К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний кримінальний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 3 242 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. ККС ВС Випадки повідомлення про підозру (стаття 276)

    Момент набуття статусу підозрюваного

    Особа набуває статусу підозрюваного з моменту повідомлення їй про підозру в порядку, передбаченому КПК, або з моменту її затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому внесення відомостей до ЄРДР чи проведення щодо особи процесуальних дій не свідчить про набуття нею статусу підозрюваного та, відповідно, не впливає на обчислення строків досудового розслідування.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Загальні положення закінчення досудового розслідування (стаття 283 КПК)

    Можливість виділення в окреме провадження матеріалів щодо кримінального проступку

    У кримінальних провадженнях за сукупністю злочинів, один або декілька з яких визначені як кримінальні проступки, в яких до набрання чинності Законом № 2617-VIII особам повідомлено про підозру, але не прийнято процесуальне рішення, передбачене ч. 2 ст. 283 КПК, слідчий за погодженням із прокурором виділяє в окреме провадження матеріали щодо кримінального проступку, якщо це можливо без шкоди для подальшого досудового розслідування та судового розгляду, та здійснює дізнання в порядку, встановленому главою 25 КПК. У разі, коли в обвинувальному акті вказано, що службове підроблення вчинено обвинуваченими під час зловживання службовим становищем, то виділення в окреме провадження матеріалів щодо кримінального проступку може бути неможливим без шкоди для подальшого досудового розслідування та судового розгляду.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи

    Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і відповідно до ст. 12 КК його віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, тому в контексті застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК зазначене кримінальне правопорушення охоплюється поняттям «особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи», що виключає можливість застосування зазначеної норми КПК.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Неможливість закриття кримінального провадження за ч.4 ст.296 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК

    Частина 4 ст. 296 КК передбачає кримінальну відповідальність за хуліганство, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. До додаткових обов’язкових об’єктів цього складу злочину належить здоров’я та фізична недоторканність людини. Тому закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК не допускається.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Ухвали слідчого судді під час досудового розслідування, які не підлягають оскарженню

    Ухвала слідчого судді про продовження строку досудового розслідування як не предмет апеляційного оскарження

    Ухвала слідчого судді, прийнята за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, не підлягає апеляційному оскарженню.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Колабораційна діяльність (стаття 111-1)

    Достатні підстави для оголошення розшуку особи, підозрюваної у вчиненні колабораційної діяльності (ст. 111-1 КК)

    Достатньою підставою для оголошення розшуку особи, підозрюваної у вчиненні колабораційної діяльності (ст. 111-1 КК), та здійснення щодо неї спеціального кримінального провадження є наявність у матеріалах досудового розслідування доказів того, що вона перебуває на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та не з’являється без поважних причин на виклик слідчих органів або суду за умови її належного повідомлення.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Допит потерпілого (стаття 353)

    Обставини, які не свідчить про порушення права засудженого на захист чи гарантій справедливого судового розгляду у разі відмови в повторному допиті неповнолітньої потерпілої

    Відмова в повторному допиті неповнолітньої потерпілої, яка зумовлена необхідністю захисту її психічного здоров'я та запобігання повторній травматизації, не свідчить про порушення права засудженого на захист чи гарантій справедливого судового розгляду.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Право на апеляційне оскарження (стаття 393)

    Обов’язок апеляційного суду розглянути клопотання про поновлення строку на оскарження вироку у частині цивільного позову, якщо цивільний відповідач своєчасно не реалізував таке право

    Апеляційний суд зобов’язаний розглянути клопотання про поновлення строку на оскарження вироку місцевого суду, якщо право на апеляційне оскарження вироку в частині вирішення цивільного позову цивільний відповідач (страхова компанія) у передбачені законом строки не реалізував, у зв’язку із чим просив їх поновити із наведенням відповідних обґрунтувань, незважаючи на те, що вирок переглядався за апеляційною скаргою обвинуваченого із приводу суворості призначеного покарання.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Право на апеляційне оскарження (стаття 393)

    Право на апеляційне оскарження судового рішення особами чиїх прав, свобод та інтересів воно стосується

    Апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених КПК, якщо оскаржене судове рішення стосується їхніх прав, свобод та інтересів. Якщо у вироку (ухвалі про застосування примусового заходу виховного характеру чи про застосування примусових заходів медичного характеру), постановленому щодо однієї особи, зроблено висновок, який стосується прав, свобод та інтересів іншої особи, то остання на підставі п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК та керуючись загальними засадами кримінального судочинства вправі звернутися до суду вищої інстанції з оскарженням цього судового рішення в частині її прав, свобод та інтересів.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Порядок і строки апеляційного оскарження (стаття 395)

    Початок строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу для особи, яка оголошена в міжнародний розшук

    П’ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу для особи, яка оголошена в міжнародний розшук, починає спливати з моменту проголошення такої ухвали. Відсутність особи, яка оголошена в міжнародний розшук, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не свідчить про застосування слідчим суддею процедури розгляду клопотань без виклику особи, як це передбачено ч. 2 ст. 163 та ч. 2 ст. 172 КПК або вбачається зі змісту ст. 234 та глави 21 КПК.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Відмова від апеляційної скарги, зміна і доповнення апеляційної скарги під час апеляційного провадження (стаття 403)

    Суб’єктивне право захисника відмовитися від поданої апеляційної скарги

    Якщо апеляційну скаргу в кримінальному провадженні подав захисник, то і право відмовитися від неї належить саме захиснику, а не підозрюваному, обвинуваченому.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Безпосередність дослідження показань, речей і документів (стаття 23)

    Ухвалення апеляційним судом нового вироку не зумовлює обов'язку повторного дослідження всього обсягу доказів, дослідженого місцевим судом

    Сам факт ухвалення апеляційним судом нового вироку не зумовлює обов'язку цього суду повторно досліджувати весь обсяг доказів, які вже були безпосередньо досліджені місцевим судом.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги (стаття 407)

    Право апеляційного суду скасувати вирок місцевого суду в частині та ухвалити в цій частині новий вирок

    Апеляційний суд має право скасувати вирок місцевого суду в частині та ухвалити в цій частині новий вирок. Це узгоджується з п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК, якою передбачено право апеляційного суду скасувати вирок повністю або частково та ухвалити новий вирок. Висновок про необхідність повного скасування вироку суду першої інстанції та викладення всіх його положень у новому вироку не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку (стаття 424)

    Ухвали місцевого та апеляційного судів, які не є предметом касаційного оскарження

    Ухвала про відмову в роз’ясненні ухвали, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення, передбаченого ч. 1 ст. 392 КПК, та ухвала апеляційного суду, постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги на таке рішення, відповідно до ст. 424 КПК оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Ухвали слідчого судді під час досудового розслідування, які не підлягають оскарженню

    Незаконність відмови суду першої інстанції розглянути заперечення прокурора щодо ухвали слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування

    Законодавець, позбавивши сторони права на апеляційне оскарження певних ухвал слідчого судді під час досудового розслідування, не залишив сторони без засобів правового захисту від незаконних або необґрунтованих рішень слідчого судді. Закон надає можливість розглянути ці питання під час судового провадження, передбачивши у ч. 3 ст. 309 КПК, що щодо ухвал, які не оскаржуються під час досудового розслідування, можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді. Суд, отримавши такі заперечення має їх розглянути під час підготовчого провадження або під час судового розгляду, залежно від характеру поставленого питання, й ухвалити вмотивоване рішення. Суд, який розглядає обвинувачення по суті, наділений повноваженнями досліджувати усі обставини для вирішення питань, важливих для виконання його завдань. Верховний Суд зазначав про це в контексті оцінки допустимості доказів, і дійшов висновку, що з метою оцінки доказів суд наділений повноваженнями досліджувати усі обставини, які можуть вплинути на його висновок про допустимість доказів, у тому числі і обґрунтованість ухвал слідчого судді, постановлених під час досудового розслідування. Такого ж висновку касаційний суд дійшов при розгляді питання про правильність визначення слідчим суддею дати початку досудового розслідування. Є порушенням ч. 3 ст. 309 КПК відмову суду першої інстанції розглянути заперечення прокурора щодо ухвали слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування та надати відповіді на доводи сторони обвинувачення.

    Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Необережність та її види (стаття 25)

    Неприпустимість кваліфікації за ст.345 КК дій, пов’язаних з заподіянням шкоди здоров’ю працівнику поліції у зв’язку з недотриманням правил безпеки руху

    Недотримання правил безпеки руху є необережним діянням, де ставлення водія до можливих наслідків характеризується самовпевненістю або недбалістю, а не умислом. Спроба обвинувачення кваліфікувати дорожній інцидент за ч. 2 ст. 345 КК лише на тій підставі, що водій рухався без належної обачності, є неприпустимим розширенням меж кримінального закону.

    Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Потерпілий (стаття 55)

    Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК)

    Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді, коли виконували свої службові обов’язки, перебуваючи безпосередньо на службі, та коли здійснювали заходи з охорони правопорядку відповідно до своїх службових обов’язків за наказом чи розпорядженням, а й тоді, коли вони застосували зазначені заходи у межах своїх повноважень з власної ініціативи.

    Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Зловживання владою або службовим становищем (службовими повноваженнями) (статті 364, 364-1, 365-2)

    Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК)

    Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих зловживань службовим становищем зі сторони особи при виконанні нею повноважень голови цього комітету як під час засідань, так і в комунікації з учасниками тендеру. Хоч колегіальний орган приймає рішення в цілому, але кожен його член окремо може справити на таке спільне рішення вирішальний влив через активну особисту участь на засіданні (ініціювати питання, переконати в його правильності інших осіб). При цьому члени колегіального органу, які отримують неправомірну вигоду за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу, є суб’єктами відповідних корупційних правопорушень. Дії особи, яка є членом колегіального органу можуть кваліфікуватися за ст. 368 КК і у тих випадках, якщо вирішення питання, за яке передавалася неправомірна вигода, ухвалюється цим колегіальним органом спільним рішенням за результатами голосування.

    Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (стаття 365)

    Перевищення працівником правоохоронного органу службових повноважень (ст. 365 КК) у разі застосування фізичної сили та заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження без будь-яких законних підстав

    Застосування поліцейським до потерпілого фізичної сили шляхом захоплення кисті правої руки з проведенням залому її за спину, які були здійснені без будь-яких законних на те підстав та призвели до заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження, свідчить про перевищення працівником правоохоронного органу службових повноважень та кваліфікується за ст. 365 КК.

    Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Керівник територіального управління Департаменту патрульної поліції НПУ як особа, яка займає відповідальне становище (ч. 2 примітки ст. 368 КК), незалежно від тимчасовості виконання функцій

    Посада керівника територіального управління Департаменту патрульної поліції Національної поліції України свідчить про відповідальне становище відповідної службової особи (ч. 2 примітки ст. 368 КК). Виконання функцій, притаманних цій посаді, на тимчасовій основі не спростовує висновку, що під час виконання цих функцій особа займала відповідальне становище.

    Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.