К содержанию

Кассационный уголовный суд

Порядок проведення спеціального слідчого експерименту. Необхідність надання оцінки оперативно-розшуковій справі у разі визнання її допустимим доказом

Позиция опубликована 07.08.2026

Висновок судів попередніх інстанцій про те, що штучно створена обстановка спеціального слідчого експерименту безальтернативно свідчить про провокацію злочину Верховний Суд є необґрунтованим.

Спеціальний слідчий експеримент полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину. Таким чином, однією з ознак спеціального слідчого експерименту є мета його проведення, зокрема перевірка дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішення щодо вчинення злочину.

Тяжкість вчиненого злочину є необхідною умовою проведення цієї НСРД. Інша ознака спеціального слідчого експерименту полягає у тому, що під час його проведення допускається використовувати не лише природні (звичайні) умови, а й створювати штучну обстановку або штучні умови. Такий висновок випливає із визначення поняття «спеціальний слідчий експеримент» наданого в Інструкції, а саме: що це «створення слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної». Отже, обстановка повинна відповідати наступним вимогам: 1) вона повинна складатися на основі інформації про злочинну діяльність особи, наявної в слідчого або оперативного підрозділу; 2) ця обстановка повинна бути максимально наближеною до презюмованої злочинної діяльності особи, щодо якої проводиться експеримент. Фактичним початком спеціального слідчого експерименту слід вважати дії зі створення штучної обстановки, незалежно від дій особи, щодо якої проводиться такий експеримент. Сторона обвинувачення вказувала, що доказом відсутності провокації є долучені до кримінального провадження матеріали оперативно-розшукової справи, які підтверджують, що до появи свідка виправдані за попередньою змовою систематично займались вимаганням та отриманням неправомірної вигоди з осіб, які здійснюють свою діяльність у сфері пасажирських автоперевезень та перевезень вантажів, постійно проводили між собою наради, на яких обговорювали питання щодо отриманої неправомірної вигоди та можливостей її отримання від суб’єктів господарювання. Суд апеляційної інстанції визнав допустимими матеріали оперативно-розшукової справи, долучені до кримінального провадження, проте, не надав належної оцінки щодо їх значення для підтвердження факту відсутності провокації вчинення злочину, як того вимагала сторона обвинувачення.

Поделиться

Как сослаться на позицию

Правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12.05.2021 у справі № 750/10362/17.

Готовая ссылка для процессуального документа, на украинском языке. Перед ссылкой прочитайте само постановление.

Решения, из которых взята позиция

Другие позиции раздела «Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)»

Для вашего ИИ-ассистента

Практика Верховного Суда в вашем Claude или ChatGPT

MCP-сервер Merit даёт ассистенту правовые позиции, постановления из ЕГРСР, кодексы в редакции на нужную дату и данные реестров. Каждый ответ — с источником.