К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний процесуальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний процесуальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 986 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Значення рішень інших судів у питаннях допустимості доказів (стаття 90)

    Відсутність доказового значення рішення суду іншої юрисдикції і його безпосереднього впливу на доказову базу у кримінальному провадженні, яке розглядається судом

    Рішення суду у цивільній, господарській чи адміністративній юрисдикціях не є доказом відповідно до положень кримінального процесуального законодавства і не має безпосереднього впливу на доказову базу у кримінальному провадженні, яке розглядається судом, оскільки завдання кримінального судочинства є відмінним від тих завдань, які вирішують національні суди у вказаних юрисдикціях. Здійснюючи кримінальне судочинство, суди не вирішують спір, а розглядають пред’явлене особі обвинувачення і за допомогою доказів встановлюють чи винна конкретна особа у його вчиненні. Усі докази винуватості або невинуватості особи підлягають дослідженню в змагальному кримінальному процесі.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Вручення письмового повідомлення про підозру (стаття 278)

    Наслідки неспівпадіння викладу фактичних обставин кримінального правопорушення у повідомленні про підозру і обвинувальному акті

    Структурні елементи підозри, що формалізуються у повідомленні про підозру, мають повністю відтворюватися в обвинувальному акті. У випадку виникнення підстав для повідомлення особі про нову підозру або для зміни первинної підозри слідчий, прокурор зобов’язані вручити особі нове повідомлення про підозру з дотриманням вимог ст. 278 КПК. Якщо у повідомленні про підозру та обвинувальному акті не збігається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, то це є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Допустимість як доказу диску з відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди

    Добровільне надання свідком стороні обвинувачення диску з відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди, що було підтверджено ним у судовому провадженні, а не отримання його на підставі тимчасового доступу до речей і документів, не є підставою для визнання такого доказу недопустимим. Диск як матеріальний носій є способом збереження інформації з електронного документа та вважається його оригіналом, а тому є належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Обов’язки захисника (стаття 47)

    Визначення поняття «ефективність захисту»

    Ефективність захисту не є тотожною досягненню за результатами судового розгляду, бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних та достатніх можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги, яка в передбачених законом випадках є обов’язковою, захищатися від обвинувачення в передбачений законом спосіб. Подальша незгода обвинуваченого з раніше обраними та узгодженими з адвокатом позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Право на касаційне оскарження (стаття 425)

    Право потерпілого або його законного представника чи представника на касаційне оскарження судових рішень з підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості

    Потерпілий або його законний представник чи представник мають право на касаційне оскарження судових рішень з підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції. У даному випадку оскарження потерпілим судових рішень з підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, враховуючи законодавчі обмеження, становлять приватний інтерес потерпілого у контексті права відстоювати свою позицію і намагатися встановленими законом засобами досягти зміни або скасування судового рішення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Залучення експертом іншого спеціаліста для консультації без процесуального рішення слідчого не є істотним порушенням вимог КПК

    Залучення експертом іншого спеціаліста для консультації з питань, що поставлені перед експертом для дослідження, без процесуального рішення слідчого не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті ст. 412 КПК і автоматично не зумовлює визнання висновку експерта недопустимим доказом.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Аудіо-, відеоконтроль особи (стаття 260)

    Недопустимість запису розмови як доказу у разі невипадкового, а цілеспрямованого, таємного фіксування потерпілим змісту розмови без відповідного процесуального оформлення

    При фіксуванні потерпілим змісту розмови, яка відбувається не випадково, а підготовлено, таємно та цілеспрямовано, фактично здійснюється оперативно-розшукова діяльність із застосуванням пристрою технічної фіксації розмови, але без відповідного процесуального оформлення, що свідчить про недопустимість запису розмови як доказу.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Допустимість як доказу дублікату оригіналу службового документа

    Оскільки дублікат оригіналу службового документа становить повторно оформлений службовий документ для використання замість втраченого чи пошкодженого оригіналу, що має таку саму юридичну силу, підстави для його визнання недопустимим доказом лише через те, що це не оригінал документу, відсутні.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, негласне отримання зразків, використання конфіденційного співробітництва (статті 273–275)

    Допустимість доказів, отриманих за результатами оперативної закупки, проведеної з використанням несправжніх (імітаційних) грошових знаків

    Придбання несправжніх (імітаційних) грошових знаків у сувенірному магазині та використання їх для проведення НСРД не потребує оформлення такої дії відповідним протоколом, а отже докази отримані за результатами оперативної закупки є допустимими.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій (стаття 246)

    Недопустимість доказів у разі проведення негласної слідчої дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у провадженні щодо злочину, який не відноситься до тяжких або особливо тяжких

    Проведення негласної слідчої дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у провадженні щодо злочину, який не відноситься до тяжких або особливо тяжких, зумовлює недопустимість доказів, здобутих у результаті такої негласної слідчої дії.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій (статті 256–257)

    Недопустимість доказів винуватості обвинуваченого, отриманих внаслідок проведення НСРД відносно інших осіб, за відсутності ухвали слідчого судді, постановленої у порядку ст. 257 КПК

    Отримання доказів винуватості обвинуваченого внаслідок проведення НСРД відносно інших осіб обумовлює недопустимість їх результатів як доказів, якщо у матеріалах кримінального провадження відсутня відповідна ухвала слідчого судді про використання результатів вказаних НСРД у іншому кримінальному провадженні, винесена у порядку та на підставах, передбачених ст. 257 КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій (стаття 246)

    Умови допустимості доказів у разі відкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, після передачі кримінального провадження до суду

    Відкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, після передачі кримінального провадження до суду, не зумовлює визнання доказів недопустимими за умови виконання судом обов’язку забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Допустимість як доказів всіх результатів НСРД у разі невідкриття постанови суду про дозвіл на проведення НСРД до передачі кримінального провадження до суду

    Невідкриття постанови суду про дозвіл на проведення НСРД до передачі кримінального провадження до суду не може стати безумовною підставою для визнання всіх результатів НСРД недопустимими доказами. Лише у разі відсутності у сторони обвинувачення і ненадання суду під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідних ухвал слідчих суддів про дозвіл на проведення НСРД суд може поставити під сумнів допустимість отриманих результатів НСРД як доказів.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Умови допустимості доказів у разі пред’явлення особи для впізнання лише за фотознімками. Необов’язковість обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання за фотознімками.

    Пред’явлення особи для впізнання лише за фотознімками не має наслідком недопустимості доказів за умови дотримання приписів ст. 228 КПК. Обов’язковість обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками законодавством не передбачено, що унеможливлює визнання доказу недопустимим на цій підставі.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Недопустимість як доказу протоколу про пред’явлення особи для впізнання у разі незазначення у ньому опису всіх осіб, які пред’являлись для впізнання, та відомостей про особу, яку свідок впізнав

    Незазначення у протоколі слідчої дії опису всіх осіб, які пред’являлись для впізнання та відсутність відомостей про особу, яку свідок впізнав на відповідних фото, становлять підстави для визнання протоколу про пред’явлення особи для впізнання недопустимим доказом.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Умови допустимості як доказу протоколу слідчого експерименту у разі його проведення щодо свідка за участі особи, якій в подальшому було повідомлено про підозру

    Проведення слідчого експерименту щодо свідка за участі особи, якій в подальшому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, не є підставою для визнання протоколу зазначеної слідчої дії недопустимим доказом, оскільки слідчий експеримент проводився з метою перевірки показань свідка та встановлення спроможності роздивитись обличчя водія, який керував автомобілем та вчинив наїзд на пішохода.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Допустимість як доказу протоколу слідчого експерименту у випадку незалучення підозрюваного до участі у слідчому експерименті

    З огляду на те, що КПК не передбачає обов’язкового залучення підозрюваного до участі у слідчому експерименті протокол цієї слідчої дії не може бути визнаний недопустимим доказом лише на цій підставі.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Умови допустимості як доказу протоколу за відсутності у ньому відомостей про повну послідовність проведення слідчого експерименту та його результатів

    Відсутність у протоколі відомостей про повну послідовність проведення слідчого експерименту та його результатів не є підставою для його визнання недопустимим доказом у тих випадках, коли до протоколу було долучено відеозапис, на якому ці дані зафіксовано, та які підтверджено обвинуваченим.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Допустимість як доказу висновку товарознавчої експертизи у разі ненадання експертові речових доказів та матеріалів провадження

    Те, що речові докази та матеріали провадження не надавалися безпосередньо експертові, не є підставою для визнання висновку товарознавчої експертизи недопустимим доказом.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Допустимість висновку експерта як доказу у випадку відсутності понятих під час відібрання біологічних зразків для проведення експертизи

    Відповідно до положень ч. 3 ст. 245 КПК відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 цього Кодексу. А у частинах 2–5 ст. 241 КПК закріплені положення, за якими визначаються спеціальний порядок та умови проведення освідування особи. Проте положення самої ст. 241 КПК не містять вимоги щодо обов’язкової участі понятих при проведенніосвідування особи. У цьому випадку згадане положення ч. 3 ст. 245 КПК за способом викладення є відсильною нормою і містить відсилку виключно на правила ст. 241 КПК, без прив’язки до інших норм, якими регламентовано порядок проведення освідування особи, у тому числі й приписів ч. 7 ст. 223 КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT