К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний процесуальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний процесуальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 986 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Недопустимість висновку судово-медичної експертизи у разі її проведення до постановлення ухвали слідчим суддею

    Підставою для проведення судово-медичної експертизи є відповідна ухвала слідчого судді чи суду, в якій визначається коло питань, що ставляться перед експертом (статті 242, 244 КПК). Проведення судово-медичної експертизи (розтин трупа) до постановлення слідчим суддею відповідної ухвали тягне за собою визнання такого доказу недопустимим.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Прокурор, його призначення та заміна (статті 36–37)

    Право сторони захисту і сторони обвинувачення самостійно визначати докази для обстоювання своєї позиції перед судом. Призначення експертизи органом досудового розслідування та відсутність обов’язку повідомляти підозрюваного про її проведення.

    Сторона захисту та сторона обвинувачення мають право самостійно визначати, які докази слід надати для обстоювання своєї позиції перед судом, зокрема, стосовно проведення експертизи у кримінальному провадженні. Орган досудового розслідування може призначати експертизу у кримінальному провадженні, якщо це сприятиме ходу досудового розслідування в цілому, та зобов’язаний це робити, якщо відповідно до КПК проведення експертизи в конкретному кримінальному провадженні є обов’язковим. Слідчий не зобов’язаний повідомляти підозрювану особу про проведення експертизи в конкретному кримінальному провадженні.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Умови допустимості як доказів результатів слідчого експерименту у разі залучення чоловіка потерпілої до участі у цій слідчій дії як статиста

    Залучення чоловіка потерпілої до участі у слідчому експерименті як статиста не є підставою для визнання результатів цієї слідчої дії недопустимими доказами, за умови її належного проведення відповідно до вимог ст. 240 КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Дослідження речових доказів (стаття 357)

    Про допустимість речових доказів, виявлених на сидінні в салоні відкритого автомобіля під час його огляду

    Факт відкриття органом досудового розслідування (окрім візуального огляду автомобіля) різних секцій та багажного відділення, за відсутності предметів, які становлять інтерес для кримінального провадження, не вказує сам по собі на проведення обшуку. Оскільки грошові кошти та імітаційні засоби виявлені на сидінні в салоні відкритого автомобіля без відкриття закритих відділень, схованок (тих дій, які можуть бути кваліфіковані як обшукові), то підстав вважати складений протокол огляду місця події недопустимим доказом немає.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Допустимість як доказу протоколу огляду місця події у разі участі родичів підозрюваного у вказаній слідчій дії

    КПК не передбачає обов’язкової участі понятих під час огляду місця події. Участь родичів підозрюваного у вказаній слідчій дії не тягне за собою визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події, якщо жоден із учасників судового розгляду не заперечував достовірності інформації, зафіксованої у протоколі.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Визначення підслідності кримінальних правопорушень детективам НАБУ. Підслідність злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, вчиненого директором інституту, заснованого на державній формі власності

    Для визначення підслідності кримінальних правопорушень детективам Національного антикорупційного бюро України, а саме якщо правопорушення вчинено службовою особою суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 % (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК), слід виходити з того, що ключовим у цьому є не наявність статутного капіталу як такого, а частка державної власності в майні відповідного суб’єкта господарювання, яка повинна перевищувати 50% його статутного капіталу (чи майна). Якщо суб’єкт господарювання заснований повністю на державній власності, то ця частка не визначається, а відповідна юридична особа належить до суб’єктів господарювання державного сектору економіки. Злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК, вчинений директором Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України, заснованого на державній формі власності, підслідний детективам Національного антикорупційного бюро України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Початок досудового розслідування (стаття 214)

    Відсутність обов’язку у слідчого, який отримав пропозицію неправомірної вигоди, вносити відомості про вчинення кримінального правопорушення в ЄРДР за своїм рапортом, адресованим на ім’я безпосереднього керівника

    Хоча слідчий як особа, уповноважена на виконання функцій держави, повинен упродовж одного робочого дня повідомити безпосереднього керівника про пропозицію отримати неправомірну вигоду, однак не зобов’язаний самостійно вносити відомості про вчинення кримінального правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань за своїм рапортом, адресованим на ім’я безпосереднього керівника, а також реєструвати цей рапорт у журналі єдиного обліку. Строк внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, передбачений ч. 1 ст. 214 КПК, не є процесуальним строком у розумінні ч. 1 ст. 113 цього Кодексу, а тому не підлягає поновленню та не спричиняє недійсності усіх доказів, зібраних у ході досудового розслідування після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Початок досудового розслідування (стаття 214)

    Вжиття заходів особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у разі надходження пропозиції надання їм неправомірної вигоди

    Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повинні вживати невідкладних заходів, передбачених ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», у разі надходження від іншої особи пропозиції надати неправомірну вигоду. Такими невідкладними заходами є відмова від пропозиції, ідентифікація особи, яка зробила таку пропозицію (по можливості), залучення свідків (по можливості), письмове повідомлення про пропозицію безпосереднього керівника не пізніше одного робочого дня. Слідчий, якому надійшла пропозиція надати неправомірну вигоду, вважається таким, що виконав ці невідкладні заходи, якщо він упродовж одного робочого дня письмово повідомив про факт надходження пропозиції свого безпосереднього керівника, а наступні дії слідчого, зокрема процесуальні, свідчать про те, що він не прийняв пропозиції неправомірної вигоди та повідомив про присутність свідка під час розмови з обвинуваченим, який був допитаний як свідок у цьому кримінальному провадженні.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Керівник органу досудового розслідування та керівник органу дізнання (статті 39–39-1)

    Суб’єкти повідомлення прокурора про початок досудового розслідування

    Повідомити прокурора про початок досудового розслідування може будь-який слідчий, який входить у групу слідчих у відповідному кримінальному провадженні. КПК не покладає такого обов’язку виключно на керівника органу досудового розслідування. Крім того, КПК не зобов’язує кожного слідчого, який входить у групу слідчих у цьому кримінальному провадженні, повідомляти прокурора про початок проведення саме ним досудового розслідування. Таке повідомлення може здійснюватися одним зі слідчих відповідної групи слідчих.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Затримання уповноваженою службовою особою (стаття 208)

    Умови, за яких фактичне затримання особи і складання протоколу можуть не збігатися в часі. Забезпечення участі захисника за наявності підстав вважати, що затримана особа вчинила особливо тяжкий злочин.

    Тлумачення ч. 5 ст. 208 КПК, відповідно до якої у протоколі про затримання особи має бути зазначено точний час (годину і хвилини затримання), вказує на те, що фактичне затримання особи і складання протоколу можуть не збігатися в часі з урахуванням певних умов (наприклад, віддаленість місця затримання особи від адміністративної будівлі уповноваженого органу, введення правового режиму воєнного стану тощо). Запізніле складання протоколу про затримання особи є виправданим у тій ситуації, коли об’єктивні причини спонукали уповноважену особу діяти саме таким чином. Після затримання особи, щодо якої є обґрунтовані підстави вважати, що вона вчинила особливо тяжкий злочин (ст. 12 КК), відповідна службова особа зобов’язана забезпечити участь захисника у такому кримінальному провадженні. При цьому КПК дає можливість особі мати захисника як за рахунок держави, так і за власним вибором.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні (стаття 129)

    Неможливість закриття кримінального провадження в частині вирішення цивільного позову. Залишення цивільного позову без розгляду, якщо потерпілий подав до суду заяву про відмову від позову

    КПК не передбачає можливості прийняття судом рішення про закриття кримінального провадження в частині вирішення цивільного позову. Згідно з ч. 3 ст. 129 КПК суд має право залишити цивільний позов без розгляду, якщо потерпілий подав до суду заяву про відмову від позову.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Цивільний позов у кримінальному провадженні (стаття 128)

    Звільнення позивачів у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, від сплати судового збору під час розгляду справи. Повернення помилково сплаченого судового збору

    Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Потерпілий (позивач), який сплатив судовий збір за вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні, має право звернутися до суду, на рахунок якого сплачений судовий збір, із заявою про повернення помилково сплаченого судового збору, у тому числі повторно звернутися із відповідним клопотанням до суду першої інстанції з метою вирішення питання, пов’язаного з процесуальними витратами, у порядку статей 537, 539 КПК. При цьому стягнення із засудженого судового збору не допускається.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Неналежність як доказу квитанції про сплату адвокатських послуг, що не оформлена у встановленому законом порядку та зі змісту якої неможливо встановити, хто саме сплатив суму адвокатських послуг

    Квитанцію про сплату адвокатських послуг, що не оформлена у встановленому законом порядку та зі змісту якої неможливо встановити, хто саме сплатив суму адвокатських послуг, не можна визнати належним доказом.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Витрати на правову допомогу. Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження. Витрати, пов’язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів(статті 120, 121, 122)

    Вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу. Перелік документів, які підтверджують витрати на професійну правову допомогу. Залишення без розгляду вимоги представника потерпілого про стягнення витрат на правову допомогу.

    Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг і виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони. Обов’язковим переліком документів, які підтверджують витрати на професійну правову допомогу, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов’язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо). КПК не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов’язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на правову допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні. Залишення судом без розгляду вимоги представника потерпілого про стягнення витрат на правову допомогу, понесених за час судового провадження, не є істотним порушенням вимог КПК, оскільки не впливає на вирішення питання кримінально-правової кваліфікації, доведеності винуватості, призначення покарання та не може бути єдиною підставою для скасування чи зміни прийнятих судових рішень. Інформація, яка міститься в акті приймання правової (правничої) допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатися тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному з видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному з виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого (стаття 34)

    Повноваження Верховного Суду щодо передачі кримінального провадження з одного суду до іншого. Передача кримінального провадження до Вищого антикорупційного суду

    Повноваження Верховного Суду щодо передачі кримінального провадження з одного суду до іншого поширюються лише на вирішення такого питання в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також у разі направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого. Передача кримінального провадження до Вищого антикорупційного суду, передбачена ст. 34 КПК, вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого і не потребує вирішення Верховним Судом.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Скасування арешту майна (стаття 174)

    Неможливість окремого апеляційного оскарження ухвали про накладення арешту на майно, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК

    Ухвала суду про накладення арешту на майно, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК, не підлягає окремому апеляційному оскарженню. Така ухвала може бути переглянута під час апеляційного оскарження вироку у відповідному кримінальному провадженні, а також скасована в порядку, передбаченому ст. 174 КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Кримінальні правопорушення проти системи оподаткування і системи загальнообов’язкового державного соціального страхування (статті 204, 212, 212-1)

    Відсутність в ухвалі конкретного посилання на речі та обладнання, що використовувались для виготовлення (змішування) пального, та залишки пально-мастильних матеріалів, до яких суд застосував спеціальну конфіскацію

    Відсутність в ухвалі місцевого суду під час викладення фактичних обставин кримінальних правопорушень, інкримінованих засудженому, конкретного посилання на речі та обладнання, що використовувалися для виготовлення (змішування) пального, тобто були пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, та залишки пально-мастильних матеріалів, до яких суд застосував спеціальну конфіскацію, не свідчить про незаконність постановлених у кримінальному провадженні судових рішень у цілому.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Визначення меж судового розгляду (стаття 337)

    Недотримання судом вимог ст. 337 КПК та неприйняття рішення за двома епізодами за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 209 КК). Безпідставне застосування конфіскації майна.

    Та обставина, що суд усупереч вимогам ст. 337 КПК не прийняв рішення за двома епізодами щодо обвинувачення підсудного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК, у зв’язку з чим його не було ані засуджено, ані виправдано, вказує на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. Рішення суду про конфіскацію майна, одержаного обвинуваченим внаслідок кримінального правопорушення, у вчиненні якого його не було визнано винуватим, підлягає виключенню з вироку.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Прокурор, його призначення та заміна (статті 36–37)

    Підстави оскарження прокурором вироку, яким було затверджено угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК

    Прокурор у кримінальному провадженні на підставі угоди про визнання винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК, може оскаржити вирок суду, яким було затверджено таку угоду, виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж те, що було узгоджено сторонами угоди. Посилання суду першої інстанції під час призначення покарання у виді конфіскації майна – залишків незаконно виготовлених алкогольних напоїв та спирту, знарядь виробництва й сировини для їх виготовлення, які потім було знищено, на ч. 1 ст. 96-1, ч. 1 ст. 96-2 КК, а не на ст. 204 цього Кодексу, не змінюють суті призначеного покарання та не свідчать про призначення менш суворого покарання, ніж визначено угодою.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Кримінальні правопорушення проти прав кредиторів (статті 218-1, 219, 220-1, 220-2, 222)

    Необов’язковість для суду висновку судово-економічної експертизи, проведеної у кримінальному провадженні

    Висновок судово-економічної експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, не є обов’язковим для суду і може бути ним відхилений з дотриманням вимог ч. 10 ст. 101 КПК, зокрема, з тих міркувань, що він суперечить фактичним обставинам справи та не спростовує висновків, що містяться в рішеннях адміністративних судів, які набрали законної сили, щодо правомірності застосування до ТОВ спеціального режиму оподаткування та які стосуються предмета доказування у справі й можуть бути використані судом для встановлення обов'язкових елементів складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 366 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT