К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 404 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Ознаки об’єктивної сторони хуліганства (ст. 296 КК)

    З об’єктивної сторони хуліганство може супроводжуватись особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Тобто в діях особи можуть бути дві ознаки одночасно (які не є тотожними) або лише одна з них. За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, пошкодженням майна, що дійсно встановили суди в діях засудженого. Натомість під винятковим цинізмом слід розуміти зневагу нормами суспільної моральності, наприклад, груба непристойність, прояв безсоромності, знущання над хворими, дітьми, особою похилого віку, тощо.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Ознака особливої зухвалості при вчиненні хуліганства (ст. 296 КК)

    За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалося, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла. Тобто для кваліфікації злочинних дій за ознакою особливої зухвалості достатньо лише встановленого судом факту заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілому. А тому висновок місцевого суду про те, що в винуватих осіб не було хуліганства за ознакою особливої зухвалості, оскільки їх дії не призвели до знищення чи пошкодження майна, зриву масового заходу чи тимчасового припинення нормальної діяльності організації, слід визнати помилковим. Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Наявність ознак особливої зухвалості при вчиненні хуліганства (ст. 296 КК)

    Про наявність ознак особливої зухвалості свідчать: місце скоєння кримінального правопорушення, яке є громадським; наявність під час події навколо великої кількості сторонніх громадян, на яких засуджена особа взагалі не звертала увагу; підтверджені факти нахабного поводження, буйства, бешкетування (крики) засудженої особи, поєднані з насильством.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Обставини, які враховуються при кваліфікації дій осіб як хуліганство (ст. 296 КК). Відсутність виняткового цинізму при вчиненні хуліганства

    Під час юридичної оцінки протиправних дій повинні бути з’ясовані: природа взаємин, які склалися між обвинуваченим та потерпілим; причина виникнення діяння; час, обстановка та обставини, за яких відбувався перебіг посягання; характер та динаміка дій винних осіб; характер наслідків та причинний зв’язок між ними та протиправними діями. Так, у судовому засіданні було встановлено, що засуджені й потерпілий між собою не були знайомі, в особистих неприязних стосунках не перебували, поштовхом до заподіяння тілесних ушкоджень був малозначний привід (відмова надати цигарку). Протиправні дії було вчинено у вечірній час поблизу приміщення центру позашкільної роботи, де на той момент перебувала група неповнолітніх, у присутності яких засуджені наносили неповнолітньому потерпілому тілесні ушкодження. Тобто фактично їх дії були направлені на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалися особливою зухвалістю, що виразилася у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження потерпілого. Ця неповага була очевидною й для свідків неповнолітніх, які в судовому засіданні стверджували, що, на їх думку, обвинувачені вчинили зазначені дії з метою полякати неповнолітніх та удати з себе «крутих». Про наявність у діях обвинувачених такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочину групою осіб, свідчить узгодженість їх дій, оскільки після того, як один з обвинувачених вдарив потерпілого, другий – вийшов із машини та в свою чергу також мовчки безпідставно завдав потерпілому удар. Водночас визнання засуджених винними у вчиненні хуліганських дій з винятковим цинізмом не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи. Під винятковим цинізмом слід розуміти зневагу нормами суспільної моральності, наприклад, груба непристойність, прояв безсоромності, знущання над хворими, старими особами тощо.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (статті 307, 311)

    Щодо доведення корисливого мотиву та умислу на збут особливо небезпечної психотропної речовини

    Відсутність у матеріалах справи банківських документів, відомостей про стан рахунків чи матеріалів НСРД не спростовує наявності корисливого мотиву та умислу на збут особливо небезпечної психотропної речовини за наявності достатнього обсягу належних і допустимих доказів, які в сукупності свідчать про те, що обвинувачений придбавав і зберігав психотропну речовину в особливо великих розмірах з метою її подальшого збуту та збагачення. Нез’ясування джерела походження психотропних речовин та їх відправника чи володільця не впливає на правильність кваліфікації дій особи за ст. 307 КК

    Позиция опубликована 21.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС С отступлением Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (стаття 69)

    Щодо необхідності застосування ст. 69 КК у разі призначення неповнолітньому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, ураховуючи вимоги статей 99 – 102 КК

    Якщо при призначенні неповнолітньому покарання з урахуванням положень статей 99 - 102 КК, таке покарання буде нижчим від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, додатково посилатись на ст. 69 КК не потрібно. У цій постанові ОП ККС ВС здійснено відступ від позиції, сформованої у постанові колегії ККС ВС від 08.06.2023 у справі № 311/2644/21.

    Позиция опубликована 24.04.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті (стаття 68)

    Щодо застосування ч. 2 ст. 68 КК у разі призначення покарання за злочин за який санкцією норми Особливої частини КК альтернативно передбачено довічне позбавлення волі

    Якщо в санкції норми Особливої частини КК альтернативно передбачено довічне позбавлення волі, то положення ч. 2 ст. 68 КК не можуть застосовуватися з огляду на максимальне покарання у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки найбільш суворим видом покарання, передбаченим санкцією, залишається довічне позбавлення волі, а це покарання виключає можливість визначення його половини

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Кримінальні правопорушення проти інших політичних прав людини та рівноправності громадян (статті 161, 170, 171)

    Підтвердження статусу журналіста для оцінки наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 171 КК

    Статус журналіста як потерпілого у кримінальному провадженні за ст. 171 КК визначається фактом професійної діяльності та належними підтверджуючими документами (зокрема посвідчення журналіста та довідка редакції), а не наявністю чи відсутністю редакційного завдання або технічними недоліками посвідчення. Нормативно-правові акти України не встановлюють обов’язку журналіста мати редакційне завдання для підтвердження професійної діяльності чи законності перебування на місці події.

    Позиция опубликована 17.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Кримінальні правопорушення проти представників влади та інших осіб у зв’язку з виконанням службових обов’язків або державною, службовою чи громадською діяльністю (статті 342–345, 346–347, 348, 349, 350, 351, 351-1, 351-2, 352)

    Значення наміру винуватої особи реалізувати погрозу щодо працівника правоохоронного органу або його близьких родичів при кваліфікації дій за ст. 345 КК

    Для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 345 КК не має значення, чи розраховував винний реалізувати погрозу щодо працівника правоохоронного органу або його близьких родичів.

    Позиция опубликована 17.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Поняття співучасті (ст. 26)

    Встановлення попередньої домовленості між співучасниками

    Факт попередньої домовленості між співучасниками залежить не від конкретного часового проміжку перед вчиненням злочину (місяць, тиждень, день тощо), а від встановлення того, що до початку виконання об’єктивної сторони злочину учасники вже діяли спільно, узгоджено для досягнення спільних наслідків їхньої злочинної домовленості і з єдиною метою. Поведінка засуджених після вчинення умисного вбивства також додатково може підтверджувати спільність їхніх дій.

    Позиция опубликована 17.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Поняття співучасті (ст. 26)

    Досягнення спільного умислу між співучасниками

    Усвідомлення особою можливості вчинення певного кримінально-караного діяння і розуміння своєї ролі у спільному вчиненні такого діяння з іншою особою свідчить про досягнення спільного умислу між співучасниками. Помилка особи в юридичній кваліфікації вчиненого жодним чином не впливає на те, що далі відповідне діяння отримає правильну кримінально-правову оцінку з посиланням на положення кримінального закону.

    Позиция опубликована 17.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Необхідна оборона; уявна оборона (статті 36, 37)

    Необхідна оборона при нападі озброєної особи або нападу групи осіб, чи відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло або інше приміщення

    Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування особою зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

    Позиция опубликована 17.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Основні покарання (статті 56–58, 60–64)

    Призначення покарання у виді арешту особі, яка на момент розгляду справи в апеляційному суді призвана на військову службу

    Призначення покарання у виді арешту особі, яка на момент розгляду справи в апеляційному суді призвана на військову службу під час мобілізації, відповідає вимогам ст. 60 КК (у редакції ЗУ від 23.08.2023 № 3342-ІХ), згідно з якою таке покарання може бути призначено тільки військовослужбовцям, та не потребує заміни на інший вид покарання.

    Позиция опубликована 17.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Повторність кримінальних правопорушень (стаття 32)

    Повторність дій, які містять склад злочину, передбачений ст. 110 КК

    У разі, коли публічні заклики до зміни меж території України, здійснені в різний час, стосуються різних подій і мають різний контекст, якщо кожен з них містив усі елементи складу злочину, передбаченого ст. 110 КК, то вони утворюють повторність кримінальних правопорушень.

    Позиция опубликована 17.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок отримання доказів та висновків у судочинстві (статті 383–388, 396)

    Відсутність обов’язку попереджати про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК особу, яка подала заяву про вчинене кримінальне правопорушення

    В органу досудового розслідування відсутній обов’язок попереджати про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК особу, яка звернулася із заявою у порядку ч. 1 ст. 214 КПК, на етапі подання такої заяви. Оцінка змісту цієї заяви надається відповідною посадовою особою, після чого вирішується питання про внесення відомостей до ЄРДР.

    Позиция опубликована 13.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Пособництво державі-агресору (стаття 111-2 КК)

    Щодо кваліфікації дій особи за ст. 111-2 КК у разі передачі представникам збройних формувань рф матеріальних ресурсів над якими особа безпосередньо не має контролю

    Передача представникам збройних формувань рф матеріальних ресурсів, які не перебувають у безпосередньому володінні або користуванні особи, або які є в загальному обігу, але особа безпосередньо не має над ними контролю, кваліфікується за ст. 111-2 КК як пособництво державі-агресору.

    Позиция опубликована 09.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України... (стаття 114-2)

    Щодо поширення відомостей про розташування підрозділів Державної прикордонної служби України як об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК

    Підрозділи Державної прикордонної служби України належать до числа інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а тому поширення відомостей про їх розташування охоплюється складом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК.

    Позиция опубликована 09.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Крадіжка (стаття 185)

    Розмежування привласнення знахідки і крадіжки чужого майна

    Заволодіння річчю, залишеною або забутою її власником, особою, яка знала, кому належить ця річ, і усвідомлювала, що власник може за нею повернутися, слід оцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна.

    Позиция опубликована 09.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Службова недбалість (стаття 367)

    Щодо службової недбалості (ст. 367 КК) у разі надання службовою особою недостовірних довідок про перебування осіб на квартирному обліку, на підставі яких приймаються рішення щодо виділення та виплати субвенцій

    У складних управлінських рішеннях, зокрема при процедурі надання грошової допомоги з державного бюджету на придбання житла, причинний зв'язок між діями службової особи та наслідками встановлюється через послідовний ланцюг розвитку і взаємодії реалізації повноважень. Надання службовою особою недостовірних довідок про перебування осіб на квартирному обліку, на підставі яких приймаються подальші рішення щодо виділення та виплати бюджетних коштів, створює необхідну передумову для настання відповідних наслідків і формує причинний зв'язок між діями такої особи та наслідками у виді виділення й виплати субвенцій.

    Позиция опубликована 09.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Щодо кримінальної відповідальності за ст. 368 КК у разі вчинення діянь, передбачених диспозицією цієї статті, незалежно від факту вчинення або невчинення певних дій одержувачем неправомірної вигоди в інтересах іншої особи (інших осіб)

    Кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди, як і за вчинення інших альтернативних діянь, визначених у диспозиції ст. 368 КК, настає незалежно від факту вчинення або невчинення певних дій одержувачем неправомірної вигоди в інтересах іншої особи (інших осіб).

    Позиция опубликована 09.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.