К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний процесуальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний процесуальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 986 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Повноваження суду вирішити питання про дотримання строків досудового розслідування і право не погодитися із рішенням слідчого судді з цього питання

    Суд першої інстанції в ході вирішення питання про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК не обмежений рішеннями слідчого судді, які приймалися у відповідному кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування. Суд, який розглядає справу по суті, має повноваження самостійно вирішити питання про дотримання строків досудового розслідування і може не погодитися із рішенням, ухваленим слідчим суддею раніше, якщо щодо такого рішення не передбачено можливості окремого апеляційного оскарження.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Строки досудового розслідування (стаття 219)

    Можливість вирішення питання щодо строків досудового розслідування під час підготовчого судового засідання

    Питання, яке стосується строків досудового розслідування, може бути предметом оцінки суду у разі надходження обвинувального акта до суду. Суд під час підготовчого судового засідання, як це встановлено п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК, після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності з’ясовує означене питання і ухвалює самостійне аргументоване рішення.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Строки досудового розслідування (стаття 219)

    Повернення обвинувального акта прокурору не є підставою для продовження строку досудового розслідування

    Повернення обвинувального акта прокурору не є підставою для продовження строку досудового розслідування, оскільки, відповідно до ст. 295 КПК, строк розслідування може бути продовжений, якщо додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови, що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Строки досудового розслідування (стаття 219)

    Наслідки повернення обвинувального акту прокурору. Вчинення процесуальних дій як підтвердження відновлення досудового розслідування і визначення строку досудового розслідування за цієї обставини

    Після повернення обвинувального акта прокурору не може йтися про будь-яке досудове розслідування, оскільки воно завершене до першого звернення до суду з обвинувальним актом. Неможливість проведення додаткового розслідування пояснює і неможливість відновлення закінченого досудового розслідування або продовження його строків. У певних випадках повернення обвинувального акта стороні обвинувачення може поставити її в складне становище, особливо якщо він направлений до суду в останній день строку. Водночас будь-яка сторона кримінального провадження має передбачати можливість несприятливого для неї розвитку подій у провадженні, у тому числі і ухвалення судових рішень, що вимагатимуть додаткового часу для їх виконання, як, наприклад, рішення про повернення обвинувального акта прокурору. Законодавець, встановлюючи граничні строки досудового розслідування, визначав їх з урахуванням подібних ускладнень, з якими може стикнутися сторона, і вона має враховувати можливість таких ускладнень при плануванні своєї діяльності. Якщо у справі виправлення недоліків обвинувального акта триває близько дев’яти місяців, то це не узгоджується з обов’язком вчиняти процесуальні дії в розумний строк, як того вимагає ч. 1 ст. 28 КПК. Якщо сторона обвинувачення відновила досудове розслідування і вчинила ряд дій (змінила групу прокурорів, яка здійснює контроль над кримінальним провадженням, змінила кваліфікацію злочину тощо) тобто фактично провела додаткове розслідування, можливість якого не передбачена КПК, то цими діями сторона обвинувачення поновила перебіг строку досудового розслідування. Якщо перший раз сторона обвинувачення звернулась з обвинувальним актом до суду в останній день строку досудового розслідування, а поновлене нею розслідування, навіть за найбільш сприятливого для сторони обвинувачення підрахунку строку, тривало більш ніж один день, то повторне направлення обвинувального акта до суду відбувається поза межами цього строку.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Перебіг строку досудового розслідування у разі скасування слідчим суддею повідомлення про підозру

    Зміст ч. 3 ст. 219 КПК чітко вказує на те, що перебіг вказаного в ній строку, а також правові наслідки його порушення, передбачені абз. 1 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, безпосередньо та нерозривно пов’язані з наявністю повідомлення про підозру. Тому факт скасування слідчим суддею повідомлення про підозру має припиняти (зупиняти) перебіг указаного строку досудового розслідування. Перебіг такого строку припиняється з дня постановлення ухвали слідчим суддею. Якщо ухвала слідчого судді про скасування повідомлення про підозру скасована в апеляційному порядку, указаний вище строк досудового розслідування відновлює свій перебіг з моменту набрання законної сили судового рішення суду апеляційної інстанції (з моменту проголошення цього рішення). Якщо апеляційний перегляд ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру здійснюється за апеляційною скаргою прокурора, то він має вживати розумних заходів для того, щоб стежити за результатами апеляційного провадження та не порушити визначений законом строк досудового розслідування.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290)

    Поважні причини, пов’язані з повномаштабним вторгненням рф в Україну, які свідчать про об’єктивну затримку в наданні стороні захисту матеріалів досудового розслідування для ознайомлення

    Під час вирішення питання щодо дотримання строків досудового розслідування суд повинен враховувати об'єктивні обставини, які унеможливлювали належне виконання процесуальних обов'язків стороною обвинувачення. Зокрема, широкомасштабне вторгнення рф, бойові дії, тимчасова окупація територій, їх деокупація, проведення стабілізаційних заходів, документування воєнних злочинів та розмінування можуть бути поважними причинами затримки в наданні стороні захисту матеріалів досудового розслідування для ознайомлення. За наявності таких обставин повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування однак затримка органу досудового розслідування в виконанні вимог ст. 290 КПК не може автоматично розцінюватися як протиправна бездіяльність сторони обвинувачення. Якщо в кримінальному провадженні вже завершене досудове розслідування, то в органу досудового розслідування не має потреби його зупиняти.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Визначення меж судового розгляду (стаття 337)

    Форми кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, та необхідність чіткого визначення яка саме форма цього правопорушення доведена

    Формами кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, є привласнення, розтрата та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Суд повинен чітко визначити, яка саме форма діяння доведена, і надати мотивовану відповідь на доводи сторони захисту щодо правильної кримінально-правової кваліфікації. Недоведеність окремих ознак первісного обвинувачення не виключає можливості зміни формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, якщо така зміна належним чином мотивована. Форми кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, та необхідність чіткого визначення яка саме форма цього правопорушення доведена

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Розмежування збору доказів у кримінальному провадженні щодо декларування недостовірної інформації (ст. 366-2 КК) та моніторингу способу життя судді

    Ототожнення дій сторони обвинувачення зі збору доказів у цій справі з моніторингом способу життя судді (ст. 52-2 Закону «Про запобігання корупції») є нерелевантними, оскільки моніторинг має більш широкі цілі (перевірка достовірності декларування, виявлення ознак адміністративних правопорушень, злочинів, необґрунтованих активів), інші підстави для його проведення за вказаним Законом і стосується лише НАЗК. Якщо в кримінальному провадженні заходи, передбачені положеннями ст. 52-2 Закону «Про запобігання корупції» (виконувати які уповноважено працівників НАЗК), не проводилися, а орган досудового розслідування діяв лише в межах своїх повноважень, визначених нормами законів та КПК, тоді в такому разі немає підстав для ототожнення дій сторони обвинувачення зі збору доказів у справі з моніторингом способу життя судді.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Відмежування документування кримінального правопорушення від провокації пропозиції неправомірної вигоди

    Якщо працівник правоохоронного органу, усвідомлюючи можливість пропозиції неправомірної вигоди (ст. 369 КК), своєю поведінкою створює враження готовності її одержати, спонукає особу до такої пропозиції або свідомо створює умови для її висловлення з метою подальшого викриття, така поведінка є провокацією злочину, а не допустимим документуванням кримінального правопорушення.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Обставини за яких порушення правил підслідності не призводить до недопустимості доказів

    Якщо орган досудового розслідування (ДБР) звернувся до прокурора (заступника Генерального прокурора – керівник САП) з клопотанням про визначення підслідності за НАБУ, а прокурор повідомив про відсутність підстав для передачі провадження до НАБУ, і при цьому сторона захисту не довела, що здійснення досудового розслідування органом, який не мав належної підслідності, призвело до обмеження прав чи свобод підозрюваного або негативно вплинуло на достовірність і допустимість зібраних доказів, то сам по собі факт порушення правил підслідності, не є підставою для визнання доказів недопустимими чи скасування судового рішення. При вирішенні цього питання також важливе значення має те, що докази, які сторона обвинувачення надає суду, у тому числі й результати НСРД, отримані на початковому етапі досудового розслідування слідчим ДБР в межах своїх повноважень.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Прокурор, його призначення та заміна (статті 36–37)

    Визначення ефективності розслідування є дискреційними повноваженнями прокурора, а суд уповноважений лише перевірити законність прийнятого рішення

    Якщо досудове розслідування в справі здійснюється слідчими різних органів, які визначені постановою заступника начальника слідчого відділу Управління СБУ про створення слідчої групи, до складу якої також входять детективи НАБУ, що беруть участь у проведенні більшості гласних та негласних слідчих і процесуальних дій у провадженні, тоді проведення слідчих та процесуальних дій є узгодженим з усіма слідчими (детективами) слідчої групи, а отже під час збирання доказів у провадженні слідчі різних органів досудового розслідування, що входять у групу (ГПУ, НАБУ, СБУ), діють як єдиний суб’єкт. Забезпечення ефективного розслідування та визначення органу, який буде його проводити, є виключною дискреційною діяльністю прокурора, який може мати різні правові підстави для передачі розслідування у справі іншому органу досудового слідства, зокрема це можуть бути відомості про особисту зацікавленість посадових осіб органу досудового розслідування в результатах справи, їх функціональна залежність від фігурантів провадження або відсутність достатніх ресурсів у органу, до підслідності якого відноситься кримінальне провадження. Використання в ч. 10 ст. 216, ч. 5 ст. 36 КПК поняття «неефективність досудового розслідування», як оціночного критерію, свідчить про те, що відповідні рішення приймаються в межах розсуду та дискреційних повноважень прокурора. Тому суд не може підміняти органи прокуратури та приймати рішення щодо правильності чи помилковості таких рішень, які були прийняті ними з використанням наданих дискреційних повноважень, та правомочний лише перевірити, чи були вони прийняті у встановленому законом порядку та чи містять вони відповідне обґрунтування. Надання судом оцінки доводам сторони захисту, які зводяться до оспорювання мотивів прийнятих прокурорами рішень про визначення підслідності у кримінальному провадженні, в такому випадку означатиме протиправне втручання суду в дискреційні повноваження прокурора.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Початок досудового розслідування (стаття 214)

    Попередня кваліфікація кримінального правопорушення при вирішенні питання про внесення відомостей до ЄРДР

    Прокурор або слідчий вносять відомості до ЄРДР про попередню кваліфікацію кримінального правопорушення на підставі даних, які містяться у заяві про вчинення злочину або повідомленні правоохоронного органу за результатами оперативної діяльності. Визначитись із правильністю кваліфікації дій особи орган досудового розслідування може лише після проведення комплексу слідчих (у тому числі негласних) дій у кримінальному провадженні та їх оцінки у сукупності. Один тільки аналіз норм кримінального закону та дані про службову особу, такі як займана посада, посадова інструкція, функціональні обов’язки та статут, без комплексу інших відомостей, які містяться в зібраних у провадженні доказах, не дають такої можливості слідчому, прокурору. Попередня кваліфікація дій за ч. 3 ст. 369 КК на початковому етапі досудового розслідування кримінального провадження не є порушенням вимог кримінального процесуального закону чи закону України про кримінальну відповідальність, оскільки такі дані були внесені до ЄРДР на підставі повідомлення правоохоронного органу про вчинення злочину за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень за попередньою правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 369 КК. Така кваліфікація давала підстави для проведення НСРД у цьому провадженні. Подальша зміна кваліфікації дій особи з ч. 3 на ч. 1 ст. 369 КК не свідчить про недотримання вимог кримінального та кримінального процесуального законів на етапі первинної кваліфікації.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду (стаття 33-1)

    Суб’єктна та предметна підсудність кримінального провадження ВАКС

    Якщо органом досудового розслідування обвинуваченим інкримінується розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, що завдало шкоди в особливо великому розмірі, то за суб’єктним складом та складом кримінального правопорушення це провадження підсудне ВАКС відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК, примітки ст. 45 КК та п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК. Тому задоволення в підготовчому судовому засіданні місцевим судом клопотання прокурора про передачу кримінального провадження відповідно до п. 20-2 Перехідних положень КПК для розгляду за підсудністю до ВАКС в зв'язку з набранням чинності Законом від 18.09.2019 № 100-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» є правомірним.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Незмінність складу суду (стаття 319)

    Продовження судового розгляду після заміни головуючого судді за відсутності заперечень сторін не є порушенням вимог ч. 2 ст. 319 КПК

    Відповідно до ч. 2 ст. 319 КПК суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог: 1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді; 2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді. У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були досліджені під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень. Якщо в справі з дотриманням вказаних положень ч. 2 ст. 319 КПК судом першої інстанції постановлено ухвалу, згідно з якою цей суд встановив відсутність необхідності повторно розпочинати судовий розгляд провадження спочатку та здійснювати повторно процесуальні дії, вчинені до заміни головуючого судді, у судовому засіданні сторона захисту (засуджена і захисник) та сторона обвинувачення вважають за можливе продовжити судовий розгляд, а не розпочинати його спочатку, при цьому позиція вказаних учасників кримінального провадження відображена в тексті ухвали суду, то порушення ч. 2 ст. 319 КПК відсутні.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Автоматизована система документообігу суду (стаття 35)

    Передача раніше визначеному складу суду АП ВАКС у межах одного кримінального провадження апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді відповідає вимогам автоматизованого розподілу справ

    Передача апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді раніше визначеному судді-доповідачу АП ВАКС у межах одного кримінального провадження, зокрема за тим самим номером ЄРДР або щодо тієї самої особи, відповідає вимогам ч. 3 ст. 35 КПК та правилам автоматизованого розподілу справ, якщо здійснена відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу в АП ВАКС, затверджених рішенням зборів суддів АП ВАКС від 03.09.2019 № 5. Сам по собі такий порядок визначення складу суду не свідчить про порушення принципу випадковості розподілу справ.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Перекладач (стаття 68)

    Відсутність у суду обов’язку залучення перекладача у разі відсутності відповідного клопотання сторони захисту та належне підтвердження володіння обвинуваченим українською мовою

    У слідчого чи суду не виникає обов'язку залучення перекладача за власною ініціативою, якщо підозрюваний (обвинувачений), який є громадянином України, не заявляє про нерозуміння державної мови та не подає клопотання про забезпечення його перекладачем, а матеріали кримінального провадження свідчать, що він розуміє українську мову, спілкується нею під час процесуальних дій та здатний реалізовувати свої процесуальні права. Додатковим підтвердженням володіння державною мовою є обіймання посади керівника державного підприємства України, у зв’язку з чим він мав володіти українською мовою та розуміти її, як того вимагають положення Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Підготовче судове засідання (стаття 314)

    Ухвала про відмову в затвердженні угоди та повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування не підлягає окремому апеляційному оскарженню

    Ухвала суду про відмову в затвердженні угоди та повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування не належить до судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Положення ч. 4 ст. 314 КПК передбачають можливість апеляційного оскарження лише ухвали про повернення обвинувального акта, а не ухвали про повернення кримінального провадження прокурору у зв'язку з відмовою в затвердженні угоди. Подальший рух кримінального провадження належить до повноважень прокурора.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Вимоги до апеляційної скарги (стаття 396)

    Момент подання апеляційної скарги через підсистему «Електронний суд» визначається датою її надсилання, яка формується автоматично і не підлягає коригуванню

    Процесуальний строк на подання апеляційної скарги вважається дотриманим, якщо скаргу надіслано до закінчення встановленого КПК строку через підсистему «Електронний суд». Дата та час подання апеляційної скарги автоматично фіксуються в системі та не підлягають коригуванню. Подальша реєстрація скарги судом або її фактичне надходження до апеляційного суду не впливають на своєчасність її подання через підсистему «Електронний суд».

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Ухвали слідчого судді під час досудового розслідування, які підлягають оскарженню

    Можливість перегляду за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді про арешт майна

    Оскільки положеннями п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК прямо передбачено можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна, то, відповідно, оскарженню підлягає і ухвала за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами такої ухвали слідчої судді.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Глава 36. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення (статті 477–479)

    Кримінальне провадження за ст. 191 КК не є провадженням у формі приватного обвинувачення, якщо шкоду завдано державним інтересам

    Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, зокрема щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, крім вчиненого організованою групою, або шкода від якого завдана державним інтересам) КК — якщо воно вчинене чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сім’ї потерпілого, або якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого. Тобто наведена норма містить виняток, а саме — не визначає кримінальне провадження як приватне, якщо мова йде про ст. 191 КК у випадку, якщо шкода від його вчинення завдана державним інтересам. Якщо в первісному та зміненому обвинувальному акті потерпілим визначено підприємство, що є юридичною особою, заснованою на державній власності, твердження про те, що кримінальне провадження розпочато з порушенням вимог п. 3 ч. 1 ст.477 КПК є безпідставними, оскільки в рамках відповідного кримінального провадження положення вказаної норми процесуального закону застосуванню не підлягає.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT