги за його участю і апеляційним судом не приймалось рішення про обов’язкову участь особи в судовому засіданні та належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду, то здійснення апеляційного розгляду скарги обвинуваченого за його відсутності не суперечить приписам ч. 4 ст. 405 КПК

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Ухвалення і проголошення судового рішення. Звільнення обвинуваченого з-під варти (статті 375–377)

    Щодо роз’яснення права на етапування в резолютивній частині вироку

    Кримінальний процесуальний закон не передбачає обов’язку для суду першої інстанції зазначати в резолютивній частині вироку про право обвинуваченого заявити клопотання про його етапування до суду апеляційної інстанції

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Роз’яснення судового рішення (стаття 380)

    Ухвала про роз’яснення судового рішення, постановлена під час судового розгляду кримінального провадження, підлягає апеляційному оскарженню

    Ухвала про роз'яснення судового рішення або відмову в його роз'ясненні, постановлена під час судового розгляду кримінального провадження, може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Законний представник потерпілого (стаття 59)

    Щодо залучення слідчим начальника служби у справах дітей як законного представника неповнолітньої потерпілої. Про вплив на допустимість слідчого екперименту заперечення потерпілою правдивості повідомдених нею обставин

    Залучення слідчим начальника служби у справах дітей як законного представника неповнолітньої потерпілої для уникнення можливого тиску з боку близьких родичів з метою відмовити останню від показань, які вона змінювати не бажає, не є істотним порушенням кримінального процесуального закону Заперечення потерпілою в судовому засіданні правдивості повідомлених обставин під час слідчого експерименту не є підставою для визнання фактичних даних протоколу вказаної слідчої дії за її участю недопустимими доказами

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Безпосередність дослідження показань, речей і документів (стаття 23)

    Оголошення документу документів прокурором, а не головуючим суддею, не є порушенням судом принципу безпосередності дослідження доказів

    КПК не містить вимоги щодо необхідності оголошення документів саме головуючим суддею. Оголошення змісту документів у судовому засіданні прокурором, а не головуючим суддею, якщо ним було запропоновано сторонам оголосити документи, які вони вважають за необхідне дослідити, не є порушенням судом принципу безпосередності дослідження доказів

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Незаконне заволодіння транспортним засобом (стаття 289)

    Кваліфікація! Особливості кваліфікації дій особи за ст. 289 КК. Щодо змісту заяви про вчинення злочину

    Заволодіння транспортним засобом характеризується лише активною поведінкою винного, спрямованою на протиправне отримання можливості керування транспортним засобом. Тому виманювання потерпілого з його автомобілем у безлюдне місце під приводом огляду транспортного засобу майстром і подальшого його придбання та здійснення пострілів у потерпілого з метою подолання його опору свідчить про наявність умислу на вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК. Чинні норми КПК не встановлюють конкретних вимог для написання заяви про злочин, особа складає заяву в довільній формі. Встановлення ознак кримінального правопорушення є компетенцією правоохоронних органів, а не особи, яка звернулась до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину. Така заява є лише підставою для перевірки даних, які вона містить, та внесення відомостей в ЄРДР.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію (стаття 100)

    Про можливість оскарження рішення суду, ухваленого за результатами розгляду питання щодо речових доказів

    Ухвала суду, постановлена на підставі ч. 9 ст. 100 КПК після закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, якою вирішено питання про долю речових доказів і документів, може бути оскаржена як у апеляційному, так і у касаційному порядку

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Апеляційний розгляд. Межі перегляду судом апеляційної інстанції (статті 404–405)

    Щодо дій апеляційного суду після встановлення під час апеляційного розгляду факту смерті обвинуваченого, щодо якого ухвалено виправдувальний вирок

    Після встановлення під час апеляційного розгляду факту смерті обвинуваченого, щодо якого ухвалено виправдувальний вирок, суд апеляційної інстанції зобов’язаний виконати вимоги статей 370, 404, 419 КПК, забезпечити участь захисника, продовжити апеляційний розгляд, надати мотивовані відповіді на доводи апеляційних скарг та постановити ухвалу, передбачену одним із пунктів 1, 2, 5 або 6 ст. 407 КПК з урахуванням вимог статей 284, 417 КПК

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290)

    Про можливість надання прокурором суду оригіналів відповідних документів у межах передбачених законом процедур, з урахуванням наявності чи відсутності в учасників провадження обґрунтованих сумнівів у відповідності даних, які містяться у копії документу

    ККС у своїй попередній постанові зазначив про необхідність перевірки апеляційним судом можливості у прокурора надати у розпорядження суду оригінали документів із первинним відкриттям їх стороні захисту. Суд апеляційної інстанції не здійснив належної перевірки вказаних обставин, про що наголошував ВС, скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції, із акцентом на приписи ч. 5 ст. 99 КПК та з урахуванням того, що під час вирішення питання допустимості як доказу певного документу, копію якого надано суду, урахуванню підлягають не лише формальні аспекти щодо виготовлення та/або належного засвідчення такої копії, але й наявність чи відсутність в учасників провадження обґрунтованих сумнівів у відповідності даних, які містяться у копії документу, його оригіналу, що було і є важливим для надання відповідей на аргументи прокурора щодо недопустимості доказів ККС зауважує, що апеляційний суд не переглянув за доводами апеляційної скарги прокурора саме підстав відмови в задоволенні вищевказаного клопотання у суді першої інстанції, про що до того ж наголошував ВС. Під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою прокурора, потерпілого чи його представника з вимогою щодо постановлення нового вироку, за наявності доводів про невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та/або неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, суд апеляційної інстанції має право повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, безвідносно до того чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290)

    Щодо відсутності в протоколі про надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування найменування відкритих їй матеріалів справи

    Сам по собі факт відсутності в протоколі про надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування найменування відкритих їй матеріалів справи не може свідчити про те, що ці матеріали їй не було відкрито

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Забезпечення права на захист (стаття 20)

    Про порушення права на захист через незабезпечення особі права на перекладача у кримінальному провадженні

    Суд та інші органи не мають права перебирати на себе обов’язки перекладача, користуватися його правами й нести відповідальність, а тому зазначення головуючим у справі, що в разі нерозуміння обвинуваченим обставин справи переклад буде виконаний суддею, є порушенням права на захист через незабезпечення перекладача у кримінальному провадженні

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Законність (стаття 9)

    Про визанання та врахування Україною вироків Договірних сторін згідно ЗУ "Про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини від 22.01.1993"

    Закон України «Про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» містить певні застереження щодо визнання та врахування Україною вироків, постановлених судами Договірних Сторін, але під час вирішення, зокрема, питань про визнання особи особливо небезпечним рецидивістом, про встановлення фактів учинення злочину повторно вироки Договірних Сторін можуть визнаватись і враховуватись

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Апеляційний розгляд. Межі перегляду судом апеляційної інстанції (статті 404–405)

    Про те, що подальша заміна захисника не є підставою повторного дослідження доказів

    Подальша заміна захисника не входить у перелік визначених ч. 3 ст. 404 КПК підстав, за яких суд апеляційної інстанції зобов’язаний повторно дослідити докази

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Особи, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження (стаття 480)

    Про не поширення положень глави 37 КПК на особу, право якої на заняття адвокатською діяльністю припинено або зупинено

    На особу, право якої на заняття адвокатською діяльністю припинено або зупинено відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не поширюються положення глави 37 КПК щодо особливого порядку кримінального провадження

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Про порядок вилучення мобільного телефону під час затримання особи. Тимчасовий доступ до речей та документів (ст. 159 КПК)

    Процесуальний закон не вимагає від слідчого здійснювати збирання доказів виключно шляхом отримання тимчасового доступу до них. Якщо особа, у розпорядженні якої перебувають речі, документи та інші матеріали, що мають доказове значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, висловлюючи своє волевиявлення, добровільно надає їх слідчому, це не свідчить про здобуття таких доказів органом досудового розслідування в позапроцесуальний спосіб та не є підставою для визнання їх недопустимими

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Грабіж (стаття 186)

    Щодо часу з якого грабіж вважається закінченим. Вартість викраденого майна не має значення для кваліфікації дій особи за ст. 186 КК

    Грабіж за своєю конструкцією є злочином з матеріальним складом та вважається закінченим, коли майно вилучено і винний має реальну (навіть початкову) можливість розпорядитися ним (використати, винести, передати, викинути). При цьому для кваліфікації дій особи за ст. 186 КК розмір викраденого майна значення не має. Жодних імперативних вимог щодо пред`явлення для впізнання виключно безпосередньо самої особи, а не її фотознімків, законодавством не передбачено, так само як і обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками. Вищенаведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові ОП ККС від 25.09.2023 (справа № 208/2160/18, провадження № 51-1868кмо22), згідно якого положення ч. 6 ст. 228 КПК, у разі необхідності дозволяють провести впізнання за фотознімками з додержанням вимог, зазначених у частинах 1, 2 вказаної статті, незалежно від наявності реальної можливості пред`явити для впізнання саму особу. Законодавством не передбачено необхідності обґрунтування та вмотивування слідчим проведення впізнання за фотознімками. КПК не містить вимоги обов’язкової участі захисника при проведенні вказаної слідчої дії. Пред`явлення особи для впізнання носить об`єктивний характер і захисник не може вплинути на сприйняття особою (в даному випадку потерпілим або свідком) певних ознак, за якими вони впізнають серед представлених статистів особу, що підлягала впізнанню.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону (стаття 412)

    Про наслідки неналежного ведення ЄРДР та правового значення наявних у ньому відомостей

    Неналежне ведення ЄРДР, невідображення в ньому прийнятого під час досудового розслідування процесуального рішення, яким у провадженні, що переглядається касаційним судом, є постанова прокурора про зупинення досудового розслідування, не може свідчити про його об'єктивну відсутність в цілому, оскільки такий реєстр становить собою відповідну інформаційну базу. Наявні в ЄРДР відомості є похідними від процесуальних рішень прокурора, вони не можуть бути використані для встановлення або спростування факту винесення або не винесення прокурором певного процесуального рішення у кримінальному провадженні

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Щодо вирішення у справах за позовами про відшкодування шкоди питання про передачу майна, яке не може використовуватися за призначенням, після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду . Щодо страхової виплати за шкоду, пов’язану зі смертю

    1. У справах за позовами про відшкодування шкоди суд, постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду 2. Страхова виплата за шкоду, пов’язану зі смертю особи, що настала внаслідок ДТП, здійснюється особам, які мають право на таке страхове відшкодування відповідно до Закону України № 1961-IV. Якщо особи, визнані потерпілими у кримінальному провадженні, мають право на таке страхове відшкодування і до участі у кримінальному провадженні залучено страховика, то суд визначає розмір відшкодування для кожної такої особи в порядку, передбаченому вказаним Законом, з урахуванням страхової суми, зазначеної у страховому полісі, стосовно одного померлого, а не щодо кожної особи, яка має право на страхове відшкодування

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.