К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний кримінальний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 3 242 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Обставини, які вказують на провокативність дій у кримінальному провадженні щодо вимагання неправомірної вигоди

    Провокація у кримінальному провадженні встановлена за сукупністю обставин: заявник працював під контролем правоохоронних органів без оформлення конфіденційного співробітництва; прийшов на зустріч за власною ініціативою без попереднього запису та належного оформлення документів; після інкримінованої події не здійснював навчання в центрі зайнятості, що свідчить про відсутність реального наміру його проходження. Заявник звернувся до особи, яка не мала відповідних повноважень, був ініціатором влаштування на навчання та сам висловив намір вивчитися на електрогазозварювальника. Провокативність дій підтверджується відсутністю реальної необхідності звертатися за допомогою до обвинуваченої особи. Тому суди попередніх інстанцій дійшли аргументованих висновків про існування у кримінальному провадженні провокації злочину й такі висновки узгоджуються з усталеною практикою ЄСПЛ.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Відсутність провокативних дій на вчинення збуту правоохоронних органів

    Про те, що обвинувачений мав на меті саме збут психотропної речовини, свідчить його поведінка (вжиття ним додаткових заходів для конспірації своєї діяльності - отримання посилки не на своє ім`я, реєстрація карти клієнта «Нової пошти» на вигадане ім`я; постійне відстеження посилки та отримання її через 15 хвилин після доставки у відділення); особливо великий розмір психотропної речовини є надмірною для вживання однією особою, враховуючи, що сам обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога не перебував та не був особою, яка постійно вживала психотропні речовини; обставини, за яких її було придбано (через телеграм-канал), та зважаючи на кошти, якими оперували дані особи, що відображено у їхній переписці, а також на те, що обвинувачений неодноразово з’ясовував у співрозмовника питання щодо придбання та надіслання йому ваг та зіп-пакетів (для подальшого фасування), свідчить про те, що він достеменно знав, розумів та чекав доставки саме такого розміру психотропної речовини. Стороною захисту не надано жодних переконливих фактичних даних щодо підбурювання працівниками правоохоронних органів засудженого до вчинення злочину. Зокрема, сторона захисту не подавала заяв чи скарг на дії працівників правоохоронних органів, не вказала ні прізвищ, ні посад працівників правоохоронних органів, які, нібито спровокували засудженого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Непослідовність заперечення вчинення злочину та одночасне висунення скарги про провокацію

    З точки зору фактів Суд вважає непослідовним заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарги, що його спровокували його вчинити. Захист від провокації обов’язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання з боку працівників правоохоронних органів. Однак, як вбачається з доводів заявника, він повністю заперечував свою причетність до злочину, що, на думку Суду, перешкодило йому висунути обґрунтовану скаргу на «таємного агента» (agent provocateur). Тому Суд відхиляє скаргу заявника щодо «таємного агента» (agent provocateur) як явно необґрунтовану за підпунктом «а» п. 3 та п. 4 ст. 35 Конвенції.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, негласне отримання зразків, використання конфіденційного співробітництва (статті 273–275)

    Особи, які можуть (не можуть) залучатися до конфіденційного співробітництва

    Згідно з ч. 2 ст. 275 КПК забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення НСРД адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру. Тобто, чинне законодавство не встановлює обмежень щодо неможливості залучення до конфіденційного співробітництва, зокрема, осіб, які раніше притягувалися до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій (стаття 246)

    Необов’язковість наявності доступу до державної таємниці осіб, залучених до проведення НСРД

    Особи, які залучаються до проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зокрема, поняті, закупники наркотичних засобів, психотропних речовин), не обов’язково повинні мати доступ до державної таємниці. Згідно зі ст. 11 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» такі особи зобов’язані лише не розголошувати таємницю, що стала їм відома у зв’язку з проведенням оперативно-розшукової діяльності.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій (стаття 246)

    Суб’єкти залучення осіб в рамках конфіденційного співробітництва

    Висновок суду першої інстанції про те, що виключно слідчий має право залучати осіб в рамках конфіденційного співробітництва, не відповідає загальному положенню про негласні слідчі (розшукові) дії, визначеному в ч. 6 ст. 246 КПК, згідно з яким за рішенням слідчого чи прокурора до проведення НСРД можуть залучатися також інші особи.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Відсутність провокації у діях свідка при наявності його власного інтересу у взаємодії з обвинуваченим

    Матеріали кримінального провадження не містять будь-яких даних про те, що свідок пропонував виправданому грошові кошти чи спонукав останнього до фінансової вигоди. Активність і наполегливість свідка могла бути викликана його власним інтересом, оскільки він мав всі необхідні підстави для встановлення групи інвалідності і саме тому ініціював відповідні питання до ЛКК, головою якої був виправданий. Не є достатньо обґрунтованим і твердження місцевого суду про те, що неодноразове залучення свідка як викривача в інших кримінальних провадженнях свідчить про провокаційний характер його дій відносно виправданого.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Наполегливість та ініціативність свідка, як обставини, що свідчать про провокацію

    Якщо у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 368 КК щодо одержання неправомірної вигоди державним службовцем, встановлено, що свідок до дня звернення з заявою про злочин та моменту передачі неправомірної вигоди державному службовцеві неодноразово йому телефонував, зустрічався з останнім та наголошував на тому, що посвідчення тракториста-машиніста йому потрібні терміново, тобто ініціатива виходила від свідка, за відсутності якої злочин не було би вчинено, тому доводи щодо провокації злочину правильно не були визнані явно безпідставними та підлягали перевірці. Жодних даних на спростування таких доводів сторони захисту прокурором не було надано. За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність винуватості державного службовця поза розумним сумнівом.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Відсутність провокації при проведенні оперативної закупки наркотичних засобів

    Провокація злочину відсутня, якщо правоохоронні органи не вчиняли активних дій щодо схиляння особи до вчинення злочину. Застосовуючи практику ЄСПЛ у справі «Матановіч проти Хорватії», суд встановив, що підбурювання мало б місце лише за умови неодноразового заохочення особи до злочину до прийняття нею рішення про його вчинення. Також ґрунтовність розпочатого правоохоронними органами переслідування є суттєвим при вирішенні питання про наявність чи відсутність провокації, у контексті позицій ЄСПЛ. Якщо засуджений неодноразово спілкувався з різними особами з метою збуту наркотичного засобу, а закупний не вчиняв жодних активних дій впливу, у тому числі схиляння, підбурювання чи тиску у ході проведених НСРД, то твердження сторони захисту про провокацію безпідставні.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Відсутність провокації при приєднанні правоохоронців до вже розпочатого злочину

    За обставин коли стосовно осіб проводились НСРД в іншій справі за фактом отримання ними систематичної неправомірної вигоди в ході яких виявлено факт вимагання неправомірної вигоди у свідка і ця оперативна інформація була використана, а свідку запропоновано співпрацю для викриття і він написав заяву про злочин, то це беззаперечно не свідчить про те, що цього свідка фактично змусили до співпраці з органами досудового розслідування. В цьому випадку провокація злочину була відсутня, так як свідок спілкувався з працівником УВБ після надання на вимогу виправданих частини неправомірної вигоди у розмір 500 грн. Тому твердження сторони захисту, що поведінка працівників УВБ підбурювала виправданих до вчинення злочину, є помилковим, оскільки правоохоронні органи як би «приєдналися» до злочину, який особи вже почали вчиняти без будь-якої участі з їхнього боку.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, негласне отримання зразків, використання конфіденційного співробітництва (статті 273–275)

    Застосування агентурних методів при документуванні збуту наркотичних засобів не є свідченням провокації злочину

    Застосування особливих методів ведення слідства – зокрема, агентурних методів – саме по собі не може порушувати право особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний указаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу про схильність особи до вчинення злочину. Матеріали цього кримінального провадження свідчать про те, що в ході ведення оперативно-розшукової справи відносно фігуранта (обвинуваченого) проведені оперативні розшукові заходи, в результаті проведення яких встановлено, що останній здійснює реалізацію наркотичних засобів. Отримана у передбачений законом спосіб інформація про злочинну діяльність обвинуваченого давала обґрунтовані підстави органу досудового розслідування для початку проведення щодо нього заходів (контролю за вчиненням злочину) з метою його викриття та документування. Той факт, що свідок не був наркозалежною особою і сам звернувся до обвинуваченого з пропозицією купити наркотичний засіб, не може свідчити про ознаки провокації з боку правоохоронного органу, оскільки форма домовленостей між сторонами «угоди» про покупку «амфетаміну» в даному випадку не є ключовою. Адже важливим в аспекті кримінального переслідування особи в умовах контролю за її злочинною діяльністю є сам факт того, що особа здійснює збут психотропної речовини і це підтверджується відповідними результатами НСРД. Під час оцінки поведінки учасників закупівель слід брати до уваги, що будь-яка домовленість щодо протиправних дій має обопільний характер, а з урахуванням прийнятих у відповідному середовищі особливостей взаємовідносин між покупцями та реалізаторами наркотичних засобів і вироблених способів конспірації, малоймовірними є односторонні ініціативні дії реалізатора щодо збуту наркотиків. Пропозиція свідка була лише загальним абстрактним виразом готовності таємного агента заплатити певну суму грошей за поставлені наркотики та звернення таємного агента в даному випадку не було обов’язковою умовою для злочинної діяльності засудженого, тобто дії, якої в іншому випадку він не вчиняв. Таким чином поведінка органу досудового розслідування обмежувалася виключно документуванням злочину та була пасивною, як того і вимагають правила КПК під час контролю за вчиненням злочину.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, негласне отримання зразків, використання конфіденційного співробітництва (статті 273–275)

    Відсутність провокації у ході проведення НСРД, до проведення яких було залучено конфіденційну особу

    Прокурор, встановивши, що обвинувачений здійснює розповсюдження наркотичних речовин за місцем свого проживання, прийняв рішення про проведення контролю за вчиненням злочину. Водночас через те, що надмірна цікавість його особою може призвести до витоку інформації та зашкодити процесу документування неправомірної діяльності обвинуваченого, а тому іншим способом, окрім проведення у нього оперативної закупки, неможливо викрити його та отримати відомості про злочин. До проведення НСРД прокурором вирішено залучити конфіденційну особу - закупного зі зміненими анкетними даними, який надав письмову згоду на участь у проведенні таких слідчих дій. Чинне законодавство не передбачає особливих вимог до особи покупця. Наявність або відсутність приятельських відносин між конфіденційною особою та обвинуваченим жодним чином не спростовує висновків суду щодо вчинення обвинуваченим злочинних дій у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що органи досудового розслідування діяли пасивно і не підбурювали обвинуваченого до вчинення злочинів, а відомості про збут ним наркотичних засобів були відомі ще до початку проведення НСРД.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Законні вимоги адміністрації установи виконання покарань не можуть бути провокацією злочину

    Висування законних вимог не може бути провокацією злочину. Верховний Суд не вважає, що зміст чи оформлення графіку чергувань, а також присутність під час перевірки комісією санітарного стану камер ДІЗО/ПКТ працівників медичної частини, свідчить про провокування засудженого на вчинення злісної непокори законним вимогам адміністрації установи виконання покарань.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Обставини, які вказують на відсутність провокації, у тому числі якщо заявник сам телефонував особі, яка вимагала грошові кошти

    Заявник звернувся до правоохоронних органів у зв’язку з тим, що в нього вимагають грошові кошти. За цим зверненням було відкрито кримінальне провадження та правоохоронні органи зобов’язані були перевірити факти, викладені заявником. Дії правоохоронних органів на проведення НСРД стосовно обвинуваченого були розпочаті саме після повідомлення про вчинення ним злочину. При цьому зі сторони заявника будь-яких активних дій, спрямованих на схиляння обвинуваченого до скоєння ним злочину, вчинено не було. Той факт, що заявник сам міг телефонувати обвинуваченому жодним чином не спростовує неправомірні дії останнього та не свідчить про провокацію зі сторони заявника.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, негласне отримання зразків, використання конфіденційного співробітництва (статті 273–275)

    Правомірність проведення оперативної закупки наркотичних засобів як методу документування злочину та відсутність провокації

    Проведення таємної операції у формі оперативної закупки наркотичних засобів є правомірним, якщо існують дані про причетність особи до їх збуту та неможливість документування злочину іншим способом. Відсутність доказів неодноразового та наполегливого схиляння особи до продажу наркотичної речовини свідчить про правомірність застосування цього методу. Визнання особою факту передачі наркотичної речовини за грошові кошти та свідчення про обізнаність щодо діяльності з розповсюдження наркотиків підтверджують законність проведення контролю за вчиненням злочину. Прокурорське рішення про здійснення оперативної закупки обґрунтоване необхідністю документування тяжкого злочину.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Необхідність проведення належного аналізу матеріалів провадження у разі наявності тверджень про провокацію

    Досліджуючи питання провокації, суд мав проаналізувати обставини справи саме стосовно злочину, у якому обвинувачувалася особа, а саме – готування до організації вбивства за обтяжуючих обставин. Навіть якщо особа виявляє намір вчинити певний злочин, це не обов’язково виключає провокацію щодо іншого злочину, який не охоплювався виявленим наміром підозрюваної особи, якщо обставини справи свідчать про те, що умисел на вчинення іншого злочину з’явився у підозрюваного внаслідок підбурювання з боку правоохоронного органу. Тому при аналізі обставин справи з огляду на критерії, які дозволяють відокремити правомірну діяльність з розслідування злочину від провокації, судам належить проводити цей аналіз щодо дій, в яких обвинувачується особа.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Обставини, які вказують, що корупційний злочин був би вчинений обвинуваченим і без втручання органу досудового розслідування, який діяв у пасивний спосіб

    Кримінальна відповідальність за порушення заборони щодо надання неправомірної вигоди службовій особі настає в тому разі, коли особа, яка надає неправомірну вигоду, усвідомлює, що дає її саме такій особі, й у зв’язку з можливостями її посади, значущістю, статусністю та вагомістю цієї посади, переконана в тому, що мету, яку вона переслідує, буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає зазначена посадова особа. Обвинувачений усвідомлював, яку посаду обіймає член конкурсної комісії і саме у зв’язку з цим пропонував йому неправомірну вигоду. Зацікавленість обвинуваченого у вирішенні службовою особою його питання у незаконний спосіб підтверджується і протоколами про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, де простежується направленість дій обвинуваченого на організацію безпосередньої зустрічі з останнім. Відеозапис їх зустрічей, відповідно до якого поведінка і тон розмови обвинуваченого свідчить про встановлення саме ним умов службовій особі, у разі виконання яких він готовий надати неправомірну вигоду (розмір вигоди залежно від посади та час її надання може бути вирішено після позивного проходження конкурсу). З огляду на наведене, злочин був би вчинений обвинуваченим і без втручання органу досудового розслідування, який з початку досудового розслідування діяв у пасивний спосіб, не справляючи на обвинуваченого такого впливу, який би спонукав його до вчинення злочину.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 251 КПК)

    Зміст постанови про контроль за вчиненням злочину

    У ч. 1 ст. 251 КПК законодавець передбачив, що постанова про проведення НСРД повинна містити відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію. У цьому положенні йдеться про працівників правоохоронних органів, тобто слідчого, який буде безпосередньо проводити НСРД або у разі проведення НСРД за дорученням слідчого – уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, органів Державного бюро розслідувань, органів Бюро економічної безпеки України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. У постанові про проведення НСРД слідчим може бути зазначена додаткова інформація, яка стосується цієї слідчої дії. Наприклад, йдеться про інформацію для залучення особи до конфіденційного співробітництва. Однак її відсутність не може тлумачитись як порушення вимог КПК, оскільки Кодекс передбачає вказівку саме на відомості про тих осіб, які реалізовують проведення НСРД зі сторони обвинувачення.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 251 КПК)

    Відсутність в постанові прокурора про контроль за вчиненням злочину згадки про відсутність обставин, які свідчать про провокування, не тягне визнання отриманих доказів недопустимими

    У постанові прокурора про контроль за вчиненням злочину дійсно немає згадки про відсутність обставин, які свідчать про провокування вчинення злочину. Однак прокурор в постанові, на підставі якої здійснюється контроль за вчиненням злочину, може викласти лише ті обставини, які йому відомі на час її ухвалення. У цій справі контроль за вчиненням злочину на підставі цієї постанови було здійснено майже через місяць, тому обставини, які склалися на час його проведення, у тому числі ті, що можуть мати значення для висновку про провокування до вчинення злочину, не могли бути відомі прокурору. Верховний Суд не вважає, що вказані судами попередніх інстанцій недоліки у викладенні тексту постанови свідчать про здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов. Тому є помилковим висновок судів про порушення прав людини і основоположних свобод здійсненими на підставі вказаної постанови діями і, відповідно, недопустимість отриманих в процесі їх здійснення відомостей.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 251 КПК)

    Рішення про проведення та фіксування ходу і результатів проведення контролю за вчиненням злочину

    Відповідно до вимог кримінального процесуального закону, прокурор зобов’язаний у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину зазначити відомості, передбачені ст. 251 та ч. 7 ст. 271 КПК. Однак вимоги про обов’язковість зазначення у постанові прокурора вказівки щодо необхідності застосування аудіо,-відеоконтролю КПК не містить. Протокол про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії (або її етапів) складається слідчим, якщо вона проводиться за його безпосередньої участі, в інших випадках - уповноваженим працівником оперативного підрозділу, і повинен відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT