Кассационный уголовный суд
Призначення остаточного покарання за сукупністю вироків (ст. 71 КК). Ухвалення судом рішення про самостійне виконання покарань, що не підлягають складанню одне з одним (ч. 3 ст. 72 КК). Невідбута частина покарання.
У разі засудження особи за кримінальне правопорушення, вчинене в період іспитового строку, визначеного за попереднім вироком, і призначення за новим вироком такого покарання, яке на підставі ч. 3 ст. 72 КК не підлягає складанню з іншими видами покарань при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків, суд, керуючись статтями 71, 72, 75 КК, призначає остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Суд призначає остаточне покарання за сукупністю вироків, яке складається з поєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком і покарання за новим вироком, та ухвалює рішення про самостійне виконання покарань, що не підлягають складанню одне з одним. У разі вчинення злочину під час іспитового строку покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання, що має приєднуватися до покарання за новим вироком.
Как сослаться на позицию
Правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 369/18964/23.
Готовая ссылка для процессуального документа, на украинском языке. Перед ссылкой прочитайте само постановление.
Решения, из которых взята позиция
Нормы
Другие позиции раздела «Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)»
Практика Верховного Суда в вашем Claude или ChatGPT
MCP-сервер Merit даёт ассистенту правовые позиции, постановления из ЕГРСР, кодексы в редакции на нужную дату и данные реестров. Каждый ответ — с источником.