Касаційний кримінальний суд
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 3 242 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Повноваження суду вирішити питання про дотримання строків досудового розслідування і право не погодитися із рішенням слідчого судді з цього питання
Суд першої інстанції в ході вирішення питання про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК не обмежений рішеннями слідчого судді, які приймалися у відповідному кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування. Суд, який розглядає справу по суті, має повноваження самостійно вирішити питання про дотримання строків досудового розслідування і може не погодитися із рішенням, ухваленим слідчим суддею раніше, якщо щодо такого рішення не передбачено можливості окремого апеляційного оскарження.
- Дело № 757/16005/22-к Постанова 14.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Можливість вирішення питання щодо строків досудового розслідування під час підготовчого судового засідання
Питання, яке стосується строків досудового розслідування, може бути предметом оцінки суду у разі надходження обвинувального акта до суду. Суд під час підготовчого судового засідання, як це встановлено п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК, після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності з’ясовує означене питання і ухвалює самостійне аргументоване рішення.
- Дело № 991/7976/23 14.05.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Повернення обвинувального акта прокурору не є підставою для продовження строку досудового розслідування
Повернення обвинувального акта прокурору не є підставою для продовження строку досудового розслідування, оскільки, відповідно до ст. 295 КПК, строк розслідування може бути продовжений, якщо додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови, що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин.
- Дело № 753/6486/21 Постанова 18.10.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Наслідки повернення обвинувального акту прокурору. Вчинення процесуальних дій як підтвердження відновлення досудового розслідування і визначення строку досудового розслідування за цієї обставини
Після повернення обвинувального акта прокурору не може йтися про будь-яке досудове розслідування, оскільки воно завершене до першого звернення до суду з обвинувальним актом. Неможливість проведення додаткового розслідування пояснює і неможливість відновлення закінченого досудового розслідування або продовження його строків. У певних випадках повернення обвинувального акта стороні обвинувачення може поставити її в складне становище, особливо якщо він направлений до суду в останній день строку. Водночас будь-яка сторона кримінального провадження має передбачати можливість несприятливого для неї розвитку подій у провадженні, у тому числі і ухвалення судових рішень, що вимагатимуть додаткового часу для їх виконання, як, наприклад, рішення про повернення обвинувального акта прокурору. Законодавець, встановлюючи граничні строки досудового розслідування, визначав їх з урахуванням подібних ускладнень, з якими може стикнутися сторона, і вона має враховувати можливість таких ускладнень при плануванні своєї діяльності. Якщо у справі виправлення недоліків обвинувального акта триває близько дев’яти місяців, то це не узгоджується з обов’язком вчиняти процесуальні дії в розумний строк, як того вимагає ч. 1 ст. 28 КПК. Якщо сторона обвинувачення відновила досудове розслідування і вчинила ряд дій (змінила групу прокурорів, яка здійснює контроль над кримінальним провадженням, змінила кваліфікацію злочину тощо) тобто фактично провела додаткове розслідування, можливість якого не передбачена КПК, то цими діями сторона обвинувачення поновила перебіг строку досудового розслідування. Якщо перший раз сторона обвинувачення звернулась з обвинувальним актом до суду в останній день строку досудового розслідування, а поновлене нею розслідування, навіть за найбільш сприятливого для сторони обвинувачення підрахунку строку, тривало більш ніж один день, то повторне направлення обвинувального акта до суду відбувається поза межами цього строку.
- Дело № 636/336/21 Постанова 08.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Перебіг строку досудового розслідування у разі скасування слідчим суддею повідомлення про підозру
Зміст ч. 3 ст. 219 КПК чітко вказує на те, що перебіг вказаного в ній строку, а також правові наслідки його порушення, передбачені абз. 1 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, безпосередньо та нерозривно пов’язані з наявністю повідомлення про підозру. Тому факт скасування слідчим суддею повідомлення про підозру має припиняти (зупиняти) перебіг указаного строку досудового розслідування. Перебіг такого строку припиняється з дня постановлення ухвали слідчим суддею. Якщо ухвала слідчого судді про скасування повідомлення про підозру скасована в апеляційному порядку, указаний вище строк досудового розслідування відновлює свій перебіг з моменту набрання законної сили судового рішення суду апеляційної інстанції (з моменту проголошення цього рішення). Якщо апеляційний перегляд ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру здійснюється за апеляційною скаргою прокурора, то він має вживати розумних заходів для того, щоб стежити за результатами апеляційного провадження та не порушити визначений законом строк досудового розслідування.
- Дело № 369/11708/19 Постанова 08.11.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Поважні причини, пов’язані з повномаштабним вторгненням рф в Україну, які свідчать про об’єктивну затримку в наданні стороні захисту матеріалів досудового розслідування для ознайомлення
Під час вирішення питання щодо дотримання строків досудового розслідування суд повинен враховувати об'єктивні обставини, які унеможливлювали належне виконання процесуальних обов'язків стороною обвинувачення. Зокрема, широкомасштабне вторгнення рф, бойові дії, тимчасова окупація територій, їх деокупація, проведення стабілізаційних заходів, документування воєнних злочинів та розмінування можуть бути поважними причинами затримки в наданні стороні захисту матеріалів досудового розслідування для ознайомлення. За наявності таких обставин повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування однак затримка органу досудового розслідування в виконанні вимог ст. 290 КПК не може автоматично розцінюватися як протиправна бездіяльність сторони обвинувачення. Якщо в кримінальному провадженні вже завершене досудове розслідування, то в органу досудового розслідування не має потреби його зупиняти.
- Дело № 644/3369/23 Постанова 12.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 373/594/22 Постанова 12.04.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 756/4608/22 Постанова 05.04.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Вчинення продовжуваного кримінального правопорушення, пов’язаного з отриманням неправомірної вигоди (ст. 368 КК)
Злочинні дії обвинуваченого вказують на вчинення ним продовжуваного кримінального правопорушення, якщо кожен окремий епізод отримання неправомірної вигоди від свідка хоча й відбувається у різний час, однак охоплюється єдиним злочинним наміром обвинуваченого, що підтверджується змістом його розмов зі свідком, відомостями з протоколів НСДР та іншими доказами, а також враховуючи обставини внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні про вчинення обвинуваченим одиничного кримінального правопорушення і зміст таких відомостей. За таких умов у діянні обвинуваченого відсутні ознаки повторності.
- Дело № 159/7/20 Постанова 09.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відмежування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, від цивільно-правового делікту
Для відмежування злочину від цивільно-правового делікту необхідно встановити, що винна особа вже в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, а зобов’язання — не виконувати. Розмежування кримінально караного злочину від цивільно-правової угоди слід проводити не за тим, як оформлені і укладені між сторонами договори, а за тим, що стало результатом цієї договірної діяльності. Якщо одна сторона, беручи на себе зобов’язання, не має жодних реальних можливостей і бажання їх виконувати, йдеться про злочин. Якщо обвинувачена переконала потерпілих, які звернулися до банку з метою розміщення своїх грошових коштів на депозитних рахунках, у тому, що їм вигідніше це зробити від її імені, оскільки вона, як керівник відділення банку, про що достовірно було відомо потерпілим, може це зробити під більший відсоток та видала потерпілим власноручно написані розписки (розписки, видані одному з потерпілих, були підписані нею, як начальником відділення банку, і містять печатку банку, а передача коштів потерпілими відбувалась у приміщенні банківської установи.) про те, що вона позичила у них гроші, які зобов’язується повернути, однак депозитні рахунки в банку на ім’я потерпілих відкриті не були, а повернення грошей потерпілим обвинувачена постійно відкладала під різними приводами, то такі дії утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
- Дело № 479/883/22,479/883/21 Постанова 22.05.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Форми кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, та необхідність чіткого визначення яка саме форма цього правопорушення доведена
Формами кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, є привласнення, розтрата та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Суд повинен чітко визначити, яка саме форма діяння доведена, і надати мотивовану відповідь на доводи сторони захисту щодо правильної кримінально-правової кваліфікації. Недоведеність окремих ознак первісного обвинувачення не виключає можливості зміни формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, якщо така зміна належним чином мотивована. Форми кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, та необхідність чіткого визначення яка саме форма цього правопорушення доведена
- Дело № 587/2699/15 21.01.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Ознака, яка відмежовує заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК) від інших форм посягання на чужу власність
Визначальна ознака, яка відокремлює (відмежовує) такий злочин проти власності, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, від інших форм посягання на чужу власність, полягає в тому, що безоплатне обернення чужого майна на користь винної особи чи на користь іншої особи відбувається через умисне протиправне використання можливостей службового становища. Більше того, лише цього факту достатньо (привласнення грошових коштів) для інкримінування начальниці відділення складу злочину, передбаченого ст. 191 КК. Мета привласнення цих коштів може враховуватись при призначенні виду та розміру покарання.
- Дело № 717/124/24 Постанова 13.11.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Розмежування відповідальності за порушення правил, встановлених в сфері державних закупівель і використання бюджетних коштів не за їх цільовим призначенням (ст. 210 КК)
Порушення правил, встановлених в сфері державних закупівель, саме по собі не означає використання бюджетних коштів не за їх цільовим призначенням (ст. 210 КК).
- Дело № 724/1590/19 Постанова 09.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Критерії кваліфікації зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК) при непритягнені суб'єктів господарювання до відповідальності за порушення трудового законодавства
Для складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, визначальним є умисне використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби. Якщо внаслідок такого зловживання інша фізична чи юридична особа безпідставно отримує матеріальні або нематеріальні вигоди, за наявності інших обов'язкових ознак це утворює склад злочину. Під час оцінки правомірності рішень службової особи про незастосування заходів відповідальності за порушення законодавства про працю суд має виходити з того, що використання найманої праці допускається лише за належного оформлення трудових відносин. Укладення цивільно-правових договорів для приховування фактичних трудових відносин є порушенням трудового законодавства та відповідно до ст. 265 КЗпП є підставою для застосування передбачених законом санкцій. Виконання суб'єктом господарювання припису про усунення порушень підтверджує факт визнання такого порушення і підлягає врахуванню під час оцінки законності рішень службової особи щодо відмови у притягненні порушника до відповідальності.
- Дело № 686/7896/23 Постанова 02.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Службове зловживання при прийнятті рішень чи вчиненні певних дій в інтересах певної особи (ст. 364 КК)
При службовому зловживанні прийняття рішення чи вчинення дій в інтересах певної особи, яке стає причиною користування такою особою певною пільгою, несплатою певних платежів або ж сплатою їх у меншому розмірі, завжди потрібно розглядати в контексті усвідомленості саме службовою особою факту вчинення зловживання з метою отримання неправомірної вигоди фізичною або юридичною особою. Службова особа повинна розуміти, що невчинення нею певних дій або ж, навпаки, їх вчинення призведе до отримання неправомірної вигоди нею самою або третьою особою чи задоволення інтересів третіх осіб. Якщо надані стороною обвинувачення докази, крім підтвердження того, що виправдана на час інкримінованих їй злочинних діянь була службовою особою і є суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, не містять підтвердження вчинення нею службового зловживання з прямим умислом та усвідомлення факту одержання нею самою або третьою особою неправомірної вигоди, висновки судово-економічних експертиз визнані недопустимими доказами, а факт та розмір реальної майнової шкоди не підтверджено доказами, тоді в діях особи відсутній склад цього кримінального правопорушення.
- Дело № 201/16143/16-к Постанова 16.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Розмежування збору доказів у кримінальному провадженні щодо декларування недостовірної інформації (ст. 366-2 КК) та моніторингу способу життя судді
Ототожнення дій сторони обвинувачення зі збору доказів у цій справі з моніторингом способу життя судді (ст. 52-2 Закону «Про запобігання корупції») є нерелевантними, оскільки моніторинг має більш широкі цілі (перевірка достовірності декларування, виявлення ознак адміністративних правопорушень, злочинів, необґрунтованих активів), інші підстави для його проведення за вказаним Законом і стосується лише НАЗК. Якщо в кримінальному провадженні заходи, передбачені положеннями ст. 52-2 Закону «Про запобігання корупції» (виконувати які уповноважено працівників НАЗК), не проводилися, а орган досудового розслідування діяв лише в межах своїх повноважень, визначених нормами законів та КПК, тоді в такому разі немає підстав для ототожнення дій сторони обвинувачення зі збору доказів у справі з моніторингом способу життя судді.
- Дело № 991/503/23 Постанова 21.08.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відсутність службових повноважень виключає кваліфікацію дій особи за ст. 368 КК
У діях особи відсутній складу злочину, передбачений ч. 3 ст. 368 КК, якщо сторона обвинувачення не навела переконливих обґрунтувань, які саме службові повноваження використовувала ця особа. Якщо аналіз службових повноважень виправданого, згідно з наявними у справі доказами (витягом із розподілу функціональних повноважень між начальником міжрайонного управління водного господарства, головним інженером та заступником, копією Положення про міжрайонне управління водного господарства), свідчить про відсутність в нього повноважень у зв’язку із займаною посадою на виготовлення чи погодження дозвільних документів на будівництво ставка чи акумулюючого басейну, перевірку раціональності використання водних ресурсів на водному об’єкті, розташованому на території приватного дворогосподарства, виготовлення технічної документації робочого проєкту облаштування акумулюючого басейну чи вжиття заходів до їх вчинення іншими службовими особами завдяки своєму службовому становищу, то в діях особи відсутній відповідний склад кримінального правопорушення.
- Дело № 299/2597/15 Постанова 25.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відсутність вимагання неправомірної вигоди за відсутності примушування, погроз чи створення перешкод (ст. 368 КК)
Така ознака, як вимагання неправомірної вигоди, може бути поставлена у вину за наявності трьох основних чинників: ініціатором давання (одержання) неправомірної вигоди є службова особа, яка одержує таку вигоду; пропозиція про давання (одержання) неправомірної вигоди має характер вимоги (примусу), що підкріплюється відкритою погрозою або створенням таких умов, які переконують особу, яка надає таку вигоду, в наявності реальної небезпеки (прихована погроза) її правам та законним інтересам, що змушує погодитися з вимогою особи, яка вимагає неправомірну вигоду; дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем і, головне, мають протиправний характер та спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам особи, яка надає неправомірну вигоду. Заява особи про вчинення кримінального правопорушення сама по собі не є достатнім доказом вимагання неправомірної вигоди, якщо її зміст спростовується іншими належними та допустимими доказами, дослідженими судом. Водночас саме по собі обговорення суми неправомірної вигоди та домовленість про її передачу не свідчать про вимагання. Також ознака вимагання відсутня якщо зі змісту зафіксованих розмов, які зафіксовані у протоколах за результатами проведення НСРД, убачається лише домовленість про надання неправомірної вигоди, а потерпілий підтверджує, що жодних погроз, примусу чи умов щодо негативних наслідків у разі відмови не висувалося.
- Дело № 159/7/20 Постанова 09.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Наявність лише факту виявлення грошей в службовому кабінеті для доведення винуватості особи в одержанні неправомірної вигоди, поєднаної з вимаганням (ст. 368 КК)
Сам по собі факт виявлення у службовому кабінеті обвинуваченого грошових коштів, залишених свідком, не може слугувати доказом отримання особою саме неправомірної вигоди за невчинення ним дій з використанням наданого службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, оскільки підстави та умови її вимагання і надання мають підтверджуватися достатніми доказами для доведення винуватості особи.
- Дело № 415/6909/17 Постанова 02.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Усвідомлення особою, яка пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, статусу та можливостей службової особи, як обов’язкова умова кваліфікації за ч. 3 ст. 369 КК
Для інкримінування ч. 3 ст. 369 КК за ознакою пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, треба встановити, що особа, яка пропонувала, обіцяла або надала неправомірну вигоду, усвідомлювала відповідний статус адресата неправомірної вигоди. Кримінальна відповідальність за порушення заборони отримання службовою особою, яка займає відповідальне становище, будь-якої неправомірної вигоди у зв’язку зі здійсненням своїх службових повноважень, настає в тому разі, коли особа, яка надає неправомірну вигоду, усвідомлює, що надає її саме такій особі й у зв’язку з можливостями її посади, а особа, яка одержує неправомірну вигоду, розуміє значущість займаної нею посади, її статусність та можливості. Під час встановлення кримінальної відповідальності за пропозицію чи обіцянку службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду враховується також вагомість цієї посади у розумінні особою, яка надає неправомірну вигоду, мета, яку вона переслідує, та її впевненість у тому, що цю мету буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає особа, яка отримує неправомірну вигоду. У кримінальному провадженні обвинувачена беззаперечно була обізнана зі статусом особи (слідчого), якій пропонує та/або надає неправомірну вигоду, якщо слідчий здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо неї. Якщо обвинувачена після її допиту підписує протокол, складений за його результатами слідчим, вона не може не усвідомлювати вагомість займаної слідчим посади і його можливості, отримані внаслідок перебування на вказаній посаді, для ймовірного сприяння у закритті кримінального провадження, яке розслідується конкретно цим слідчим, та її сподівання на досягнення відповідної мети завдяки можливостям указаної посади, яку обіймає слідчий.
- Дело № 688/2554/22 Постанова 21.08.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Формальний склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК
Передбачений ст. 369 КК злочин є закінченим з моменту, коли особа лише запропонувала чи пообіцяла надати неправомірну вигоду службовій особі, а остання усвідомила цю інформацію або коли службова особа прийняла хоча б частину наданої неправомірної вигоди (формальний склад).
- Дело № 594/1462/23 Постанова 29.05.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Необов’язковість встановлення конкретного адресата отримання неправомірної вигоди для кваліфікації дій особи за ст. 369 КК
Особа, яка передає неправомірну вигоду, а також посередник у такій передачі не обов’язково повинні бути обізнані про точні дані кінцевого одержувача такої неправомірної вигоди, про розподіл неправомірної вигоди між кількома особами, про точні ролі, які мають виконати одержувачі неправомірної вигоди. Для кваліфікації діяння за ст. 369 КК достатньо встановити, що особа усвідомлювала, що неправомірна вигода надається службовій особі певної категорії для вчинення чи невчинення нею дій з використанням службового становища, окрім випадків, коли йдеться про кваліфікований склад злочину саме за ознакою адресата неправомірної вигоди. При цьому не має кримінально-правового значення невстановлення конкретної службової особи, якій призначалась неправомірна вигода, необізнаність цієї службової особи про передачу коштів або невідомість слідчому прізвища особи, яка діє як посередник, якщо інше не випливає з кваліфікуючих ознак складу кримінального правопорушення.
- Дело № 127/18888/20 Постанова 25.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.