Касаційний кримінальний суд
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 3 242 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 04.11.2026
-
Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення, як обов’язкова умова для застосування судом ч. 6 ст. 340 КПК
За відсутності відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення навіть за умови неявки потерпілого в судові засідання не можна вважати, що кримінальне провадження набуло форми приватного, і прирівнювати таку неявку до відмови від обвинувачення у зв’язку з тим, що відповідне обвинувачення набуває статусу приватного і здійснюється за процедурою приватного обвинувачення, якщо потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді. Обов’язковою умовою для застосування судом ч. 6 ст. 340 КПК є відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення.
- Дело № 463/2671/17 Постанова 22.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 369/16015/19 Постанова 10.08.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 367/3236/19 Постанова 03.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність істотного порушення вимог КПК у разі короткострокового переривання аудіосфіксації ходу судового засідання в частині змісту показань свідка, що не перешкодило суду та учасникам провадження сприймати зміст таких показань
Якщо аудіозапис судового засідання на технічних носіях, що є в матеріалах кримінального провадження, має короткострокове переривання фіксації ходу судового засідання в частині змісту показань свідка, однак такий недолік не перешкоджає суду та учасникам провадження сприймати зміст показань цього свідка та досліджених доказів, а також перевірити правильність і повноту їх відображення, то це не свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства.
- Дело № 204/5840/21 Постанова 30.08.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо обов'язку складення слідчим протоколу затримання, якщо на час проведення огляду місця події особу затримано уповноваженою службовою особою
Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. Фактично затриманою вважається особа і у тому випадку, якщо вона за вимогою працівників поліції вимушена разом із ними проїхати до відділку поліції. Огляд місця події, який проведений після прибуття до приміщення поліції, фактично є обшуком особи під час її затримання.
- Дело № 759/9995/19 Постанова 16.08.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо проведення експертами ситуаційного моделювання, яке не є слідчим експериментом, під час експертизи
Під час проведення експертизи експерти можуть проводити ситуаційне моделювання, що відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та відомчим нормативним документам, за умови, що експерти керувалися вихідними даними, наданими слідчим, та за результатами експертизи дали відповіді лише на ті запитання, що поставив їм слідчий. Таке ситуаційне моделювання не є слідчим експериментом.
- Дело № 706/1113/20 Постанова 10.08.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Враховуння загальної суми кількісних показників пов'язаних із кожним із вчинених засудженим тотожних дій, передбачених ч. 1 ст. 176 КК, що утворюють одиничний злочин при встановленні значної шкоди потерпілому
Якщо засуджений вчинив ряд тотожних дій, передбачених ч. 1 ст. 176 КК, об’єднаних єдиним наміром, що полягали в незаконному розповсюдженні комп'ютерних програм, а також у незаконному їх тиражуванні та розповсюдженні на інших носіях інформації, це вказує на наявність у його діях одиничного продовжуваного посягання. Оскільки склад цього кримінального правопорушення передбачає встановлення значної шкоди потерпілому, то під час кваліфікації враховується загальна сума кількісних показників, пов'язаних із кожним діянням, вчиненим особою, що утворюють одиничний злочин.
- Дело № 265/3994/13-к Постанова 23.08.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Незастосування звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) до особи, визнаної винуватою у вчиненні в умовах воєнного стану нетяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 436-2 КК
Незастосування судом звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) до особи, визнаної винуватою у вчиненні в умовах воєнного стану нетяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 436-2 КК, свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки як вчинених злочинів, так і особи, що їх вчинила (з огляду на специфіку об’єктивної сторони виправдовування збройної агресії російської федерації в період воєнного стану в Україні), вказує на наявність у засудженого виражених українофобських поглядів, негативне ставлення до української влади та народу, підтримання російської агресії проти України, відповідає меті покарання і загальним засадам призначення покарання.
- Дело № 127/18004/22 28.09.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 461/3172/22 13.09.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 204/3688/22 Постанова 23.08.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Незастосування звільнення від відбування покарання з випробуванням до засудженого за ч. 2 ст. 286 КК, через його бажання брати участь у воєнних діях з оборони України під час дії воєнного стану без підтвердження зарахування особи до лав ЗСУ
Саме по собі бажання засудженого брати участь у воєнних діях з оборони України під час дії воєнного стану без документального підтвердження його зарахування до лав Збройних Сил України чи інших військових формувань не є підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.
- Дело № 754/9758/20 Постанова 03.08.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність обов’язку у суду апеляційної інстанції досліджувати всю сукупність доказів у разі зміни вироку місцевого суду в частині кваліфікації дій засудженого
Апеляційний суд хоч і змінив вирок у частині кваліфікації дій засудженого, проте не ставив під сумнів встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, а тому не був зобов’язаний дослідити всю сукупність доказів.
- Дело № 554/3586/17 Постанова 21.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність підстав для закриття кримінального провадження щодо осіб обвинувачених за ч. 5 ст. 191 КК з посиланням на відмову прокурора від підтримання обвинувачення (п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК)
Часткова відмова прокурора від обвинувачення відрізняється від зміни обвинувачення формами процесуальних рішень, якими є (відповідно) змінений обвинувальний акт та вмотивована постанова прокурора. На думку Верховного Суду, після одержання від прокурора обвинувального акта, яким змінено обвинувачення, залежно від постановлених у ньому питань суд для забезпечення прав потерпілого в разі, коли ставиться питання про застосування норми кримінального права, яка передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення чи про зменшення обсягу обвинувачення, роз’яснює останньому його право підтримувати обвинувачення в раніше пред’явленому обсязі, викладеному в первинному обвинувальному акті, що надійшов до суду. Якщо потерпілий вирішив скористатися правом підтримувати обвинувачення в попередньому обсязі, то надалі під час судового провадження обвинувачення особи здійснюється: прокурором на підставі зміненого обвинувального акта, а потерпілим – у раніше пред’явленому обсязі. Таким чином, у продовженому судовому розгляді обвинувачений захищається від обох обвинувачень, а суд ухвалює рішення з урахуванням усіх з’ясованих обставин та перевірки їх доказами. Натомість у разі відмови прокурора від підтримання пред’явленого особі обвинувачення, якщо потерпілий висловив згоду на подальше підтримання обвинувачення в суді, кримінальне провадження за відповідним обвинуваченням набуває статусу приватного і здійснюється за відповідною процедурою. Верховний Суд установив, що в цьому кримінальному провадженні немає вмотивованої постанови прокурора про відмову від підтримання обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК, що свідчить про зміну обвинувачення, а не про відмову від обвинувачення. Тому місцевий суд повинен був провести судовий розгляд за зміненим обвинувальним актом, який підтримав прокурор, та за первинним обвинувальним актом в тій його частині, яку продовжувала підтримувати потерпіла сторона.
- Дело № 463/4137/13-к Постанова 08.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо відкриття матеріалів кримінального провадження на підставі ст. 290 КПК 2012 р. де справа була порушена за правилами КПК 1960 р, але д/р продовжувалося та завершувалося, а кримінальне провадження направлялося до суду вже за правилами КПК 2012 р.
У кримінальному провадженні за обвинуваченням адвоката у вчиненні в лютому 2012 року, зокрема, корупційних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369; ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК, в якому кримінальна справа була порушена за правилами КПК 1960 року, але досудове розслідування продовжувалося та завершувалося, а кримінальне провадження направлялося до суду вже за правилами КПК 2012 року, оцінка законності отримання доказів, здобутих під час дії КПК 1960 року, має здійснюватися на підставі положень саме цього Кодексу, однак сторона обвинувачення зобов’язана відкрити матеріали кримінального провадження іншій стороні на підставі ст. 290 КПК 2012 року. Невиконання такого обов’язку є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
- Дело № 569/10664/13-к Постанова 30.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність факту порушення порядку залучення особи до конфіденційного співробітництва
Оскільки особа надала добровільну згоду на конфіденційне співробітництво з правоохоронним органом у межах цього кримінального провадження, що було здійснено на підставі постанови прокурора з визначеним строком дії цієї постанови, то її залучення до конфіденційного співробітництва після закінчення вказаного строку в межах цього кримінального провадження не ставить під сумнів адекватність, правову обізнаність або добровільність такого конфіденційного співробітництва та не свідчить про порушення вимог кримінального процесуального законодавства.
- Дело № 688/1415/19 10.08.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність ознак провокації в діях працівників правоохоронних органів та особи яка подала заяву до НАБУ про вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ст. 368 КК
Попередні звернення особи до правоохоронних органів не можуть надалі позбавляти її права на таке звернення у випадку вчинення злочину, який посягає на її законні права. Особа, яка, не маючи будь-яких прихованих мотивів, почала діяти під контролем правоохоронних органів після подання нею заяви до НАБУ про вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ст. 368 КК, за результатами чого було розпочато досудове розслідування, а правоохоронний орган мав вагомі підстави для початку таємної операції, вважається такою, що має статус приватної особи, навіть у разі, якщо вона раніше могла співпрацювати з правоохоронними органами.
- Дело № 991/3921/20 Постанова 06.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Незастосування зворотної дії у часі кримінального закону (ст. 5 КК). Неможливість закриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 369 КК, відомості про яке були внесені до ЄРДР 10.01.2018, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК
Закриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 369 КК, відомості про яке були внесені до ЄРДР 10.01.2018, на підставі на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК не ґрунтується на вимогах закону, оскільки згідно з п. 4 § 2 Прикінцевих положень цього Закону зміни до ст. 284 КПК, введені в дію 15.03.2018, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.
- Дело № 161/19903/18 Постанова 16.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 523/1767/20 Постанова 27.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 753/10155/22 Постанова 10.10.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 711/8244/18 Постанова 11.09.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 685/803/20 Постанова 08.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Оцінка допустимості витягу ЄРДР та даних протоколів НСРД (незастосування принципу «плодів отруйного дерева»
Доказування під час розслідування таких злочинів, як пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, напряму залежить від законності першочергових слідчих дій. Саме під час цих дій орган досудового розслідування проводить фіксацію злочину, що вчиняється або вже вчинений, та вилучає предмет злочину. З огляду на п. 7 ч. 5 ст. 214 КПК, п. 1 розд. 8 Положення про порядок ведення ЄРДР і на те, що відомості про внесення змін було внесено до ЄРДР Реєстратором 09.02.2018, тобто після проведення НСРД у цьому провадженні, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили витяг ЄРДР та дані протоколів НСРД, що призвело до ненадання всупереч вимогам ст. 94 КПК оцінки іншим письмовим доказам у цьому кримінальному провадженні.
- Дело № 520/5755/18 26.01.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо усунення розбіжностей між сумою збитків як наслідку злочину, передбаченого ст. 191 КК, зазначених представником потерпілого, і розміром збитків, встановлених у висновку експерта
Усунення розбіжностей між сумою збитків як наслідку злочину, передбаченого ст. 191 КК, зазначених представником потерпілого, з одного боку, і розміром збитків, встановлених у висновку експерта, є прерогативою місцевого суду в частині оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, що суд першої інстанції виконав повною мірою та надав перевагу одним доказам над іншими.
- Дело № 382/1414/17 Постанова 26.10.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо порушення принципу диспозитивності апеляційним судом зумовленого відмовою у задоволенні клопотання прокурора про безпосереднє дослідження відеозаписів усупереч приписам статей 22, 23, 94, 95, 439 КПК
Апеляційний суд у новому складі суду безпідставно відмовив у задоволенні клопотання прокурора про безпосереднє дослідження відеозаписів усупереч приписам статей 22, 23, 94, 95, 439 КПК. Такі дії апеляційного суду свідчать про порушення принципу диспозитивності як загальної засади кримінального провадження (ст. 26 КПК) і вказують на недотримання належної правової процедури (ст. 2 КПК), що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
- Дело № 167/1442/17 Постанова 19.10.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Недоведеність в діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК (не встановлено що неправомірна вигода була надана доцентці кафедри саме за здійснення впливу на членів екзаменаційної комісії для захисту навчальної роботи)
З урахуванням об’єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, яка характеризується вчиненням діянь стосовно неправомірної вигоди, зокрема одержання такої вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, констатовано, що в цьому кримінальному провадженні зібраними доказами не встановлено, що неправомірна вигода була надана доцентці кафедри саме за здійснення впливу на членів екзаменаційної комісії стосовно позитивного захисту бакалаврської роботи.
- Дело № 593/903/17 29.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Кваліфікація дій особи за ч. 1 ст. 190 КК, та її виправдання за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 – ч. 3 ст. 369 КК
Поведінка засудженої, яка не відмовилася надати відповідну допомогу потерпілому з метою незаконного заволодіння його коштами шляхом обману, мала швидше інформативний, а не спонукальний характер, що є обов’язковим для кваліфікації дій особи як підбурювання до вчинення кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення не надала жодних даних про те, яким чином (умовлянням, підкупом, погрозою, примусом чи інакше) засуджена схилила потерпілого до вчинення кримінального правопорушення, якими саме діями вона «сформувала у потерпілого хибне уявлення» про те, що лише за умови надання неправомірної вигоди можна повернути транспортний засіб та свідоцтво про реєстрацію до нього. У разі кваліфікації дій особи як підбурювання до вчинення злочину суди повинні встановити, чи були дії обвинуваченого за своїм характером об’єктивно спрямовані саме на збудження в іншої особи бажання або на зміцнення рішучості й наміру вчинити злочин. Із суб’єктивної сторони підбурювач повинен усвідомлювати, що саме його дії мають схилити до вчинення злочину особу, яка до цього або не мала наміру його вчинити, або, крім висловлення наміру, не мала рішучості його реалізувати.
- Дело № 161/14431/20 12.09.2022 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 161/5626/20 16.02.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Виправдання завідувача державної лікарні ветеринарної медицини, який не є службовою особою, яка займає відповідальне становище, а отже суб’єктом злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 К
Завідувач державної лікарні ветеринарної медицини, хоч і є службовою особою як керівник структурного підрозділу державної установи, однак не є службовою особою, яка займає відповідальне становище з урахуванням положень п. 2 примітки ст. 368 КК.
- Дело № 146/1086/16-к 06.07.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Виправдання працівника правоохоронного органу у зв’язку з недоведеністю в діянні особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК
Слідчий, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення правил дорожнього руху, внаслідок якого настала смерть потерпілого, та висловив прохання надати неправомірну вигоду за його закриття, однак під час розслідування у зв’язку з ліквідацією міліції та створенням органів поліції був призначений на посаду слідчого, не є суб’єктом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК, з огляду на те, що він не мав процесуальних повноважень на це, що підтверджується наявним у матеріалах справи дорученням на здійснення досудового розслідування, яке не було підписане начальником слідчого відділу, а також здійсненням процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні прокурором – процесуальним керівником.
- Дело № 489/1380/16-к 09.02.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.