Кримінальний процесуальний кодекс України
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний процесуальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 1 986 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Усунення судом допущеного прокурором порушення вимог ст. 384 КПК. Інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних
Інформування судом обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового розгляду не пов'язано з тим, роз'яснив прокурор обвинуваченому про таку можливість до передачі обвинувального акта до суду чи ні. Якщо суд до початку судового розгляду вручив обвинуваченому відповідне роз’яснення, а під час підготовчого судового засідання виконав вимоги ст. 384 КПК і створив обвинуваченому необхідні умови для ефективного використання права на суд присяжних, то допущене прокурором невиконання вимог ст. 384 КПК усунуте.
- Дело № 263/8490/14-к Постанова 31.08.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Роз’яснення права на суд присяжних судом, а не прокурором
Про виконання судом вимог ст. 384 КПК щодо обов’язкового роз’яснення обвинуваченим можливості та особливостей розгляду кримінального провадження стосовно них судом присяжних і створення необхідних умов для ефективного використання права на суд присяжних, а також про усунення допущеного прокурором невиконання вимог указаної статті КПК свідчить те, що суд двічі роз’яснив обвинуваченим їх право на розгляд кримінального провадження судом присяжних, а після вручення обвинуваченим пам’яток про права та обов’язки з’ясував у останніх, чи зрозумілі їм їхні права та обов’язки, на що ті у присутності своїх захисників, ствердно відповіли, що права зрозумілі, при цьому жодних клопотань вони не заявляли.
- Дело № 207/317/18 Постанова 11.04.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Формальність розгляду провадження апеляційним судом у разі неналежної перевірки виконання вимог ст. 384 КПК
Про формальність розгляду провадження апеляційним судом за апеляційними скаргами прокурора, засуджених та захисника та про постановлення ухвали, яка не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, свідчить залишення поза увагою порушення вимог ст. 384 КПК, зокрема відсутність у матеріалах кримінального провадження письмового роз’яснення прокурора засудженій про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних, а також не роз’яснення судом під час підготовчого судового засідання засудженій її права на розгляд провадження судом присяжних.
- Дело № 309/1822/17 Постанова 29.10.2020 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Право на суд присяжних у випадку коли до обвинуваченого не можна застосувати покарання у вигляді довічного позбавлення волі в силу прямої заборони, передбачено кримінальним законом
Право на розгляд судом присяжних має бути роз’яснено й тоді, коли до обвинуваченого не можна застосувати покарання у вигляді довічного позбавлення волі в силу прямої заборони, передбачено кримінальним законом. Виходячи з системно-структурного аналізу зазначених норм та зважаючи на те, що в санкції ч. 2 ст. 115 КК йдеться про злочин, за вчинення якого передбачено довічне позбавлення волі, а не про застосування такого покарання судом при призначенні покарання, наведене дає підстави для висновку, що право на суд присяжних зберігається в обвинуваченого у вчиненні цього злочину незалежно від стадії вчинення злочину (стадії, на якій цей злочин було припинено). Відповідно до вимог ч. 1 ст. 384 КПК суд зобов’язаний роз’яснити обвинуваченому у вчиненні як закінченого, так і незакінченого злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
- Дело № 751/4876/15-к Постанова 07.11.2018 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Неповноважний склад суду через порушення місцевим судом процедури усунення присяжних з огляду на вимоги ст. 390 КПК
Провадження розглянуто неповноважним складом суду внаслідок порушення місцевим судом процедури усунення присяжних від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження з огляду на вимоги ст. 390 КПК, оскільки після заміни складу присяжних розгляд справи не було розпочато спочатку, а було продовжено без прийняття вмотивованого судового рішення та без з’ясування думки сторін з вказаного питання.
- Дело № 237/1268/16-к Постанова 11.03.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відсутність порушення права на захист у разі повторного нероз’яснення обвинуваченому права на суд присяжних після зміни складу колегії суддів
Повторне нероз’яснення обвинуваченому права на суд присяжних після зміни складу колегії суддів, яка розглядала дане кримінальне провадження, не свідчить про порушення права на захист обвинуваченого обізнаного з правом на особливий порядок судового розгляду і відсутності перешкод в його реалізації.
- Дело № 686/10620/15-к Постанова 06.06.2019 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Право на суд присяжних при зміні підсудності та складу суду
Право на суд присяжних вважається реалізованим, якщо сторона захисту вже заявляла таке клопотання у попередньому суді, до якого було спрямовано кримінальне провадження. При подальшій зміні підсудності та передачі справи до іншого суду відсутність повторного роз'яснення обвинуваченому права на суд присяжних не є істотним порушенням вимог КПК, особливо якщо сторона захисту вже ефективно скористалася цим правом раніше, а обвинувачений висловлював незгоду з розглядом його справи судом присяжних.
- Дело № 305/188/17 Постанова 21.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Забезпечення свободи вибору між процесуальними формами відправлення правосуддя
Якщо під час нового підготовчого судового засідання обвинувачений змінив свою позицію, висловлену попередньому складу суду, і заявив, що розгляд справи має здійснюватися колегіально в складі трьох суддів, тим самим підтримав міркування свого захисника про недоцільність залучення присяжних, до того ж категорично наполягав на тому, що не бажає скористатися згаданим правом, то суд забезпечив свободу вибору між процесуальними формами відправлення правосуддя та дотримався гарантій права на розгляд справи судом, установленим законом.
- Дело № 357/10388/16-к Постанова 19.06.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відсутність істотного порушення вимог кримінального процесуального закону у разі несвоєчасного роз’яснення обвинуваченому права на розгляд справи судом присяжних
Усунення судом під час судового розгляду порушення, яке було допущено під час підготовчого засідання у частині роз’яснення обвинуваченому його право на розгляд справи судом присяжних, не позбавляє останнього реальної можливості скористатися додатковими процедурними гарантіями, зумовленими тяжкістю висунутого звинувачення. Усвідомлена та добровільна відмова обвинуваченого, який користувався професійною правничою допомогою захисника, у розгляді провадження судом присяжних і наполягання на продовженні розгляду справи у тому ж складі суду не свідчить про допущення місцевим судом такого істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, що може тягнути за собою скасування судових рішень.
- Дело № 761/33395/13-к Постанова 30.10.2018 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 01.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Обставини, які не свідчать про упередженість судді апеляційного суду, який брав участь у двох послідовних переглядах кримінального провадження
Участь судді апеляційного суду у двох послідовних переглядах кримінального провадження сама по собі не є підставою для усунення судді від розгляду на підставі ст. 76 КПК. Для визначення упередженості судді необхідно проаналізувати характер попереднього рішення та встановити, чи висловлював суддя свою думку щодо оцінки обставин справи і винуватості обвинуваченого. Якщо попередня ухвала апеляційного суду містила лише процесуальні вказівки щодо врахування практики Верховного Суду без оцінки доказів і питань винуватості, то участь судді в наступному апеляційному розгляді після нового вироку суду першої інстанції не свідчить про його упередженість.
- Дело № 153/134/22 Постанова 22.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 283/4/17-к Постанова 09.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 349/849/20 Постанова 25.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 127/7997/22 Постанова 17.12.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Достовірність висновків судово-медичної експертизи у разі подальшої втрати медичної картки та неможливість у цьому випадку проведення комісійної судово-медичної експертизи
Слідчий, прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи, окрім іншого, щодо встановлення причин смерті, тяжкості та характеру тілесних ушкоджень. Втрата медичної картки після проведення судово-медичної експертизи не спростовує достовірності висновків експерта, не нівелює проведених досліджень і не ставить під сумнів зроблені на їх основі висновки. Втрата медичної документації унеможливлює проведення комісійної судово-медичної експертизи, однак непроведення такої не спростовує висновків здійснених експертиз щодо наявності причинного зв’язку між діями обвинуваченого та тяжкими тілесними ушкодженнями, які спричинили смерть потерпілого.
- Дело № 285/1101/16-к Постанова 02.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Визначальні обставини для правильного вирішення цивільного позову в частині стягнення заподіяної внаслідок ДТП шкоди у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 286 КК
Для правильного вирішення цивільного позову в частині стягнення заподіяної внаслідок ДТП шкоди визначальним є не лише факт перебування винної особи (водія) у трудових відносинах з юридичною або фізичною особою, а й факт безпосереднього виконання водієм своїх трудових (службових) обов'язків у момент ДТП. Якщо ДТП відбулася не під час виконання працівником своїх трудових обов'язків, а під час використання ним службового автомобіля в особистих цілях, положення статей 1172 та 1187 ЦК є незастосовними. У такому випадку моральна шкода стягується безпосередньо з винної особи, а не з роботодавця.
- Дело № 335/5060/24 Постанова 02.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відсутність обов’язку у працівників охорони магазину при затриманні особи в порядку ст. 207 КПК роз’яснювати їй права підозрюваного
Працівники охорони магазину при затриманні особи в порядку ст. 207 КПК не зобов’язані роз’яснювати їй права підозрюваного, оскільки це належить до компетенції уповноважених службових осіб, які негайно повідомляються про таке затримання.
- Дело № 215/3066/19 Постанова 11.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Вирішення питання про істотність порушень вимог КПК під час проведення слідчого експерименту за участю неповнолітнього свідка без залучення законного представника
Вирішення питання про істотність порушень вимог КПК під час проведення слідчого експерименту за участю неповнолітнього свідка без залучення законного представника вирішується з урахуванням мети, для якої залучаються законний представник, педагог, психолог чи лікар.
- Дело № 335/7737/20 Постанова 09.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відсутність порушення КПК у разі не вжиття додаткових заходів, не визначені статтями 297-5, 323 КПК, щодо повідомлення особи під час здійснення спеціального (досудового розслідування) судового провадження
Під час здійснення спеціального (досудового розслідування) судового провадження можуть вживатися додаткові заходи, не визначені статтями 297-5, 323 КПК, щодо повідомлення особи в разі наявності такої можливості. Водночас нездійснення таких додаткових заходів, за умови дотримання чітко передбаченого процесуальним законодавством порядку здійснення повідомлення (виклику) особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження в порядку процедури in absentia, саме по собі не є порушенням вимог КПК.
- Дело № 686/6637/23 Постанова 11.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Ухвала слідчого судді, якою відмовлено в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання на тримання під вартою підозрюваного, як предмет апеляційного оскарження
Ухвала слідчого судді, якою відмовлено в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання на тримання під вартою підозрюваного підлягає апеляційному оскарженню.
- Дело № 761/16312/25 Постанова 11.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Ухвала слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, постановлена в порядку ст. 174 КПК, як не предмет апеляційного оскарження
Ухвала слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, постановлена в порядку ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню. Однак це не позбавляє особу права звернутися до суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження.
- Дело № 205/8372/15 Постанова 03.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відсутність порушення КПК у разі постановлення судом ухвали про відмову в задоволенні клопотання про проведення експертизи без виходу до нарадчої кімнати, із внесенням такого рішення до журналу судового засідання
Постановлення судом ухвали про відмову в задоволенні клопотання про проведення експертизи без виходу до нарадчої кімнати, із внесенням такої ухвали секретарем судового засідання до журналу судового засідання, відповідає вимогам ст. 371 КПК і не свідчить про порушення вимог КПК.
- Дело № 726/321/24 Постанова 26.11.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Законність судового рішення, проголошеного під час повітряної тривоги, за умови забезпечення права засудженого висловлювати свою думку стосовно поданої заяви та висловлюватися в судових дебатах
Стадія проголошення судового рішення не передбачає можливості заявляти клопотання про відкладення судового засідання. Якщо судове засідання відбувалося до оголошення повітряної тривоги, засуджений брав у ньому активну участь у режимі відеоконференції, мав можливість висловлювати свою думку стосовно поданої заяви та висловлюватися в судових дебатах, а повітряна тривога розпочалася лише під час проголошення судового рішення, це не впливає на законність прийнятого рішення.
- Дело № 574/875/20 Постанова 22.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Витяги з ЄРДР стосовно слідчого та адвоката, які підозрювалися у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 365, 366 КК, не нововиявлені обставини в розумінні ст. 459 КПК
Витяги з ЄРДР стосовно слідчого та адвоката, які підозрювалися у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 365, 366 КК, не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 459 КПК, оскільки обставини, передбачені п. 3 ч. 3 цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, проте доказів засудження слідчого та адвоката за вказаними злочинами заявником не надано.
- Дело № 574/875/20 Постанова 22.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.