Касаційний кримінальний суд
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 3 242 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Щодо обставин, які свідчать про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) особи, засудженої за ст. 336 КК
Той факт, що військовозобов’язаний, який ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, однак беззаперечно визнав свою вину та розкаявся у вчиненому, і на момент апеляційного перегляду вже призваний на військову службу за мобілізацією та проходить військову службу у військовій частині, свідчить про можливість звільнення особи від відбування покарання з випробуванням
- Дело № 596/801/23 17.05.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Кваліфікація! Непокара є злочином з формальним складом. Щодо обставин, які не можуть свідчити про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) особи, засудженої за ст. 402 КК
Непокора військовослужбовця є злочином із формальним складом, а отже кримінальна відповідальність за його вчинення не залежить від настання суспільно небезпечних наслідків Якщо вчинення військовослужбовцем непокори, що виразилась у відкритій відмові виконати законний усний наказ, хоч і не призвело до настання тяжких наслідків, але за певних обставин могло призвести до прориву російськими окупаційними військами оборони Збройних Сил України на певній ділянці, то позитивні дані про засудженого не є противагою суспільній небезпечності вчиненого ним військового кримінального правопорушення, і не можуть свідчити про можливість звільнення особи від відбування призначеного покарання з випробуванням
- Дело № 185/4595/22 23.05.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо одночасного призначення покарання засудженому, як за сукупністю кримінальних правопорушень (ч. 4 ст. 70 КК), так і за сукупністю вироків (ст. 71 КК)
Призначення покарання засудженому, як за сукупністю кримінальних правопорушень (ч. 4 ст. 70 КК), так і за сукупністю вироків (ст. 71 КК) визначається не за процесуальним статусом, якого набула особа, щодо якої розглядається кримінальне провадження, а за датою вчинення нового кримінального правопорушення (нових кримінальних правопорушень) у співвідношенні з іншими постановленими щодо неї обвинувальними вироками, тобто набуття процесуального статусу засудженого не впливає на вибір порядку призначення покарання за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків
- Дело № 760/10154/22 07.05.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо обставин, які підлягають перевірці при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із передачею на поруки
Звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки для її виправлення без фактичного застосування щодо неї заходів кримінально-правової репресії є правом, а не обов’язком суду, і є виправданим лише при належній перевірці судом факту справжності щирого каяття, як обов’язкової умови застосування ст. 47 КК. Сам факт звернення із клопотанням про передачу особи на поруки імперативного значення для судів не має
- Дело № 443/1255/23 21.05.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають
Висновок щодо правозастосування положень п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК у взаємозв’язку зі статтями 170, 173, 174 КПК: Ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають.
- Дело № 757/10947/24-к 28.08.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 712/191/23 20.05.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Факт звернення експертів до слідчого з клопотанням про надання певних документів для проведення експертизи чи уточнення деяких відомостей не можна розцінювати як підтвердження відсутності в експертів достатніх знань
Скасовуючи рішення нижчих інстанцій Верховний Суд указав, що з врахуванням інкримінованого особі кримінального правопорушення, яке має свою специфіку щодо предмету та обсягу доказування, результати судових експертиз інколи відіграють визначальну роль у пред’явленому обвинуваченні, оскільки саме від них безпосередньо залежить доведеність винуватості особи. Тобто дослідження у конкретній галузі знань є тим незамінним доказом, на підставі якого, у тому числі, можна зробити висновок про те, чи вчиняла певна особа діяння, за яке КК передбачено кримінальну відповідальність. Факт звернення експертів до слідчого з клопотанням про надання певних документів для проведення експертизи чи уточнення деяких відомостей не можна розцінювати як підтвердження відсутності в експертів достатніх знань для проведення доручених їм експертиз, адже відповідно до абз. 12 п. 12. Розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮУ від 08.10.1998 № 53/5, експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов’язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Повідомлення про відмову повинно бути вмотивованим. Такого повідомлення матеріали кримінального провадження не містять.
- Дело № 761/30364/17 07.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо обов’язкового елементу об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК
Верховний Суд указав на правильність висновків судів попередніх інстанцій, зазначивши, що обов’язковим елементом об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК, є отримання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення дій чи бездіяльності, що випливають з її правомірних службових повноважень. Дії голови правління щодо отримання грошових коштів від осіб, які мали намір підключитись до енергосистеми товариства або отримати додаткову потужність, з подальшим їх оприбуткуванням в касі підприємства, були обумовлені діяльністю голови правління та визнані в практичній діяльності товариства, що свідчить про правомірність їх отримання останнім.
- Дело № 359/5902/17 23.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо мети застосування процедури кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
Встановлена главою 39 КПК спеціальна процедура кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру покликана сприяти дотриманню справедливого балансу між захистом прав осіб, що страждають на психічні розлади, вчинили суспільно небезпечні діяння і з огляду на свій стан можуть бути небезпечними для себе та інших, й інтересами потерпілих, суспільства та держави. Однією з процесуальних гарантій у справах цієї категорії є забезпечення доведеності факту вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення
- Дело № 295/3716/18 11.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
У ст. 419 КПК немає вказівок, які б стосувалися необхідності зазначення в ухвалі апеляційного суду клопотань сторін та наслідки їх вирішення судом
У ст. 419 КПК немає вказівок, які б стосувалися необхідності зазначення в ухвалі апеляційного суду клопотань сторін та наслідки їх вирішення судом, тому що, зокрема, клопотання про дослідження доказів вирішуються в порядку ст. 350 КПК без виходу до нарадчої кімнати та заносяться до журналу судового засідання відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 108 цього Кодексу
- Дело № 740/5778/21 18.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Правові наслідки проведення апеляційного розляду без прокурора, який заздалегідь повідомив про неможливість свого прибуття у судове засідання
Розгляд кримінального провадження судом апеляційної інстанції без прокурора, який заздалегідь повідомив про неможливість свого прибуття у судове засідання, порушує принцип змагальності сторін та є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону
- Дело № 307/2177/17 11.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Апеляційний суд не зобов’язаний досліджувати усю сукупність досліджених місцевим судом доказів у разі закриття кримінального проваджененя за п.2 ч. 1 ст. 284 КК у зв'язку зі не встановленням об'єку кримінального правопорушення
Якщо апеляційний суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК за відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, у зв’язку з не встановленням об’єкту кримінального правопорушення, то він не зобов’язаний досліджувати усю сукупність досліджених місцевим судом доказів. Водночас, закриваючи провадження, апеляційний суд не має права покладати в основу рішення докази, які не були предметом його безпосереднього дослідження
- Дело № 202/4004/20 17.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо рішення, яке має ухвалити апеляційний суд у разі сумнівів у наявності повноважень у прокурора подавати апеляційну скаргу
Якщо апеляційний суд має підстави для сумнівів у наявності повноважень у прокурора подавати апеляційну скаргу, то він повинен залишити апеляційну скаргу без руху, вказавши в ухвалі, які документи йому необхідні для вирішення цих сумнівів, а не повертати апеляційну скаргу як таку, що подана особою, яка не має права її подавати
- Дело № 756/3968/23 16.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо обгрунтування вимог апеляційної скарги (ст. 396 КПК)
Обраний особою спосіб обґрунтування своєї вимоги до апеляційного суду в апеляційній скарзі не обмежується положеннями ст. 396 КПК, оскільки вона визначає лише саму необхідність наявності такого обґрунтування без будь-яких додаткових умов. На стадії відкриття провадження апеляційний суд, визначаючи те, чи зазначила особа, що подає апеляційну скаргу, свої вимоги та їх обґрунтування, не може проводити їх аналіз на предмет обґрунтованості й переконливості. Те, що сторона не вказала у своїй скарзі певних вимог та доводів або обґрунтувала свої вимоги у спосіб, який вважається суду непереконливим або недостатнім, не може вважатися недоліком апеляційної скарги у значенні статей 396 і 399 КПК
- Дело № 359/7285/14-к 04.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Участь обвинуваченого у відсічі збройній агресії російської федерації проти України є обставиною, яка може свідчити про неможливість завчасного залучення захисника або самостійного звернення до суду з апеляційною скаргою
Участь обвинуваченого у відсічі збройній агресії російської федерації проти України недалеко від кордону між державами є обставиною, яка може свідчити про неможливість завчасного укладання договору про надання правової допомоги чи самостійної подачі апеляційної скарги у визначений процесуальним законом строк
- Дело № 950/301/23 04.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Виправлення допущених у вироку описок допускається, якщо це не стосується зміни суті судових рішень
Постановлена місцевим судом ухвала, якою внесено зміни у мотивувальну частину вироку та додано абзац із частиною обвинувачення, що було пред’явлено особі, не ґрунтується на законі, оскільки виправлення допущених у вироку описок допускається, якщо це не стосується зміни суті судових рішень. Збільшення обсягу обвинувачення, визнаного судом доведеним, зі встановленими судом додатковими фактичними обставинами справи не може бути виправлено шляхом внесення змін у мотивувальну частину вироку
- Дело № 910/3023/24 Постанова 03.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 454/3628/20 11.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо змісту вироку у разі встановлення інших фактичних обставин, ніж ті, у вчинення яких особа обвинувачувалася органом досудового розслідування
Якщо, розглянувши кримінальне провадження, суд встановив інші фактичні обставини, ніж ті, у вчинення яких особа обвинувачувалася органами досудового розслідування, то у мотивувальній частині вироку він має викласти формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, з наведенням фактичних обставин з усіма елементами складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК), що давало б можливість зіставити їх з визначеною правовою кваліфікацією. Недотримання цим вимог є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону
- Дело № 343/1489/20 02.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Правові наслідки відсутності у матеріалах кримінального провадження первинного обвинувального акта, повернутого прокурору для усунення недоліків
Відсутність у матеріалах кримінального провадження первинного обвинувального акта, повернутого прокурору для усунення недоліків, не свідчить про допущення істотного порушення вимог КПК, якщо судовий розгляд здійснюється в межах висунутого обвинувачення на підставі обвинувального акту з яким прокурор звернувся до суду після усунення недоліків
- Дело № 520/4615/15-к 17.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо моменту, з якого обвинувачений вважається належним чином ознайомленим зі змістом повістки про виклик, у судовому провадження за відсутності обвинуваченого
У судовому провадженні, яке здійснюється за відсутності обвинуваченого (in absentia), обвинувачений вважається належним чином ознайомленим зі змістом повістки про виклик із моменту її опублікування у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження
- Дело № 161/9079/23 Постанова 06.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 296/8416/21 25.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо можливості закриття за п.10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань до 16.03.2018
Кримінальні провадження, які були внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань до 16.03.2018, не підлягають закриттю з посиланням на п.10 ч. 1 ст. 284 КПК. Такі провадження передаються у суд навіть після закінчення строку досудового розслідування, однак суд досліджує лише ту доказову базу, яка була здобута стороною обвинувачення у межах строку досудового розслідування, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв'язку, на підставі чого ухвалює судове рішення у відповідному провадженні
- Дело № 705/1721/23 26.09.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 522/15160/20 09.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність задокументованих фактів попередньої злочинної діяльності особи є безумовною підставою констатувати підбурювання його до кримінального правопорушення
Відсутність задокументованих фактів попередньої злочинної діяльності заступника керівника структурного підрозділу Держпродспоживслужби не є безумовною підставою констатувати підбурювання його до кримінального правопорушення. Адже відповідно до матеріалів справи директор фермерського господарства звернувся до органу прокуратури з заявою про конкретний факт і обставини вчинення заступником керівника структурного підрозділу Держпродспоживслужби корупційного злочину, які потребували перевірки, у тому числі шляхом проведення НСРД. Виконання таких дій охоплювалося закріпленим у ст. 25 КПК процесуальним обов’язком слідчого, прокурора у межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування і вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, що є складовою засади публічності як однієї з загальних засад кримінального провадження. Той факт, що директор фермерського господарства був викривачем в інших справах про корупційні злочини, не свідчить про наявність у нього прихованих мотивів ініціювати кримінальне переслідування заступника керівника структурного підрозділу Держпродспоживслужби і про подальше вчинення ним провокативних дій
- Дело № 167/498/22 18.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.