К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний процесуальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний процесуальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 986 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Відсутність підстав для визнання протоколів слідчих експериментів недопустимими доказами

    Слідчий експеримент не обов’язково повинен проводитися на місці події злочину. Якщо слідчий експеримент було проведено у бюро судово-медичної експертизи за участю підозрюваних з метою відтворення механізму, характеру та способу спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, що можливо відтворити, не прив’язуючись до місця скоєння злочину, то результати, отримані у результаті проведення цієї слідчої дії, є допустимим доказом Зміна засудженим у судовому засіданні показань не є підставою для визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом. Відсутність у протоколі слідчого експерименту даних про марку та технічні характеристики фотоапарата, який використовувався під час проведення цієї слідчої дії, не ставить під сумнів допустимість цього протоколу, якщо фотоапарат використовувався для простого фотографування дій, що демонструвалися засудженими, і для наступного складання фототаблиць до протоколів.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Пред’явлення для впізнання (статті 228–231)

    Наслідки відсутності інформації у протоколі слідчої дії про походження фотознімків, за якими буде проводитися впізнання особи

    КПК не визначає конкретного порядку отримання органом досудового розслідування фотознімків, за якими буде проводитися впізнання особи, а також не передбачає необхідності відображення у протоколі слідчої дії даних про походження таких фотознімків. Відсутність цієї інформації у протоколі не є порушенням кримінального процесуального закону.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Підслідність (стаття 216)

    Порушення правил підслідності, що виникає під час передачі виділеного кримінального провадження за ч. 2 ст. 307 КК

    Апеляційний суд, переглядаючи виділене кримінальне провадження за ч. 2 ст. 307 КК, повинен звернути увагу на порушення правил підслідності, що виникає під час передачі кримінального провадження для розслідування слідчому підрозділу Служби безпеки України, а не Державному бюро розслідувань, якщо дії особи кваліфіковано як співучасть у вчиненні цього кримінального правопорушення з працівником правоохоронного органу, а на момент виділення цього провадження Державне бюро розслідувань вже здійснювало функцію досудового розслідування. Якщо на момент виділення вказаного кримінального провадження не було підтверджено вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, у співучасті з працівником правоохоронного органу, то це провадження має бути передане за підслідністю слідчим органам Національної поліції України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Порядок відшкодування моральної шкоди членам сімей військовослужбовців, які загинули під час проведення антитерористичної операції внаслідок вчинення обвинуваченими злочину, передбаченого ст. 258 «Терористичний акт» КК

    Відшкодування моральної шкоди членам сімей військовослужбовців, які загинули під час проведення антитерористичної операції, відбувається у порядку, передбаченому Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не у порядку, визначеному Законом України «Про боротьбу з тероризмом». У Україні відсутній закон про визначення порядку та умов відшкодування державою моральної шкоди внаслідок злочину у разі засудження осіб в порядку спеціального судового провадження (in absentia) та у разі, коли ці особи перебувають поза межами території, яка підконтрольна України Моральна шкода, заподіяна членам сімей військовослужбовців, які загинули під час проведення антитерористичної операції внаслідок вчинення обвинуваченими злочину, передбаченого ст. 258 «Терористичний акт» КК, підлягає відшкодуванню з обвинувачених у разі, якщо суд установив наявність причинного зв’язку між протиправними діями обвинувачених і шкодою, заподіяною потерпілим у зв’язку із загибеллю їх рідних та близьких, вину цивільних відповідачів у заподіянні цієї шкоди.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Об’єднання і виділення матеріалів кримінального провадження, зупинення судового провадження (статті 334–335)

    Відсутність підстав для зупинення судового провадження на підставі ст. 335 КПК через мобілізацію до лав ЗСУ захисника засудженого

    Якщо захисника засудженого, з яким останній уклав договір про надання правової допомоги, було мобілізовано до лав Збройних Сил України, то це не є підставою для зупинення судового провадження на підставі ст. 335 КПК. Апеляційний суд не порушив право на захист засудженого у разі призначення захисника із центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, якщо участь захисника під час апеляційного розгляду визнана обов’язковою, суд роз’яснив засудженому його право укласти договір про надання правової допомоги з іншим захисником, однак засуджений цим правом не скористався.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Забезпечення права на захист (стаття 20)

    Можливість одночасної участі у кримінальному провадженні адвоката як захисника обвинуваченого та як представника цивільного відповідача

    Адвокат може поєднувати функції захисту обвинуваченого та представництва цивільного відповідача, крім випадків коли захисник або представник брали участь у цьому ж кримінальному провадженні як цивільний позивач чи цивільний відповідач. Одночасна участь у кримінальному провадженні адвоката як захисника обвинуваченого та як представника цивільного відповідача не є порушенням права на захист та не викликає конфлікту інтересів, якщо обвинувачений не є цивільним відповідачем з огляду на різний інтерес та мету цих суб’єктів у кримінальному провадженні, а також відсутність заперечень учасників кримінального провадження проти такого представництва.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290)

    Застосування норм права, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 219 КПК, у їх взаємозв’язку з положеннями ст. 290 КПК. Визначення останнього дня звернення до суду з обвинувальним актом (дня закінчення досудового розслідування)

    Якщо сторона обвинувачення повідомила сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів шляхом направлення відповідного письмового повідомлення в останній день строку досудового розслідування, визначеного ч. 3 ст. 219 КПК, то останнім днем звернення до суду з обвинувальним актом (днем закінчення досудового розслідування) є день, коли сторона захисту реалізувала своє право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 290 КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Правозастосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, якщо особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, життя та здоров’я особи у якому є основним або додатковим об’єктом посягання. Прийняття судом рішення, що суперечать ч. 3 ст. 309 КПК.

    Поняття «злочин проти життя та здоров’я особи» (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК) охоплює склади злочинів, у яких основним або додатковим об’єктом є життя та здоров’я особи. Вирішуючи питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, необхідно виходити з фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, інкримінованого особі, і враховувати тяжкість злочину, об’єктом якого (основним або додатковим) є життя та здоров’я особи. Для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК тяжкий або особливо тяжкий злочин, додатковим об’єктом якого є життя та здоров’я особи, охоплюється поняттям «тяжкий чи особливо тяжкий злочин проти життя та здоров’я особи». Неприйняття до розгляду судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання заперечень на ухвалу слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування, що висловлені учасником кримінального провадження, та ненадання відповідей на доводи такого заперечення суперечать ч. 3 ст. 309 КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень (стаття 21)

    Обов’язкова участь фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, під час судового розгляду кримінального провадження

    Згідно з ч. 1 ст. 512 КПК (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги», який введено в дію 10.06.2018), участь особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, в судових засіданнях є обов’язковою. Якщо судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням особи у вчиненні кримінальних правопорушень, до моменту введення у дію вказаного Закону України здійснювався у загальному порядку, однак на підставі висновку комісійної експертизи обвинуваченого було визнано неосудною особою, що стало підставою для суду здійснювати кримінальне провадження відповідно до глави 39 КПК, а судовий розгляд продовжився після 10.06.2018, то незабезпечення судом участі в судових засіданнях обвинуваченого, а в подальшому особи щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру, проведення за її відсутності 28 судових засідань, зокрема і тих, в яких вирішувалося питання про продовження застосування запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Виправданий, засуджений (стаття 43)

    Порушення права на захист у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру

    Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування з огляду на положення п. 3 ч. 3 ст. 43, ч. 1 ст. 506 КПК, має право на захист, зокрема право на відмову від захисника і залучення іншого захисника в будь-який момент кримінального провадження. Якщо така особа неодноразово подавала заяви про відмову від захисника через неналежне здійснення ним захисту у зв’язку з тим, що захисник підтримував клопотання сторони обвинувачення, не вчиняв активних дій щодо відстоювання інтересів підзахисного, однак місцевий суд не розглянув таких заяв, а сам захисник продовжував брати участь у кримінальному провадженні, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (стаття 191)

    Відсутність підстав для визнання кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, таким, що належить до справ у формі приватного обвинувачення

    Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем (ч. 4 ст. 191 КК), вчинене головним лікарем центру первинної медико-санітарної допомоги, що спричинило матеріальну шкоду у великому розмірі цьому комунальному закладу, не належить до справ приватного обвинувачення з огляду на те, що потерпілим у цьому кримінальному провадженні є відповідний комунальний заклад, який не має повноважень щодо призначення головного лікаря на посаду або його звільнення, а тому останній не є найманим працівником щодо цього закладу.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Відмова від апеляційної скарги, зміна і доповнення апеляційної скарги під час апеляційного провадження (стаття 403)

    Погіршення становища особи внаслідок розгляду апеляційним судом скарги прокурора, доповнень до неї, поданих після спливу строку на апеляційне оскарження, скасування виправдувального вироку й ухвалення обвинувального

    Якщо апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора на виправдувальний вирок місцевого суду та доповнень до неї, які було подано прокурором після закінчення строку на апеляційне оскарження, задовольнив апеляційну скаргу прокурора з урахуванням доповнень до неї, та скасував цей вирок, ухваливши обвинувальний вирок, то апеляційний суд тим самим погіршивши становище засудженого, допустив порушення вимог ч. 4 ст. 403 КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Потерпілий (стаття 55)

    Відсутність права на апеляційне оскарження вироку особою (матір'ю загиблого), яку не визнано потерпілою у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 121 КК

    Особа (мати загиблого), яка не була визнана потерпілою у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 121 КК, не є учасником провадження і не має права на оскарження вироку в апеляційному порядку.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Наслідки неприбуття обвинуваченого (стаття 323)

    Порядок здійснення виклику особи під час досудового розслідування та судового розгляду за процедурою in absentia

    У кримінальному провадженні щодо особи, яка перебувала на тимчасово окупованій території, та яка обвинувачувалася у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 КК, здійснення спеціальної процедури кримінального провадження (досудового розслідування та судового розгляду) за відсутності обвинуваченого (in absentia) не вважається порушеним, якщо процесуальною підставою для цього слугували ухвала слідчого судді місцевого суду та ухвала місцевого суду, а орган досудового розслідування та місцевий суд вжили не лише прямо передбачених КПК заходів щодо інформування підозрюваної особи про здійснення кримінального провадження шляхом публікації відповідної інформації в засобах масової інформації та мережі Інтернет, але й додаткових заходів, які забезпечили ефективне інформування обвинуваченої (шляхом направлення листів на електронну пошту).

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Строки досудового розслідування (стаття 219)

    Щодо дотримання процесуальних строків закінчення досудового розслідування

    У розумінні ст. 116 КПК посадовою особою, яка уповноважена приймати документ чи скаргу (у тому числі обвинувальний акт), є особа того органу, до якого подається відповідний документ чи скарга. Передача обвинувального акта посадовій особі канцелярії обласної прокуратури, яка уповноважена на прийняття та відправлення його поштовим зв’язком до місцевого суду вказує на порушення процесуальних строків закінчення досудового розслідування. Запис в Єдиному реєстрі досудових розслідувань про дату звернення з обвинувальним актом до суду не є визначальним при вирішенні питання стосовно дотримання процесуальних строків закінчення досудового розслідування.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Початок досудового розслідування (стаття 214)

    Можливість внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР та проведення огляду місця події до внесення таких відомостей до цього реєстру слідчими різних органів поліції

    Внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проведення огляду місця події до внесення таких відомостей до цього реєстру слідчими різних органів поліції не вважається порушенням вимог кримінального процесуального закону.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (стаття 91)

    Встановлення особи обвинуваченої, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 КК

    Особа обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 КК, вважається встановленою, якщо органом досудового розслідування проведено ряд слідчих дій, за допомогою яких її було ідентифіковано як таку, що вчинила ці кримінальні правопорушення. Зокрема, було проведено тимчасовий доступ до банківської таємниці за рахунками, відкритими засудженою у банківській установі, за результатами якого вилучено копію її паспорта громадянина Україна, а також огляд наявної в мережі Інтернет інформації про причетність засудженої до участі у діяльності терористичної організації «ДНР», за результатами якого було знайдено особу з відповідними даними (фотозображення особи жіночої статі, зовні схожої на засуджену, та інформація про її ім’я та домашню адресу).

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Дослідження судом звіту про результати використання поліграфа, без посилання на нього як на доказ у розумінні ст. 84 КПК

    Чинне кримінальне процесуальне законодавство не передбачає перевірки показань особи із застосуванням спеціального технічного засобу – поліграфа (детектора брехні) та використання отриманих відповідних даних як доказу. Якщо суд першої інстанції безпосередньо допитав свідка та під час ухвалення обвинувального вироку послався на отримані показання як на докази, дослідивши при цьому й звіт про результати використання поліграфа, то це не є порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Стадії вчинення умисного кримінального правопорушення (статті 13, 14, 15, 16)

    Застосування положень ст. 15 КК у взаємозв’язку з ч. 3 ст. 503 КПК при розгляді кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру

    Під час розгляду кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого в стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому суд повинен виходити із об’єкта посягання та об’єктивної сторони вчиненого діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, з урахуванням всіх фактичних обставин і зовнішнього прояву дій особи, з огляду на те, що встановлення будь-якої форми вини у діях неосудної особи об’єктивно є неможливим. Юридична оцінка такого діяння за наявності до того підстав може здійснюватися із застосуванням ст. 15 КК

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Апеляційний розгляд. Межі перегляду судом апеляційної інстанції (статті 404–405)

    Відсутність мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яким в оскарженому вироку суд дав оцінку

    Відсутність обґрунтованого клопотання сторони кримінального провадження про дослідження доказів за умови, що в оскарженому вироку суд дав оцінку всім доказам, на неправильну оцінку яких посилається сторона на стадії апеляційного оскарження вироку, не зумовлює обов’язку апеляційного суду повторно досліджувати обставини, встановлені під час кримінального провадження, та не створює передумов для використання апеляційним судом свого права дослідити нові докази за наявності підстав, регламентованих положеннями ч. 3 ст. 404 КПК. За відсутності мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яке обов’язково має відповідати положенню ч. 3 ст. 404 КПК, апеляційний суд не повинен досліджувати ці докази, оскільки протилежне, без дотримання принципів, закріплених у приписах зазначеної норми процесуального закону, може перетворити апеляційний перегляд судового рішення на повторний розгляд кримінального провадження по суті, що фактично нівелює принцип інстанційності судочинства.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT