К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 404 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Загальні засади призначення покарання (стаття 65)

    Обставини, які враховуються при призначенні покарання у виді довічного позбавлення волі (ст. 64 КК)

    Покарання у виді довічного позбавлення волі (ст. 64 КК) застосовується у випадках, коли необхідність такого призначення обумовлюється особливими обставинами, що обтяжують відповідальність, виключною небезпечністю особи винного. Вказаний вид покарання призначається з урахуванням таких відомостей, як наявність судимостей в особи, у тому числі за вчинення тяжких насильницьких злочинів, негативних характеристик з місця проживання, що, в свою чергу, свідчить про небажання особи стати на шлях виправлення і, як наслідок, про нехтування загальнолюдськими цінностями, зокрема життям іншої людини.

    Позиция опубликована 23.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Колабораційна діяльність (стаття 111-1)

    Відсутність трудової книжки та наказів про призначення особи на посаду у незаконно створеному органі на тимчасово окупованій території як обставини, які не виключають факту вчинення особою колабораційної діяльності

    Відсутність трудової книжки та наказів про призначення особи на посаду у незаконно створеному органі на тимчасово окупованій території не виключає факту вчинення особою колабораційної діяльності, якщо сукупність доказів у кримінальному провадженні є достатньою для констатації факту добровільного зайняття посади на тимчасово окупованій території.

    Позиция опубликована 23.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Колабораційна діяльність (стаття 111-1)

    Необхідність розмежування форм колабораційної діяльності, визначених ч. 6 ст. 111-1 КК, з урахуванням примітки до цієї статті

    Суди повинні чітко розмежовувати форми колабораційної діяльності, визначені ч. 6 ст. 111-1 КК, а саме організацію і проведення заходів політичного характеру та здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором з урахуванням примітки до цієї статті, де роз’яснено суть цих термінів.

    Позиция опубликована 23.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Колабораційна діяльність (стаття 111-1)

    Кваліфікація дій за ст. 111-1 КК

    Стаття 111-1 КК передбачає кримінальну відповідальність за різні кримінально карані діяння. Залежно від інкримінованої форми колабораціонізму одні з них можуть вчинюватися спеціальним суб’єктом, а інші – загальним, для одних форм колабораціонізму важливим є місце вчинення кримінального правопорушення, а для інших – ні. Тобто залежно від форми колабораціонізму, яка інкримінується особі, місце вчинення діяння як ознака об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення може мати кримінально-правове значення або ж ні (наприклад, ця ознака не має кримінально-правового значення у разі здійснення пропаганди в закладах освіти (ч. 3 ст. 111-1 КК), передачі матеріальних ресурсів (ч. 4 ст. 111-1 КК)).

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо кримінальних правопорушень, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України (стаття 8)

    Відсутність у депутата державної думи рф функціонального імунітету ratione materiae від кримінальної юрисдикції України у випадках вчинення міжнародних злочинів, порушень норм jus cogens

    Депутати державної думи рф не мають функціонального імунітету ratione materiae від кримінальної юрисдикції України у випадках вчинення міжнародних злочинів, порушень норм jus cogens, зокрема злочину агресії, воєнних злочинів, геноциду та інших злочинів, що порушують суверенітет і територіальну цілісність України та пов’язані з порушенням норм jus cogens.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Крайня необхідність (стаття 39)

    Обставини, які вказують на перебування волонтера у стані крайньої необхідності (ст.39 КК)

    Перебування особи (волонтера) в зоні бойових дій в умовах високомобільної маневреної війни та отримання боєприпасів для свого карабіна від військових на блокпості для захисту держави, себе та інших від небезпеки є обставинами крайньої необхідності (ч. 1 ст. 39 КК).

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові (статті 53, 55)

    Обов’язок суду визначити кратний розмір у співвідношенні до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян відповідно у разі призначення покарання у виді штрафу (ст. 53 КК)

    При призначенні покарання у виді штрафу суд зобов'язаний визначити його кратний розмір у співвідношенні до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян відповідно до вимог ст. 53 КК.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Основні покарання (статті 56–58, 60–64)

    Порушення ст. 57 КК у разі призначення покарання у виді виправних робіт особі, яка була звільнена з роботи та зарахована на денну форму навчання

    Призначення покарання у виді виправних робіт особі, яка була звільнена з роботи та зарахована на денну форму навчання, порушує приписи ст. 57 КК, відповідно до яких таке покарання відбувається за місцем роботи засудженого.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Обставини, які пом'якшують покарання (стаття 66)

    Оцінка факту щирості каяття перед потерпілою

    Висновок про щирість каяття може бути зроблений судом виходячи з поведінки засудженого після вчинення інкримінованого йому злочину. Вибачення засудженого, висловлення жалю про свою поведінку і те, що трапилося внаслідок неї, повинні бути адресовані саме потерпілій особі, а не суду, оскільки суд оцінює факт щирості каяття саме перед потерпілою, а не перед судом.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Сукупність кримінальних правопорушень (стаття 33)

    Ідеальна сукупність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК

    Дії особи, яка одним нероздільним діянням в один момент часу та в одному місці одночасно вчиняє діяння, спрямовані на зміну меж території України і з цією метою бере участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території, утворюють ідеальну сукупність кримінальних правопорушень і підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Сукупність кримінальних правопорушень (стаття 33)

    Сукупність кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 111 «Державна зрада» та ч. 7 ст. 111-1 «Колабораційна діяльність» КК

    Діяння особи можуть кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених частинами 1, 2 ст. 111 «Державна зрада» та ч. 7 ст. 111-1 «Колабораційна діяльність» КК, якщо вони вчинені окремими, але взаємопов'язаними діями, де перша стаття стосується зради (перехід на бік ворога або допомога в підривній діяльності), а друга — колаборації (зайняття посад у незаконних органах влади).

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Умисне вбивство (cтаття 115)

    Наявність прямого умислу на вбивство з особливою жорстокістю у разі обливання потерпілої бензином у ділянці голови, шиї і тулуба з подальшим підпалом

    Обливання потерпілої бензином у ділянці голови, шиї і тулуба з подальшим підпалом є проявом особливої жорстокості та ключовим чинником для визначення форми вини, що свідчить про наявність прямого умислу в особи на вбивство. Той факт, що після підпалу обвинувачений намагався загасити полум’я і викликав швидку допомогу, не спростовує наявності умислу на позбавлення життя потерпілої, оскільки такі дії були вчинені після реалізації злочинного наміру і не впливають на кримінально-правову оцінку його дій.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Кримінальні правопорушення у сфері охорони державних кордонів (статті 332–334)

    Необов’язковість факту перетину кордону особами для наявності в діях організатора закінченого складу незаконного переправлення осіб через державний кордон України (ч. 1 ст. 332 КК)

    Для наявності в діях організатора закінченого складу незаконного переправлення осіб через державний кордон України (ч. 1 ст. 332 КК) не є обов'язковим факт перетину кордону особою, яка, згідно з планом, мала перетнути кордон, оскільки відповідальність для організатора настає вже за сам факт організації, керівництва та сприяння порадами, засобами тощо.

    Позиция опубликована 20.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Характеристика суб’єктивної сторони хуліганства (ст. 296 КК)

    Суб’єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства – це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Мотив хуліганства (ст. 296 КК)

    Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Наміри вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони здебільшого позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов’язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Критерії, які вказують на наявність у особи мотиву явної неповаги до суспільства при вчиненні хуліганства (ст. 296 КК)

    Наявність у засудженої мотиву явної неповаги до суспільства підтверджується критеріями, визначеними судовою практикою: потерпіла перебуває на робочому місці і не є ініціатором активної фази конфлікту; потерпіла є раніше незнайомою для засудженої, з якою відповідно і не може існувати якихось тривалих неприязних стосунків, ніяким чином не може існувати хоча б в якійсь мірі значний привід для спричинення тілесних ушкоджень, тим більше у громадському місці, у присутності сторонніх осіб; дії засудженої припинили лише сторонні особи, потерпіла в цей час жодних дій до обвинуваченої не застосовувала; засуджена, вчиняючи неправомірні дії, ігнорує елементарні правила поведінки у суспільстві, не реагуючи на оточуючих, ставить власні інтереси над інтересами всіх оточуючих, над встановленими нормами, демонструючи таким чином свою зверхність над іншими, а отже протиставляючи себе їм, обвинувачену не цікавить, які правила поведінки існують, не цікавить, що навколо люди виконують свої функції, дотримуються своїх обов'язків, її цікавить виключно досягнення своєї мети, а те, що при цьому порушуються інтереси інших, для неї не важливо.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Відсутність мотиву явної неповаги до суспільства (ст. 296 КК)

    Мотив явної неповаги до суспільства відсутній, якщо дії особи були спрямовані на захист порушених її законних прав та інтересів, зокрема за обставин коли особа мала підстави вважати, що працівниками газової служби здійснювались роботи щодо відключення будинку від газопостачання за неоплату цієї послуги.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Відсутність мотиву явної неповаги до суспільства (ст. 296 КК)

    Мотив явної неповаги до суспільства відсутній, якщо дії особи були спрямовані на захист порушених її законних прав та інтересів, зокрема за обставин коли особа мала підстави вважати, що працівниками газової служби здійснювались роботи щодо відключення будинку від газопостачання за неоплату цієї послуги.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Відсутність хуліганства (ст. 296 КК), якщо конфлікт між засудженим та потерпілим був зумовлений особистою неприязню

    Не є підставою для кваліфікації дій засудженого за ст. 296 КК якщо конфлікт між засудженим та потерпілим був зумовлений особистою неприязню, яка виникла раптово через сварку на ґрунті ревнощів до потерпілого, що раніше мав стосунки з дівчиною засудженого, а не бажанням протиставити себе суспільству та продемонструвати явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Саме лише громадське місце де відбувалися події, не є підставою для кваліфікації дій засудженого за ст. 296 КК.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією; кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації (статті 28, 30)

    Співучасть у вчиненні кримінального правопорушення

    Співучасть у вчиненні злочину характеризується, зокрема спільною участю, що означає вчинення злочину спільними зусиллями кількох осіб; злочин єдиний для всіх; зусилля співучасників спрямовані на досягнення загального результату; між діяннями співучасників і загальним злочинним наслідком наявний причинний зв’язок. Формою співучасті є, у тому числі, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою. Попередня змова як кримінально-правова ознака злочинного об’єднання - це домовленість кількох осіб (двох і більше) про спільне вчинення злочину, що відбувається заздалегідь, тобто до початку його вчинення за попередньою домовленістю. При чому проміжок часу між домовленістю і реальним початком вчинення злочину різний і вирішальної ролі не відіграє. Домовленість досягається словами, жестами, умовними знаками, а іноді поглядами як за тривалий час до початку вчинення злочину, так і за кілька годин, хвилин чи секунд. Беручи до уваги фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, а саме факт того, що кожен зі співучасників мав змогу бачити та усвідомлювати дії інших нападників, погоджувався із ними і продовжував активну протиправну поведінку, підстави для кваліфікації дій засуджених за різні злочини, якщо вони об’єднані єдиною спільною метою та узгоджені між собою, що свідчать про їх попередню домовленість, відсутні.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT