К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 404 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Кримінальні правопорушення проти представників влади та інших осіб у зв’язку з виконанням службових обов’язків або державною, службовою чи громадською діяльністю (статті 342–345, 346–347, 348, 349, 350, 351, 351-1, 351-2, 352)

    Кваліфікація дій за ч. 2 ст. 345 КК за відсутності тілесних ушкоджень у працівника поліції

    Диспозиція ч. 2 ст. 345 КК передбачає такі альтернативні суспільно небезпечні дії, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам побоїв або тілесних ушкоджень (легких чи середньої тяжкості) у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків. Відсутність тілесних ушкоджень у працівника поліції не є підставою для встановлення відсутності в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (стаття 309)

    Умови звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 309 КК

    Однією з умов звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 309 КК є наявність в обвинуваченого такого психічного розладу, як наркоманія, який визначається за результатами медичного обстеження лікарсько-консультаційною комісією. Наявність в обвинуваченого психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання наркотичних засобів не свідчить про те, що він страждав на наркоманію та потребував лікування від неї. Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК, суд має з’ясувати, чи дійсно ця особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися, а не ухилитися в такий спосіб від відповідальності за вчинений злочин. Звернення засудженого до лікаря-нарколога з проханням направити його до наркологічного закладу для проходження лікування від захворювань, пов’язаних з уживанням наркотичних засобів, під час розгляду кримінального провадження у суді свідчить про наявність у засудженого мети не вилікуватися, а ухилитися від відповідальності за вчинення злочину.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Кваліфікація дій як хуліганства у разі вчинення таких дій у закладі поза межами його робочого часу та за наявності відвідувачів

    Якщо грубе порушення громадського порядку, що супроводжувалося особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, було вчинене з мотивів явної неповаги до суспільства поза межами робочого часу закладу, однак заклад працював і в ньому були присутні відвідувачі, то такі діяння можуть кваліфікуватися як хуліганство. Формальне врахування часу завершення роботи закладу не може братися за основу під час кваліфікації дій як хуліганства. Склад цього кримінального правопорушення може мати місце й тоді, коли у закладі поза межами його робочого часу перебувають відвідувачі, а заклад продовжує здійснювати свою діяльність.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (стаття 191)

    Кваліфікація дій службової особи банку, який є юридичною особою приватного права, щодо привласнення грошових коштів банку та внесення неправдивих відомостей до офіційного документа

    Якщо службова особа банку, який є юридичною особою приватного права, привласнила грошові кошти, що належать цьому банку, зловживаючи своїм службовим становищем, то її дії слід кваліфікувати за частинами 2–5 ст. 191 КК. Статус банку як юридичної особи приватного права не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого за ст. 191 КК та не може бути підставою для перекваліфікації його дій за ст. 364-1 цього Кодексу. Привласнення чужого майна шляхом зловживання повноваженнями є закінченим злочином з моменту незаконного безоплатного заволодіння майном або незаконної передачі його третім особам. Повернення обвинуваченим грошових коштів банку, якими він заволодів, на день його звільнення з роботи не може свідчити про відсутність у діях цієї особи ознак привласнення чужого майна і вказувати лише на ознаки зловживання своїми повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права. Внесення неправдивих відомостей до офіційного документа як спосіб привласнення коштів підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 366 КК. Невизначеність суми коштів, якою мав намір заволодіти засуджений, значення для кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 366 КК не має.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Умисне вбивство (cтаття 115)

    Обставини, що свідчать про умисел на вбивство

    Про умисел на вбивство потерпілого вказують, зокрема, такі обставини, як постріл обвинуваченим у потерпілого зі зброї, що була приведена ним у бойову готовність, у життєво важливий орган, вчинення протиправних дій у приміщенні з обмеженим простором, байдуже ставлення до спричинених наслідків, наявність наміру приховати факт смерті потерпілого.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Звільнення від відбування покарання з випробуванням як спосіб виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у разі вчинення особою нового злочину під час іспитового строку

    Якщо особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку вчинить новий злочин, то покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком. Звільнення від відбування покарання з випробуванням не є невід’ємною частиною покарання, призначеного за попереднім вироком, а виступає способом виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у разі вчинення особою нового злочину під час іспитового строку.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Незастосування звільнення від відбування покарання з випробуванням у разі вчинення особою корупційного кримінального правопорушення

    Вчинення особою корупційного кримінального правопорушення, передбаченого, зокрема, ч. 1 ст. 369 КК, унеможливлює звільнення її від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) навіть у разі призначення остаточного покарання судом за сукупністю кримінальних правопорушень, одне з яких є некорупційним.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (стаття 46)

    Розгляд цивільного позову у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст. 46 КК) та закриття кримінального провадження.

    У разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов, залишається без розгляду, а не вирішується по суті. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (стаття 49)

    Розгляд цивільного позову у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст. 49 КК) та закриття кримінального провадження. Звільнення від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

    У разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті та може бути розглянутий у порядку цивільного судочинства. Цивільний позивач у кримінальному провадженні звільняється від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Службова недбалість (стаття 367)

    Неналежність як доказу висновку експерта, в якому зазначається лише можлива вартість предмета експертизи у відповідний період часу (ст. 367 КК). Неодноразове ініціювання органом досудового розслідування проведення додаткових судових експертиз.

    Висновок судового експерта, в якому зазначається лише можлива вартість предмета експертизи у відповідний період часу, вказує виключно на припущення про розмір нібито завданої майнової шкоди державі та не може визнаватися належним доказом у кримінальному провадженні за ст. 367 КК. Неодноразове ініціювання органом досудового розслідування проведення додаткових судових експертиз, на розгляд яких ставилося питання про вартість предмета, що досліджувався під час проведення первинної експертизи, та розмір збитків, заподіяних державному бюджету, може свідчити про наявність у сторони обвинувачення сумнівів з приводу дійсного підтвердження таких збитків.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Службова недбалість (стаття 367)

    Умови настання кримінальної відповідальності за службову недбалість (ст. 367 КК). Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК.

    Кримінальна відповідальність за службову недбалість (ст. 367 КК) настає лише у випадку, коли дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов’язків цієї службової особи, або якщо обов’язок діяти відповідним чином юридично було включено (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи. З суб’єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 367 КК, характеризується необережністю: злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов’язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити). Формулювання конкретної форми вини в обвинувальному акті у вказаному випадку повинно відповідати вимогам ст. 25 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Незаконне заволодіння транспортним засобом (стаття 289)

    Інкримінування кваліфікуючої ознаки «завдання значної матеріальної шкоди» у контексті ч. 3 примітки ст. 289 КК, яка діяла на момент вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення

    Згідно з ч. 3 примітки ст. 289 КК, яка діяла на момент вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, матеріальна шкода, спричинена незаконним заволодінням транспортним засобом, могла полягати виключно у заподіянні реальних збитків. Якщо обвинувачений повернув потерпілому транспортний засіб, яким заволодів, а сам транспортний засіб не зазнав пошкоджень, то відсутнє спричинення реальних збитків власнику, а отже обвинуваченому не може інкримінуватися така кваліфікуюча ознака, як завдання значної матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 289 КК).

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Кримінальні правопорушення проти сім’ї та сімейних правовідносин (статті 164–169)

    Кваліфікація дій особи щодо злісного ухилення від сплати аліментів (ст. 164 КК)

    Злісне ухилення від сплати аліментів (ст. 164 КК) полягає у тривалому та наполегливому ухиленні від виконання обов’язку зі сплати аліментів шляхом приховування свого місця проживання, роботи, фактичного заробітку або інших грошових надходжень, незважаючи на попередження про кримінальну відповідальність. Для встановлення ознаки злісності немає значення, чи виражалися такі дії винуватої особи у відмові від виконання покладених на неї обов’язків, чи мали форму ігнорування, уявної неспроможності або необізнаності про необхідність їх виконання, оскільки всі ці обставини у будь-якому випадку зумовлюють ухилення від сплати коштів на утримання дітей. Неможливість особи тривалий час здійснювати грошові перекази для погашення заборгованості за аліментами через її скрутне матеріальне становище, відсутність коштів та через те, що ця особа має на утриманні сім’ю та інших малолітніх дітей, не звільняють цю особу від виконання ним батьківських обов’язків щодо утримання всіх його неповнолітніх дітей та не може свідчити про відсутність підстав притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 164 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (стаття 286)

    Застосування позбавлення права керувати транспортними засобами до осіб, для яких діяльність, пов’язана з користуванням таким правом, є джерелом доходу (ч. 2 ст. 286 КК)

    Закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов’язана з користуванням таким правом, є джерелом доходу. Наявність цієї обставини потребує більш виваженого підходу під час обрання відповідного виду покарання для особи, засудженої за ч. 2 ст. 286 КК, з урахуванням загальних засад справедливості, гуманізму та індивідуалізації.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Приєднання судом невідбутої частини покарання при призначенні покарання за сукупністю вироків. Наслідки вчинення засудженим нового злочину у період іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням.

    Приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов’язком суду, який призначає покарання за сукупністю вироків. У разі вчинення засудженим нового злочину у період іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням невідбутою частиною покарання слід вважати раніше призначене покарання в його повному обсязі, за винятком строку попереднього ув’язнення. Згідно з ч. 3 ст. 78 КК можливість застосування статей 71, 72 КК не залежить від виду кримінального правопорушення (злочин чи кримінальний проступок) та від форми вини (умисел чи з необережність).

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Умови застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК). Врахування щирого каяття як обставини, що пом’якшує покарання.

    Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) може застосовуватися у випадках, коли у матеріалах кримінального провадження є дані, які є свідченням того, що зниження суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та самого засудженого зумовлює можливість його виправлення без ізоляції від суспільства. Намагання засудженого працевлаштуватися та відшкодувати шкоду потерпілому є щирим каяттям, що було враховано судом під час призначення особі покарання як обставина, що його пом’якшує, та не вказує на можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Шахрайство (стаття 190)

    Вчинення шахрайства одночасно шляхом обману і зловживання довірою

    Відповідно до ст. 190 КК шахрайство може бути вчинено шляхом обману чи зловживання довірою, що не виключає можливості вчинення цього правопорушення одночасно двома способами, визначеними у диспозиції цієї статті.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Інші кримінальні правопорушення, що посягають на авторитет органів влади та місцевого самоврядування, об’єднань громадян, державних підприємств, установ чи організацій (статті 353–356)

    Відсутність складу злочину самоправство (ст. 356 КК)

    Об'єктом злочину, передбаченого ст. 356 КК, виступає встановлений законодавством порядок реалізації громадянами своїх прав та обов'язків, тощо. Самовільне вчинення будь-яких дій – це здійснення особою свого дійсного або удаваного права чи вчинення інших дій всупереч встановленому порядку і без законних повноважень. Дійсним визнається право, яким особа володіє в силу закону, договору чи на іншій підставі, однак це право реалізується з порушенням порядку. Під удаваним слід розуміти право, стосовно належності якого собі винна особа помиляється, однак насправді цим правом суб'єкт не володіє. Оскільки будь-яких правових взаємовідносин (дійсних чи удаваних) між особами, які би породжували право засуджених на пред’явлення вимоги про задоволення претензії майнового характеру не було встановлено, а також враховуючи, що вимога про повернення грошових коштів не слугувала механізмом реалізації права та відсутні підстави вважати таке право належним засудженим, внаслідок помилки, то в діях особи відсутній склад злочину, передбачений ст. 356 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Крадіжка (стаття 185)

    Переростання крадіжки в розбій

    Оскільки розпочата засудженим крадіжка переросла в розбій з огляду на те, що заволодіння майном після викриття не було припинено, а погрози застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров’я, висловлені з метою утримання майна, сприймались потерпілим реально, то його дії підлягають кваліфікації за ст. 187 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Призначення покарання у разі вчинення нового злочину до закінчення іспитового строку. Поняття «попередній вирок» (ч. 1 ст. 71 та ч. 3 ст. 78 КК)

    Норма ч. 1 ст. 71 КК містить імперативну вимогу про призначення судом покарання за сукупністю вироків (шляхом повного або часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком) у випадку, коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив новий злочин. У випадку вчинення нового злочину до закінчення іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням невідбутою частиною покарання є раніше призначене покарання в його повному обсязі, оскільки на момент вчинення нового злочину воно ще не відбувалось засудженим. З огляду на положення ч. 3 ст. 78 та ч. 1 ст. 71 КК у їх взаємозв’язку поняття «попередній вирок» вказує не на кількісну ознаку, а на часову складову – передування у часі постановлення одного вироку перед іншим. Якщо вироком суду особу засуджено за злочин, що був вчинений у період іспитових строків за двома попередніми вироками щодо неї, за якими її було звільнено від відбування покарання з випробуванням та які виконувались самостійно, остаточне покарання у такому випадку визначається на підставі ст. 71 КК з урахуванням невідбутих частин покарання за всіма вироками.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT