Кассационный уголовный суд
Провокація злочину працівником поліції та асиметричний підхід до допустимості доказів у кримінальному процесі
Будь-який державний службовець, зокрема, і працівник поліції, зобов’язаний щонайменше утримуватися від поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення. У даному випадку сам поліцейський стверджував, пояснюючи необхідність увімкнення прихованого відеозапису, що в нього була підозра, що засуджений запропонує йому хабар, оскільки засуджений робив такі пропозиції працівникам поліції під час оформлення протоколу.
Показання поліцейських, які складали відповідний протокол, не підтверджують це повідомлення поліцейського. Але навіть, якщо вважати, що у нього були підстави для підозри, то ця обставина тим більше вимагала від поліцейського вжити заходів, щоб його поведінка не була витлумачена як пропозиція або готовність отримати хабар. В обставинах цієї справи ніщо не заважало йому відмовити засудженому у зустрічі в кабінеті або негайно припинити таке спілкування.
Однак поведінка працівника поліції носила протилежний характер: беззмістовне, не зумовлене будь-якою необхідністю, перебування в кабінеті і вичікувальна позиція його з численними паузами у розмові створювали враження готовності отримати пропозицію неправомірної вигоди і, таким чином, провокували засудженого на таку пропозицію. Пропозиція неправомірної вигоди з боку засудженого була спровокована поведінкою працівників міліції. Підготовка поліцейським прихованого відеозапису свідчить про те, що поведінка була усвідомлено спрямована на провокування такої пропозиції з метою фіксування злочину. Верховний Суд не надає великої ваги висловлюванням поліцейського під час зустрічі, оскільки він усвідомлював, що здійснюється відеозапис і це зумовлювало його поведінку. Таку поведінку поліцейського Суд не може розцінити інакше, як провокування злочину з метою його викриття.
Правила оцінки доказів мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави в права і свободи особи та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів. Вимога визнати докази, отримані з порушеннями, недопустимими спрямована на те, щоб сторона, що допустила порушення, не могла скористатися його результатами. Використання цих правил на шкоду стороні, яка жодним чином не відповідальна за порушення процесуальних правил, суперечить їх меті. Тому докази, які відповідно до правил допустимості не можуть бути допущені на доведення винуватості, можуть використовуватися для спростування версії сторони обвинувачення. Позбавлення сторони захисту такого права призводить до покладення на неї негативних наслідків недотримання положень кримінального процесуального закону, допущених стороною обвинувачення щодо доказів, які виправдовують особу.
Как сослаться на позицию
Правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 06.05.2025 у справі № 346/2640/20.
Готовая ссылка для процессуального документа, на украинском языке. Перед ссылкой прочитайте само постановление.
Решения, из которых взята позиция
Другие позиции раздела «Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)»
Практика Верховного Суда в вашем Claude или ChatGPT
MCP-сервер Merit даёт ассистенту правовые позиции, постановления из ЕГРСР, кодексы в редакции на нужную дату и данные реестров. Каждый ответ — с источником.