К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 404 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. ККС ВС Загальні засади призначення покарання (стаття 65)

    Застостосування до особи, засудженої за ч. 1 ст. 111-1 КК, конфіскації майна як додаткового виду покарання. Урахування принципів співмірності та індивідуальності покарання

    Факт отримання заробітної плати за займаною посадою у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, свідчить про наявність в діях засудженої корисливого мотиву,, що є підставою для застосування додаткового покарання у виді конфіскації належного їй майна. Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК, даних про особу засудженої, зокрема, яка має постійне місце проживання, працювала вчителем початкових класів, не заміжня, раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання, обставини, що пом’якшують покарання (визнання вини та щире каяття), відсутність обставин, які обтяжують покарання, дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання, може бути застосоване додаткове покарання у виді конфіскації належного їй майна, крім житла.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Изменено Грабіж (стаття 186)

    Кваліфікація відкритого заволодіння чужим майном (телефоном), вчиненого без корисливого мотиву

    Відкрите заволодіння чужим майном (телефоном), вчинене без корисливого мотиву, не може кваліфікуватися як грабіж (ст. 186 КК).

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Изменено Грабіж (стаття 186)

    Заволодіння телефоном потерпілої не з метою його викрадення, а з метою викрити чоловіка у зраді, свідчить про відсутність в діях особи ознак грабежу

    При вчиненні грабежу винна особа діє з корисливим мотивом, спрямованим на викрадення чужого майна. Мотив і мета нерозривно поєднані. Предметом грабежу є (чуже) майно – предмети матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру, що в цілому утворюють три підгрупи: речі, гроші та цінні папери. Інформацію ж законодавцем віднесено до нематеріальних благ (ст. 200 Цивільного кодексу України). Оскільки судом встановлено намагання обвинуваченої діяти не з метою викрадення телефону, а з особистих інтересів – викриття чоловіка у зраді, який у цей час розмовляв з потерпілою по телефону, та за відсутності при цьому будь-якого корисливого мотиву, суб’єктивна сторона складу злочину у діях відсутня.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Изменено Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (стаття 46)

    Неможливість звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК осіб, які вчинили хуліганство (ст.296 КК)

    Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим може мати місце лише тоді, коли кримінальне правопорушення завдає шкоди приватним інтересам фізичної особи, а не публічним інтересам. Оскільки безпосереднім об'єктом хуліганства (ст. 296 КК) є громадський порядок, а завдана конкретним особам шкода є лише проявом посягання на основний об'єкт, застосування ст. 46 КК до осіб, які вчинили хуліганство, є передчасним.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Изменено Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (стаття 46)

    Неможливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) у кримінальному провадженні про хуліганство (ч. 1 ст. 296 КК)

    Особу, яка вчинила хуліганство (ч. 1 ст. 296 КК), не може бути звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) у разі, якщо окрім спричинення майнової шкоди підприємству, що була добровільно відшкодована обвинуваченим, відповідним кримінальним правопорушенням було заподіяно моральну шкоду іншим особам, примирення з якими не відбулося

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Изменено Хуліганство (стаття 296)

    Неможливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) у разі вчинення хуліганства (ч. 1 ст. 296 КК)

    Зважаючи на те, що безпосереднім об’єктом хуліганства є саме громадський порядок, а спричинена конкретним особам шкода є лише проявом посягання на основний об’єкт, звільнення особи від кримінальної відповідальності в зв’язку з примиренням винного з потерпілим може мати місце лише тоді, коли кримінальне правопорушення завдає шкоди приватним інтересам фізичної особи, а не публічним інтересам.

    Позиция опубликована 20.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Розділ XVI КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП'ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП'ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ І МЕРЕЖ ЕЛЕКТРОЗВ'ЯЗКУ

    Відомості про продавців, покупців та фінансово-господарські операції товариства як конфіденційна інформація та інформація з обмеженим доступом у розумінні ст. 361-2 КК. Кваліфікація несанкціонованого збуту такої інформації працівником податкової служби

    Відомості про продавців, покупців та фінансово-господарські операції товариства є конфіденційною інформацією та інформацією з обмеженим доступом у розумінні ст. 361-2 КК. Несанкціонований збут такої інформації третій особі працівником податкової служби, який за своїми службовими обов'язками мав доступ до бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних», що призвело до її витоку, утворює склад кримінальних правопорушень, передбачених статтями 361-2, 362 КК.

    Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Зловживання владою або службовим становищем (службовими повноваженнями) (статті 364, 364-1, 365-2)

    Прямий причинно-наслідковий зв'язок між нездійсненням митником митного контролю і ненадходження до бюджету обов'язкових митних платежів. Необхідність встановлення співробітників митниці, які мають своєчасно виявити товари, що підлягають декларуванню

    Між нездійсненням посадовою особою митниці митного контролю, що призвело до безперешкодного ввезення на територію України незадекларованих товарів та ненадходження обов'язкових митних платежів до бюджету, існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. Визначальним фактором є не те, хто саме із співробітників митниці нараховує митні платежі, які є обов’язковими при ввезенні на територію України товарів, що підлягають декларуванню, а своєчасне виявлення співробітником митниці під час митного контролю наявності товарів, що підлягають декларуванню.

    Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Службове підроблення (стаття 366)

    Акт приймання виконаних будівельних робіт як офіційний документ (ст. 366 КК)

    Акт приймання виконаних будівельних робіт засвідчує конкретні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов’язків, а тому є офіційним документом і предметом службового підроблення (ст. 366 КК).

    Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Поняття військового кримінального правопорушення (стаття 401 КК)

    Зміст вимоги про добровільне звернення, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК. Наказ командира військової частини про зарахування військовослужбовця на всі види забезпечення як письмова згода на продовження проходження особою військової служби

    Якщо військовослужбовець, який самовільно залишив військову частину, до набрання чинності Законом № 3902-IX, яким ст. 401 КК доповнено частиною п’ятою, добровільно повернувся до місця тимчасової дислокації військової частини, був зарахований наказом командира на всі види забезпечення та продовжував проходити військову службу, це відповідає змісту вимоги про добровільне звернення, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК. Наказ командира військової частини про зарахування військовослужбовця на всі види забезпечення є належним письмовим підтвердженням згоди командира на продовження проходження особою військової служби.

    Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок підлеглості та військової честі (статті 402–406)

    Невиконання усного наказу т. в. о. командира взводу про необхідність несення служби на взводному опорному пункті і залишення цього пункту та проведення часу чергування на власний розсуд як склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 402 КК

    Дії старшого солдата військової частини, який, будучи достовірно обізнаним з усним наказом т. в. о. командира взводу про необхідність несення служби на взводному опорному пункті, заступив на чергування, проте свідомо залишив місце чергування з автоматом та патронами, вибув у місто, де проводив час на власний розсуд, і планував повернутися наступної доби, тобто до завершення чергування, утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 402 КК.

    Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Розділ XX КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ

    Виготовлення, поширення, публічне використання символіки та виконання гімнів, як прояв пропаганди (ст. 436-1 КК). Криміналізація дій, передбачених ст. 436-1 КК, не порушує ст. 10 ЄКПЛ (право на свободу вираження поглядів)

    Умисне поширення протягом тривалого часу на своїй сторінці в соціальній мережі зображення державних прапорів, гербів та інших символів СРСР, УРСР (УСРР), атрибутики з відтворенням серпа і молота, п’ятикутної зірки, іншої символіки комуністичної партії, зображення осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії тощо утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 436-1 КК. Всі форми злочину, передбаченого ст. 436-1 КК (виготовлення, поширення, публічне використання символіки та виконання гімнів), самі по собі є проявом пропаганди. Тож сам факт доведення умисного вчинення особою вказаних вище дій є достатнім для констатації наявності в її діях як ознак об’єктивної сторони, так і ознак суб’єктивної сторони цього злочину. Криміналізація дій, передбачених ст. 436-1 КК, не може розглядатися як порушення ст. 10 ЄКПЛ, згідно з якою кожен має право на свободу вираження поглядів.

    Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України... (стаття 114-2)

    Поширення відомостей про розташування військової служби правопорядку як склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК

    Військова служба правопорядку є спеціальним правоохоронним формуванням у складі ЗСУ, а тому поширення відомостей про її розташування охоплюється складом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК.

    Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Умисне вбивство (cтаття 115)

    Умисел на вбивство двох або більше осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб та з хуліганських мотивів (п. п. 1, 5, 7 ч. 2 ст. 115 КК) у разі використання особою під час конфлікту у громадському місці (парку) гранати

    Використання особою під час конфлікту у громадському місці (парку) гранати, яка призначена для ураження живої сили та осколки якої розлітаються на відстань 100 метрів, за наявності поблизу невизначеної кількості осіб свідчить про умисел на вбивство двох або більше осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб та з хуліганських мотивів (п. п. 1, 5, 7 ч. 2 ст. 115 КК).

    Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Умисне вбивство (cтаття 115)

    Кваліфікація дій особи у разі застосування до потерпілого без його згоди наркотичних, психотропних, отруйних або сильнодіючих речовин з метою заволодіння його майном, якщо такі дії призвели до смерті потерпілого

    Застосування до потерпілого без його згоди наркотичних, психотропних, отруйних або сильнодіючих речовин (обманне або непомітне введення в організм потерпілого таких речовин) з метою заволодіння його майном, якщо такі дії призвели до смерті потерпілого і винна особа усвідомлювала можливість настання смертельних наслідків, підлягає кваліфікації за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК як умисне вбивство з корисливих мотивів та статтею, якою передбачено відповідальність за посягання на чуже майно із використанням способу, небезпечного для життя і здоров’я, – ч. 4 ст. 187 КК. Якщо умисел на заволодіння майном виник у винного після вбивства, вчиненого з інших мотивів, то кваліфікація за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК виключається. Таке діяння може бути кваліфіковане за певною частиною ст. 115 КК та відповідними статтями, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення проти власності.

    Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (стаття 191)

    Наявність в особи спеціальних повноважень щодо розпорядження майном як обов'язкова складова злочину, передбаченого ст. 191 КК

    Обов'язковою складовою злочину, передбаченого ст. 191 КК, є наявність в обвинуваченого спеціальних повноважень щодо розпорядження відповідним майном. У разі обвинувачення за цією нормою закону необхідно доводити, що обвинувачений мав такі повноваження або мав владні повноваження, які давали можливість впливати на осіб, яким майно ввірене чи у віданні яких воно перебуває.

    Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на встановлений порядок лісокористування, використання рослинного і тваринного світу (статті 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251, 252)

    Неважливість встановлення належності конкретній особі заборонених знарядь лову для кримінально-правової оцінки дій за ст. 249 КК

    Сам факт належності чи неналежності заборонених знарядь лову особі жодним чином не впливає на кримінально-правову оцінку вчиненого за ст. 249 КК. Для кваліфікації важливим є встановлення того, чи відбувався вилов риби такими забороненими знаряддями, а не їхня належність особі.

    Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Державна зрада (cтаття 111)

    Відмінність між статтями 114-2 і 111 КК

    Склади злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111 та ч. 3 ст. 114-2 КК, мають спільні ознаки, оскільки «перехід на бік ворога в період збройного конфлікту» і «надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України» можуть полягати, серед іншого, у переданні інформації, згаданої в ст. 114-2 КК. Відмінність між статтями 114-2 і 111 КК у разі передання інформації, згаданої в ст. 114-2 КК, полягає в характері умислу, з яким вчиняються інкриміновані дії. При вчиненні державної зради передача певної інформації спрямована на реалізацію мети спричинити шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Така мета виходить за межі mens rea у злочині, передбаченому ст. 114-2 КК, і утворює умисел, характерний для державної зради.

    Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Державна зрада (cтаття 111)

    Спрямованість умислу у державній зраді (ст. 111 КК)

    Умисел у державній зраді (ст. 111 КК) спрямований на спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Дії особи, яка під час активних бойових дій послідовно та оперативно, у невеликі проміжки часу, передавала представникам ворожої держави особливо чутливі для держави дані про розташування військових об'єктів, техніки й особового складу ЗСУ, кваліфікуються як державна зрада (ст. 111 КК).

    Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Державна зрада (cтаття 111)

    Надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України (ст. 111 КК), яка полягає у передачі представникам іноземної держави певних відомостей

    Надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України (ст. 111 КК) може мати місце у випадку передачі представникам іноземної держави певних відомостей, які не належать до державної таємниці, але сприяють іноземній державі в досягненні нею цілей, пов’язаних із веденням підривної діяльності.

    Позиция опубликована 01.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT