К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний кримінальний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 3 242 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Незастосування звільнення від відбування покарання з випробуванням до особи засудженої за ч. 2 ст. 436-2 КК

    Відсутність підстав для застосування ст. 75 КК до засудженого, який вчинив злочин в умовах воєнного стану, під час збройної агресії ворога проти України, умисно створив та поширив матеріали, які її виправдовують, що свідчить про високу суспільну небезпечність скоєного ним кримінального правопорушення, враховуючи особливо тяжкі наслідки для держави в цілому, у зв’язку з чим самі собою певні позитивні дані про засудженого не є достатніми підставами для його звільнення від відбування покарання з випробуванням. Крім того, апеляційний суд вказав про необґрунтоване визнання щирого каяття засудженого пом’якшуючою покарання обставиною, зазначивши, що матеріали справи не містять будь-якого доказу про наявність дійсно щирого каяття з боку обвинуваченого. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що щире каяття – це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Незастосування звільнення від відбування покарання з випробуванням до особи засудженої за ч. 1 ст. 110 КК

    При вирішенні питання про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням суд має належним чином досліджувати й оцінювати всі обставини, які мають значення для справи, та враховувати, що положення ст. 75 КК застосовуються лише в тому разі, коли для цього є відповідні умови та підстави. Поза належною увагою апеляційного суду залишилося те, що засуджений вчинив злочин проти основ національної безпеки України, своєї вини не визнав, не розкаявся. До того ж, обставини, які пом’якшують покарання, відсутні. Тому звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до м’якості призначеного покарання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Основні покарання (статті 56–58, 60–64)

    Щодо неправильного застосування положень ст. 61 КК, через наявність у засудженої за ч. 2 ст. 109, ч. 2 ст. 436-2 КК, доньки, яка на час постановлення ухвали не досягла чотирнадцятирічного віку

    Верховний Суд вказав, що за приписами ч. 3 ст. 61 КК обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи. Оскільки засуджена має доньку, яка на час постановлення ухвали не досягла чотирнадцятирічного віку, тому призначене їй за ч. 2 ст. 109, ч. 2 ст. 436-2 КК покарання у виді обмеження волі свідчить про неправильне застосування судом положень ст. 61 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Додаткові покарання (статті 54, 59)

    Щодо застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна за вчинений засудженим злочин, передбачений ч. 3 ст. 109 КК

    Верховний Суд, скасовуючи ухвалу апеляційного суду, зауважив, що згідно з ч. 2 ст. 59 КК конфіскація майна застосовується за вчинений засудженим злочин, передбачений ч. 3 ст. 109 КК, незалежно від того, чи мали такі дії корисливий характер. Положення зазначеної норми передбачають, що конфіскація майна застосовується за злочини проти основ національної безпеки України незалежно від ступеня їх тяжкості, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК. Хоча ч. 3 ст. 109 КК передбачає альтернативну можливість застосування або незастосування конфіскації майна, апеляційний суд, крім посилання на відсутність корисливого мотиву, будь-яких інших обґрунтувань щодо незастосування додаткового покарання у виді конфіскації майна не навів, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України... (стаття 114-2)

    Кваліфікація дій особи за ч. 2 ст. 114-2 КК. Поширення в умовах воєнного стану інформації про розташування ЗСУ, за можливості їх ідентифікації на місцевості

    Верховний Суд не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції та зазначив наступне. Якщо захисник особи, яку засуджено за ч. 2 ст. 114-2 КК за те, що вона в умовах воєнного стану поширювала інформацію про розташування ЗСУ, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, в апеляційній скарзі зазначає, що в діях обвинуваченого відсутній склад цього кримінального правопорушення через малозначність, оскільки ніякої шкоди ця інформація безпеці держави Україна не спричинила, то суд апеляційної інстанції зобов’язаний перевірити доводи скарги сторони захисту, надати на них вичерпні, аргументовані та конкретні відповіді, провести належний аналіз і оцінку обставин. Проте апеляційний суд при розгляді апеляційної скарги захисника взагалі не зазначив наведених у скарзі доводів, не перевірив їх, вичерпних відповідей на них не дав.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Державна зрада (cтаття 111)

    Кваліфікація. Державна зрада (ч. 1 ст. 111 КК)

    Верховний Суд залишив рішення судів попередніх інстанцій без зміни та зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 111 КК (у редакції ЗУ № 1183-VII від 08.04.2014 та ЗУ № 1689-VII від 07.10.2014) державна зрада – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Вчинення будь-яких діянь, передбачених ч. 1 ст. 111 КК, заподіює шкоду національній безпеці України і розцінюються як підривна діяльність проти неї. Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Різний вигляд може мати і допомога у проведенні такої діяльності. Вона може надаватися шляхом організації чи виконання конкретного злочину, схилення до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо. Засуджена не була звільненою з посади судді за законодавством України, упродовж березня-листопада 2014 року як «суддя» незаконно створеного «Господарського суду Республіки Крим рф» здійснювала «правосуддя» на окупованій території України від імені іноземної держави – рф, а з призначенням у грудні 2014 року на посаду «судді Арбітражного суду Республіки Крим російської федерації» прийняла на себе на окупованій території України повноваження судді іншої держави – рф, яка окупувала та незаконно анексувала цю територію. Верховний Суд погодився з висновком місцевого суду про те, що здійснення за таких умов «правосуддя» від імені рф свідчить про порушення нею вимог ст. 65 Конституції України, присяги судді, оскільки забезпечувало становлення та зміцнення окупаційної влади рф шляхом утворення та функціонування незаконно створених окупаційних органів судової влади рф на окупованій території України, виконання функцій представника окупаційної судової влади рф з метою недопущення контролю української влади на території АР Крим, а отже надання нею допомоги рф в проведенні підривної діяльності проти України. Засуджена може не підтримувати політичний режим країни, в якій проживає, працевлаштуватися на території іншої держави тощо, але вона при цьому не отримує права шкодити суверенітетові та територіальній цілісності України чи надавати іноземній державі будь-яку допомогу в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду таким цінностям, тим більше суддею.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (cтаття 110)

    Кваліфікація. Публічний заклик до вчинення умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України (ч. 1 ст. 110 КК)

    Дії засудженої правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 110 КК як публічний заклик до вчинення умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Об’єктивна сторона цього правопорушення характеризується діями, які можуть виявитися у чотирьох формах: дії, спрямовані на зміну меж території України; дії, спрямовані на зміну меж державного кордону України; публічні заклики до вчинення таких дій; розповсюдження матеріалів із закликами до вказаних дій. Публічні заклики до вчинення вказаних дій означають усні (на мітингу, зборах, по радіо тощо) або письмові звернення до громадян (невизначеної або певної групи людей). Заклики можуть бути пов’язані зі спробами схилити невизначену кількість людей або певні організації чи інші угруповання до виходу автономної республіки, області, району або міста зі складу України або до відокремлення частини території України і приєднання її до території іншої держави. Суб'єктивна сторона цього кримінального правопорушення характеризується виною у формі прямого умислу. При цьому для перших двох форм кримінального правопорушення обов’язковою є також наявність спеціальної мети – змінити межі території або державного кордону України. Для публічних закликів до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території або державного кордону України, зазначена мета не є обов’язковою ознакою складу. Відповідальність за ці дії має нести й особа, яка особисто не має такої мети, у зв’язку з чим довід сторони захисту про недоведеність того, що засуджена діяла з метою зміни меж території або кордонів України всупереч установленому в Конституції України порядку за обставин, встановлених місцевим судом, визнаний касаційним судом безпідставним.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Повідомлення про підозру. Інформування державних та інших органів чи службових осіб (статті 481, 483)

    Щодо порядку вручення повідомлення про підозру сільському голові

    Складання та підписання прокурором області письмового повідомлення про підозру сільському голові та доручення слідчому в цьому кримінальному провадженні на вручення зазначеного процесуального документа підозрюваному свідчить про дотримання вимог ст. 481 КПК

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Строк звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (стаття 461)

    Щодо строку звернення із заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, які підтверджують невинуватість засудженого

    Суд не може повернути заяву засудженого про перегляд вироку щодо нього за нововиявленими обставинами з підстав порушення строків звернення до суду, якщо у ній вказано, що на момент ухвалення вироку суду не було відомо про вчинення кримінального правопорушення іншою особою, тобто зазначені обставини, які підтверджують невинуватість засудженого

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами (стаття 459)

    Перегляд вироку за нововиявленими обставинами у разі встановлення Рішенням Комітету ООН з прав людини порушення ст. 7 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права

    Встановлене Рішенням Комітету ООН з прав людини порушення ст. 7 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права не є підставою для перегляду вироку суду за нововиявленими обставинами, оскільки не є такою в розумінні ч. 2 ст. 459 КПК. Також не є підставою для перегляду вироку суду за нововиявленими обставинами відсутність автоматичного компенсаторного механізму в національному законодавстві України

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Забезпечення права на захист (стаття 20)

    Щодо правових наслідків неповідомлення апеляційним судом сторони захисту про дату і час судового засідання

    Неповідомлення апеляційним судом сторони захисту про дату і час судового засідання, на якому апеляційний перегляд кримінального провадження був здійснений по суті, є порушенням права на захист та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (стаття 379)

    Щодо змісту судового рішення, який може бути змінено у порядку виправлення описок чи арифметичних помилок (ст. 379 КПК))

    При вирішенні питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо). В жодному випадку не дозволяється під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення. Неправильне зазначення реквізитів договору спотворює текст судового рішення та призводить до його неправильного сприйняття, а отже є опискою в розумінні положень ст. 379 КПК

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого (стаття 354)

    Підстави за яких суд може відмовити у повторному допиті малолітніх потерпілих

    Суд може відмовити в повторному допиті малолітніх потерпілих для забезпечення якнайкращих інтересів дитини та унеможливлення посилення вже отриманої травми, пов’язаної із сексуальним насильством

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Допит потерпілого (стаття 353)

    Заборона перебування в залі судових засідань установлена лише щодо свідків, яких суд ще не допитував, і не поширюється на потерпілого

    Заборона перебування в залі судових засідань установлена лише щодо свідків, яких суд ще не допитував, і не поширюється на потерпілого з огляду на приписи ч. 2 ст. 353 КПК

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження (стаття 336)

    Щодо умов, які мають забезпечувати технічні засоби та технології застосовані в дистанційному судовому провадженні

    Судове провадження може здійснюватися в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (за допомогою власних технічних засобів). Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути й бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати на них відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Домашнє насильство (стаття 126-1)

    Щодо угоди про примирення укладеної між потерпілою та обвинуваченим, який визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК

    Верховний Суд звернув увагу, що предметом розгляду судом була угода про примирення, укладена між обвинуваченим і потерпілою, від 21.04.2023, а тому посилання засудженого на невідповідність приписам кримінального процесуального закону окремих положень угоди про примирення від 18.04.2023, копію якої додано до касаційної скарги, як на підставу до скасування оскаржених судових рішень, є безпідставними, оскільки останню сторони кримінального провадження не подавали на розгляд суду і вона не створює жодних правових наслідків у цьому провадженні. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що угода про примирення від 21.04.2023 між потерпілою та обвинуваченим укладена з дотриманням вимог ст. 471 КПК, умови угоди відповідають інтересам суспільства і не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. З огляду на положення ч. 3 ст. 469 КПК, враховуючи, що обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, яке відповідно до приписів ст. 12 КК є нетяжким злочином, суди дійшли законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК, для відмови в затвердженні угоди про примирення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Ухвали слідчого судді під час досудового розслідування, які підлягають оскарженню

    Ухвала слідчого судді, якою вирішено долю речових доказів та передано патрони уповноваженій особі військової частини підлягає апеляційному оскарженню

    Ухвала слідчого судді, якою відповідно до вимог ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» і ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного чи надзвичайного стану» вирішено долю речових доказів та передано патрони уповноваженій особі військової частини, не передбачена кримінальним процесуальним законом, а тому підлягає апеляційному оскарженню

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій (статті 256–257)

    Щодо використання у виділеному кримінальному провадженні доказів, здобутих в результаті НСРД у первинному кримінальному провадженні

    Використання у виділеному кримінальному провадженні доказів, здобутих у результаті НСРД у первинному кримінальному провадженні, не потребує ухвалення слідчим суддею рішення в порядку ст. 257 «Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації» КПК

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Щодо обставин які необхідно дослідити для вирішення питання щодо провокації

    Від відповіді на питання, чи була пропозиція неправомірної вигоди з боку засудженого неспровокованою або ця пропозиція була результатом вимоги з боку працівників поліції, у вирішальному ступені залежить остаточний висновок про винуватість засудженого. Вирішення питання щодо провокації з боку правоохоронних органів вимагає дослідження широкого кола обставин, для доведення та спростування яких сторони мають отримати якнайширші можливості

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи (стаття 236)

    Про допустимість результатів обшуку, якщо на час проникнення до приміщення у суді не завершено розгляд клопотання про надання дозволу на проведення цієї слідчої дії

    Якщо на момент проникнення до житла з метою проведення у ньому обшуку, розгляд клопотання прокурора про надання дозволу на проведення цієї слідчої дії ще тривав у суді, то з урахуванням вимог ч. 1 ст. 233 КПК дані протоколу обшуку є недопустимими доказами.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT