К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 418 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КГС ВС Правовий режим майна осіб, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах та порядок його поділу

    Щодо умов застосування статті 74 СК України щодо поділу майна осіб, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу

    Правило статті 74 СК України про поширення режиму спільної сумісної власності на майно, набуте під час спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, застосовується лише за умови, що жінка та чоловік не перебувають у будь-якому іншому зареєстрованому шлюбі. Суд зобов'язаний достовірно встановити наявність або відсутність зареєстрованого шлюбу сторони з іншою особою, у тому числі шлюбу, укладеного за правом іноземної держави.

    Позиция опубликована 20.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КГС ВС Правовий режим майна осіб, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах та порядок його поділу

    Щодо доказування факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу для визнання майна спільною сумісною власністю

    Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Для визнання майна спільною сумісною власністю за ст. 74 СК України позивач має надати належні й допустимі докази ведення спільного побуту, наявності спільного бюджету та придбання майна внаслідок спільної праці й за спільні грошові кошти.

    Позиция опубликована 29.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КГС ВС Відповідальність за прострочення сплати аліментів

    Відсутність вини платника аліментів у виникненні заборгованості як підстава для звільнення від відповідальності у вигляді пені

    Відповідальність за прострочення сплати аліментів у вигляді пені за статтею 196 СК України настає лише за наявності вини платника. Перебування платника під вартою та накладення арешту на його майно у кримінальному провадженні є обставинами, що свідчать про відсутність вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, а отже виключають нарахування пені

    Позиция опубликована 29.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КГС ВС Встановлення, визнання, оспорювання батьківства

    Щодо встановлення факту батьківства після смерті особи

    За наявності сукупності належних доказів утримання дитини та визнання батьківства за життя померлої особи факт батьківства може бути встановлений судом і за відсутності судово-генетичної експертизи. Висновок ДНК-дослідження біологічної спорідненості дитини з родичами померлого, проведеного ліцензованою медичною установою, є допустимим доказом, який підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами відповідно до статей 128, 130 СК України.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КГС ВС Повернення дитини до країни її постійного місця проживання

    Щодол повернення дитини до держави постійного проживання після смерті матері, яка самочинно вивезла дитину за кордон

    Вивезення дитини за кордон одним із батьків без згоди іншого та всупереч забороні суду країни постійного проживання є незаконним переміщенням та утриманням у розумінні статей 3, 4 Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року. Смерть матері, яка самостійно вивезла дитину, не легалізує подальше утримання дитини бабою на території України й не є підставою для відмови у поверненні дитини до держави її постійного проживання, оскільки саме батько має переважне право перед іншими родичами на особисте виховання дитини (стаття 151 СК України)

    Позиция опубликована 24.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КГС ВС Встановлення, визнання, оспорювання батьківства

    Щодо ухилення від проведення повторної судово-генетичної експертизи у справі про встановлення батьківства

    Проведення судово-генетичної експертизи без особистого відбору ДНК-зразків у батька може викликати обґрунтований сумнів у її висновку та бути підставою для призначення повторної експертизи. Нез’явлення належно повідомленої через адвоката особи для відбору зразків без поважних причин може бути визнане умисним ухиленням від проведення повторної експертизи, що унеможливлює встановлення біологічного батьківства

    Позиция опубликована 24.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КГС ВС Відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання

    Щодо права на пред’явлення позову про відібрання дитини

    Мати (батько) має право на пред’явлення позову про відібрання дитини і у разі, коли один з батьків самочинно без згоди іншого змінив її місце проживання до ухвалення рішення про визначення місця проживання (на підставі статті 162 СК України за застосуванням аналогії закону). При розгляді спорів про відібрання дитини обов’язковою є участь органу опіки та піклування з наданням письмового висновку щодо розв’язання спору, а також підлягають обов’язковій перевірці й оцінці доводи учасників про вчинення домашнього насильства стосовно дитини або у її присутності

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КГС ВС Поділ майна подружжя

    Про правовий режим нерухомості, щодо якої подружжям укладено попередній договір купівлі-продажу

    Попередній договір щодо укладення в майбутньому договору купівлі-продажу нерухомого майна не є правовстановлювальним документом, а тому об’єкт нерухомості, право власності на який зареєстроване за іншою особою (забудовником/продавцем) і щодо якого основний договір купівлі-продажу ще не укладено, не може бути визнаний об’єктом спільної сумісної власності подружжя

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. Поділ майна подружжя

    Попередній договір купівлі-продажу нерухомості як підстава для визнання спільної сумісної власності подружжя

    Попередній договір щодо укладення в майбутньому договору купівлі-продажу нерухомого майна не є правовстановлювальним документом, а тому об'єкт нерухомості, право власності на який зареєстроване за іншою особою (забудовником/продавцем) і щодо якого основний договір купівлі-продажу ще не укладено, не може бути визнаний об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

    Позиция опубликована 17.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КГС ВС Шлюбний договір

    Щодо недопустимості укладення шлюбного договору через представника за довіреністю та незастосування позовної давності до вимог про визнання його недійсним

    Сімейні майнові відносини подружжя є тісно пов’язаними з особою, а тому шлюбний договір може укладатися виключно особисто подружжям (нареченими) і не може бути вчинений через представників на підставі довіреності. Укладення шлюбного договору представниками суперечить вимогам статті 92 СК України та частини другої статті 238 ЦК України і є підставою для визнання такого правочину недійсним. При цьому відповідно до статті 20 СК України на вимоги про визнання шлюбного договору недійсним позовна давність не поширюється

    Позиция опубликована 16.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КГС ВС Особиста приватна власність одного з подружжя

    Щодо умов визнання особистого майна одного з подружжя об’єктом права спільної сумісної власності у зв’язку з істотним збільшенням його вартості

    Особисте майно одного з подружжя може бути визнане спільним лише за істотного збільшення його вартості внаслідок спільних витрат або витрат другого з подружжя; саме по собі зростання ринкової чи інфляційної вартості такого майна не змінює його правового режиму

    Позиция опубликована 16.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КГС ВС Виконання зобов'язань за кредитним договором

    Щодо меж апеляційного перегляду рішення суду за скаргою одного з подружжя при солідарному характері кредитного зобов’язання

    Зобов’язання, що виникло за договором, укладеним одним із подружжя в інтересах сім’ї, є спільним солідарним зобов’язанням подружжя, яке не припиняється внаслідок розірвання шлюбу. Оскарження одним із солідарних боржників рішення про стягнення такого зобов’язання зумовлює необхідність його повного апеляційного перегляду, оскільки судове рішення безпосередньо впливає на права та обов’язки іншого солідарного боржника

    Позиция опубликована 16.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КГС ВС Поділ майна подружжя

    Щодо поділу іпотечного майна подружжя та умов заміни боржника у кредитному зобов’язанні

    Визначення часток подружжя у спільному майні, яке перебуває в іпотеці, не припиняє дію іпотечного договору та не порушує прав кредитора, оскільки той із подружжя, чиє право на частку визнано судом, набуває статусу співіпотекодавця. Водночас поділ боргового зобов’язання чи переведення частини боргу за кредитним договором з одного з подружжя на іншого без згоди кредитора є матеріально та процесуально недопустимим (стаття 520 ЦК України). Боргові зобов'язання подружжя за правочинами, вчиненими в інтересах сім'ї, мають солідарний характер і не можуть бути примусово трансформовані судом у часткові поза волею банку

    Позиция опубликована 16.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КГС ВС Стягнення боргу з одного з подружжя

    Щодо умов виникнення права зворотної вимоги (регресу) до другого з подружжя за зобов’язанням, виконаним за рахунок спільних коштів

    Якщо погашення боргового зобов’язання за договором позики, укладеним одним із подружжя в інтересах сім’ї, здійснювалося за рахунок спільних коштів подружжя, набутих під час перебування у зареєстрованому шлюбі, позичальник не має підстав для стягнення з другого з подружжя компенсації в порядку зворотної вимоги (регресу). Право на зворотну вимогу до солідарного боржника відповідно до статті 544 ЦК України виникає виключно за умови погашення кредитної чи боргової заборгованості за рахунок особистих коштів одного з подружжя, що підлягає обов’язковому доведенню належними та допустимими доказами.

    Позиция опубликована 15.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КГС ВС Стягнення заборгованості за договором позики

    Щодо умов виникнення зобов’язання другого з подружжя за договором позики, укладеним одним із них

    Факт перебування відповідачів у зареєстрованому шлюбі на момент укладення одним із них договору позики не є безумовною підставою для покладення обов'язку з повернення боргу на іншого з подружжя, який не був позичальником. За змістом частини четвертої статті 65 Сімейного кодексу України той з подружжя, хто не брав участі в укладенні договору, стає зобов'язаною стороною (боржником) виключно за сукупності двох обов'язкових умов: 1) договір укладено в інтересах сім’ї; 2) майно (грошові кошти), одержане за договором, фактично використане в інтересах сім’ї. Обов'язок доказування наявності обох цих умов покладається на позивача; у разі недоведеності використання позичених коштів на потреби сім'ї підстави для солідарного стягнення заборгованості з другого з подружжя відсутні

    Позиция опубликована 15.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КГС ВС Поділ майна подружжя

    Щодо недопустимості визнання недійсним договору про поділ майна подружжя на підставі статті 229 ЦК України через наступну зміну ставлення до його наслідків чи незнання закону

    Незнання закону, помилка внаслідок власного недбальства або зміна особою свого ставлення до правових наслідків правочину після його укладення не є підставою для визнання договору про поділ спільного майна подружжя недійсним як вчиненого під впливом помилки (стаття 229 ЦК України). Якщо під час нотаріального посвідчення договору сторони усвідомлювали його зміст, правову природу та наслідки припинення права спільної сумісної власності, наступне виникнення між колишнім подружжям спору щодо користування житлом чи ризик виселення не свідчать про наявність істотної помилки в момент вчинення правочину

    Позиция опубликована 15.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КГС ВС Визнання договору довічного утримання недійсним

    Щодо відсутності порушення прав одного з подружжя у разі відчуження спільного майна без його згоди, якщо у подальшому між подружжям укладено шлюбний договір

    Відчуження одним із подружжя майна, набутого під час шлюбу, без нотаріально посвідченої згоди іншого з подружжя не є підставою для визнання такого договору недійсним, якщо в подальшому подружжя врегулювало свої майнові відносини шляхом укладення шлюбного договору. Якщо за умовами шлюбного договору майно, придбане під час шлюбу та зареєстроване на ім'я відчужувача, є його особистою приватною власністю, то визнання попереднього договору відчуження недійсним не відновить прав позивача, оскільки спірне майно все одно належало б виключно відчужувачу

    Позиция опубликована 15.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КГС ВС Шлюбний договір

    Щодо визначення ідеальних часток подружжя у спільному майні на підставі шлюбного договору та застосування принципу jura novit curia при правовій кваліфікації позовних вимог

    Умова шлюбного договору, за якою нерухоме майно, набуте у шлюбі та зареєстроване на одного з подружжя, у майбутньому належатиме обом на праві спільної сумісної власності, є законною та регулює майнові відносини сторін відповідно до засад свободи договору . Позовна вимога про визначення рівних ідеальних часток подружжя (по 1/2) у спільному майні для подальшої державної реєстрації права власності не становить виділу чи поділу майна в натурі, а тому не потребує з'ясування технічної можливості його переобладнання або надання висновку експерта. При цьому помилкове посилання позивача у заяві на норми права, що регулюють виділ частки, не є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки відповідно до принципу jura novit curia («суд знає закони») суд зобов’язаний самостійно здійснити належну юридичну кваліфікацію спірних правовідносин

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КГС ВС Шлюбний договір

    Щодо критеріїв оцінки надзвичайно невигідного матеріального становища одного з подружжя при оскарженні шлюбного договору

    Встановлення у шлюбному договорі правового режиму особистої приватної власності на майно за тим із подружжя, на чиє ім’я воно придбане або зареєстроване, відповідає вимогам статті 97 Сімейного кодексу України та принципу свободи договору. Категорія «надзвичайно невигідне матеріальне становище» (частина четверта статті 93 СК України) є оціночною й підлягає обов'язковому доведенню позивачем належними та допустимими доказами на момент укладення правочину. Сам по собі факт, що за умовами договору нерухоме майно, придбане під час шлюбу на ім'я одного з подружжя, належить йому на праві особистої приватної власності, не свідчить про автоматичну недійсність шлюбного договору, якщо договір встановлює однакові й рівні умови для обох сторін

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КГС ВС Відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав

    Щодо відсутності підстав для відібрання дитини від батька без позбавлення батьківських прав у разі відсутності небезпеки для її життя та виконання ним військового обов’язку у складі ЗСУ

    Об’єктивна відсутність батька за місцем проживання через проходження ним військової служби у складі Збройних Сил України не може розцінюватися як підстава для позбавлення його права на участь у вихованні дитини або для її відібрання без позбавлення батьківських прав. Відібрання дитини на підставі статті 170 СК України є винятковим заходом і допускається лише за умови доведення реальної небезпеки для її життя, здоров’я та морального виховання у разі залишення з батьком. Якщо батько демонструє постійний інтерес до виховання дитини, надає матеріальну допомогу, систематично відвідує доньку після вилучення у матері та сформував із нею міцний позитивний психоемоційний контакт, примусове відібрання від нього дитини суперечить її найкращим інтересам

    Позиция опубликована 11.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT