К содержанию

Кассационный уголовный суд

Кваліфікація дій особи за ч. 1 ст. 190 КК, та її виправдання за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 – ч. 3 ст. 369 КК

Поведінка засудженої, яка не відмовилася надати відповідну допомогу потерпілому з метою незаконного заволодіння його коштами шляхом обману, мала швидше інформативний, а не спонукальний характер, що є обов’язковим для кваліфікації дій особи як підбурювання до вчинення кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення не надала жодних даних про те, яким чином (умовлянням, підкупом, погрозою, примусом чи інакше) засуджена схилила потерпілого до вчинення кримінального правопорушення, якими саме діями вона «сформувала у потерпілого хибне уявлення» про те, що лише за умови надання неправомірної вигоди можна повернути транспортний засіб та свідоцтво про реєстрацію до нього. У разі кваліфікації дій особи як підбурювання до вчинення злочину суди повинні встановити, чи були дії обвинуваченого за своїм характером об’єктивно спрямовані саме на збудження в іншої особи бажання або на зміцнення рішучості й наміру вчинити злочин. Із суб’єктивної сторони підбурювач повинен усвідомлювати, що саме його дії мають схилити до вчинення злочину особу, яка до цього або не мала наміру його вчинити, або, крім висловлення наміру, не мала рішучості його реалізувати.

Поделиться

Решения, из которых взята позиция

Другие позиции раздела «Види співучасників; кримінальна відповідальність співучасників; добровільна відмова співучасників (статті 27, 29, 31)»

Для вашего ИИ-ассистента

Практика Верховного Суда в вашем Claude или ChatGPT

MCP-сервер Merit даёт ассистенту правовые позиции, постановления из ЕГРСР, кодексы в редакции на нужную дату и данные реестров. Каждый ответ — с источником.