Кримінальний процесуальний кодекс України
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний процесуальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 1 986 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Щодо розподілу процесуальних витрат у разі закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК
Закриття кримінального провадження стосовно особи з нереабілітуючих підстав, передбачених ст. 46 КК, у зв’язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим і застосування до неї більш м’якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов’язаних із проведенням судової автотехнічної експертизи та судової експертизи технічного стану транспортного засобу
- Дело № 930/497/23 01.02.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо експертів, які мають право на проведення судових експертиз
До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах МЮУ, атестовані й отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності в порядку, передбаченому Законом України «Про судову експертизу»
- Дело № 287/105/18 01.02.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо забезпечення права зберігати мовчання під час здійснення поліцією превентивних заходів
Оскільки інформування особи про гарантоване їй право зберігати мовчання має бути забезпечене в разі наявності підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення та за умови ймовірної причетності цієї особи до його скоєння, то отримання інформації стосовно вчинення кримінального правопорушення працівником поліції від винного без усвідомлення факту наявності в особи заборонених речей або речовин, тобто скоєння злочину останнім, не може свідчити про порушення приписів ст. 18 КПК під час виконання патрульним поліції превентивних заходів
- Дело № 175/1906/22 24.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо кваліфікації дій осіб за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127 і ч. 2 ст. 365 КК. Щодо ненадання протоколу проведення слідчого експерименту, долучення лише відеозапису цієї слідчої дії
Неконкретність висунутого працівникам правоохоронного органу обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127 «Катування» КК (в редакції від 27.04.2004), а також ч. 2 ст. 365 «Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу» КК (в редакції від 27.04.2004), не може бути приводом для їх виправдання, а свідчить про неефективність розслідування факту жорстокого поводження з людиною з боку службових осіб правоохоронних органів. Якщо при перевищенні влади або службових повноважень фізичне насильство полягало в катуванні, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 127 КК, дії службової особи необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів – за ч. 2 ст. 127 і ч. 2 ст. 365 КК. Ненадання стороною обвинувачення з будь-яких підстав протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого не може зашкодити справедливому судовому розгляду з урахуванням того, що проведення цієї слідчої дії відбулося без порушення будь-яких прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та Конституцією України, а наданий технічний носій інформації, на якому зафіксовано проведення цієї слідчої дії, за обставин цього кримінального провадження, є електронним доказом, на якому міститься інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи
- Дело № 645/6247/16-к 06.02.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність матеріалів провадження (втрачені матеріали) не є підставою для повернення апеляційної скарги
Втрачені матеріали кримінального провадження підлягають відновленню не тільки за клопотанням сторін, а й за власною ініціативою суду. Відсутність матеріалів провадження не є підставою для повернення апеляційної скарги в розумінні ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки наведений в цій частині перелік підстав для повернення апеляційної скарги є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає
- Дело № 265/6093/19 18.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо правових наслідків використання у процесуальних документах (заявах по суті, з процесуальних питань) нецензурної лексики, образливих слів чи символів
Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Тому скарги або заяви, з яких убачається зловживання процесуальними правами, є неприйнятними та підлягають поверненню скаржнику
- Дело № 991/7073/23 16.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо допиту малолітньої особи за методикою "Зелена кімната"
Враховуючи, що КПК не містить обов'язку під час досудового розслідування проводити допит малолітньої особи за методикою «Зелена кімната», то для доведення винуватості особи у вчиненні розпусних дій щодо малолітніх осіб, у тому числі членом сім'ї – батьком стосовно своєї дочки, проведення такої слідчої дії щодо малолітньої особи без урахування зазначеної методики допиту не є порушенням вимог КПК, зважаючи, що даний спосіб опитування орієнтований на мінімізацію та запобігання повторної травматизації психіки дитини і несе виключно методичний характер
- Дело № 335/4038/22 17.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо повноважень прокурора у разі повернення обвинувального акту. Для застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК належить перевіряти час первинного звернення до суду з обвинувальним актом
У разі повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК, повноваження прокурора обмежені лише усуненням його недоліків, і строк їх усунення не може бути включений у строк досудового розслідування в розумінні положень ст. 219 КПК. Вирішуючи питання про застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у кримінальному провадженні суду належить перевіряти дотримання стороною обвинувачення строків досудового розслідування під час первинного звернення прокурора до суду з обвинувальним актом
- Дело № 450/3797/21 25.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо правових наслідків проведення судово-медичної екпертизи з метою виявлення тілесних ушкодженнь у потерпілого через тривалий час (4 роки) пісдля ДТП
Якщо у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи за ч. 2 ст. 286 КК, з метою виявлення у потерпілого відповідних тілесних ушкоджень, отриманих у результаті дорожньо-транспортної пригоди, судово-медична експертиза була проведена через 4 роки після такої пригоди на підставі рентгенографії, проведеної через 3 роки після такої пригоди, то вирішення судом питання належності зазначеного доказу має вагоме значення для доведеності чи недоведеності винуватості засудженого
- Дело № 718/566/22 16.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо способу вираження пропозиції неправомірної вигоди за ст. 369 КК
1. Стаття 369 КК не виключає, що пропозиція неправомірної вигоди може виражатися не лише у конкретній сумі грошей або чітко визначеному майні, але й у встановленні інших параметрів предмету неправомірної вигоди, наприклад, у вигляді долі від отриманого прибутку або частки у майні підприємства, проценті від доходів тощо, якщо окреслені в пропозиції параметри дозволяють визначити предмет і розмір неправомірної вигоди за виконання або настання певних умов. Такий спосіб визначення неправомірної вигоди не виключає сам по собі наявність корупційного злочину, у тому числі й передбаченого ст. 369 КК. 2. Ухвалення службовою особою рішень або вчинення нею дій при виконанні своїх повноважень, якщо за оцінкою зацікавленої особи воно є незаконним та/або необґрунтованим, саме по собі не може свідчити про підбурювання до надання неправомірної вигоди. Крім того, навіть якщо надалі таке рішення буде скасовано через незаконність або необґрунтованість, це не може свідчити, без додаткових доказів, про те, що воно приймалося з корупційною метою
- Дело № 164/963/16-к 30.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо визначення початку перебігу строку на апеляційне оскарження судових рішень, ухвалених в провадженнях про вчинення кримінальних проступків, розгляд яких відбувався у спрощеному провадженні (ст. 382 КПК)
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК, якщо вирок в порядку, передбаченому ст. 382 КПК, постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання нею копії вироку незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
- Дело № 757/1624/22-к 22.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо застосування норм міжнародного права залежно від того на підставі якого міжнародного договору надійшов запит про видачу (екстрадицію)
Зупинення дії та вихід України з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах і Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 у зв'язку з військовою агресією російської федерації передбачає припинення правового співробітництва судів та інших компетентних органів України з відповідними органами російської федерації і республіки білорусь з питань надання правової (судової) допомоги та екстрадиції у цивільних і кримінальних справах на підставі Конвенції.
- Дело № 757/12448/22-к Постанова 06.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо апеляційного оскарження судового рішення суду першої інстанції про повернення клопотання поданого у порядку виконання вироку для належного оформлення
За наслідками звернення з клопотанням, поданим у порядку виконання вироку, розділом VIII КПК не передбачено ухвалення судового рішення суду першої інстанції про повернення такого клопотання для належного оформлення. У зв’язку із цим таке судове рішення підлягає апеляційному оскарженню.
- Дело № 739/486/23 Постанова 14.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про відсутність у представника (адвоката) особи права на апеляційне оскарження вироку ухваленого щодо інших осіб
Представник (адвокат) особи, яка заявляє, що вона є власником частини речових доказів, які постановлено знищити вироком, ухваленим щодо інших осіб, не має права на його апеляційне оскарження, якщо жодним чином не обґрунтує це твердження і не надасть жодних доказів належності цих речей особі, яку він представляє.
- Дело № 643/13575/14-к Постанова 12.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про відсутність в КПК норм які обмежують оскарження в апеляційному порядку кримінально-правової кваліфікації дій, зокрема й у тих кримінальних провадженнях, у яких під час судового розгляду суд першої інстанції застосував ч. 3 ст. 349 КПК
Норми КПК не містять обмежень щодо оскарження в апеляційному порядку кримінально-правової кваліфікації дій, зокрема й у тих кримінальних провадженнях, у яких під час судового розгляду суд першої інстанції застосував ч. 3 ст. 349 КПК і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.
- Дело № 643/8581/20 Постанова 06.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються
Якщо особа, засуджена за ч. 1 ст. 110 КК, не вказувала про порушення судом першої інстанції норми ч. 3 ст. 349 КПК й не заперечувала щодо наданих нею раніше показань про час та місце вчиненого нею злочину, вона не має права на оскарження рішення суду першої інстанції з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися (зокрема, щодо місця і часу вчиненого злочину) під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК. Окрім цього, диспозиція ч. 1 ст. 110 КК не містить таких обов'язкових ознак, як час та місце вчинення злочину, адже вказані ознаки об'єктивної сторони перебувають поза межами складу злочину, передбаченого цією статтею, і на кримінально-правову кваліфікацію вчиненого не впливають.
- Дело № 750/2292/22 Постанова 05.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Оскарження ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку нежитлових приміщень
Оскільки ст. 309 КПК не передбачена можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, як не передбачена така можливість і ст. 234 КПК, яка регулює порядок розгляду такого клопотання, то суддя апеляційного суду, вирішуючи питання щодо відкриття чи відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на таку ухвалу, повинен прийняти рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження. Ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку нежитлових приміщень не підлягає апеляційному оскарженню.
- Дело № 761/15583/23 Постанова 21.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про залучення судового експерта-психолога для проведення судово-психологічної експертизи із застосуванням комп'ютерного поліграфа
Ухвала слідчого судді про залучення судового експерта-психолога для проведення судово-психологічної експертизи із застосуванням комп'ютерного поліграфа не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
- Дело № 757/10151/23-к Постанова 21.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо допустимості протоколу обшуку за відсутності у ньому відомостей про проведення відеофіксації обшуку помешкання, якщо при проведенні обшуку слідча під відеозапис оголошувала технічні засоби фіксації, які будуть використовуватися
Якщо слідчий перед початком проведення обшуку інформував всіх присутніх про ведення відеофіксації слідчої дії за допомогою відеокамери, вказавши його марку, і про збереження інформації на магнітний носій, при цьому зроблений відеозапис повністю відображає весь хід проведення обшуку та узгоджується з показами свідків, то відсутність в протоколі обшуку відомостей про проведення відеофіксації не є істотним порушенням. При цьому відсутність в протоколі обшуку технічних характеристик засобу фіксації та технічного носія не спростовують самого факту застосування такого технічного засобу та змісту зафіксованої інформації. Закон не вимагає зазначення у протоколі про те, що до нього долучаються додатки.
- Дело № 729/700/21 Постанова 06.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо послідовності визначення останнього дня строку досудового розслідування
Визначення останнього дня строку досудового розслідування потрібно обраховувати послідовно. Спершу необхідно визначити день вручення особі повідомлення про підозру, від якого обрахувати передбачений ч. 3 ст. 219 КПК строк, протягом якого досудове розслідування повинно бути закінчене. Надалі потрібно звернути увагу на те, чи продовжувався строк досудового розслідування у встановленому КПК порядку, після цього визначити кінцеву дату строку досудового розслідування з урахуванням часу ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування тощо (ч. 5 ст. 219 КПК) і лише тоді враховувати положення ст. 115 КПК.
- Дело № 355/942/21 Постанова 12.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.