Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 70 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Результати опитування думки споживачів як докази у справі про недобросовісну конкуренцію
Результати опитування думки споживачів у сукупності з іншими доказами можуть прийматися на підтвердження наявності у діях особи порушень, передбачених статтею 10 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», що не суперечить наведеним положенням законодавства.
- Дело № 902/108/18 Постанова 26.02.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Повноваження щодо кваліфікації дій суб’єктів господарювання як порушення законодавства про захист економічної конкуренції
Відповідно до Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції" кваліфікація дій суб’єктів господарювання як порушення законодавства про захист економічної конкуренції є виключною компетенцією органів АМК.
- Дело № 910/2921/19 Постанова 05.03.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Можливість оскарження в судовому прядку оформленої листом відмови АМК в розгляді справи
Вирішуючи спори, пов'язані з оскарженням відмови АМК в розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, необхідно враховувати, що виходячи із системного аналізу положень статей 7, 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та пункту 20 Правил, відмова АМК в розгляді справи, оформлена листом (а не розпорядженням), за своєю суттю є рішенням АМК, тобто актом індивідуальної дії, що може бути оскаржений в судовому порядку .
- Дело № 910/23375/17 Постанова 10.09.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Нерезиденти, які визнаються суб’єктами господарювання у розумінні законодавства про захист економічної конкуренції
Компанія, яка є нерезидентом і здійснює діяльність з виробництва та реалізації товарів, є суб’єктом господарювання в розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та має право звертатися з заявою до АМК згідно з положеннями пункту 17 розділу VI Правил.
- Дело № 910/12392/18 Постанова 16.01.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Юрисдикція спору про скасування рішення постійно діючої адміністративної колегії АМК
Позовна вимога про скасування рішення постійно діючої адміністративної колегії АМК з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
- Дело № 910/8208/19 Постанова 10.12.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо застосування дискримінаційних ставок податку на нерухоме майно для суб’єктів господарювання
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" лише можливість настання негативних наслідків для конкуренції є достатньою умовою визнання дій, передбачених частинами першою та другою статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Дії Міської ради щодо застосування дискримінаційних ставок податку на нерухоме майно для суб’єктів господарювання, які зареєстровані за межами міста, що у 6,25 раза більші за ставку податку на нерухоме майно для суб'єктів господарювання, які зареєстровані у м. Суми, має негативний вплив на здатність таких суб’єктів господарювання конкурувати на ринку із суб’єктами, для яких згідно з рішенням Ради встановлюються привілейовані умови оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки.
- Дело № 920/768/19 Постанова 26.05.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про кваліфікацію дій суб’єкта як таких, що заборонені згідно зі статтею 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції"
Кваліфікація дій суб’єкта як таких, що заборонені згідно зі статтею 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має включати також кваліфікацію конкретного порушення законодавства про захист економічної конкуренції, умови для вчинення якого були створені діями чи бездіяльністю органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), зокрема вибір конкретної правової норми і застосування її до певної події із з’ясуванням всіх обставин такого порушення та їх доведенням.
- Дело № 916/114/19 Постанова 09.04.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо використання знака для товарів і послуг без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який почав його використовувати раніше у господарській діяльності
З огляду на приписи статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вирішенні спору про оскарження рішення АМК щодо визнання дій порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді неправомірного використання знака для товарів і послуг без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який почав його використовувати раніше у господарській діяльності, що може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання, значення має саме першість у використанні позначення суб’єктом господарювання у своїй господарській діяльності (безвідносно до того, було зареєстроване таке позначення як знак для товарів і послуг чи ні). Відповідно, питання щодо наявності чи відсутності у заявника прав у сфері захисту знака для товарів і послуг за свідоцтвом України не має правового значення для вирішення спору у цій справі.
- Дело № 922/1967/18 Постанова 17.03.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо перевірки судами правильності застосування органами АМК України Методики визначення монопольного становища
Господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм, зокрема Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, яка затверджена розпорядженням АМК від 05.03.2002 № 49-р. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зробили зазначені органи, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб’єкта господарювання на ринку.
- Дело № 910/2921/19 Постанова 05.03.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наслідки помилкового зазначення номеру рішення АМК у платіжному дорученні під час сплати суми штрафу
Для підтвердження факту несплати штрафу необхідно встановити, що у строк, передбачений частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", платник не вчиняв дій, спрямованих на перерахування суми штрафу до Державного бюджету. Беручи до уваги те, що така сума зараховується на єдиний казначейський рахунок, помилкове зазначення номеру рішення Антимонопольного комітету України у платіжному дорученні під час сплати суми штрафу не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату суми штрафу.
- Дело № 910/16762/18 Постанова 21.01.2020 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.