Касаційний кримінальний суд
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 3 242 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Зміна обсягу доказів у судовому засіданні за згодою захисника не порушує вимоги КПК
Суд може визначити скорочений порядок дослідження доказів, якщо проти цього не заперечують учасники кримінального провадження, зокрема, сторона захисту. Якщо обвинувачений не може згадати обставин вчинення ним злочину, то суд може змінити раніше визначений скорочений порядок дослідження доказів, передбачений ч. 3 ст. 349 КПК, та після повторного допиту обвинуваченого знову прийняти рішення про зміну обсягу доказів, які підлягають дослідженню, за умови, що сторони провадження не заперечують проти цього.
- Дело № 363/2925/19 Постанова 21.09.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Неприпустимість розгляду провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, за відсутності згоди всіх учасників судового провадження
Законодавець зобов’язує суд установити усі обставини, що мають значення для кримінального провадження, а ст. 349 КПК лише визначає обсяг та порядок дослідження доказів на підтвердження цих обставин. Тобто ч. 3 ст. 349 КПК наділяє суд правом визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, однак таке право виникає лише при згоді всіх учасників судового провадження. Водночас суд має упевнитися і в тому, що учасниками судового провадження суть такого роз’яснення порядку розгляду, сприйнята правильно та переконатися у добровільності їх позицій. Заперечення представника потерпілого проти розгляду провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК зобов’язує суд провести повне дослідження всіх наявних у провадженні доказів. Недотримання цих вимог становить порушення процесуального закону.
- Дело № 127/2655/21 Постанова 29.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Недопустимість розгляду провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК при невизнанні обвинуваченим суб'єктивної сторони злочину
Якщо у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи за ч. 1 ст. 121 КК обвинувачений, хоча і визнав факт нанесення тілесного ушкодження, однак заперечив умисел на вчинення таких дій, стверджуючи про самооборону, тобто фактично заперечував наявність суб’єктивної сторони кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, то проведення розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, тобто без дослідження доказів у цьому кримінальному провадженні, є істотним порушення вимог кримінального процесуального закону.
- Дело № 756/5466/22 Постанова 17.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відсутність істотних порушень процесуального порядку дослідження доказів при погодженні обвинуваченим встановленого судом порядку
Якщо обвинувачений спочатку заперечував проти дослідження доказів, передбаченого ч. 3 ст. 349 КПК, однак після роз’яснень головуючого погодився на цей порядок дослідження доказів, і під час судових дебатів зауважив, що займається волонтерською діяльністю на добровільній основі, не перебуває в жодній організації, тому не може документально підтвердити те, що він волонтер, то твердження захисника про намір засудженого подати додаткові докази його волонтерської діяльності є неспроможними, а підстави для визнання істотними порушеннями норм КПК, які полягають у недотриманні порядку, установленому ч. 3 ст. 349 КПК, відсутні.
- Дело № 287/1212/24 Постанова 14.07.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Суб’єктивне сприйняття потерпілим визнання вини обвинуваченою не є перешкодою у судовому розгляді кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК
Відсутність заперечень в учасників судового провадження щодо судового розгляду у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, повне визнання обвинуваченою своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень і надання нею показань щодо обставин їх вчинення є достатньою підставою для застосування вказаної процедури за відсутності процесуальних перешкод. Суб'єктивна оцінка потерпілим щирості каяття обвинуваченої та його твердження про штучність визнання вини не свідчать про істотне порушення процесуальних норм, зокрема вимог ч. 3 ст. 349 КПК.
- Дело № 526/997/23 Постанова 13.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Неможливості суду переконатися, що обвинувачений повною мірою усвідомлює наявність у його діях усіх елементів складу кримінального правопорушення, виключає розгляд кримінального провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК
Формальне визнання обвинуваченим своєї вини без деталізації обставин вчинення кримінального правопорушення (способу вчинення, обсягу та вартості майна) не дає суду можливості переконатися, що особа повною мірою усвідомлює наявність у її діях усіх елементів складу інкримінованого кримінального правопорушення. Також незазначення судом у вироку при формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним, способу вчинення кримінального правопорушення та переліку викраденого майна, тобто обставин, які відповідно до ст. 91 цього Кодексу підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, незважаючи на розгляд кримінального провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, суперечить ст. 374 КПК. Такі порушення є істотними порушенням вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення і є підставою для його скасування згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК.
- Дело № 369/10037/22 Постанова 05.02.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Недопустимість розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, при запереченні обвинуваченим обставин злочину
Якщо хоча б одна з обставин, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, заперечується стороною, то ця обставина має бути досліджена під час судового розгляду, що не виключає можливості застосування ч. 3 ст. 349 КПК до інших обставин, які не оспорюються. Визнання обвинуваченим вини має бути повним і безумовним щодо всіх складових інкримінованого злочину. Якщо обвинувачений заперечує об'єктивну чи суб'єктивну сторону кримінального правопорушення, зокрема умисел на вчинення злочину або фактичні обставини його вчинення, це виключає можливість застосування спрощеного провадження за ч. 3 ст. 349 КПК. Часткове визнання вини лише щодо окремих фактичних обставин при запереченні інших обов’язкових елементів складу злочину не є підставою для розгляду справи в особливому порядку. За таких обставин суд зобов'язаний провести повне дослідження всіх доказів у загальному порядку судового розгляду.
- Дело № 650/1604/23 Постанова 02.10.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Обов’язок дослідження доказів у частині вирішення цивільного позову при частковому визнанні обвинуваченим позовних вимог
Суд не застосовує вимоги ч. 3 ст. 349 КПК та вирішує позов виходячи із наявних в матеріалах кримінального провадження доказів на підтвердження заподіяної матеріальної та моральної шкоди, якщо обвинувачений визнав частково позовні вимоги потерпілого.
- Дело № 363/2925/19 Постанова 21.09.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Правомірність спрощеного провадження за згодою обвинуваченого без дослідження доказів
Проведення судового розгляду у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК є правомірним у випадку коли суд роз'яснив учасникам положення указаної частини статті кримінального процесуального закону та наслідки обмеження обсягу дослідження доказів, переконався у добровільності позиції обвинуваченого, правильності розуміння ним змісту обставин обвинувачення та усвідомленні наслідків такого розгляду, сторони не були обмежені в реалізації своїх процесуальних прав, у тому числі шляхом подання відповідних клопотань про зміну обсягу та порядку дослідження доказів. Якщо обвинувачений визнав повністю свою вину у пред’явленому обвинуваченні та надавав показання щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які враховані судом першої інстанції, як такі, що повною мірою узгоджуються з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, то це усуває сумнів щодо правильного розуміння обвинуваченим змісту обставин обвинувачення, а також щодо добровільності позиції й усвідомлення наслідків розгляду справи за процедурою, передбаченою ч. 3 ст. 349 КПК.
- Дело № 757/44451/23-к Постанова 16.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 947/16892/22 Постанова 23.10.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Розгляд кримінального провадження у порядку ч.3 ст.349 КПК
Суд має право обмежити судове провадження допитом обвинуваченого, потерпілого (у частині вирішення цивільного позову) та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого, не досліджуючи інші докази щодо обставин, які ніким не оспорюються, якщо обвинувачений добровільно визнав свою вину в повному обсязі, сторони кримінального провадження погодилися на встановлений порядок дослідження доказів і суд роз'яснив всім учасникам судового провадження, зокрема обвинуваченому, наслідки такого розгляду, а саме неможливість оскаржити встановлені фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, та перевірив добровільність позиції обвинуваченого.
- Дело № 501/5010/23 Постанова 27.05.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Непідтвердження належного роз’яснення обвинуваченому вимог ч. 3 ст. 349 КПК вказує на істотне порушення процесуальних норм
Відсутність звукозапису судових засідань (підготовчого судового засідання та судового розгляду, в якому вирішується питання про розгляд кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК), а також непідписаний секретарем журнал судового засідання позбавляють суд касаційної інстанції можливості перевірити дотримання судом першої інстанції процедури судового розгляду, зокрема щодо роз'яснення обвинуваченому приписів ч.3 ст.349 КПК та передбачених обмежень. За відсутності будь-яких інших доказів дотримання процедури, порушення вимог статей 27, 107, 108 КПК є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення.
- Дело № 404/4658/22 Постанова 22.05.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Нероз'яснення .3 ст. 349 КПК та правових наслідків, відсутність відповідної розписки про таке роз'яснення є порушенням процесуальних вимог
Не з’ясування, чи правильно обвинувачений розуміє зміст фактичних обставин, добровільності його позиції, а також не роз’яснення йому того, що в цьому разі він буде позбавлений права оскаржити такі обставини в апеляційному порядку, тобто не роз’яснення суті ч. 3 ст. 349 КПК та правових наслідків такого розгляду, а також відсутність відповідної розписки про таке роз'яснення свідчить про невжиття судом усіх необхідних заходів для переконання в правильності розуміння обвинуваченим фактичних обставин, які він буде позбавлений можливості оскаржити, що є порушенням процесуальних вимог.
- Дело № 466/10664/23 Постанова 23.01.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Проведення допиту обвинуваченого та неможливість надання стороні захисту додаткового часу на підготовку до такого допиту
Відмова обвинуваченого від надання показань після роз’яснення йому суті обвинувачення відповідно до ст. 348 КПК є належною реалізацією його процесуального права. Відповідь на питання головуючого, поставлені у ході дослідження письмових доказів не є допитом. Добровільна згода обвинуваченого надати пояснення після завершення дослідження доказів не покладає на суд обов’язку відкладати судовий розгляд або надавати стороні захисту додатковий час на підготовку до допиту, оскільки це не передбачено КПК. Якщо сторона захисту не заявляє клопотання про відкладення розгляду провадження та надання часу для підготовки до виступу у судових дебатах доводи про те, що суд обмежує сторону захисту у належній підготовці до виступу у судових дебатах, є безпідставними.
- Дело № 953/4935/22 Постанова 05.09.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Право обвинуваченого відмовитися від давання показань
Допит обвинуваченого здійснюється обов’язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених ч. 3 ст. 323 та ст. 381 КПК. Нормами ст. 42 КПК передбачено, що право давати показання з приводу обвинувачення чи відмовлятися їх давати належить виключно обвинуваченому. Якщо обвинувачений розуміє, в чому його обвинувачують, повністю визнає себе винним та щиро розкаюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відмовляється від давання показань, із обставинами, викладеними в обвинувальному акті, згоден, то це означає, що обвинувачений скористався своїм правом відмовитись від давання показань, що цілком узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК.
- Дело № 167/871/23 25.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Процедура допиту обвинуваченого у судовому засіданні
Допит обвинуваченого у судовому засіданні вважається проведеним з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, якщо він здійснений у порядку, визначеному ст. 351 КПК, а саме з додержанням встановленої послідовності: пропозиція головуючого надати показання, допит прокурором, потім захисником, можливість ставити запитання іншими учасниками провадження. Визнання обвинуваченим вини з наведенням конкретних обставин скоєного (дати, часу, місця та обставин) у поєднанні з показаннями потерпілого, які підтверджують викладені в обвинувальному акті відомості, свідчить про відсутність порушень частин 3, 4 ст. 349, ст. 351 КПК та відповідності вироку суду вимогам п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК.
- Дело № 484/1979/22 Постанова 20.02.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відмова у відкритті апеляційного провадження при оскарженні обставин, не оспорюваних під час розгляду провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК
Якщо обвинувачений в апеляційній скарзі оскаржує вирок суду виключно з підстав, які стосуються обставин, що не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК, то такі підстави не можуть бути предметом апеляційного оскарження згідно зі ст. 394 КПК, а тому суддя-доповідач апеляційного суду відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК має відмовити у відкритті апеляційного провадження.
- Дело № 465/1584/23 Постанова 22.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 331/1484/23 Постанова 01.05.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Можливість оскарження вироку, ухваленого у порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК, з підстав істотного порушеннях прав обвинуваченого
Суд апеляційної інстанції не має права відмовляти у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК якщо в апеляційній скарзі обвинувачений посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема, не роз'яснення йому правових наслідків розгляду провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, або порушення право на захист, допущені місцевим судом. На стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження суд не може давати оцінку доводам апеляційної скарги щодо дотримання положень ч. 3 ст. 349 КПК, що суперечить положенням статей 398–401 цього Кодексу, досліджувати матеріали провадження або вчиняти інші дії, передбачені статтями 404, 405 КПК, оскільки надання оцінки доводам належить до компетенції складу суду, який здійснює апеляційний перегляд справи.
- Дело № 233/2364/23 Постанова 17.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Можливість оскарження вироку, ухваленого у порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК, з підстав неправильної кваліфікації дій обвинуваченого
Обмеження щодо можливості апеляційного оскарження судового рішення, передбачені ч. 2 ст. 394, ч. 3 ст. 349 КПК, стосуються лише заперечення обставин, які ніким не оспорювались і дослідження яких суд визнав недоцільним і не стосуються підстав неправильної кваліфікації дій обвинуваченого. При цьому право на оскарження рішення суду з підстави неправильної кваліфікації дій КПК не обмежується. Відхилення апеляційним судом доводів прокурора щодо неправильної кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на обмеження, встановлені для порядку, передбаченого ч.3 ст.349 КПК, є необґрунтованим і свідчить про неправильне застосування норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали апеляційного суду.
- Дело № 359/7250/22 Постанова 19.03.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Право на апеляційне оскарження вироку, ухваленого за спрощеною процедурою, у разі істотного порушення прав обвинуваченого
Вирок суду першої інстанції, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК (без дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися), може бути оскаржений в апеляційному порядку у зв'язку з істотним порушенням прав обвинуваченого та неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність. Відмова у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК є необґрунтованою, якщо апеляційна скарга містить доводи щодо неправильної кваліфікації дій обвинуваченого, процесуальних порушень при застосуванні процедури, передбаченої ч. 3 ст. 349 КПК, у разі нез'ясування судом розуміння обвинуваченим значення та наслідків такого розгляду, а також безпідставного застосування цієї норми у випадку невизнання обвинуваченим своєї вини.
- Дело № 676/2914/24 Постанова 05.11.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Обов’язок перевірити твердження обвинуваченого про підбурювання до злочину відповідно до практики ЄСПЛ
У рішеннях від 27.10.2004 у справі «Едвардс та Льюіс проти Сполученого Королівства» [ВП], № 39647/98 та № 40461/98, та від 16.02.2000 у справі «Джаспер проти Сполученого Королівства», № 27052/95 зазначено, що якщо обвинувачений заявляє про підбурювання його до вчинення злочину, суд повинен ретельно перевірити матеріали кримінальної справи, оскільки з метою забезпечення права на справедливий судовий розгляд справи в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції всі докази, отримані внаслідок підбурювання з боку поліції, мають визнаватися недопустимими. Дотримання цього принципу особливо важливе, якщо оперативно-розшуковий захід було проведено без достатньої правової підстави чи належних гарантій недопущення зловживань. Якщо надана прокуратурою інформація не дає підстав для однозначного висновку, чи мало місце підбурювання заявника з боку правоохоронних органів, Суд повинен проаналізувати процедуру розгляду заяви про підбурювання у кожній конкретній справі, щоб переконатися, що національний суд належним чином дотримав прав на захист, зокрема права на змагальність та рівність сторін.
- Дело № 234/9080/15-к Постанова 20.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.