К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний кримінальний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 3 242 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження (стаття 399)

    Обмеження щодо можливості апеляційного оскарження окремих рішень суду першої інстанції (ч. 2 ст. 394 КПК). Безпідставність відмови суду у відкритті апеляційного провадження за скаргою засудженого на вирок місцевого суду

    Верховний Суд не погодився з указаним висновком апеляційного суду, адже він суперечить точному змісту законодавчих приписів. Зокрема, застосувавши положення КПК, які регламентують особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень (ч. 2 ст. 394 КПК), апеляційний суд не врахував, що такі особливості не стосуються можливості оскарження в апеляційному порядку вироку з інших підстав, не вказаних у цій статті, у тому числі з підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого. Отже суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою засудженого на вирок районного суду щодо нього, порушив вимоги кримінального процесуального закону.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Строки досудового розслідування (стаття 219)

    Щодо моменту закінчення ознайомлення з матеріалами досудового розслідуваня у разі відсутності у відповідному протоколі інформації про загальний обсяг цих матеріалів

    Якщо протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування не містить інформації про загальний обсяг матеріалів досудового розслідування і сторона обвинувачення на клопотання сторони захисту не повідомляє про наявність будь-яких інших доказів у провадженні, ознайомлення з матеріалами досудового розслідування вважається закінченим у день ознайомлення з тим обсягом матеріалів досудового розслідування, які сторона обвинувачення фактично надала стороні захисту. Після цього зупинений строк досудового розслідування продовжує спливати

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК, у якому особа обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК, а саме погрозі вбивством дружині

    Як убачається зі змісту оскарженого судового рішення, особа обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК, а саме погрозі вбивством дружині. В обвинувальному акті щодо нього не йдеться про пов’язаність інкримінованого йому злочину з домашнім насильством, в тому числі не вказано на вчинення злочину, пов’язаного з домашнім насильством, як на обставину, яка обтяжує покарання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Щодо кримінального проступку, пов'язаного із домашнім насильством. Незакриття кримінального провадження за п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК

    Оскільки обвинуваченому було пред’явлено обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, пов'язаного із домашнім насильством, ця обставина була визнана обтяжуючою, та він мав можливість захищатися від цього обвинувачення, за таких обставин відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження щодо нього не можна було закрити у зв’язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Незастосування звільнення від відбування покарання з випробуванням до засудженого за ст. 126-1 КК

    ВС погодився з рішенням апеляційного суду, який зазначив, що суд першої інстанції в повній мірі не врахував те, що засуджений неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо потерпілої, на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти систематичне фізичне та психологічне насильство по відношенню до потерпілої. При цьому, засуджений не зважав, що очевидцями таких конфліктів були їх неповнолітні діти, свою вину у вчиненому не визнав. Як наслідок, останньому рекомендовано судовим експертом обов’язкове проходження програми психологічної реабілітації.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Загальні засади призначення покарання (стаття 65)

    Щодо безпідставності визнання обставиною, що пом’якшує покарання особі засудженій за ч. 1 ст. 115 КК - домашнє насильство стосовно неї з боку її чоловіка

    Пом’якшуючи призначене засудженій покарання, суд апеляційної інстанції свої висновки обґрунтував, зокрема, тим, що вбивство потерпілого було зумовлено також і протиправною поведінкою загиблого, який роками знущався зобвинуваченої та її дітей, бив їх, ображав словесно, водночас визнавши такі дії домашнім насильством стосовно обвинуваченої з боку її чоловіка та обставиною, яка пом’якшує призначене їй покарання. При цьому апеляційний суд безпосередньо не дослідив доказів, наявних в матеріалах кримінального провадження, та, обмежившись лише допитом обвинуваченої й потерпілих, дав свою, відмінну від суду першої інстанції, оцінку обставинам конфлікту між засудженою і потерпілим та характеру поведінки останнього. Суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свій висновок щодо пом’якшення засудженій покарання, визнав обставиною, що пом’якшує покарання - домашнє насильство стосовно неї з боку її чоловіка. Однак така обставина встановлена апеляційним судом з порушенням вимог КПК. Суд не врахував належним чином конкретних обставин кримінального провадження, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, поведінки засудженої після вчинення злочину, що в свою чергу свідчить про недотримання принципу співмірності та індивідуалізації покарання. З огляду на викладене Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Цивільний позов у кримінальному провадженні (стаття 128)

    Щодо права представника потерпілого, залученого суддею, на подання цивільного позову у кримінальному провадженні

    Цивільний позов у кримінальному провадженні може бути поданий представником потерпілого, який в установленому законом порядку залучений суддею для здійснення представництва особи, якій кримінальним правопорушенням завдано матеріальної та моральної шкоди

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (стаття 87)

    Проведення перевірки заяви про застосування недозволених методів є обов’язковим

    Допустимість як доказів свідчень, здобутих за допомогою катувань із метою встановлення відповідних фактів у кримінальному провадженні, зводить нанівець саму суть права обвинуваченого не свідчити проти себе та призводить до несправедливості кримінального провадження в цілому, а тому проведення перевірки заяви про застосування недозволених методів шляхом проведення уповноваженим органом офіційного розслідування щодо можливих порушень прав людини, гарантованих статтями 27, 28 Конституції України, є обов’язковим

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (стаття 87)

    Щодо умов, за яких право на перехресний допит не порушено

    Право на перехресний допит не порушено, якщо після демонстрації в судовому засіданні відеозапису допиту слідчим суддею малолітньої потерпілої стороні захисту забезпечено можливість висловити свої контраргументи щодо змісту наданих показань та обставин їх надання, однак вона не ставить під сумнів достовірність цих показань і не заявляє клопотання про безпосередній допит потерпілої в судовому засіданні, не висловлює жодних заперечень і зауважень ні щодо порядку проведення допиту, ні щодо відомостей, повідомлених потерпілою

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Щодо допустимості відеозапису здійсненого поліцейськими телефоном у публічному місці

    Допустимим доказом визнається відеозапис, здійснений поліцейськими телефоном у публічному місці, якщо особа, яку знімали, не заперечувала перебігу подій, відображених на ньому, і своєї участі в цих подіях, а також цим відеозаписом, а саме перервою в його здійсненні, обґрунтовувала свої доводи щодо провокації з боку працівників поліції. Існування внутрішніх інструкцій Національної поліції України щодо використання відеореєстраторів не свідчить про заборону поліцейським використовувати власні мобільні телефони

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 року

    Щодо процесуального закону, яким має керуватися суд при вирішенні питання допустимості доказів, зібраних у порядоку КПК 1960 р.

    При вирішенні питання допустимості доказів, зібраних у порядку КПК 1960 р., суд має враховувати вимоги перехідних положень КПК 2012 р., за якими допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається в порядку, що діяв до набрання ним чинності. Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 101, ст. 127 КПК 1960 р. (у редакції на час проведення відповідних слідчих дій), які регламентують порядок обов’язкового залучення не менше двох понятих при провадженні певних слідчих дій (обшуку, виїмки, огляду, пред’явленні осіб і предметів для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події, опису майна), понятими не можуть бути працівники органів дізнання. Тому в разі залучення понятими солдатів строкової служби військової контррозвідки, які були співробітниками СБУ, докази, отримані в результаті проведення відповідних слідчих дій, є недопустимими

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Проведення експертом візуального огляду автомобіля не свідчить про проведення обшуку у розумінні ч. 1 ст. 234 КПК

    Якщо під час здійснення дослідження експерт застосував метод візуального огляду автомобіля, випробування його на місці та провів поелементну діагностику, а дій, характерних для обшуку, не здійснювалося, тобто проводилось виключно дослідження технічного стану автомобіля, то такі дії не свідчить про проведення обшуку.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Щодо використання висновків судово-психологічних експертиз із застосуванням комп’ютерного поліграфа та рецензії на такі висновки

    Не можуть бути використані як єдині, беззаперечні, самостійні джерела доказів висновки судово-психологічних експертиз із застосуванням комп’ютерного поліграфа, оскільки фактичні дані таких експертиз є неоднозначними по своїй суті та несуть у собі орієнтувальну інформацію. Рецензія на висновки експертиз має інформативний характер, є суб’єктивним твердженням рецензента і не може бути доказом у розумінні ст. 84 КПК

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Експерт (статті 69–70)

    Щодо експерта, який може проводити судово-медичні експертизи

    Експерт може проводити судово-медичні експертизи, якщо має належну освіту, кваліфікацію, сертифікат і всі відповідні рішення експертно-кваліфікаційної комісії та внесений у Реєстр атестованих експертів, незалежно від того, яку саме посаду він обіймає в експертній установі

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок підлеглості та військової честі (статті 402–406)

    Обставини, що свідчать про наявність у діях особи складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК (Непокора)

    На наявність у діях особи складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 «Непокора» КК, указує відкрита відмова військовослужбовця в умовах воєнного стану виконати наказ начальника, який є реальним для виконання, законним, сформульованим виразно, чітко й зрозуміло та не допускає подвійного тлумачення. Сама собою непокора в період воєнного стану є небезпечним військовим злочином, який посягає на встановлений порядок підлеглості та військової честі і породжує неорганізованість та безладдя у військових частинах, а отже безсумнівно негативно позначається на боєготовності і боєздатності військових формувань, що виключає малозначність цього діяння в розумінні ч. 2 ст. 11 КК

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Декларування недостовірної інформації (ст. 366-2 КК)

    Обставини, які свідчать про умисел на внесення неправдивих відомостей до декларації (ст. 366-2 КК)

    Про умисел на внесення неправдивих відомостей до декларації свідчить декларування депутатом районної ради лише частини об’єктів декларування і невнесення відомостей про об’єкти на загальну суму, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що не є опискою чи помилкою в підрахунку. Сплата податків з отриманого доходу не звільняє від відповідальності за недекларування майна, від оренди якого отримано цей дохід, а недостатність практичних навичок роботи на комп’ютері не виправдовує вибіркове зазначення об’єктів декларування

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Кримінальні правопорушення у сфері забезпечення призову та мобілізації (статті 335–337)

    Кваліфікація. Дії військовозобов'язаного, які підлягають кваліфікації за ст. 336 КК.

    Дії військовозобов'язаного, який з моменту оголошення Указу Президента України № 65/2022«Про загальну мобілізацію» ухилився від призову на військову службу, вважаються такими, що вчинені під час мобілізації, в особливий період і підлягають кваліфікації за ст. 336 КК. Незазначення при правовій кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 336 КК такої ознаки, як особливий період, не може вважатися беззаперечною підставою для визнання неправильною такої кваліфікації дій обвинуваченого

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Кваліфікація. Щодо обов'язкових ознак, які є необхідними для юридичної оцінки діяння як хуліганства (ст. 296 КК)

    Для юридичної оцінки діяння як хуліганства обов’язковим є поєднання ознак об’єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб’єктивної сторони, зокрема мотиву явної неповаги до суспільства. Дії особи, яка у приміщенні лікарні в присутності медичних працівників поводилася агресивно, безпідставно застосувала насильство із заподіянням лікарю тілесних ушкоджень, внаслідок чого останній був вимушений залишити своє робоче місце, що потягло порушення роботи лікарні, утворюють склад хуліганства

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Незаконне заволодіння транспортним засобом (стаття 289)

    Кваліфікація. Дії особи, які утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК

    Дії особи, яка отримала ключі й свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу для доставки автомобіля до місця його ремонту, однак без дозволу власника чи користувача транспортного засобу здійснила поїздку до іншого населеного пункту з будь-якою метою, утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Сексуальне насильство (стаття 153)

    Щодо безпідставності виключення з формулювання обвинувачення такої кваліфікуючої обставини, як вчинення особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК

    У разі вчинення кримінального правопорушення за наявності в діянні винної особи кількох кваліфікуючих ознак, передбачених різними частинами однієї статті КК, такі дії слід кваліфікувати за тією частиною статті, яка передбачає відповідальність за найбільш тяжкий злочин, а наявність інших кваліфікуючих ознак, передбачених іншими частинами цієї статті, відображається у формулюванні обвинувачення шляхом наведення їх переліку в тексті процесуального документа. Виключивши з обвинувачення кваліфікуючу ознаку перебування засудженого з потерпілою у сімейних відносинах, суд першої інстанції порушив правила кваліфікації злочинів і неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, чого у свою чергу не виправив суд апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції хоча й зазначив довід сторони обвинувачення про безпідставність виключення з формулювання обвинувачення такої кваліфікуючої обставини, як вчинення особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК, однак всупереч вимогам ст. 419 КПК взагалі не розглянув та не проаналізував його.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT