К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний процесуальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний процесуальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 986 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Обшук (стаття 234)

    Обґрунтовування клопотання про надання дозволу на проведення обшуку

    До клопотання про надання дозволу на проведення обшуку можуть бути додані як оригінали, так і копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. КПК не вимагає долучати до клопотання прокурора про проведення обшуку виключно оригінали документів.

    Позиция опубликована 13.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Роз'яснення права на суд присяжних (стаття 384)

    Щодо розгляду кримінального провадження професійними суддями у разі зміни обвинуваченим своєї позиції і відмови від раніше заявленого клопотання про розгляд провадження судом присяжних

    Кримінальне провадження може слухатися професійними суддями в тому разі, коли обвинувачений відмовився від розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних під час нового підготовчого судового засідання, яке відбулося у зв’язку із заміною складу професійних суддів, навіть якщо обвинувачений клопотав у попередньому підготовчому судовому засіданні про судовий розгляд кримінального провадження судом присяжних.

    Позиция опубликована 09.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Слідчий органу досудового розслідування (стаття 40)

    Щодо необхідності повторного призначення слідчого (групи слідчих) чи доручення на проведення досудового розслідування конкретному слідчому в об’єднаному кримінальному провадженні

    У КПК не передбачено необхідності повторного призначення слідчого (групи слідчих) чи доручення на проведення досудового розслідування конкретному слідчому в об’єднаному кримінальному провадженні, а також того, що визначений в окремому провадженні слідчий втрачає свої повноваження у разі об’єднання цього кримінального провадження з іншим.

    Позиция опубликована 09.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Свідок (статті 65–67)

    Щодо допустимості висновку почеркознавчої експертизи, проведеної за результатами дослідження зразків підпису і почерку, відібраних у свідка, який в подальшому набув статусу обвинуваченого

    Відібрання зразків підпису та почерку в особи (обвинуваченого), яка на момент вчинення процесуальної дії мала статус свідка, не є підставою для визнання висновку почеркознавчої експертизи недопустимим доказом, якщо особі було роз'яснено її права, передбачені статтями 65 та 66 КПК

    Позиция опубликована 09.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні (стаття 76)

    Щодо можливості судді розглядати кримінальне провадження, якщо він входив до складу колегії суддів під час постановлення вироку про затвердження угоди про визнання винуватості в іншому кримінальному провадженні щодо цієї ж особи

    Правила, які виключають участь судді у розгляді кримінального провадження щодо особи, регламентовано статтями 75, 76 КПК, однак ці статті не виключають участь судді у розгляді кримінального провадження, якщо він входив до складу колегії суддів під час постановлення вироку про затвердження угоди про визнання винуватості в іншому кримінальному провадженні щодо цієї ж особи.

    Позиция опубликована 09.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Щодо допустимості як доказів додатків до цивільного позову прокурора САП, отриманих з матеріалів цивільної справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді

    Докази, а саме додатки до цивільного позову прокурора САП, отримані з матеріалів цивільної справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в ході досудового розслідування (тобто після внесення відомостей до ЄРДР) на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, яким суди попередніх інстанцій надали належну оцінку про їх допустимість, не є тими доказами, що отримані безпосередньо від відповідача в позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Отримання таких доказів не суперечить положенням ч. 1 ст. 88-1 КПК.

    Позиция опубликована 09.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій (стаття 246)

    Щодо наявності ознак здійснення НСРД у разі збирання детективом НАБУ відомостей із системи «Безпечне місто»

    Відомості із системи «Безпечне місто», отримані детективом НАБУ у порядку ст. 93 КПК та Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», не мають ознак здійснення НСРД, якщо інформація збиралася про минулі події та не була таємною, а метою збору вже зафіксованих даних було саме встановлення фактів користування автомобілем певною особою та його рух, а не безпосередній і безперервний нагляд та негласний контроль за особою.

    Позиция опубликована 09.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Збирання доказів (стаття 93)

    Щодо необхідності тимчасового доступу до речей та документів у разі отримання НАБУ інформації про банківські рахунки та операції на підставі рішення керівника НАБУ, погодженого з прокурором САП

    Отримання НАБУ інформації про банківські рахунки та операції на підставі рішення керівника НАБУ, погодженого з прокурором САП, узгоджується із Законами України «Про Національне антикорупційне бюро України» та «Про банки і банківську діяльність» і не потребує тимчасового доступу до речей та документів.

    Позиция опубликована 09.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Наслідки неприбуття обвинуваченого (стаття 323)

    Щодо роз’яснення права на розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів у кримінальному проваджені, що здійснюється в порядку in absentia

    Право на розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів роз’яснюється саме обвинуваченому щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше як десять років. Проте у кримінальному проваджені, що здійснюється в порядку in absentia, де обвинувачений відсутній, а захисник відповідних клопотань не подавав, призначення судом провадження до розгляду без роз’яснення обвинуваченому права заявити клопотання про розгляд цього провадження судом колегіально не порушує права на справедливий суд.

    Позиция опубликована 22.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Зміст вироку (стаття 374)

    Щодо оцінки порушення вимог КПК у разі збігання формулювання обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті та визнаного судом доведеним

    Той факт, що визнане судом доведеним формулювання обвинувачення збігається з формулюванням, викладеним в обвинувальному акті, не свідчить про порушення вимог КПК, а вказує на те, що сторона обвинувачення змогла довести в суді встановлені під час досудового розслідування обставини, які підлягають доказуванню, а також формулювання обвинувачення, яке прокурор вважав установленим .

    Позиция опубликована 22.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Розподіл процесуальних витрат (стаття 124)

    Щодо можливості стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК

    Наявність факту понесення органом досудового розслідування процесуальних витрат, пов’язаних зі здійсненням кримінального провадження, не може бути підставою для стягнення їх з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК через втрату чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

    Позиция опубликована 22.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Прокурор, його призначення та заміна (статті 36–37)

    Щодо можливості прийняття постанови про призначення групи прокурорів на наступний день після проведення обшуку чи огляду місця події

    Прийняття постанови про призначення групи прокурорів на наступний день після здійснення обшуку чи огляду місця події не свідчить про порушення норм КПК під час їх проведення.

    Позиция опубликована 22.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Прокурор, його призначення та заміна (статті 36–37)

    Щодо можливості проведення огляду місця події до внесення відомостей до ЄРДР і необов’язковості участі прокурора у здійснення обшуку чи огляду

    Проведення огляду місця події до внесення відомостей до ЄРДР не суперечить приписам ст. 214 КПК та не вказує на наявність підстав для визнання доказів сторони обвинувачення недопустимими. КПК не передбачає обов’язкової участі прокурора в ході здійснення обшуку чи огляду місця події, оскільки проведення таких слідчих дій належить, у тому числі, й до повноважень слідчого, який їх і провів.

    Позиция опубликована 22.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Вимоги до апеляційної скарги (стаття 396)

    Щодо невизнання недоліком апеляційної скарги відсутність певних вимог чи доводів, їх недостатня обґрунтованість або безпідставність

    Відсутність певних вимог чи доводів, їх недостатня обґрунтованість або безпідставність не можуть вважатися недоліком апеляційної скарги в розумінні статей 396, 399 КПК. Усі доводи апеляційної скарги мають бути вирішені за результатом апеляційного перегляду, вимоги апеляційної скарги в аспекті переконливості та/або обґрунтованості не можуть бути проаналізовані на стадії відкриття провадження.

    Позиция опубликована 22.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження (стаття 399)

    Обставини, за яких обвинувачений може самостійно виправити недоліки апеляційної скарги, яка подана його захисником

    Обвинувачений може самостійно виправити недоліки апеляційної скарги, яка подана його захисником, у разі припинення договору про надання правової допомоги з таким захисником, або у випадку смерті захисника, або в іншому виключному випадку, коли захисник не може виправити недоліки поданої ним скарги самостійно.

    Позиция опубликована 22.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Розподіл процесуальних витрат (стаття 124)

    Стягнення процесуальних витрат при закритті кримінального провадження з передачею особи на поруки трудовому колективу (ст.47 КК)

    Витрати на правову допомогу належать до процесуальних витрат, питання про відшкодування яких вирішуються під час закриття кримінального провадження з підстав передачі особи на поруки трудового колективу (ст. 47 КК), як нереабілітуючої підстави, яка дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов’язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

    Позиция опубликована 22.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Витрати на правову допомогу. Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження. Витрати, пов’язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів(статті 120, 121, 122)

    Визначення порядку покладення витрат, пов’язаних з залученням експерта у разі закриття кримінального провадження

    Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 122 КПК витрати, пов’язані із залученням експерта, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким експертним установам із Державного бюджету України. Тому за змістом ч. 2 ст. 124 КПК процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження.

    Позиция опубликована 22.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Рішення щодо процесуальних витрат (стаття 126)

    Щодо можливості стягнення з обвинувачення процесуальних витрат не у кримінальному провадженні. Щодо процесуальної форми вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат

    Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою. Питання про розподіл процесуальних витрат за результатами судового розгляду у кримінальному провадженні вирішується, у тій справі, в якій вони були понесені, за правилами КПК. Якщо ж це питання суд не вирішив, сторона кримінального провадження має можливість оскаржити в цій частині ухвалене у справі судове рішення в апеляційному та касаційному порядку. А тому такі витрати не можуть бути стягнуті з обвинуваченого за позовом, поданим за правилами цивільного судочинства. КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком.

    Позиция опубликована 22.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Розподіл процесуальних витрат (стаття 124)

    Щодо неправильного стягнення процесуальних витрат з цивільного відповідача

    Витрати на правову допомогу та витрати на залучення потерпілою стороною експерта мають бути стягнуті з обвинуваченого, а не з цивільного відповідача.

    Позиция опубликована 22.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Обов’язок доказування (стаття 92)

    Щодо необхідності доказування понесення процесуальних витрат. Стягнення витрат у кримінальному провадженні в якому визнано винуватими декількох осіб, які спільно вчинили кримінальне правопорушення

    Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, вид і розмір процесуальних витрат, а ч. 2 ст. 92 КПК покладає обов’язок доказування їх розміру на сторону, що їх подає. Якщо сторона обвинувачення не надала суду висновку експертизи та документів щодо вартості її проведення, то витрати за проведення цієї експертизи покладаються на сторону обвинувачення. За змістом положень ч. 2 ст. 124 та п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК, коли у вчиненні злочину визнано винними декількох осіб, судові витрати підлягають стягненню у дольовій частці з кожного із засуджених. Водночас у разі смерті одного з обвинувачених суд не вправі стягувати всі процесуальні витрати з другого обвинуваченого.

    Позиция опубликована 22.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT