К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 404 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Форми кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК

    Пропозиція або обіцянка надати неправомірну вигоду є самостійними злочинами з формальним складом і вважаються закінченими з моменту, коли особа висловила таку пропозицію чи обіцянку службовій особі в будь-якому виді (усно, письмово, за допомогою звуку, жесту, в електронному виді чи в інший спосіб), а надання неправомірної вигоди є злочином з матеріальним складом і вважається закінченим із часу, коли службова або третя особа отримали цю неправомірну вигоду. Об’єктивна сторона цього злочину характеризується трьома альтернативними діями: пропозицією надати неправомірну вигоду; обіцянкою надати неправомірну вигоду; наданням такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Під пропозицією у ст. 369 КК необхідно розуміти висловлення працівнику підприємства, установи чи організації, особі, яка надає публічні послуги, або службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди, а під обіцянкою – висловлення такого наміру з повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди. Надання неправомірної вигоди – це її передавання службовій особі (способи можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають). За своєю суттю об’єктивна сторона цього злочину вичерпується лише фактом пропозиції, обіцянки надати неправомірну вигоду або надання такої вигоди.

    Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Поняття пропозиції та обіцянки надання неправомірної вигоди (ч. 1 ст. 369 КК)

    За ч. 1 ст. 369 КК кримінально караними є пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, а за ч. 2 ст. 369 КК це ж діяння, вчинення повторно. За пунктом 3 примітки до ст. 354 КК, під пропозицією у статтях 354, 368, 368-3-370 КК слід розуміти висловлення працівнику підприємства, установи чи організації, особі, яка надає публічні послуги, або службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди, а під обіцянкою - висловлення такого наміру з повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди.

    Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Пропозиція надання неправомірної вигоди (ст.369 КК) та закінчення цього кримінального правопорушення

    Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК, є закінченим з моменту, коли винний запропонував чи пообіцяв надати неправомірну вигоду службовій особі, а остання усвідомила цю інформацію, або коли службова особа прийняла хоча б частину наданої неправомірної вигоди. З об’єктивної сторони, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК, полягає зокрема у зверненні до службової особи з повідомленням, яке з достатньою очевидністю свідчить про бажання і готовність винного дати неправомірну вигоду. Таке повідомлення може бути здійснено особисто у будь-якій формі, в тому числі в усній. Вчинення злочину, передбаченого ст. 369 КК, вичерпується самим фактом пропозиції неправомірної вигоди

    Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Пропозиція неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК)

    Пропозицією неправомірної вигоди службовій особі, відповідальність за яку передбачено ст. 369 КК, вважається звернення до службової особи з таким повідомленням, яке з достатньою очевидністю свідчить про бажання і готовність винного надати неправомірну вигоду. Така пропозиція є по суті способом схиляння службової особи до одержання неправомірної вигоди за умови вчинення або невчинення на користь того, хто надає неправомірну вигоду, або третіх осіб будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

    Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Службова особа як суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК

    Службова особа як суб’єкт злочину повинна відповідати таким ознакам: інституція, яку представляє особа, належить до публічної; у відносинах з іншими людьми виступає не від себе (як працівник, професіонал у певній галузі), а як представник держави чи місцевого самоврядування, державного чи комунального підприємства, установи, організації; особа вправі визначати, чи буде (чи може і повинна) вона вчиняти певні службові дії у конкретній ситуації; повноваження особи поширюються на інших людей чи стосуються чужого майна; дії такої особи мають наслідки юридичного характеру. Для визначення того, чи є особа службовою в розумінні ст. 369 КК, слід виходити із сукупності всіх обставин, які можуть свідчити про наявність чи відсутність ознак службової особи. Відсутність в особи однієї з таких ознак, наприклад підпорядкування їй інших осіб, або повноважень здійснювати керівництво трудовим колективом не може бути єдиною та вирішальною ознакою того, що особа не має службових повноважень, оскільки не виключено наявності в неї інших ознак службової особи.

    Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Наявність у діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК у взаємозв’язку використанням нею службового становища

    Відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди настає лише за умови, коли службова особа може вчинити дії або утриматися від дій завдяки своєму службовому становищу. Якщо ж службова особа, вчиняючи будь-які дії або утримуючись від дій, використовує не можливості, пов’язані з її посадою та наділеними функціями, то в її діях немає складу злочину, передбаченого ст. 369 КК.

    Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Поняття неправомірної вигоди

    Неправомірна вигода – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

    Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК у разі помилковості усвідомлення правомірності передачі блага

    Склад кримінального правопорушення, передбачений ст. 369 КК відсутній у тому випадку, коли той, хто пропонує, обіцяє або надає майнове чи немайнове благо, помилково вважає, що його передача здійснюється: а) правомірно (наприклад, відбувається сплата штрафу або офіційно оплачуються певні послуги); б) благо призначається як оплата за реалізацію професійних прав та обов’язків, відмінних від використання влади або службового становища службової особи.

    Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Відповідальність за дії, передбачені в диспозиції ч. 1 ст. 369 КК, вчинені стосовно службової особи, яка займає відповідальне становище (ч.3 ст.369)

    Частина 3 статті 369 КК є особливо кваліфікуючим складом злочину та включає, у тому числі, діяння, передбачені частиною першою цієї статті, тобто пропозицію чи обіцянку надання неправомірної вигоди, або надання такої вигоди за наявності особливо обтяжуючої обставини, як то вчинення злочину стосовно службової особи, яка займає відповідальне становище.

    Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Шахрайство (стаття 190)

    Форми та способи вчинення шахрайства (ст.190 КК). Момент закінчення шахрайства

    В складі шахрайства заволодіння чужим майном або придбання права на майно є альтернативними формами виявлення його об`єктивної сторони, а обман чи зловживання довірою є самостійними (альтернативними) способами вчинення кримінального правопорушення. Шахрайство, вчинене шляхом обману чи зловживання довірою, є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту протиправного заволодіння чужим майном або придбання права на чуже майно.

    Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Изменено Призначення покарання за сукупністю вироків (стаття 71)

    Щодо порядку призначення покарання за сукупністю злочинів (ч. 4 ст. 70 КК) та за сукупністю вироків (ст. 71 КК)

    Якщо після постановлення вироків буде встановлено, що засуджений винен в кримінальних правопорушеннях, частина яких вчинена до постановлення першого вироку, а інша – між першим і другим вироками, то призначення покарання має складатися із чітко визначених кримінальним законом етапів.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Изменено Повторність кримінальних правопорушень (стаття 32)

    Особливості призначення покарання за злочини, які отримують однакову кримінально-правову кваліфікацію і вчинені як до, так і після постановлення попереднього вироку

    Якщо в діях особи має місце повторність кримінальних правопорушень, передбачена ч. 1 ст. 32 КК, і ця особа засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК, і при цьому одне або кілька з них були вчинені до ухвалення попереднього вироку, а ще одне або декілька - після його ухвалення, то спеціальні правила ч. 4 ст. 70 КК не застосовуються. У такому випадку суд кваліфікує зазначені кримінальні правопорушення за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК та призначає покарання, передбачене її санкцією, а остаточне покарання визначає за правилами ст. 71 КК за сукупністю вироків.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Спеціальна конфіскація (статті 96-1, 96-2)

    Застосування судом апеляційної інстанції спеціальної конфіскації не є тим «іншим випадком», передбаченим ч. 1 ст. 421 КПК, що погіршує становище обвинуваченого

    Застосування згідно положень статей 96-1, 96-2 КК судом апеляційної інстанції спеціальної конфіскації не є тим «іншим випадком», передбаченим ч. 1 ст. 421 КПК, що погіршує становище обвинуваченого. Відповідно до статей 408, 420 та 421 КПК, рішення апеляційного суду, яким застосовується спеціальна конфіскація, постановляється у формі ухвали.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Одиничні кримінальні правопорушення (продовжувані та триваючі)

    Вчинення продовжуваного кримінального правопорушення, пов’язаного з отриманням неправомірної вигоди (ст. 368 КК)

    Злочинні дії обвинуваченого вказують на вчинення ним продовжуваного кримінального правопорушення, якщо кожен окремий епізод отримання неправомірної вигоди від свідка хоча й відбувається у різний час, однак охоплюється єдиним злочинним наміром обвинуваченого, що підтверджується змістом його розмов зі свідком, відомостями з протоколів НСДР та іншими доказами, а також враховуючи обставини внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні про вчинення обвинуваченим одиничного кримінального правопорушення і зміст таких відомостей. За таких умов у діянні обвинуваченого відсутні ознаки повторності.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Поняття та класифікація кримінальних правопорушень (статті 11, 12)

    Відмежування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, від цивільно-правового делікту

    Для відмежування злочину від цивільно-правового делікту необхідно встановити, що винна особа вже в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, а зобов’язання — не виконувати. Розмежування кримінально караного злочину від цивільно-правової угоди слід проводити не за тим, як оформлені і укладені між сторонами договори, а за тим, що стало результатом цієї договірної діяльності. Якщо одна сторона, беручи на себе зобов’язання, не має жодних реальних можливостей і бажання їх виконувати, йдеться про злочин. Якщо обвинувачена переконала потерпілих, які звернулися до банку з метою розміщення своїх грошових коштів на депозитних рахунках, у тому, що їм вигідніше це зробити від її імені, оскільки вона, як керівник відділення банку, про що достовірно було відомо потерпілим, може це зробити під більший відсоток та видала потерпілим власноручно написані розписки (розписки, видані одному з потерпілих, були підписані нею, як начальником відділення банку, і містять печатку банку, а передача коштів потерпілими відбувалась у приміщенні банківської установи.) про те, що вона позичила у них гроші, які зобов’язується повернути, однак депозитні рахунки в банку на ім’я потерпілих відкриті не були, а повернення грошей потерпілим обвинувачена постійно відкладала під різними приводами, то такі дії утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Визначення меж судового розгляду (стаття 337)

    Форми кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, та необхідність чіткого визначення яка саме форма цього правопорушення доведена

    Формами кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, є привласнення, розтрата та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Суд повинен чітко визначити, яка саме форма діяння доведена, і надати мотивовану відповідь на доводи сторони захисту щодо правильної кримінально-правової кваліфікації. Недоведеність окремих ознак первісного обвинувачення не виключає можливості зміни формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, якщо така зміна належним чином мотивована. Форми кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, та необхідність чіткого визначення яка саме форма цього правопорушення доведена

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Відмежування від інших правопорушень

    Ознака, яка відмежовує заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК) від інших форм посягання на чужу власність

    Визначальна ознака, яка відокремлює (відмежовує) такий злочин проти власності, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, від інших форм посягання на чужу власність, полягає в тому, що безоплатне обернення чужого майна на користь винної особи чи на користь іншої особи відбувається через умисне протиправне використання можливостей службового становища. Більше того, лише цього факту достатньо (привласнення грошових коштів) для інкримінування начальниці відділення складу злочину, передбаченого ст. 191 КК. Мета привласнення цих коштів може враховуватись при призначенні виду та розміру покарання.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Кримінальні правопорушення проти бюджетної системи (статті 210, 211)

    Розмежування відповідальності за порушення правил, встановлених в сфері державних закупівель і використання бюджетних коштів не за їх цільовим призначенням (ст. 210 КК)

    Порушення правил, встановлених в сфері державних закупівель, саме по собі не означає використання бюджетних коштів не за їх цільовим призначенням (ст. 210 КК).

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Відмежування від інших правопорушень

    Критерії кваліфікації зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК) при непритягнені суб'єктів господарювання до відповідальності за порушення трудового законодавства

    Для складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, визначальним є умисне використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби. Якщо внаслідок такого зловживання інша фізична чи юридична особа безпідставно отримує матеріальні або нематеріальні вигоди, за наявності інших обов'язкових ознак це утворює склад злочину. Під час оцінки правомірності рішень службової особи про незастосування заходів відповідальності за порушення законодавства про працю суд має виходити з того, що використання найманої праці допускається лише за належного оформлення трудових відносин. Укладення цивільно-правових договорів для приховування фактичних трудових відносин є порушенням трудового законодавства та відповідно до ст. 265 КЗпП є підставою для застосування передбачених законом санкцій. Виконання суб'єктом господарювання припису про усунення порушень підтверджує факт визнання такого порушення і підлягає врахуванню під час оцінки законності рішень службової особи щодо відмови у притягненні порушника до відповідальності.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Зловживання владою або службовим становищем (службовими повноваженнями) (статті 364, 364-1, 365-2)

    Службове зловживання при прийнятті рішень чи вчиненні певних дій в інтересах певної особи (ст. 364 КК)

    При службовому зловживанні прийняття рішення чи вчинення дій в інтересах певної особи, яке стає причиною користування такою особою певною пільгою, несплатою певних платежів або ж сплатою їх у меншому розмірі, завжди потрібно розглядати в контексті усвідомленості саме службовою особою факту вчинення зловживання з метою отримання неправомірної вигоди фізичною або юридичною особою. Службова особа повинна розуміти, що невчинення нею певних дій або ж, навпаки, їх вчинення призведе до отримання неправомірної вигоди нею самою або третьою особою чи задоволення інтересів третіх осіб. Якщо надані стороною обвинувачення докази, крім підтвердження того, що виправдана на час інкримінованих їй злочинних діянь була службовою особою і є суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, не містять підтвердження вчинення нею службового зловживання з прямим умислом та усвідомлення факту одержання нею самою або третьою особою неправомірної вигоди, висновки судово-економічних експертиз визнані недопустимими доказами, а факт та розмір реальної майнової шкоди не підтверджено доказами, тоді в діях особи відсутній склад цього кримінального правопорушення.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT