К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 404 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. ККС ВС Шахрайство (стаття 190)

    Кваліфікація дій особи за ст. 332 КК у разі отримання грошових коштів за підготовку перетину державного кордону України навіть якщо жодну особу не було переправлено через державний кордон

    Отримання грошових коштів за підготовку перетину державного кордону України за наявності умислу на таку підготовку утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК, а не шахрайство (ст. 190 КК), навіть якщо жодну особу не було переправлено через державний кордон.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Кримінальні правопорушення проти представників влади та інших осіб у зв’язку з виконанням службових обов’язків або державною, службовою чи громадською діяльністю (статті 342–345, 346–347, 348, 349, 350, 351, 351-1, 351-2, 352)

    Дії, які свідчать про вчинення опору працівникам поліції (ст. 342 КК), навіть якщо вони не мали форменого одягу та розпізнавальних знаків

    Дії особи, яка не зупинилася на вимогу працівників поліції, а в момент затримання чинила опір правоохоронцям, які неодноразово називали себе і демонстрували посвідчення, слід кваліфікувати як опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов’язків (ст. 342 КК). Відсутність у працівників поліції форменого одягу та розпізнавальних знаків під час затримання особи не виключає усвідомлення нею їх приналежності до правоохоронних органів, якщо вони неодноразово ідентифікували себе словесно та демонстрували посвідчення.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Кримінальні правопорушення щодо недотримання встановленого законодавством порядку обігу та використання документів, печаток, штампів, бланків, спеціальних технічних засобів отримання інформації та ліній зв’язку (статті 357–360)

    Заява про вчинення злочину як предмет кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК

    Поняття офіційного документа у кримінально-правовому розумінні ширше, ніж у процесуальному, тому заява про вчинення злочину може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК, коли досліджуються її зовнішні ознаки та спосіб створення.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Розділ XX КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ

    Дії, які свідчать про вчинення військовослужбовцями рф злочину, передбаченого ст. 438 КК, навіть якщо вони виконували наказ свого командира або начальника

    Заволодіння військовослужбовцями рф автомобілями потерпілого, позбавлення його волі та вивезення в невідомому напрямку без повідомлення будь-яких правових підстав таких дій, утворюють склад злочину, передбаченого ст. 438 КК. Навіть якщо військовослужбовці рф діяли на виконання наказу свого командира або начальника, такий наказ суперечив положенням міжнародного гуманітарного права і національному законодавству як окупованої держави, так і держави-окупанта.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Обов’язкова умова визнання судом кримінального правопорушення таким, що пов’язане з домашнім насильством

    Обов’язковою умовою визнання судом кримінального правопорушення таким, що пов’язане з домашнім насильством, незалежно від його родового чи безпосереднього об’єкта, є відображення зазначеного у формулюванні обвинувачення із встановленням органами досудового розслідування відповідних фактичних обставин (ступінь родинних відносин або спорідненості). Враховуючи, що поняття «співмешкання» автоматично і безумовно не свідчить про те, що особи перебувають у сімейних або близьких відносинах у розумінні приписів Закону № 2229-VIII, посилання на вчинення кримінального правопорушення стосовно «співмешканки» не створює належного підґрунтя до висновку, що кримінальне правопорушення пов’язане з домашнім насильством.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією; кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації (статті 28, 30)

    Вчинення злочину групою осіб без попередньої змови (ст. 28 КК)

    Злочин визнається вчиненим групою осіб, якщо його спільно вчинили два або більше виконавців без попередньої змови. У цих випадках діяльність одного виконавця поєднується з діяльністю іншого в процесі вчинення злочину, а змова про скоєння злочину відбувається не до початку, а під час вчинення кримінального правопорушення, розпочатого хоча б одним з виконавців.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (cтаття 124)

    Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони (ст. 124 КК) при уявній обороні (ч. 3 ст. 37 КК)

    Якщо особа, перебуваючи в стані уявної оборони (ч. 3 ст. 37 КК), не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення щодо наявності суспільно небезпечного посягання, проте обраний нею спосіб та інтенсивність захисту (зокрема, застосування вогнепальної зброї, кількість пострілів, локалізація поранень) були явно надмірними і не відповідали обстановці, яку вона сприймала як небезпечну, її дії підлягають кваліфікації за ст. 124 КК як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (ст. 43-1 КК)

    Виключення виправданого ризику при незаконному поводженні зі зброєю на території, де не ведуться активні бойові дії

    Незаконне поводження з вогнепальною зброєю на території, де не ведуться активні бойові дії, які викликали б необхідність її застосування, не відповідає обстановці відсічі та стримуванню збройної агресії і не охоплюється виправданим ризиком, передбаченим ст. 43-1 КК.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (стаття 69)

    Необхідність обґрунтування застосування ст. 69 КК щодо кожного кримінального правопорушення, що входить у сукупність

    При реальній сукупності злочинів суд, застосовуючи ст. 69 КК, повинен окремо зазначити, які саме пом’якшуючі обставини він враховує щодо кожного кримінального правопорушення та яким чином вони істотно знижують ступінь тяжкості конкретного злочину.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Призначення покарання за сукупністю вироків (стаття 71)

    Неправильність призначення судом покарання за сукупністю вироків (ст. 71 КК) із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим

    Призначення судом покарання за сукупністю вироків із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим, у тому ж розмірі, який був призначений за новий злочин, суперечить положенням ст. 71 КК.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення

    Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 354 КК, є неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (стаття 79)

    Право суду та підстави для звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК)

    Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, є правом, а не обов'язком суду. Для застосування ст. 79 КК суд має встановити формально-юридичні (що містяться безпосередньо у ст. 79 КК і стосуються певних ознак особи) та оціночні підстави (індивідуальні особливості конкретного кримінального провадження, характер дій винної особи, її спосіб життя тощо), виходячи з пріоритету інтересів дитини та її виховання в сімейному оточенні.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Спеціальна конфіскація (статті 96-1, 96-2)

    Неможливість застосування спеціальної конфіскації до мобільного телефону за відсутності даних про його використання під час або для вчинення кримінального правопорушення

    Відсутність у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, та в матеріалах кримінального провадження даних про використання мобільного телефона під час або для вчинення кримінального правопорушення унеможливлює його спеціальну конфіскацію, а тому телефон підлягає поверненню власнику.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Суб'єкт кримінального правопорушення (стаття 18 КК)

    Загальний суб’єкт злочину, передбаченого ст. 110 КК

    Суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 110 КК, – загальний, а диспозиція вказаної статті в системному тлумаченні із ч. 2 ст. 18 КК не містить посилань про вчинення цього злочину лише певною особою. З огляду на це твердження сторони захисту про те, що місцевий суд не встановив, чи можна віднести обвинувачену до спеціального суб’єкта злочину – представника влади іншої держави, є необґрунтованими.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (cтаття 110)

    Визнання утворень, «днр» та «лнр» як дії, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України (ст. 110 КК)

    Визнання інших державних утворень, «днр» та «лнр», у межах міжнародно визнаних кордонів України, є діями, спрямованими на зміну меж території та державного кордону України, і утворюють склад злочину, передбаченого ст. 110 КК.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (cтаття 110)

    Примусова паспортизація громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, є кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 111 КК

    Вчинення дій, спрямованих на допомогу окупаційній владі у примусовій паспортизації громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, може розцінюватися як таке, що заподіює шкоду національній безпеці України та утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Колабораційна діяльність (стаття 111-1)

    Колабораційна діяльність у разі зайняття громадянином України посади голови суду у незаконному органі судової влади, створеному на окупованій території АР Крим (ч. 7 ст. 111-1 КК)

    Окупація території АР Крим і встановлення на цій території окупаційних органів судової влади мали відкритий характер, а тому повнолітній громадянин України, який зайняв у незаконному органі судової влади посаду голови суду, усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом на вчинення колабораційної діяльності (ч. 7 ст. 111-1 КК).

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Колабораційна діяльність (стаття 111-1)

    Надання представнику держави-агресора військово значущих відомостей як допомога у веденні бойових дій проти ЗСУ та ознака колабораційної діяльності (ч.7 ст.111-1 КК)

    Допомога у веденні бойових дій проти ЗСУ є ознакою колабораційної діяльності, визначеної у ст. 111-1 КК, яка може виявлятися, зокрема, у наданні представнику держави-агресора військово значущих відомостей. Встановлення факту надання особою інформації військовослужбовцю рф, який належить до збройного формування, створеного на тимчасово окупованій території, свідчить про наявність ознак колабораційної діяльності, визначеної у ч. 7 ст. 111-1 КК.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Колабораційна діяльність (стаття 111-1)

    Добровільність дій особи, яка обвинувачується у вчиненні колабораційної діяльності (ч. 7 ст. 111-1 КК), як обов’язкова ознака цього злочину

    Добровільність дій особи, яка обвинувачується у вчиненні колабораційної діяльності (ч. 7 ст. 111-1 КК), є обов’язковою ознакою цього злочину і має бути доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом. Державні органи не звільняються від зобов'язання провести ефективне розслідування заяви про погане поводження лише через те, що воно здійснювалося представниками окупаційних сил. При розгляді питання про добровільність дій обвинуваченої суд не може відкинути показання свідків лише тому, що вони не були очевидцями застосування фізичного насильства або не довели факт примусу, а також не може вимагати письмової заяви про погане поводження без аналізу можливості та безпеки такого звернення в умовах окупації.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Умисне вбивство (cтаття 115)

    Умисне вбивство з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК) у разі умисного підпалу потерпілого з використанням легкозаймистої речовини, що спричинив особливі страждання та смерть

    Умисний підпал потерпілого з використанням легкозаймистої речовини, що спричинив особливі страждання та смерть, кваліфікується як умисне вбивство з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК). Тушіння вогню на потерпілому не спростовує умислу на вбивство і не є підставою для перекваліфікації на іншу статтю КК.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT