Касаційний кримінальний суд
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 3 242 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Щодо правових наслідків проведення судово-медичної екпертизи з метою виявлення тілесних ушкодженнь у потерпілого через тривалий час (4 роки) пісдля ДТП
Якщо у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи за ч. 2 ст. 286 КК, з метою виявлення у потерпілого відповідних тілесних ушкоджень, отриманих у результаті дорожньо-транспортної пригоди, судово-медична експертиза була проведена через 4 роки після такої пригоди на підставі рентгенографії, проведеної через 3 роки після такої пригоди, то вирішення судом питання належності зазначеного доказу має вагоме значення для доведеності чи недоведеності винуватості засудженого
- Дело № 718/566/22 16.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 408 КК (момент виникнення наміру, мета обов'язкова ознака складу)
Момент виникнення у особи наміру ухилитись від військової служби (безпосередньо в момент самовільного залишення військової частини або в період незаконного перебування за її межами) не впливає на наявність складу злочину «Дезертирство». Обов’язковою ознакою складу цього кримінального правопорушення завжди є мета, що полягає у намірі військовослужбовця ухилятися від військової служби протягом не трьох діб, місяця, двох місяців тощо, тобто не тимчасово, а назавжди
- Дело № 336/5209/22 30.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо суб'єктивної сторони (мотиву) складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 398 КК
Мотивом вчинення злочину, передбаченого ст. 398 КК, може бути бажання припинити певні дії захисника чи представника особи або помста за їх діяльність, а суб’єктивна сторона складу цього злочину не пов’язана з точною обізнаністю винного зі змістом тих повноважень, які наразі виконує потерпілий, адже достатньо, щоб винний усвідомлював той факт, що захисник або представник особи здійснює свою діяльність. Для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між завданням обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілій та здійсненням нею як адвокатом діяльності з надання правової допомоги, належить зважати на багатоаспектність змісту правової допомоги
- Дело № 361/794/21 18.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо способу вираження пропозиції неправомірної вигоди за ст. 369 КК
1. Стаття 369 КК не виключає, що пропозиція неправомірної вигоди може виражатися не лише у конкретній сумі грошей або чітко визначеному майні, але й у встановленні інших параметрів предмету неправомірної вигоди, наприклад, у вигляді долі від отриманого прибутку або частки у майні підприємства, проценті від доходів тощо, якщо окреслені в пропозиції параметри дозволяють визначити предмет і розмір неправомірної вигоди за виконання або настання певних умов. Такий спосіб визначення неправомірної вигоди не виключає сам по собі наявність корупційного злочину, у тому числі й передбаченого ст. 369 КК. 2. Ухвалення службовою особою рішень або вчинення нею дій при виконанні своїх повноважень, якщо за оцінкою зацікавленої особи воно є незаконним та/або необґрунтованим, саме по собі не може свідчити про підбурювання до надання неправомірної вигоди. Крім того, навіть якщо надалі таке рішення буде скасовано через незаконність або необґрунтованість, це не може свідчити, без додаткових доказів, про те, що воно приймалося з корупційною метою
- Дело № 164/963/16-к 30.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Фізична особа-підприємець є суб’єктом складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК
Фізична особа-підприємець, яка керувала колективом найманих працівників, ставила перед ними виробничі завдання, визначала розмір заробітної плати, вважається такою, що виконує організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції, відтак є службовою особою та суб’єктом складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК
- Дело № 443/711/19 16.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо кваліфікації дій особи за ч. 4 ст. 358 КК
Дії, що полягають у використанні завідомо підробленого військового квитка з фейковими даними про те, що особа не підлягає військовій службі за призовом під час мобілізації як така, що виключена з військового обліку за станом здоров’я, для пред’явлення при перевірці працівниками прикордонної служби з метою перетину державного кордону України, підлягають кваліфікації за ч. 4 ст. 358 КК
- Дело № 715/2635/22 18.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо обставин, які необхідно встановити для кваліфікації дій агронома підприємства за ч. 2 ст. 271 КК
Для встановлення винуватості особи, що обіймає посаду агронома підприємства, у нездійсненні належного контролю за безпечним виконанням працівниками польових робіт (ч. 2 ст. 271 КК), під час яких при заборі води з каналу сталась дорожньо-транспортна пригода (самовільний рух керованого автомобіля заднім ходом та його падіння з мосту в меліоративний канал), що призвела до смерті водія, належить визначити, чи є агроном посадовою особою, відповідальною за випуск транспортних засобів на лінію та чи має перевіряти їх технічний стан як під час роботи, так і під час випуску на лінію, а також, чи покладається посадовою інструкцією на агронома обов'язок безпосередньо керувати кожною дією водія під час здійснення забору води, що свідчитиме про наявність чи відсутність причинно-наслідкового зв'язку між смертю водія та діями/бездіяльністю агронома
- Дело № 741/784/20 16.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Кваліфікація дій особи за ст. 246 КК залежить від категорії захищеності лісу, а також інших об'єктів, де здійснюється порубка
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 246 КК, полягає у незаконній порубці дерев і чагарників. При цьому кваліфікація таких дій за ст. 246 КК залежить від категорії захищеності лісу, а також інших об'єктів, де здійснюється порубка. Незаконна порубка у лісах, захисних та інших лісових насадженнях утворює склад цього кримінального правопорушення лише тоді, коли це заподіяло істотної шкоди Про заподіяння істотної шкоди незаконною порубкою дерев в захисній лісосмузі свідчить кількість зрубаних дерев ( 401 дерево) та їхня вартість, яка на час вчинення злочину становила 1 491 652, 31 грн, і була визначена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» з урахуванням відповідної індексації, передбаченої п. 2 указаної Постанови
- Дело № 710/168/17 18.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо наявності кваліфікуючої ознаки "проникнення" на територію огороджену парканом при кваліфікації дій особи за ст. 185 КК
Паркан фактично є захистом ділянки від сторонніх осіб та об'єктивно перешкоджає вільному доступу на територію ділянки, а тому така ділянка може бути віднесена за своїми ознаками до поняття «сховище», адже наявність такого паркану без сумніву дозволяє ідентифікувати певну територію як таку, що має призначення для постійного або тимчасового зберігання матеріальних цінностей. При здійсненні правової оцінки необхідно виділяти фізичний та юридичний критерії розуміння поняття «проникнення». Зокрема, для визначення фізичного критерію підлягають встановленню: 1) факт входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища); 2) час, спосіб, місце та обставини входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) з урахуванням режиму доступу до нього та до майна, яким бажає заволодіти особа. Для з'ясування юридичного критерію слід встановлювати: 1) незаконність входження (потрапляння) у приміщення (житло, інше приміщення чи сховище) або перебування в ньому, що обумовлюється відсутністю в особи права на перебування там, де знаходиться майно, яким вона бажає незаконно заволодіти; 2) мету, яку досягає особа, вчиняючи обрані дії, усвідомлення нею характеру вчиненого суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) чи перебування в ньому, передбачення наслідків вчиненого діяння
- Дело № 523/8446/22 18.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо врахування обставин надання медичної допомоги та відмови потерпілої від госпіталіцізації при квалфікації дій особи за ч. 2 ст. 121 КК
Оскільки необхідною умовою для кваліфікації діяння за ч. 2 ст. 121 КК є встановлення причинного зв'язку між умисними тяжкими тілесними ушкодженнями і смертю, що настала, то попередження смертельного наслідку, обумовлене наданням медичної допомоги, як і відмова потерпілої від госпіталізації, що призвела до ускладнення її стану, не мають братися до уваги під час оцінки загрози життю за таких ушкоджень
- Дело № 766/12874/17 24.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо кваліфікацїі дій водія незаконно створеного на окупованій території правоохоронного органу за ч. 7 ст. 111-1 КК
Верховний Суд зауважив, що у нормативній конструкції ч. 7 ст. 111-1 КК термін «працівник правоохоронного органу» не використовується, тому дії засудженого, який перебував на посаді водія незаконно створеного на окупованій території правоохоронного органу і забезпечував його функціонування, правильно кваліфіковані за ч. 7 ст. 111-1 КК.
- Дело № 953/406/23 22.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо кваліфікаційдій в.о. керівника КП самопроголошеної «військово-цивільної адміністрації» за ч. 5 ст. 111-1 КК
Дії громадянина України який зайняв посаду в.о. керівника КП самопроголошеної «військово-цивільної адміністрації» у структурі окупаційної адміністрації держави-агресора, що створена представниками держави-агресора рф на тимчасово окупованій території України, особисто зареєстрував у «податковій службі» новостворене «Комунальне підприємство» військово-цивільної адміністрації, брав участь у нарадах в «управлінні житлово-комунального господарства військової-цивільної адміністрації» та отримував заробітну плату в російських рублях, за відсутності примусу до вчинення вищезазначених дій, утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК
- Дело № 638/5446/22 31.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Співвідношення понять "вчинення злочину з використанням умов воєнного стану" та "вчинення злочину в умовах воєнного стану"
Поняття «вчинення злочину з використанням умов воєнного стану» визначене п. 11 ст. 67 КК обставиною, яка обтяжує покарання, і не має жодного відношення до поняття «вчинення злочину в умовах воєнного стану», що є кваліфікуючою ознакою кримінальних правопорушень
- Дело № 346/1286/23 24.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Зміст щирого каяття та стадія кримінального провадження на якому можливе щире каяття винної особи
Щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (наприклад, при з'явленні із зізнанням), так і після їх внесення, на досудовому розслідуванні або під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом'якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, вирішальним є встановлення факторів, які б свідчили про справжність, щирість визнання вини, шляхом відповідного ставлення до скоєного, що передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, і має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації
- Дело № 148/949/21 Постанова 28.05.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 161/2519/22 Постанова 17.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 283/2169/19 23.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо необхідності з’ясування чи є особа працевлаштованою при призначенні засудженому покарання у виді виправних робіт
Перш ніж призначати засудженому покарання у виді виправних робіт, належить з’ясувати, чи є особа працевлаштованою, оскільки відсутність місця роботи унеможливлює визначення розміру відрахувань із суми заробітку засудженого в дохід держави, яке є обов’язковим при призначенні вказаного виду покарання.
- Дело № 523/11023/21 18.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо визначення початку перебігу строку на апеляційне оскарження судових рішень, ухвалених в провадженнях про вчинення кримінальних проступків, розгляд яких відбувався у спрощеному провадженні (ст. 382 КПК)
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК, якщо вирок в порядку, передбаченому ст. 382 КПК, постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання нею копії вироку незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
- Дело № 757/1624/22-к 22.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо застосування норм міжнародного права залежно від того на підставі якого міжнародного договору надійшов запит про видачу (екстрадицію)
Зупинення дії та вихід України з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах і Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 у зв'язку з військовою агресією російської федерації передбачає припинення правового співробітництва судів та інших компетентних органів України з відповідними органами російської федерації і республіки білорусь з питань надання правової (судової) допомоги та екстрадиції у цивільних і кримінальних справах на підставі Конвенції.
- Дело № 757/12448/22-к Постанова 06.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо апеляційного оскарження судового рішення суду першої інстанції про повернення клопотання поданого у порядку виконання вироку для належного оформлення
За наслідками звернення з клопотанням, поданим у порядку виконання вироку, розділом VIII КПК не передбачено ухвалення судового рішення суду першої інстанції про повернення такого клопотання для належного оформлення. У зв’язку із цим таке судове рішення підлягає апеляційному оскарженню.
- Дело № 739/486/23 Постанова 14.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про відсутність у представника (адвоката) особи права на апеляційне оскарження вироку ухваленого щодо інших осіб
Представник (адвокат) особи, яка заявляє, що вона є власником частини речових доказів, які постановлено знищити вироком, ухваленим щодо інших осіб, не має права на його апеляційне оскарження, якщо жодним чином не обґрунтує це твердження і не надасть жодних доказів належності цих речей особі, яку він представляє.
- Дело № 643/13575/14-к Постанова 12.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про відсутність в КПК норм які обмежують оскарження в апеляційному порядку кримінально-правової кваліфікації дій, зокрема й у тих кримінальних провадженнях, у яких під час судового розгляду суд першої інстанції застосував ч. 3 ст. 349 КПК
Норми КПК не містять обмежень щодо оскарження в апеляційному порядку кримінально-правової кваліфікації дій, зокрема й у тих кримінальних провадженнях, у яких під час судового розгляду суд першої інстанції застосував ч. 3 ст. 349 КПК і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.
- Дело № 643/8581/20 Постанова 06.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.