К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 404 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. ККС ВС Поняття військового кримінального правопорушення (стаття 401 КК)

    Поняття особи, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення, при застосуванні ч. 5 ст. 401 КК

    При застосуванні ч. 5 ст. 401 КК особою, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення, з юридичної точки зору слід також визнавати особу, яка раніше хоч і вчинила кримінально каране діяння, але: була виправдана судом за пред’явленим обвинуваченням; була правомірно звільнена від кримінальної відповідальності; була реабілітована; була засуджена без призначення покарання або звільнена від покарання; відбула покарання за діяння, злочинність і караність якого усунена законом (відповідно до частин 3, 4 ст. 88 КК вона визнається такою, що не має судимості).

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Поняття військового кримінального правопорушення (стаття 401 КК)

    Застосування ч. 5 ст. 401 КК за наявності інших кримінальних проваджень щодо особи

    За наявності щодо особи декількох кримінальних проваджень питання про вчинення кримінального правопорушення вперше має вирішуватися з урахуванням презумпції невинуватості. Якщо інше діяння особи, яке потенційно може впливати на оцінку повторності, не одержало правової оцінки обвинувальним вироком суду, суд не вправі виходити з доведеності такого діяння при вирішенні питання про застосування ч. 5 ст. 401 КК. У разі розгляду різних кримінальних проваджень щодо однієї особи повторність може враховуватися лише за наявності обвинувального вироку за тотожне чи однорідне кримінальне правопорушення в іншому провадженні. Якщо ж декілька діянь розглядаються в одному кримінальному провадженні, повторність може бути встановлена без постановлення окремого обвинувального вироку щодо іншого епізоду за умови доведення винуватості особи в кожному з них.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Поняття військового кримінального правопорушення (стаття 401 КК)

    Застосування ч. 5 ст. 401 КК та можливість подальшого проходження військової служби

    Застосування ч. 5 ст. 401 КК можливе за наявності добровільного волевиявлення засудженого на продовження військової служби, яке має бути підтверджене його відповідною заявою або іншими належними даними. За відсутності такого волевиявлення підстави для звільнення від кримінальної відповідальності за цією нормою відсутні. Водночас за наявності такого бажання засуджений військовослужбовець може скористатися передбаченим ст. 81-1 КК механізмом умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (стаття 46)

    Можливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим. Відшкодування процесуальних витрат у разі такого звільнення

    Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв’язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, тобто особа визнає себе винуватою та в учасників не виникає сумнівів щодо її винуватості у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження, що надає можливість оптимізувати кримінальну процесуальну діяльність та збалансувати інтереси її учасників, врегулювати кримінальноправовий конфлікт в оптимальний спосіб, не залучаючи до цього зайвих ресурсів, забезпечити в якомога стислі строки захист прав і законних інтересів потерпілого. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження без використання наданих прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (стаття 49)

    Необхідність звільнення від призначеного покарання на підставі ст. 49, ч.5 ст. 74 КК у разі заперечення особи проти закриття кримінального провадження за строками давності

    Якщо обвинувачений, будучи поінформованим про право заявити клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, наполягає на виправданні та заперечує проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, суд не звільняє його від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, а на підставі ст.49, ч. 5 ст. 74 КК звільняє від призначеного покарання.

    Позиция опубликована 23.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС С отступлением Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (стаття 46)

    Щодо можливості застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) до так званих «двооб’єктних» кримінальних правопорушень

    Для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим потрібно встановити наявність лише тих умов і підстав, які безпосередньо зазначені у ст. 46 КК. Встановлення інших додаткових вимог як передумови для застосування положень цієї статті є неправильним.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС С отступлением Грабіж (стаття 186)

    Корисливий мотив не є обов'язковим для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном

    Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном, корисливий мотив не є обов`язковим. Ключовим є доведення прямого умислу на протиправне і безповоротне заволодіння чужим майном з метою отримати можливість розпорядитися ним на власний розсуд. Мотиви, які спонукали особу до таких дій, на їх кваліфікацію не впливають, але можуть бути враховані при призначенні покарання і застосуванні інших норм кримінального закону.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Обов’язок судів роз’яснити особі про наявність правових підстав звільнення її від кримінальної відповідальності. Умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК.

    Суди першої та апеляційної інстанцій зобов’язані роз’яснити особі, яка притягається до кримінальної відповідальності, що у разі, якщо на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчилися строки давності притягнення її до кримінальної відповідальності, то це є правовою підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення має наслідком закриття кримінального провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК. Крім того, цій особі має бути роз’яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цих мотивів та наслідки такого заперечення. Нероз’яснення судом першої чи апеляційної інстанцій зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК за таких умов: 1) на день перегляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції закінчилися строки давності притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; 2) ця особа не подавала до апеляційного суду відповідного клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, і суд апеляційної інстанції не роз’яснив особі явності зазначених підстав для звільнення від кримінальної відповідальності та не з’ясував її думки щодо згоди чи незгоди з таким звільненням; 3) така особа висловила згоду в касаційному суді на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (стаття 47)

    Неможливість передачі особи на поруки підприємству, установі чи організації, з якими особа не перебуває у трудових відносинах або на навчанні, та, відповідно, не перебуває під їх постійним контролем

    Процесуальною умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є наявність клопотання колективу підприємства, установи чи організації про передачу цієї особи на поруки, в якому має бути зазначено мотивоване прохання загальних зборів колективу за місцем роботи або навчання обвинуваченої особи звільнити її від кримінальної відповідальності, зобов’язання проводити з нею відповідну виховну роботу, поручительство колективу про те, що ця особа не допустить надалі суспільно небезпечної поведінки. Отже, колектив підприємства, установи чи організації утворюють особи, які своєю працею чи навчанням беруть участь у його діяльності. Особа не може бути передана на поруки громадській організації, якщо не перебуває з нею у трудових відносинах і не знаходиться під її постійним контролем.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Службове підроблення (стаття 366)

    Недопустимість висновку судово-почеркознавчої експертизи у разі недослідження вільних зразків підпису обвинуваченого

    Висновок експерта, який проводив судово-почеркознавчу експертизу у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 366 КК без дослідження вільних зразків підпису обвинуваченого, є недопустимим доказом.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (стаття 45)

    Визначення особи, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення

    Особою, яка вчинила кримінальне правопорушення вперше, вважається особа, що раніше не вчиняла кримінальних правопорушень або раніше вчинила кримінальне правопорушення, яке вже втратило правове значення.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (стаття 46)

    Обставини, які свідчать про дійове каяття (ст. 46 КК)

    Факт дійового каяття особи повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Активним сприянням розкриттю злочину необхідно вважати надання добровільної допомоги органам досудового розслідування будь-яким чином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття співучасників, надання допомоги в їх затриманні, добровільна видача знарядь та засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом або ж допомога у розшуку цього майна. Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Обставини, які пом'якшують покарання (стаття 66)

    Щире каяття як обставина, що пом’якшує покарання. Недостатність щирого каяття для звільнення особи від кримінальної відповідальності

    Щире каяття характеризує ставлення особи до вчиненого кримінального правопорушення та проявляється в тому, що вона визнає свою вину, щиро жалкує про вчинене, бажає виправити ситуацію, що склалася, дає правдиві показання, негативно оцінює кримінальне правопорушення та засуджує свою поведінку. При цьому щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Однак саме по собі щире каяття є лише пом’якшуючою покарання обставиною, а не підставою, яка обов’язково тягне за собою звільнення особи від кримінальної відповідальності.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Обставини, які пом'якшують покарання (стаття 66)

    Щире каяття та розкаяння

    Щире каяття засвідчує критичну оцінку винним вчиненого ним кримінального правопорушення, співчуття до потерпілих, прагнення зменшити негативні наслідки його протиправної поведінки. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (стаття 46)

    Умови застосування ст. 46 КК до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК

    Для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим потрібно встановити наявність лише тих умов і підстав, які безпосередньо зазначені у ст. 46 КК. Адже саме законодавець чітко визначив у диспозиції ст. 46 КК їх вичерпний перелік і висловив бачення держави щодо можливості такого примирення, конкретизувавши категорії складів кримінальних правопорушень, в яких це можливо, та чітко вказавши на винятки із правила, коли таке примирення на підставі цієї статті не допускається. Встановлення інших додаткових вимог як передумови для застосування положень цієї статті є неправильним. У ст. 46 КК не вказано про неможливість застосування її положень у разі вчинення «двооб’єктних» кримінальних правопорушень. Водночас чітко і недвозначно встановлено заборону застосування ст. 46 КК лише у двох випадках: 1) у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, 2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. ККС послідовно зазначає про можливість застосування ст. 46 КК до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 цього Кодексу, за наявності підстав для такого застосування.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (cтаття 110)

    Кваліфікація за ст.110 КК дій депутатів державної думи федеральних зборів рф, які вчинили дії, що свідчать про посягання на територіальну цілісність і недоторканність України

    Дії депутатів державної думи федеральних зборів рф, які за попередньою змовою групою осіб проголосували за акти, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків, підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 110 КК/

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Колабораційна діяльність (стаття 111-1)

    Обставини, які свідчать про добровільність зайняття посади в органі окупаційної влади та вчинення дій, передбачених ч.5 ст.111-1 КК

    Призначення особи на посаду в органі окупаційної влади на підставі відповідного акта, її подальша поведінка та відсутність відомостей про застосування примусу можуть підтверджувати добровільність зайняття такої посади. Посада голови в незаконно створеному органі влади – окупаційній адміністрації державиагресора за своїм змістом передбачає виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, що є кваліфікуючою ознакою колабораційної діяльності (ч. 5 ст. 111-1 КК).

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Умисне тяжке тілесне ушкодження (cтаття 121)

    Неконкретизований умисел на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, та необережність щодо смерті потерпілого

    Якщо цілеспрямовано завдаючи удари, особа не конкретизує у своїй свідомості, яку саме шкоду здоров’ю (тяжкість тілесних ушкоджень) буде фактично спричинено нею потерпілому, то така особа діє з неконкретизованим умислом, за якого вона хоч і бажає спричинити або свідомо припускає спричинення шкоди здоров’ю потерпілого, але при цьому не визначає точні межі тяжкості цієї шкоди у своїй свідомості. У таких випадках винувата особа має відповідати за той результат (шкоду), який фактично було заподіяно. Що стосується смерті потерпілого, то її настання характеризується необережною формою вини, бо хоча особа й не бажала і навіть свідомо не допускала цього, але повинна була і могла передбачити, що внаслідок її злочинних дій може настати такий наслідок, як смерть потерпілого.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Поняття військового кримінального правопорушення (стаття 401 КК)

    Виконання умови добровільного повернення до військової частини, підтвердження згоди командира наказом про прибуття на службу та підстави неможливість встановлення неодноразовості вчинення кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК

    Вимога добровільного звернення особи з клопотанням про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби вважається виконаною, якщо військовослужбовець після самовільного залишення військової частини добровільно повернувся на службу та продовжив її проходження, навіть якщо клопотання обвинуваченого про звернення до слідчого, прокурора або суду з наміром повернутися до військової частини чи до місця служби для продовження проходження військової служби відсутнє. Наказ командира військової частини про визнання військовослужбовця, який добровільно повернувся до місця тимчасової дислокації військової частини, таким, що прибув на службу, є належним письмовим підтвердженням згоди командира на проходження військової служби. Відомості з наказу командира військової частини про те, що військовослужбовець самовільно залишав військову частину і в інші періоди, за відсутності відповідного обвинувачення в цій справі чи постановленого судом вироку щодо відповідних обставин в іншій справі, не є належним підґрунтям до висновку про неодноразове вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Поняття військового кримінального правопорушення (стаття 401 КК)

    Відсутність вимоги щодо перебування особи на військовій службі на момент звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК та неприпустимість встановлення судом додаткових умов її застосування

    Звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК не залежить від факту поточного перебування особи на військовій службі на момент ухвалення судом відповідного рішення. Приписи Загальної частини КК, зокрема ч. 1 ст. 44 КК, визначають зміст і спрямованість норм Особливої частини, тому суд не може обмежувати застосування приписів ч. 5 ст. 401 КК додатковими умовами, які не передбачені самою кримінально-правовою нормою або іншими приписами КК щодо звільнення від кримінальної відповідальності.

    Позиция опубликована 05.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT