К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 404 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Кримінальні правопорушення у сфері забезпечення призову та мобілізації (статті 335–337)

    Відсутність можливості відмови від виконання обов’язку проходити військову службу за призовом під час мобілізації, яка ґрунтується на релігійних або інших переконаннях

    Законодавство України не передбачає можливості відмови від виконання обов’язку проходити військову службу за призовом під час мобілізації, яка ґрунтується на релігійних або інших переконаннях. Такі переконання не можуть бути підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі її ухилення від мобілізації у значенні ст. 336 КК. Призов на військову службу під час мобілізації не скасовує права на сумлінну відмову від носіння та/або використання зброї/

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові (статті 53, 55)

    Можливість призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст.55 КК) у разі вчинення особою кримінального правопорушення не пов’язаного з її посадою або із заняттям нею певною діяльністю

    Додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути застосоване незалежно від того, чи пов’язане вчинення винним кримінального правопорушення з його посадою або із заняттям ним певною діяльністю.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (стаття 79)

    Урахування відомостей про засуджену при вирішення питання про можливість звільнення від відбування покарання вагітних жінок або жінок, які мають дітей віком до семи років, на підставі ст. 79 КК

    Для вирішення питання про можливість звільнення від відбування покарання вагітних жінок або жінок, які мають дітей віком до семи років, на підставі ст. 79 КК важливе значення мають відомості, що характеризують засуджену, її особистісні та соціально-демографічні ознаки, спосіб життя, соціальні зв’язки, посткримінальну поведінку, її ціннісні орієнтири тощо.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (cтаття 110)

    Кримінальна відповідальність за ст. 110 КК депутата державної думи рф за участь у голосуванні за рішення, що посягнули на територіальну цілісність і недоторканність України та призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків

    Депутат державної думи рф за участь у голосуванні за рішення, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків, несе кримінальну відповідальність за ст. 110 КК. Такі дії не можуть вважатися лише висловленням політичної позиції, оскільки вчиняються за попередньою змовою з іншими особами, з усвідомленням незалежності України як держави з міжнародно визнаними кордонами, а також із розумінням неприпустимості втручання у внутрішні справи суверенних держав відповідно до міжнародних актів.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Колабораційна діяльність (стаття 111-1)

    Визначальні обставини для притягнення громадянина України до кримінальної відповідальності за впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти (ч. 3 ст. 111-1 КК)

    Для притягнення громадянина України до кримінальної відповідальності за впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти (ч. 3 ст. 111-1 КК) визначальним є фактичне виконання особою функцій керівника школи, усвідомлення своїх дій та сприйняття її як керівника іншими особами.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Умисне вбивство (cтаття 115)

    Обставини, які враховуються при кваліфікації дій особи як умисне вбивство з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК)

    Умисне вбивство кваліфікується як вчинене з особливою жорстокістю, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних, психічних чи моральних страждань. Велика кількість тілесних ушкоджень під час вчинення умисного вбивства сама по собі не в усіх випадках може свідчити про наявність особливої жорстокості. Нанесення потерпілому після вогнепальних поранень додаткових ударів протягом короткого проміжку часу не може свідчити про вчинення особою злочину з особливою жорстокістю, якщо такі дії спрямовані на доведення умислу на вбивство до кінця.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Кримінальні правопорушення проти системи оподаткування і системи загальнообов’язкового державного соціального страхування (статті 204, 212, 212-1)

    Встановлення суб’єкта кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК

    Особа може бути суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК, незалежно від того, чи здійснює вона господарську діяльність, чи є найманим працівником тощо. Адже для цілей ч. 1 ст. 204 КК незаконні придбання чи зберігання з метою збуту, збут одного з видів підакцизних товарів не потребують обов’язкової прив’язки до певного статусу з точки зору трудових чи господарських відносин.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Кримінальні правопорушення терористичної спрямованості (статті 258–258-5, 259, 266)

    Кваліфікація дій як терористичний акт (ст. 258 КК) у разі вчинення вибухів у сесійній залі, що призвели до загибелі людей та заподіяння значної майнової шкоди, з метою впливу на прийняття рішення депутатами

    Вплив на прийняття рішення депутатами сільської ради шляхом вчинення вибухів у сесійній залі, що призвели до загибелі людей та заподіяння значної майнової шкоди, кваліфікується як терористичний акт.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок належного виконання законних судових рішень та рішень Європейського суду з прав людини (статті 382, 389–395)

    Неправильне застосування апеляційним судом закону про кримінальну відповідальність, а саме ст. 382 КК

    Якщо апеляційний суд, відхиляючи доводи апеляційної скарги про відсутність у діях обвинуваченої складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК, аналізує об’єктивну сторону вчиненого засудженою кримінальнокараного діяння саме у формі невиконання рішення суду, однак погоджується з висновками місцевого суду про наявність у її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 цієї статті, вчиненого у формі перешкоджання виконанню рішення суду, то це є неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок належного виконання законних судових рішень та рішень Європейського суду з прав людини (статті 382, 389–395)

    Ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК

    Невиконання обмежувального припису може бути вчинене лише умисно та вважається закінченим з моменту порушення хоча б одного з обов'язків, встановлених рішенням суду. При цьому мотив і мета для кваліфікації дій особи за ст. 390-1 КК значення не мають.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок проходження військової служби (статті 407–409)

    Момент припинення злочину, передбаченого ст. 407 КК

    Момент звернення військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби, до військової спеціалізованої прокуратури з проханням вирішити питання щодо подальшого проходження ним служби свідчить про припинення злочину, передбаченого ст. 407 КК.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Розділ XX КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ

    Склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 436-1 КК, у разі поширення на незаблокованій сторінці в мережі «Facebook» дописів із символікою комуністичного тоталітарного режиму

    Якщо власник сторінки в мережі «Facebook» не обмежив доступ до неї, то інформація на цій сторінці є загальнодоступною для необмеженого кола осіб, тому поширення користувачем на цій сторінці дописів із символікою комуністичного тоталітарного режиму може утворювати склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-1 КК.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Громадський порядок як об’єкт хуліганства (ст. 296 КК)

    Об’єктом захисту ст. 296 КК є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров’я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об’єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю. Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об’єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Громадський порядок як об’єкт хуліганства (ст. 296 КК)

    Об’єктом захисту ст. 296 КК є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, який відображається у безпечності громадського спокою, охороні здоров’я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об’єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Хуліганство (ст. 296 КК) в діях особи, яка, перебуваючи у житлі, безпричинно здійснила постріли зі зброї у вхідні двері власної квартири

    Характер, послідовність та спрямованість дій особи, яка під час воєнного стану, безпричинно з належної їй мисливської нарізної зброї здійснила вісім пострілів у вхідні двері власної квартири, чим створила небезпеку для жителів сусідніх квартир і пошкодила кулями стіни коридору загального користування, свідчить про те, що ці дії були направлені на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалися особливою зухвалістю, вчинені із застосуванням вогнепальної зброї, що виражалася у прагненні показати свою зневагу до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил і норм поведінки. За таких обставин у діях особи наявні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Відмежування грубого порушення громадського порядку (ст. 296 КК) від відстоювання права виходу з спеціально відведеного місця для тримання арештованих осіб

    Про свідоме бажання особи саме порушити громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, а не відстоювати свої права у спосіб самостійного виходу з спеціально відведеного місця для тримання арештованих осіб свідчить зухвала та агресивна поведінка особи в ході розгляду клопотання про продовження йому строку тримання під вартою, відсутність заявленого останнім чи його захисником в порядку, передбаченому КПК, клопотання про звільнення підозрюваного з металевої клітки, а також наявність у особи можливості відстоювати свої права та інтереси у передбачений законом спосіб.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Додатковий об’єкт хуліганства (ст. 296 КК)

    Додатковим факультативним об’єктом хуліганства можуть виступати здоров’я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Здоров'я потерпілого як об'єкт хуліганства (ст. 296 КК)

    Об'єктом хуліганства, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК, є здоров'я потерпілого, яке зазнає шкоди або ставиться в небезпеку заподіяння шкоди в усіх випадках застосування винуватою особою зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Направлення на потерпілого перезарядженого пістолета свідчить про небезпеку здоров'я потерпілого.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Оцінка грубого порушення громадського порядку (ст. 296 КК)

    Оцінювати порушення як грубе слід з урахуванням кількості його учасників, території, на якій мало місце порушення, кількості потерпілих, тривалості порушення тощо. Грубим порушенням громадського порядку є протиправне сплановане застосування засудженими фізичної сили до двох потерпілих із нікчемного приводу, яке зухвало вчинялося в громадському місці, у присутності великої кількості молоді з демонстрацією своєї переваги над потерпілими, супроводжувалося нецензурною лайкою та відсутністю реакції на зауваження оточуючих.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Обставини, які свідчать про грубе порушення громадського порядку (ст. 296 КК)

    Про грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, свідчить триваюча демонстрація зневаги до загальноприйнятих норм і правил поведінки, вчинена в громадському місці з ініціативи правопорушника, який перебуває у стані алкогольного сп’яніння, з вживанням нецензурної лайки і пошкодженням майна, що призвело до заподіяння матеріальної шкоди. Дії засудженого мають безпосередній вплив на роботу закладу, якщо вони вчиняються в присутності великої кількості відвідувачів закладу та привертають їх увагу, порушення громадського порядку має тривалий характер (конфлікт розпочинається в приміщенні клубу і має активне продовження у вигляді розбиття склопакету вхідних дверей). Конфлікт продовжується саме через активні дії засудженого.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT