К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний кримінальний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 3 242 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 04.11.2026

  1. ККС ВС Відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290)

    Застосування норм права, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 219 КПК, у їх взаємозв’язку з положеннями ст. 290 КПК. Визначення останнього дня звернення до суду з обвинувальним актом (дня закінчення досудового розслідування)

    Якщо сторона обвинувачення повідомила сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів шляхом направлення відповідного письмового повідомлення в останній день строку досудового розслідування, визначеного ч. 3 ст. 219 КПК, то останнім днем звернення до суду з обвинувальним актом (днем закінчення досудового розслідування) є день, коли сторона захисту реалізувала своє право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 290 КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Правозастосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, якщо особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, життя та здоров’я особи у якому є основним або додатковим об’єктом посягання. Прийняття судом рішення, що суперечать ч. 3 ст. 309 КПК.

    Поняття «злочин проти життя та здоров’я особи» (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК) охоплює склади злочинів, у яких основним або додатковим об’єктом є життя та здоров’я особи. Вирішуючи питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, необхідно виходити з фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, інкримінованого особі, і враховувати тяжкість злочину, об’єктом якого (основним або додатковим) є життя та здоров’я особи. Для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК тяжкий або особливо тяжкий злочин, додатковим об’єктом якого є життя та здоров’я особи, охоплюється поняттям «тяжкий чи особливо тяжкий злочин проти життя та здоров’я особи». Неприйняття до розгляду судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання заперечень на ухвалу слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування, що висловлені учасником кримінального провадження, та ненадання відповідей на доводи такого заперечення суперечать ч. 3 ст. 309 КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Крадіжка (стаття 185)

    Дії особи, які підлягають кваліфікації, як крадіжка вчинена в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 185 КК)

    Дії особи, яка розуміючи, що діє в умовах воєнного стану, усвідомлюючи, що вільного доступу до приміщення автозаправної станції немає, скористалась тим, що внаслідок воєнних дій приміщення пошкоджено, проникла всередину, де в подальшому незаконно заволоділа грошима з платіжного терміналу, підлягають кваліфікації, як крадіжка вчинена в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 185 КК). Сам факт відсутності підтверджень того, що саме засуджений пошкодив платіжний термінал та відкрив сейф, у якому знаходився стек з грошима, не впливає на доведеність його винуватості у вчиненні крадіжки.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень (стаття 21)

    Обов’язкова участь фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, під час судового розгляду кримінального провадження

    Згідно з ч. 1 ст. 512 КПК (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги», який введено в дію 10.06.2018), участь особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, в судових засіданнях є обов’язковою. Якщо судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням особи у вчиненні кримінальних правопорушень, до моменту введення у дію вказаного Закону України здійснювався у загальному порядку, однак на підставі висновку комісійної експертизи обвинуваченого було визнано неосудною особою, що стало підставою для суду здійснювати кримінальне провадження відповідно до глави 39 КПК, а судовий розгляд продовжився після 10.06.2018, то незабезпечення судом участі в судових засіданнях обвинуваченого, а в подальшому особи щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру, проведення за її відсутності 28 судових засідань, зокрема і тих, в яких вирішувалося питання про продовження застосування запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Виправданий, засуджений (стаття 43)

    Порушення права на захист у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру

    Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування з огляду на положення п. 3 ч. 3 ст. 43, ч. 1 ст. 506 КПК, має право на захист, зокрема право на відмову від захисника і залучення іншого захисника в будь-який момент кримінального провадження. Якщо така особа неодноразово подавала заяви про відмову від захисника через неналежне здійснення ним захисту у зв’язку з тим, що захисник підтримував клопотання сторони обвинувачення, не вчиняв активних дій щодо відстоювання інтересів підзахисного, однак місцевий суд не розглянув таких заяв, а сам захисник продовжував брати участь у кримінальному провадженні, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (стаття 191)

    Відсутність підстав для визнання кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, таким, що належить до справ у формі приватного обвинувачення

    Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем (ч. 4 ст. 191 КК), вчинене головним лікарем центру первинної медико-санітарної допомоги, що спричинило матеріальну шкоду у великому розмірі цьому комунальному закладу, не належить до справ приватного обвинувачення з огляду на те, що потерпілим у цьому кримінальному провадженні є відповідний комунальний заклад, який не має повноважень щодо призначення головного лікаря на посаду або його звільнення, а тому останній не є найманим працівником щодо цього закладу.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Відмова від апеляційної скарги, зміна і доповнення апеляційної скарги під час апеляційного провадження (стаття 403)

    Погіршення становища особи внаслідок розгляду апеляційним судом скарги прокурора, доповнень до неї, поданих після спливу строку на апеляційне оскарження, скасування виправдувального вироку й ухвалення обвинувального

    Якщо апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора на виправдувальний вирок місцевого суду та доповнень до неї, які було подано прокурором після закінчення строку на апеляційне оскарження, задовольнив апеляційну скаргу прокурора з урахуванням доповнень до неї, та скасував цей вирок, ухваливши обвинувальний вирок, то апеляційний суд тим самим погіршивши становище засудженого, допустив порушення вимог ч. 4 ст. 403 КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Потерпілий (стаття 55)

    Відсутність права на апеляційне оскарження вироку особою (матір'ю загиблого), яку не визнано потерпілою у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 121 КК

    Особа (мати загиблого), яка не була визнана потерпілою у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 121 КК, не є учасником провадження і не має права на оскарження вироку в апеляційному порядку.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Наслідки неприбуття обвинуваченого (стаття 323)

    Порядок здійснення виклику особи під час досудового розслідування та судового розгляду за процедурою in absentia

    У кримінальному провадженні щодо особи, яка перебувала на тимчасово окупованій території, та яка обвинувачувалася у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 КК, здійснення спеціальної процедури кримінального провадження (досудового розслідування та судового розгляду) за відсутності обвинуваченого (in absentia) не вважається порушеним, якщо процесуальною підставою для цього слугували ухвала слідчого судді місцевого суду та ухвала місцевого суду, а орган досудового розслідування та місцевий суд вжили не лише прямо передбачених КПК заходів щодо інформування підозрюваної особи про здійснення кримінального провадження шляхом публікації відповідної інформації в засобах масової інформації та мережі Інтернет, але й додаткових заходів, які забезпечили ефективне інформування обвинуваченої (шляхом направлення листів на електронну пошту).

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Строки досудового розслідування (стаття 219)

    Щодо дотримання процесуальних строків закінчення досудового розслідування

    У розумінні ст. 116 КПК посадовою особою, яка уповноважена приймати документ чи скаргу (у тому числі обвинувальний акт), є особа того органу, до якого подається відповідний документ чи скарга. Передача обвинувального акта посадовій особі канцелярії обласної прокуратури, яка уповноважена на прийняття та відправлення його поштовим зв’язком до місцевого суду вказує на порушення процесуальних строків закінчення досудового розслідування. Запис в Єдиному реєстрі досудових розслідувань про дату звернення з обвинувальним актом до суду не є визначальним при вирішенні питання стосовно дотримання процесуальних строків закінчення досудового розслідування.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Початок досудового розслідування (стаття 214)

    Можливість внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР та проведення огляду місця події до внесення таких відомостей до цього реєстру слідчими різних органів поліції

    Внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проведення огляду місця події до внесення таких відомостей до цього реєстру слідчими різних органів поліції не вважається порушенням вимог кримінального процесуального закону.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (стаття 91)

    Встановлення особи обвинуваченої, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 КК

    Особа обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 КК, вважається встановленою, якщо органом досудового розслідування проведено ряд слідчих дій, за допомогою яких її було ідентифіковано як таку, що вчинила ці кримінальні правопорушення. Зокрема, було проведено тимчасовий доступ до банківської таємниці за рахунками, відкритими засудженою у банківській установі, за результатами якого вилучено копію її паспорта громадянина Україна, а також огляд наявної в мережі Інтернет інформації про причетність засудженої до участі у діяльності терористичної організації «ДНР», за результатами якого було знайдено особу з відповідними даними (фотозображення особи жіночої статі, зовні схожої на засуджену, та інформація про її ім’я та домашню адресу).

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Дослідження судом звіту про результати використання поліграфа, без посилання на нього як на доказ у розумінні ст. 84 КПК

    Чинне кримінальне процесуальне законодавство не передбачає перевірки показань особи із застосуванням спеціального технічного засобу – поліграфа (детектора брехні) та використання отриманих відповідних даних як доказу. Якщо суд першої інстанції безпосередньо допитав свідка та під час ухвалення обвинувального вироку послався на отримані показання як на докази, дослідивши при цьому й звіт про результати використання поліграфа, то це не є порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Дії службової особи, яка займає відповідальне становище, що свідчать про одержання нею неправомірної вигоди за невчинення дій з використанням службового становища (ч. 3 ст. 368 КК)

    Якщо начальник районного відділу державної виконавчої служби управління Міністерства юстиції України, державний службовець категорії «Б» (службова особа, яка займає відповідальне становище), який відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» наділений повноваженнями щодо витребування виконавчого провадження для перевірки, передання його іншому державному виконавцю, прийняття до свого провадження, маючи детальну інформацію про виконавче провадження, що перебувало на виконанні районного відділу державної виконавчої служби, який він очолював, одержав неправомірну вигоду від боржника у цьому провадженні, за нестягнення заборгованості, то його дії потрібно кваліфікувати за ч. 3 ст. 368 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Звільнення від покарання за хворобою (стаття 84)

    Підстави для звільнення від відбування покарання за хворобою, якщо особа захворіла на тяжку хворобу після вчинення злочину

    Якщо особа захворіла на тяжку хворобу після вчинення злочину, що підтверджується висновком експертизи, то ця обставина не повинна братись до уваги судом під час вирішення питання про звільнення цієї особи від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК), а може бути підставою для звільнення її від подальшого відбування покарання за хворобою (ст. 84 КК)

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Відсутність підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженої до позбавлення волі на певний строк особи, через потребу у лікуванні останньою хронічних захворювань

    Наявність хронічних захворювань в особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, не є перешкодою для реального відбування нею цього покарання та саме по собі не може бути підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК). Засудженому, який має хронічні захворювання та якому судом призначено реальне відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, медичними частинами установ виконання покарань повинна надаватися медична допомога (консультування, обстеження, лікування) в амбулаторних умовах.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Призначення покарання за сукупністю вироків (стаття 71)

    Наслідки помилково визначеного апеляційним судом строку невідбутої частини покарання, при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків

    Зарахування апеляційним судом при ухваленні нового вироку до остаточного покарання за сукупністю вироків невідбутої частини покарання за попереднім вироком шляхом її часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, без урахування ухвали місцевого суду, якою було задоволено клопотання засудженого про зарахування строку попереднього ув’язнення у строк відбування покарання за попереднім вироком на підставі ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» (день за два)», свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на встановлений порядок використання землі та її надр (статті 239, 239-1, 239-2, 240, 240-1, 254)

    Щодо встановлення кримінальної відповідальністі за незаконне видобування корисних копалин (ч. 2 ст. 240 КК)

    Незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення є закінченим складом кримінального правопорушення з моменту початку видобування таких корисних копалин незалежно від кількості добутих корисних копалин, а видобування таких копалин передбачає вчинення дій, що полягають у вилученні їх з родовищ будь-яким способом. Диспозиція ч. 2 ст. 240 КК є бланкетною та передбачає, зокрема, для встановлення того, що незаконно видобуті корисні копалини мають загальнодержавне, а не місцеве значення, звертатися до регулятивного законодавства, а саме до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1370), Національного класифікатора України ДК 008:2007 «Класифікатор корисних копалин», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 12.12.2007 № 357

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Стадії вчинення умисного кримінального правопорушення (статті 13, 14, 15, 16)

    Застосування положень ст. 15 КК у взаємозв’язку з ч. 3 ст. 503 КПК при розгляді кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру

    Під час розгляду кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого в стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому суд повинен виходити із об’єкта посягання та об’єктивної сторони вчиненого діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, з урахуванням всіх фактичних обставин і зовнішнього прояву дій особи, з огляду на те, що встановлення будь-якої форми вини у діях неосудної особи об’єктивно є неможливим. Юридична оцінка такого діяння за наявності до того підстав може здійснюватися із застосуванням ст. 15 КК

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Апеляційний розгляд. Межі перегляду судом апеляційної інстанції (статті 404–405)

    Відсутність мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яким в оскарженому вироку суд дав оцінку

    Відсутність обґрунтованого клопотання сторони кримінального провадження про дослідження доказів за умови, що в оскарженому вироку суд дав оцінку всім доказам, на неправильну оцінку яких посилається сторона на стадії апеляційного оскарження вироку, не зумовлює обов’язку апеляційного суду повторно досліджувати обставини, встановлені під час кримінального провадження, та не створює передумов для використання апеляційним судом свого права дослідити нові докази за наявності підстав, регламентованих положеннями ч. 3 ст. 404 КПК. За відсутності мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яке обов’язково має відповідати положенню ч. 3 ст. 404 КПК, апеляційний суд не повинен досліджувати ці докази, оскільки протилежне, без дотримання принципів, закріплених у приписах зазначеної норми процесуального закону, може перетворити апеляційний перегляд судового рішення на повторний розгляд кримінального провадження по суті, що фактично нівелює принцип інстанційності судочинства.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT