К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний кримінальний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 3 242 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Зміст вироку (стаття 374)

    Обов’язок апеляційного суду вирішити цивільний позов у разі скасування виправдувального вироку місцевого суду і ухвалення нового вироку

    Фактично перегляд апеляційним судом виправдувального вироку місцевого суду зумовлює вирішення ним усіх тих питань, які повинен був би вирішити місцевий суд у випадку постановлення обвинувального вироку. Такому твердженню кореспондує і норма п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК, згідно з якою у мотивувальній частині вироку суду апеляційної інстанції, у разі визнання особи винуватою, у тому числі зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому. Скасування виправдувального вироку суду першої інстанції з подальшим ухваленням апеляційним судом обвинувального вироку у всіх випадках тягне за собою необхідність вирішення апеляційним судом цивільного позову, заявленого у порядку ст. 128 КПК.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Рішення щодо процесуальних витрат (стаття 126)

    Можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат до постановлення остаточного судового рішення у кримінальному провадженні

    Відповідно до ч. 3 ст. 124 КПК якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не приймаючи рішення про новий судовий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл процесуальних витрат. Якщо процесуальні витрати, понесені потерпілою, стосуються також пред’явленого цивільного позову у кримінальному провадженні, а ухвалою суду апеляційної інстанції вирок місцевого суду скасовано в частині вирішення цивільного позову та призначено новий розгляд в цій частині у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства . то розподіл апеляційним судом процесуальних витрат, пов’язаних з пред’явленням та розглядом цивільного позову, до його остаточного вирішення не узгоджуватиметься з положеннями ч. 3 ст. 124 КПК та буде передчасним. Невирішення питання про розподіл процесуальних витрат не може бути єдиною підставою для скасування прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень, оскільки не є істотним порушенням вимог КПК та не впливає на вирішення питання кримінально-правової кваліфікації, доведеності винуватості і призначення покарання. Питання щодо розподілу процесуальних витрат може бути вирішено відповідно до положень ч. 5 ст. 534 КПК, згідно з якою процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Необхідна оборона; уявна оборона (статті 36, 37)

    Необхідність урахування всіх обставин провадження при вирішенні питання про відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло (ч.5 ст. 36 КК)

    Розбиття потерпілим віконця у дверному пройомі вхідних дверей квартири само по собі не є достатньою підставою для застосування до обвинуваченого, який здійснив постріл в бік потерпілого, внаслідок чого його було поранено в ліве плече, положень ч. 5 ст. 36 КК щодо необхідної оборони від протиправного насильницького вторгнення в житло. Суд повинен дослідити всі інші обставини цього провадження, серед яких законність перебування потерпілого у житлі обвинуваченого, застосування фізичного насильства і конфлікт між обвинуваченим і потерпілим, можливість потерпілого відчинити ззовні броньовані вхідні двері до квартири обвинуваченого, інші заходи, які були застосовані обвинуваченим для відвернення проникнення потерпілого до житла .

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Додаткові покарання (статті 54, 59)

    Заборона призначення за ч. 3 ст. 436-2 КК додаткового покарання у виді конфіскації майна у разі відсутності корисливого мотиву на вчинення кримінального правопорушення

    Додаткове покарання у виді конфіскації майна не може бути застосоване до засудженого за ч. 3 ст. 436-2 КК, якщо він не мав корисливого мотиву, вчиняючи це кримінальне правопорушення.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Застосування конфіскації майна у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням і можливість роз’яснення виконання судового рішення відповідно до статей 537, 539 КПК

    У разі звільнення особи від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК такий вид додаткового покарання, як конфіскація майна, не застосовується. Це порушення не вказує на необхідність скасування чи зміни судових рішень судом касаційної інстанції, оскільки сторони кримінального провадження мають право звернутися до місцевого суду з клопотанням про роз’яснення порядку виконання судового рішення відповідно до статей 537, 539 КПК.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення (стаття 72)

    Неможливість на підставі статей 71, 72 КК зарахування строку покарання, відбутого за попереднім вироком, та попереднього ув’язнення в іншому кримінальному провадженні

    Положеннями статей 71, 72 КК не передбачено можливості зарахування засудженому у строк покарання, призначеного остаточно за сукупністю вироків, строку покарання, відбутого повністю або частково за попереднім вироком, та строку попереднього ув’язнення в іншому кримінальному провадженні.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення (стаття 72)

    Неможливість перерахування строку тримання під вартою через незадовільні санітарні умови

    Можливість перерахування строку тримання під вартою через незадовільні санітарні умови не передбачена кримінальним процесуальним законом.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Державна зрада (cтаття 111)

    Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК)

    Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду Україні та є завершеним складом державної зради (ст. 111 КК) незалежно від того, чи вчинено в подальшому ураження цих об’єктів.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Вбивство через необережність (cтаття 119)

    Розмежування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 і ст. 119КК

    Щоб визнати особу винною в умисному тяжкому тілесному ушкодженні (ст. 121 КК), заподіяному одним ударом, сторона обвинувачення має довести поза розумним сумнівом одну з двох альтернативних обставин: удар був значної сили; або особа завдала його в таке місце чи в такий спосіб, який завідомо для неї призводить до тяжких наслідків. Якщо сторона обвинувачення не надала доказів того, що, завдаючи одного удару кулаком у передню частину голови під час раптової обопільної бійки, особа мала намір влучити саме в те місце і за таких умов, які, за висновком експерта, викликали б летальну реакцію організму, це свідчить про відсутність в особи наміру на заподіяння тяжкої шкоди і кваліфікується за ст. 119 КК як вбивство через необережність.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Крадіжка (стаття 185)

    Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно

    Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно, не можна стверджувати, що воно було в неї викрадене, а отже і зробити висновок про наявність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Шахрайство (стаття 190)

    Сплата кредиту за іпотечним договором не виключає відповідальності за шахрайство з нерухомим майном (ст. 190 КК) за відсутності волі власника на передачу майна в іпотеку і використання підробленої довіреності

    Отримання особою кредитних коштів під забезпечення іпотекою з використанням підробленої довіреності від імені потерпілої, за відсутності дійсної волі потерпілої на розпорядження цим майном, є заволодінням правом на чуже майно шляхом обману та підлягає кваліфікації за ст. 190 КК як шахрайство. Сплата кредитних коштів цією особою не впливає на кримінально-правову оцінку дій, пов’язаних із переданим в іпотеку нерухомим майном, оскільки предметом посягання у цьому провадженні є право на об’єкти нерухомості, а не кошти, отримані в банку.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Шахрайство (стаття 190)

    Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК)

    Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно встановити за змістом цієї кримінально-правової норми, свідчить про те, що кримінальна відповідальність за шахрайство пов’язана, як правило, не з встановленням ознак конкретної особи, власності якої заподіяно шкоду, а з встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав для того і збільшення внаслідок цього власних майнових фондів (чи третьої особи). Усвідомлення винуватим, кому саме та на яких підставах належить чуже для нього майно, чи заволодіває він майном, ввівши в оману (обманувши) власника предмета злочину чи іншу особу, у фактичному володінні якої перебуває предмет злочину, не є обов’язковим для встановлення ознак шахрайства, якщо не йдеться про врахування матеріального становища конкретного потерпілого за ч. 4 ст. 190 КК.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на встановлений порядок використання землі та її надр (статті 239, 239-1, 239-2, 240, 240-1, 254)

    Суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 240-1 КК

    Визначення суб'єкта кримінального правопорушення за ст. 240-1 КК як фізичної особи не виключає того, що ця фізична особа може мати статус службової та вчиняти дії з використанням свого службового становища.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Шахрайство (стаття 190)

    Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль

    Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам та отримала за це грошові кошти, підлягають кваліфікації за ст. 289 КК як незаконне заволодіння транспортним засобом, а не за ст. 190 КК як шахрайство.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Хуліганство в діях особи, яка застосувала палицю в публічному місці у присутності працівників обленерго, які виконували службові обов’язки (ст. 296 КК)

    Застосування особою палиці в публічному місці у присутності працівників обленерго, які виконували службові обов’язки, свідчить про наявність у її діях хуліганського мотиву, а саме прагнення продемонструвати зневагу до суспільних норм та вирішити спір шляхом насильства.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (статті 307, 311)

    Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів

    Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під час вчинення злочину, так і після його виявлення), а також те, що він не вживає наркотичні засоби, що вбачається із висновку медичного огляду, можуть беззаперечно свідчити саме про наявність мети направленої на збут виявленого в обвинуваченого наркотичного засобу. Під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов’язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів у володінні винної особи (при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці). Кримінальна відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів настає незалежно від його тривалості.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Кримінальні правопорушення у сфері забезпечення призову та мобілізації (статті 335–337)

    Суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК. Втрата особою статусу військовозобов'язаного як обставина, що виключає склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК

    Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК, може бути вчинене лише особою, яка має статус військовозобов'язаного або резервіста і перебуває на військовому обліку, тобто є спеціальним суб’єктом. Особа, яку закон звільнив від військового обов’язку, не може нести кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації. В особи, яка законно виключена з військового обліку, відсутній також юридичний обов’язок проходити процедуру призову, у тому числі, повторно проходити військово-лікарську комісію.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Обов’язковість визначення конкретної особи, якій заподіюється шкода, у разі вирішення питання про застосування п. 10 ч.1 ст. 284 КПК

    Заподіяння шкоди невизначеному колу осіб не може вважатися таким, що підпадає під визначення додатково об’єкта в контексті п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. Якщо дії особи порушували правовий режим обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а особі інкримінувалося незаконне вирощування рослин коноплі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з метою збуту, а також незаконне зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, то ці дії не направлені на конкретну особу та не спричиняють наслідки у виді заподіяння шкоди життю та здоров’ю особи. Якщо дії не були направлені на конкретну особу та не спричинили наслідки у виді заподіяння шкоди саме її життю та здоров’ю особи, то додатковий об’єкт посягання, який підходить під поняття «злочину проти життя та здоров’я особи» у розумінні п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК відсутній.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290)

    Обчислення строку досудового розслідування у разі надання доступу до матеріалів

    Проміжок у часі між повідомленням про завершення досудового розслідування та наданням фактичного доступу до матеріалів досудового розслідування не може свідчити про те, що строк досудового розслідування має рахуватися аж до моменту реального забезпечення доступу до матеріалів розслідування, оскільки можуть існувати ситуації, коли уповноважені суб’єкти об’єктивно не можуть негайно надати фактичний доступ до вказаних матеріалів. До того ж приписи КПК не містять вимоги «невідкладності» щодо забезпечення доступу до матеріалів розслідування після здійснення повідомлення про завершення досудового розслідування.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290)

    Повідомлення про завершення досудового розслідування та невключення в строк досудового розслідування ознайомлення всіх підозрюваних та їх захисників

    Повідомлення про завершення досудового розслідування є офіційним підтвердженням стороною обвинувачення завершення досудового розслідування, що унеможливлює здійснення будь-якої процесуальної діяльності з розслідування обставин вчиненого кримінального правопорушення. Таке обмеження застосовується з моменту повідомлення сторони захисту. При тому, що в порядку ст. 290 КПК мають бути повідомлені про завершення досудового розслідування всі підозрювані та захисники, не включається у строк досудового розслідування строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кожного з них.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT