Кримінальний процесуальний кодекс України
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний процесуальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 1 986 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Відсутність підстав для перегляду судових рішень за виключними обставинами
Рішення Конституційного Суду України від 16.09.2021 № 6-р(II)/2021 не є підставою для перегляду судових рішень за виключними обставинами, якими засудженому призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, з огляду на те, що зазначеним рішенням не ставиться під сумнів конституційність призначення довічного позбавлення волі як виду покарання, а визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 82 КК, а також ураховуючи те, що Верховна Рада України внесла зміни до п. 3 ч. 3 ст. 81КК стосовно умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засуджених, яким покарання у виді довічного позбавлення волі замінене на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та до ст. 82 КК щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі більш м’яким покаранням (частини 1, 5 ст. 82 КК). Зазначені питання вирішуються під час виконання вироку місцевим судом, у межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання (ст. 539 КПК).
- Дело № 0824/2465/2012 Постанова 16.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Істотне порушення вимог КПК у випадку проведення розгляду судом апеляційної інстанції без участі військовозобов’язаного захисника, який подав клопотання про відкладення судового засідання у зв’язку з необхідністю виконання свого обов’язку
Здійснення апеляційного розгляду кримінального провадження без участі захисника, який подав клопотання про відкладення судового засідання у зв’язку з необхідністю виконання свого обов’язку, передбаченого законодавством України, з’явитися до територіального центру комплектування, що підтверджується копією повістки, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
- Дело № 720/1277/20 Постанова 21.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Помилкове зазначення в тексті ухвали слідчого судді про можливість оскарження до апеляційного суду протягом 5 днів з часу отримання її повного тексту, а не протягом 5 днів з дня її оголошення, як підстава для поновлення пропущеного строку
Якщо в тексті ухвали слідчого судді помилково зазначено, що вона може бути оскаржена до апеляційного суду протягом п’яти днів з часу отримання її повного тексту, а не протягом п’яти днів з дня її оголошення, як передбачено в п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК, то це не впливає на визначення початку перебігу строку на апеляційне оскарження. Така помилка може бути врахована апеляційним судом та слугувати підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження в разі подання заяви апелянтом.
- Дело № 569/11962/21 Постанова 16.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Апеляційне оскарження ухвали суду про відмову в задоволенні заяви прокурора про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, поданої в порядку ст. 531 КПК
Ухвала суду про відмову в задоволенні заяви прокурора про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, поданої в порядку ст. 531 КПК, підлягає апеляційному оскарженню.
- Дело № 205/4130/22 Постанова 16.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Зупинення перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності у разі оголошення обвинуваченої в розшук після закінчення таких строків. Підстави для закриття кримінального провадження (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК)
Якщо обвинувачену було оголошено в розшук після закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення, то перебіг строку давності вважається таким, що не зупинявся. За таких обставин, якщо на момент судового розгляду закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, місцевий суд, а також апеляційний суд повинні були переконатися в цьому та за наявності згоди обвинуваченої закрити кримінальне провадження щодо неї на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК і звільнити її від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
- Дело № 161/18237/18 Постанова 06.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Покладення судом в основу вироку протоколу слідчого експерименту з показаннями свідка, який помер на момент розгляду справи
У разі неможливості здійснення безпосереднього допиту свідка в судовому засіданні внаслідок смерті останнього на момент розгляду справи протокол слідчого експерименту з показаннями цього свідка може бути покладено судом в основу вироку.
- Дело № 525/1207/20 Постанова 02.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 628/1284/20 Постанова 01.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Засади належного процесуального здійснення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки щодо фіксування двох самостійних тотожних злочинів, кожен із яких кваліфікується за відповідною частиною ст. 307 КК
Контроль за вчиненням злочину щодо двох окремих злочинів (за відсутності в органу досудового розслідування відомостей про наявність ознак продовжуваного або триваючого злочину та єдиного умислу щодо вчинюваних діянь), кожен із яких, на переконання слідчого, прокурора, містить ознаки самостійного одиничного злочину, які лише за правилами їх юридичної оцінки кваліфікуються за відповідною частиною ст. 307 КК («розірвана» повторність тотожних злочинів), повинен здійснюватися на підставі окремої постанови прокурора щодо кожного злочину. Здійснення в цьому випадку контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки щодо фіксування двох самостійних тотожних злочинів, кожен із яких кваліфікується за відповідною частиною ст. 307 КК, на підставі однієї постанови прокурора є здійсненням негласної слідчої (розшукової) дії щодо виявлення і фіксації другого злочину без належної процесуальної підстави, що за приписами ч. 2 ст. 86 КПК є безумовною підставою визнання доказів недопустимими. Проведення контролю за вчиненням повторного злочину без внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо розслідування кожного одиничного злочину за наявності «розірваної» повторності тотожних злочинів у кримінальному провадженні, де до цього реєстру внесено відомості лише про перший із послідовно вчинених злочинів, є здійсненням досудового розслідування другого і наступних злочинів до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що тягне за собою правові наслідки, передбачені ч. 2 ст. 86, ч. 3 ст. 214 КПК. Протокол негласної слідчої (розшукової) дії про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, який охоплює всі необхідні відомості, зокрема і про видачу конфідентом одержаних під час оперативної закупки предметів (речей), є належним і допустимим процесуальним джерелом доказів про їх походження. КПК не вимагає складання окремого протоколу добровільної видачі (вилучення) конфідентом (у конфідента) одержаних під час цієї негласної слідчої (розшукової) дії предметів (речей) у такому випадку.
- Дело № 161/1921/20 Постанова 22.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність підстав для внесення до ЄРДР за окремим порядковим номером відомостей про вчинення кожного з тих діянь, що охоплюються єдиним умислом особи, і передбачені відповідною частиною ст. 307 КК як альтернативні форми виявлення протиправного діяння
У ст. 214 КПК не передбачено вимог про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за окремим порядковим номером відомостей про вчинення кожного з тих діянь, що охоплюються єдиним умислом особи і передбачені відповідною частиною ст. 307 КК як альтернативні форми виявлення суспільно небезпечного діяння (наприклад, протиправне придбання, зберігання з метою збуту і збут психотропної речовини в ч. 1 ст. 307 КК). За правилами кваліфікації такі діяння кваліфікуються як такі, що утворюють один склад злочину.
- Дело № 404/8741/21 Постанова 05.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 161/1921/20 Постанова 22.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про неприпустимість застосування судом спрощених підходів у поєднанні зі зміною кримінально-правової оцінки дій неосудної особи, без дослідження доказів у провадженні
Судовий розгляд клопотання сторони обвинувачення про застосування до особи примусових заходів медичного характеру лише на підставі позиції законного представника та захисника особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, які не заперечували фактичні обставини та погодилися із недоцільністю їх повного дослідження, є фактичним розглядом цього клопотання у спрощеному порядку, що може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
- Дело № 570/816/21 Постанова 02.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Неможливість прийняття апеляційним судом двох ухвал про зарахування різних періодів попереднього ув’язнення у строк відбування покарання у виді позбавлення волі
Питання, що випливають з розгляду справи, у тому числі й щодо зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання, мають вирішуватися апеляційним судом при постановленні ухвали. Прийняття апеляційним судом двох ухвал про зарахування різних періодів попереднього ув’язнення у строк відбування покарання у виді позбавлення волі не відповідає вимогам КПК.
- Дело № 1-3/12 Ухвала 07.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо постановлення апеляційним судом одночасно двох процесуальних рішень, які пов’язані між собою, втім є взаємовиключними
Апеляційний суд за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції має право вчинити лише одну з дій, передбачену ч. 1 ст. 407 КПК. Ухвалення апеляційним судом за результатами розгляду одного обвинувального вироку двох рішень, одним з яких скасовано вирок суду першої інстанції, а іншим – залишено його без зміни, не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
- Дело № 522/22094/14-к Постанова 07.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо відмови у відкритті провадження, судовий розгляд якого здійснювався у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, апеляційним судом, який розглядав справу на підставі розпорядження Голови ВС про зміну територіальної підсудності в умовах воєнного стану
Постановлення суддею апеляційного суду, який розглядав справу на підставі розпорядження Голови Верховного Суду про зміну територіальної підсудності в умовах воєнного стану, ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, судовий розгляд якого здійснювався у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, а апелянт оскаржував фактичні обставини справи після того, як попередній суд до зміни підсудності відкрив апеляційне провадження, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження вирішується суддею одноособово без проведення судового засідання. Повідомлення сторін кримінального провадження про час та дату судового засідання кримінальним процесуальним законодавством не передбачено.
- Дело № 953/9892/21 Постанова 28.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо порядку відібрання біологічних зразків у особи для проведення експертизи. Зразки, отримані для експертизи, не є доказами у кримінальній справі
Зразки, отримані для експертизи, не є доказами у кримінальній справі, проте несуть в собі інформацію, що має доказове значення. Така інформація стає доступною і може бути застосована в доведенні по кримінальному провадженню лише в результаті проведення експертизи. Саме тому зразки для порівняльного дослідження мають особливий процесуальний статус, являють собою матеріал для отримання нового або перевірки вже наявного доказу. Зразки, отримані для проведення експертизи, самі по собі не встановлюють обставин, що входять до предмета доказування, вони потрібні для порівняльного дослідження під час експертизи. Отримання зразків для експертизи повинно здійснюватися з дотриманням таких вимог: забезпечення прав і свобод людини; одержання зразків належною особою у передбаченому порядку; забезпечення безсумнівності походження зразків від конкретного об'єкта, їх достовірності; правильне документування ходу і результатів слідчої дії. Після отримання зразків слід скласти протокол, в якому обов'язково повинні бути зазначені такі відомості: який саме зразок вилучено (його точну назву, характеристику та кількість); у кого він отриманий (у підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи потерпілого); в який матеріал або ємність він упакований (поміщений) і яким чином посвідчена його ідентичність; де він буде зберігатися; зауваження, які надійшли від учасників при проведенні цієї слідчої дії.
- Дело № 591/2823/19 Постанова 02.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо відсутності у суду обов’язку направляти копію судового рішення стороні захисту (ч. 7 ст. 376 КПК), яка була присутня під час оголошення резолютивної частини рішення, однак у день проголошення повного тексту цього рішення не з’явилася
Якщо у судовому засіданні під час оголошення резолютивної частини рішення була присутня сторона захисту, однак у день проголошення повного тексту цього рішення ця сторона не з’явилася, не будучи позбавленою можливості отримати судове рішення після проголошення його повного тексту у порядку ч. 6 ст. 376 КПК, то суд не зобов’язаний направляти стороні захисту копію судового рішення у порядку ч. 7 ст. 376 КПК.
- Дело № 204/435/21 Постанова 14.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Можливість продовження судом проголошувати вирок, після переривання в ході такого проголошення з незалежних від суду причин відеоконференцзв’язку з однією зі сторін чи учасників провадження
Якщо після виходу з нарадчої кімнати суд почав проголошувати вирок, однак під час проголошення перервався відеоконференцзв’язок з однією зі сторін чи з одним із учасників кримінального провадження з причин, що не залежали від суду, то продовження судом проголошувати вирок не є порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
- Дело № 135/1003/19 Постанова 08.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Можливість сторони, яка здійснює допит, або суду, ставити уточнюючі запитання після допиту особи
Якщо особа, яку допитують під час судового розгляду, відхиляється від обставин, що мають значення для кримінального провадження, то сторона, яка здійснює допит, або суд можуть поставити їй уточнюючі питання. Сторона, яка здійснює допит, а також головуючий (суддя судової колегії) мають право ставити уточнюючі запитання після допиту особи.
- Дело № 676/5646/23 Постанова 02.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 200/9992/16-к Постанова 27.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Висунення додаткового обвинувачення, початок провадження щодо юридичної особи під час судового розгляду
Прокурор має право звернутися до суду з вмотивованим клопотанням про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням, якщо під час судового розгляду стане відомо про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, обвинувачення щодо якого не висувалося, і яке тісно зв’язане з первісним обвинуваченням, а їх окремий розгляд вбачається неможливим. Якщо суд ухвалить рішення про задоволення такого клопотання, то судовий розгляд слід відкласти на строк, необхідний для підготовки до захисту від додаткового обвинувачення. Після закінчення строку, встановленого судом, судове провадження повинно розпочатися з підготовчого судового засідання.
- Дело № 591/2823/19 Постанова 02.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Неможливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про покладення на підозрюваного обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, у рамках раніше обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави
Ухвала слідчого судді про покладення на підозрюваного обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, у рамках раніше обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, не підлягає апеляційному оскарженню.
- Дело № 947/5562/21 Постанова 28.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про зобов’язання прокурора прийняти постанову про закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК
Слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування не може постановити ухвалу про зобов’язання слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти процесуальне рішення (п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК). У разі оскарження процесуальної дії або її нездійснення слідчий суддя має повноваження зобов’язати припинити таку дію або її здійснити, однак не має повноважень скасувати процесуальну дію, що вже відбулася. У разі оскарження процесуального рішення слідчий суддя може його скасувати, однак він не має права зобов’язати прийняти процесуальне рішення. Слідчий суддя, який зобов’язав слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти конкретне процесуальне рішення, втручається у сферу повноважень цих осіб і фактично бере участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (ч. 3 ст. 22 КПК). Ухвала слідчого судді, якою зобов’язано прокурора прийняти постанову про закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, вважається такою, що прийнята поза межами повноважень слідчого судді (ст. 307 КПК), та підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
- Дело № 130/1597/22 20.02.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 757/26714/22-к Постанова 05.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 405/680/22 Постанова 14.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність ознак провокації. Критерії, які дозволяють відокремити правомірну діяльність з розслідування злочину від провокації
Розрив у часі між внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та безпосереднім одержанням неправомірної вигоди не може сам по собі свідчити про те, що йдеться про провокацію злочину, оскільки орган досудового розслідування не може чітко спрогнозувати конкретну дату вчинення злочину. Його завдання – лише фіксація такої протиправної діяльності, яка інколи відбувається тривалий проміжок часу через специфіку вчинюваного злочину.
- Дело № 712/5194/20 Постанова 02.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.