К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний процесуальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний процесуальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 986 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Отримання зразків для експертизи (стаття 245)

    Відбиток вушної раковини не є зразком біологічного походження та використаний для проведення трасологічної, а не біологічної експертизи

    Згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науковометодичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 із змінами і доповненнями, трасологічна та біологічна експертизи є видами криміналістичних експертиз. До завдань біологічної експертизи, зокрема, належить ідентифікація (приналежність) зразків біологічного походження до одного цілого. Основними завданнями трасологічної експертизи є ідентифікація або визначення родової (групової) належності індивідуально визначених об'єктів за матеріально фіксованими слідами – відображеннями їх слідоутворювальних поверхонь; діагностика (установлення властивостей, станів) об'єктів; ситуалогічні завдання (установлення механізму слідоутворення тощо). Системний аналіз нормативних актів свідчить, що відбиток вушної раковини не є зразком біологічного походження. Дії ж правоохоронного органу в цьому кримінальному проваджені були спрямовані на відібрання відбитків (зразків) вушних раковин з метою проведення трасологічної експертизи на предмет їх ідентифікації з відбитками (слідами) вушних раковин, вилученими на місцях вчинення кримінальних правопорушень, та приналежності їх тій чи іншій особі. Будь-яких даних, які свідчать, що у засудженого було відібрано біологічні зразки для їх ідентифікації (приналежності), матеріали кримінального провадження не містять.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Отримання зразків для експертизи (стаття 245)

    Щодо відібрання зразків голосу для проведення експертизи. Зразки голосу не є біологічними зразками

    Ні ст. 245 КПК, ні будь-яка інша стаття цього Кодексу не містить роз’яснення, які саме зразки для експертизи варто розглядати як біологічні, проте очевидно, що ця норма покликана забезпечити додаткові гарантії особі від необґрунтованого втручання в її особисте життя чи обмеження особистої недоторканості. Зразки голосу хоч і походять від людини, проте не мають такої біологічної природи, а мають конкретні характеристики, що досліджуються експертними методами як і будь-які інші звуки.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Щодо допустимості доказів вилучених під час освідування через призму відсутності дати у відповідній постанові прокурора

    На думку Верховного Суду, не є слушними висновки судів першої та апеляційної інстанції про недопустимість речових доказів, вилучених під час освідування, а також висновків експертів відповідно. Як установили суди, освідування було проведено на підставі постанови прокурора з метою виявлення на тілі особи слідів кримінального правопорушення. Під час освідування були присутні поняті та співробітники поліції. Протокол освідування підписано всіма учасниками слідчої дії, від яких жодних зауважень щодо його змісту не надходило. Суди у своїх рішеннях також не зазначили, яким чином відсутність дати у постанові прокурора свідчить про порушення фундаментальних прав і свобод особи або ж ставить під сумнів сам факт її винесення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Освідування особи (стаття 241)

    Щодо забезпечення обов’язкової участі захисника під час проведення освідування.

    Процесуальним законом не передбачено забезпечення обов’язкової участі захисника під час проведення освідування.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Огляд (стаття 237)

    Щодо дій слідчого, вчинених під час огляду, які відмежовують огляд від освідування особи

    Метою проведення огляду є виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, метою освідування є виявлення на тілі підозрюваного, свідка чи потерпілого слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет. З наявного в матеріалах кримінального провадження протоколу огляду покупця слідує, що слідчим було проведено огляд громадянина, якого за постановою прокурора було залучено як конфіденційну особу із зміненими відомостями про неї для проведення оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин (зафіксовано в чому він був одягнений, з’ясовано про наявність сторонніх речей та грошових купюр). При цьому під час проведення даної слідчої дії покупцю для проведення оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин було видано грошові кошти. Таким чином, дії слідчого не були пов’язані з освідуванням особи у контексті ст. 241 КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Огляд (стаття 237)

    Щодо правових наслідків зазначення в протоколі огляду місця події прізвища потерпілого, без попереднього проведення впізнання

    Місце виявлення трупа завжди вважається місцем події. Якщо сторона захисту не заперечує, що фактично витягнутим з води був труп потерпілого, то зазначення слідчим у протоколі огляду місця події про труп невідомого чоловіка або ж вказівка безпосередньо прізвища потерпілого не впливає на зміст проведеної слідчої дії і достовірність вказаної у протоколі інформації. Не свідчить про істотне порушення вимог КПК відсутність у протоколі огляду місця події інформації про застосування технічних засобів під час проведення цієї слідчої дії, якщо зміст зображуваного на фотографіях (труп потерпілого), відображених у фототаблиці як додатку до зазначеного протоколу, не викликає сумнівів і не заперечується

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Оскарження ухвали суду (стаття 516)

    Щодо права на оскарження ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру

    Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру відбувається в особливому порядку, який викладено в главі 39 КПК. Відповідно до ч. 1 ст. 506 КПК особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника та захисника. Стаття 516 КПК передбачає, що ухвала суду, постановлена в межах такого провадження, може бути оскаржена в порядку, передбаченому КПК. Таким чином особа, щодо якої вирішувалось питання про застосування примусових заходів медичного характеру, не позбавлена права подавати апеляційну скаргу на судове рішення, ухвалене в порядку, передбаченому главою 39 КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС § 1. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків (статті 381–382)

    Щодо вироку суду за результатами спрощеного провадження

    Згідно ч. 1 ст. 302 КПК прокурор, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний роз’яснити підозрюваному, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного, потерпілого та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні (ч. 2 ст. 302 КПК). Частиною 2 ст. 381 КПК передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Згідно ч. 2 ст. 382 КПК вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 цього Кодексу (ч. 5 ст. 382 КПК).

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Несумлінне та безвідповідальне ставлення слідчого до строків внесення відомостей до ЄРДР та відсутність належного контролю з боку керівництва прокуратури не є підставою для відмови у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження

    Несумлінне та безвідповідальне ставлення слідчого до строків внесення відомостей до ЄРДР та відсутність належного контролю з боку керівництва прокуратури не є підставою для відмови у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження. Внесення до ЄРДР відомостей про закінчення досудового розслідування в одній з установлених КПК форм саме по собі не змінює існуючого стану правовідносин. Діяльність слідчого щодо інформаційного наповнення ЄРДР полягає лише у фіксуванні прийнятих процесуальних рішень і є похідною від них. Відтак ухвалення слідчим процесуального рішення про закриття кримінального провадження породжує правовий наслідок у вигляді припинення (заборони) здійснення процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень. Настання такого наслідку не залежить від того, чи внесені до ЄРДР відомості про це рішення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні (стаття 129)

    Щодо вирішення цивільного позову у разі закриття кримінального провадження

    Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тому у разі закриття кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Допит свідка (стаття 352)

    Про обставини, які вказують на те, що засуджений не мав наміру повертатися на військову службу та свідчать про наявність в його діях складу злочину, передбаченого ст. 408 КК. Щодо порушення права на перехресний допит

    1. Дії військовослужбовця, який проходив військову службу на підставі контракту та після закінчення лікарняного 24.02.2022 не з’явився до військової частини для виконання своїх безпосередніх обов’язків в умовах воєнного стану, натомість до моменту затримання проживав цивільним життям, вказують на те, що він не мав наміру повертатися на військову службу, а тому мають ознаки дезертирства 2. Порушення права на перехресний допит може мати місце лише в разі проведення прямого допиту свідка в судовому засіданні. Якщо такий прямий допит взагалі не проводився і особа фактично не допитувалася як свідок у судовому засіданні, то порушити право на перехресний допит неможливо

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на безпеку поведінки із загальнонебезпечними предметами (статті 262–270)

    1. Обставин, які вказують на відсутність підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно ч. 3 ст. 263 КК. 2. Предмети, які вилучені законом з обігу, не можуть вважатися тимчасово вилученим майном

    1. Повідомлення органу досудового розслідування про факт зберігання зброї і боєприпасів за умов, коли особа усвідомила неможливість надалі безперешкодно їх зберігати через неминуче виявлення, свідчить про відсутність підстав для застосування ч. 3 ст. 263 КК 2. Вогнепальна зброя та боєприпаси, які зберігаються без передбаченого законом дозволу, належать до предметів, які вилучені законом з обігу, а тому не можуть вважатися тимчасово вилученим майном і не потребують обов’язкового накладення на них арешту слідчим суддею

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій (стаття 223)

    Щодо участі понятих під час огляду місця події, де був виявлений труп

    Участь понятих не є обов`язковою під час огляду місця події, де був виявлений труп, якщо його огляд за правилами ст. 238 КПК не проводився, а лише зазначено його місце розташування та речі, у які він був одягнений.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій (стаття 223)

    Щодо допустимості протоколу огляду автомобіля проведеного без понятих

    Протокол огляду автомобіля, проведеного за відсутності понятих на території відділку поліції в гаражі, куди транспортний засіб було направлено після огляду місця ДТП, є допустимим доказом.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій (стаття 223)

    Щодо правових наслідків порушення вимог щодо обов’язкового запрошення понятих при проведенні обшуку житла

    Якщо поняті були запрошені вже після початку проведення цієї слідчої дії, а обвинувачений був позбавлений контролю за діями працівників правоохоронних органів через обмеження його свободи, то протокол обшуку, а також похідні від нього докази, є недопустимими. Порушення вимог щодо обов’язкового запрошення понятих при проведенні обшуку житла особи відноситься до істотних порушень процесуального закону.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи (стаття 236)

    Обмеження в пересуванні засудженої під час обшуку не може свідчити про фактичне затримання особи як підозрюваної у вчиненні злочину, оскільки таке обмеження здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК

    Обмеження в пересуванні засудженої під час обшуку не може свідчити про фактичне затримання особи як підозрюваної у вчиненні злочину, оскільки таке обмеження здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК, яка надає слідчому, прокурору право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням (стаття 49)

    Про відсутність вимоги КПК щодо обов’язкової участі захисника під час обшуку у кримінальному провадженні, у якому участь захисника є обов’язковою

    КПК не містить положення про обов’язкову участь захисника під час обшуку, у тому числі у кримінальному провадженні, у якому участь захисника є обов’язковою згідно з вимогами статей 49, 52 КПК. Тобто навіть обов’язкова участь захисника у кримінальному провадженні за КПК не передбачає обов’язкової участі цього захисника в усіх без винятку слідчих діях.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (стаття 87)

    Щодо наслідків відсутності захисника під час обшуку та не роз'яснення права на правову допомогу особі, у якої проводиться обшук

    За вимогами ч. 1 ст. 236 КПК прокурор зобов`язаний допустити на місце його проведення захисника чи адвоката. У той же час зазначені положення не містять обов`язку прокурора або слідчого роз`яснювати особі, у якої проводиться обшук, її права на правову допомогу.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Огляд (стаття 237)

    Розмежування слідчого експерименту від огляду місця події

    Якщо під час слідчої дії засуджений добровільно у присутності захисника самостійно показував працівникам поліції місця зроблених ним закладок, де він зберігав психотропні речовини, і де вони були виявлені та вилучені, то це свідчить про проведення огляду місця події, а не слідчий експеримент у контексті ст. 240 КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Огляд (стаття 237)

    Розмежування огляду мобільного телефону від зняттям інформації з електронних інформаційних систем, якщо доступ до інформації наданий власником добровільно

    Якщо інформація, яка була наявна в мобільному телефоні, була досліджена шляхом включення телефону та огляду фотографій і текстових повідомлень, які в ньому знаходились та доступ до яких був наданий власником добровільно, то це є оглядом предмета, а не зняттям інформації з електронних інформаційних систем

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT