К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 404 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Умисне легке тілесне ушкодження (cтаття 125)

    Неподання потерпілим заяви про кримінальне правопорушення як окремого процесуального документу. Відсутність обов’язку у потерпілого визначати правильність кваліфікації неправомірних дій, вчинених щодо нього. Зміна кваліфікації слідчим.

    Якщо потерпілий не подавав до правоохоронних органів заяву про кримінальне правопорушення як окремий процесуальний документ, однак до початку чи під час досудового розслідування та/або судового провадження однозначно висловив свою позицію про притягнення винуватого до кримінальної відповідальності, то відповідна позиція, зафіксована у процесуальних документах, є підставою для кримінального переслідування особи за кримінальне правопорушення приватного обвинувачення. КПК не покладає на потерпілого обов’язку визначати правильність кваліфікації неправомірних дій, вчинених щодо нього, що зобов’язаний робити орган досудового розслідування та сторона обвинувачення. Слідчий, встановивши обставини, які вказували на вчинення стосовно потерпілого дій, які підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 125 КК, а не за ч. 1 цієї статті, за якою було розпочато кримінальне провадження, обґрунтовано змінив кваліфікацію в цьому кримінальному провадженні та не приймав від потерпілого ще одну заяву щодо тих же обставин кримінального правопорушення, за якими здійснювалося досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок належного виконання законних судових рішень та рішень Європейського суду з прав людини (статті 382, 389–395)

    Умови настання кримінальної відповідальності за перешкоджання виконанню судового рішення (ст. 382 КК)

    Перешкоджання виконанню судового рішення (ст. 382 КК) полягає у вчиненні обвинуваченим дій, які суттєво ускладнюють чи унеможливлюють виконання судового рішення, вчинених з метою недопущення його виконання. Встановлення у судовому рішенні вимог зобов’язального чи забороняючого характеру, адресованих певній особі, не є обов’язковою умовою для настання кримінальної відповідальності за перешкоджання виконання таких рішень.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (стаття 365)

    Відсутність ознак перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ст. 365 КК) при забороні несанкціонованої торгівлі

    Встановлюючи наявність ознак перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ст. 365 КК), слід оцінювати законність дій працівника поліції не лише на підставі показань свідків, які були обурені діями поліцейських, що полягали у забороні несанкціонованої торгівлі, а з точки зору відповідності цих дій вимогам закону і конкретної ситуації. З огляду на те, що поліцейські у цьому випадку були представниками влади, перебували при виконанні службових обов’язків та припиняли стихійну торгівлю, були одягнуті у формений одяг, їхні дії не були свавільними, а громадяни в силу приписів ст. 68 Конституції України зобов’язані були виконувати законні вимоги поліцейських, тому їх дії не вважаються перевищенням влади або службових повноважень.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Кримінальні правопорушення проти представників влади та інших осіб у зв’язку з виконанням службових обов’язків або державною, службовою чи громадською діяльністю (статті 342–345, 346–347, 348, 349, 350, 351, 351-1, 351-2, 352)

    Обставини, які мають бути встановлені при вирішенні судом питання про наявність у діях обвинуваченого складів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 342 та/або 345 КК

    Суд, вирішуючи питання про наявність у діях обвинуваченого складів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 342 та/або 345 КК, повинен переконатися, що працівники поліції діяли правомірно, а заходи, які були ними застосовані до обвинуваченого, були необхідними та пропорційними у ситуації, що склалася, та застосовувалися відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (стаття 301)

    Обставини, що свідчать про наявність у діях обвинуваченого суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 301 КК

    Якщо обвинувачений розповсюджував відеофайли порнографічного характеру з використанням програми обміну файлами між усіма користувачами цієї програми в мережі Інтернет, то це вказує на обізнаність обвинуваченого у тому, що ці відеофайли можуть завантажувати й інші користувачі цієї програми, а отже про наявність у його діях суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 301 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (стаття 286)

    Обставини, що мають зазначатись у мотивувальній частині вироку у кримінальному провадженні за ст. 286 КК

    Під час розгляду кримінального провадження за ст. 286 КК суд зобов’язаний встановити і вказати в мотивувальній частині вироку, які саме порушення Правил дорожнього руху мали місце під час конкретної дорожньо-транспортної пригоди. Також у вироку має бути зазначено, які саме з цих порушень перебували у причинному зв’язку з настанням наслідків, передбачених ст. 286 КК, а які з них були лише умовами, що їм сприяли.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Торгівля людьми (стаття 149)

    Використання уразливого стану потерпілої особи як спосіб торгівлі людьми (ст. 149 КК). Висновок суду про наявність або відсутність уразливого стану потерпілої особи та його використання обвинуваченим.

    Використання уразливого стану потерпілої особи як спосіб торгівлі людьми (ст. 149 КК) має місце у випадку, коли обвинувачений використовує стан людини, який позбавляє або обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, а також який виникає у разі збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин. Застосування обвинуваченим вказаного способу вчинення кримінального правопорушення може ставитися йому у вину, якщо він усвідомлював, що потерпілий перебуває в уразливому стані. Висновок суду про наявність або відсутність уразливого стану потерпілої особи та його використання обвинуваченим під час вчинення кримінального правопорушення може базуватися як на результатах експертизи щодо потерпілого, що підтверджуватиме наявність в особи фізичного захворювання чи фізичної вади, особливого психологічного стану або психічного розладу, так і на сукупності доказів, які свідчать про існування тяжких особистих сімейних або інших обставин.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Захоплення заручників (стаття 147)

    Мета як розмежувальна ознака ст. 147 КК і ст. 146 КК. Потерпілий від кримінального правопорушення, передбаченого ст. 147 КК «Захоплення заручників».

    Розмежувальною ознакою між суміжними складами кримінальних правопорушень, передбачених ст. 147 «Захоплення заручників» КК та ст. 146 «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини» КК, є мета, яку переслідує суб’єкт кримінального правопорушення. Вчиняючи захоплення заручників, обвинувачений має на меті спонукати родичів затриманого, державну або іншу установу, підприємство чи організацію, фізичну або службову особу до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника, пов’язуючи звільнення заручників із задоволенням своїх вимог, які він висуває вказаним вище особам. Потерпілим від цього кримінального правопорушення є особа, яка була захоплена обвинуваченим як заручник, а не підприємство, до якого обвинуваченим висувалися вимоги про передачу матеріальних цінностей як умови звільнення цього заручника.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Спеціальна конфіскація (статті 96-1, 96-2)

    Законність постановлених судових рішень у разі незазначення у рішенні конкретного пункту ст. 96-2 КК, на підставі якого застосована спеціальна конфіскація, якщо її застосовано судом на законних підставах.

    Незазначення судом у рішенні конкретного пункту ст. 96-2 КК, на підставі якого застосована спеціальна конфіскація, не свідчить про незаконність постановлених у кримінальному провадженні судових рішень у цілому, якщо спеціальна конфіскація застосована судом на законних підставах.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (стаття 309)

    Тлумачення слів «добровільне звернення особи в лікувальний заклад» в контексті ч. 4 ст. 309 КК. Звільнення від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК.

    Особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК. Підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у такому випадку є добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію, та розпочате нею лікування від наркоманії. Добровільним у контексті ч. 4 ст. 309 КК слід вважати таке звернення особи до лікувального закладу, яке здійснюється за її особистою згодою, або згодою законного представника, що мало місце до моменту виходу суду першої інстанції до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у кримінальному провадженні. Для застосування цієї норми попередній факт перебування особи на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, не є визначальним, оскільки факт захворювання на наркоманію у такої особи може бути встановлено вперше.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (стаття 46)

    Примирення як одна з умов звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК. Підтвердження факту примирення потерпілим у суді.

    Примирення як одна з умов звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК – це кінцевий результат усіх попередніх примирних процедур та домовленостей між винним та потерпілим, який полягає, з одного боку, у добровільному волевиявленні потерпілого, яке проявляється у його проханні (клопотанні) про звільнення винного від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК або у відсутності заперечень щодо такого звільнення, а з іншого – у відсутності заперечень щодо такого звільнення з боку самого підозрюваного, обвинуваченого. Факт примирення повинен бути підтверджений потерпілим у суді. Якщо цей факт підтверджений не був, то звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК не допускається.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Обчислення строків покарання (стаття 73)

    Порядок зарахування строку попереднього ув’язнення, застосованого під час досудового розслідування, у фактично призначене покарання

    Якщо під час досудового розслідування до особи було застосовано попереднє ув’язнення, то суд при призначенні їй покарання повинен, насамперед, призначити одне з основних видів покарань, визначених у санкції статті Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинене особою кримінальне правопорушення, а вже потім – зарахувати строк попереднього ув’язнення, а не навпаки. У днях може обчислюватися лише строк попереднього ув’язнення для його зарахування у фактично призначене покарання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Збирання доказів (стаття 93)

    Встановлення наявності в діях особи складу кримінально караної крадіжки. Випадки неналежності та недопустимості як доказу бухгалтерської довідки підприємства. Заборона самостійного проведення слідчих (розшукових) дій потерпілою стороною.

    Для встановлення наявності в діях особи складу кримінально караної крадіжки, окрім факту умисного таємного вилучення чужого майна, вчиненого суб’єктом цього кримінального правопорушення, необхідно чітко встановити вартість викраденого майна. Адже саме ця ознака є відмежувальною між кримінально караною крадіжкою та дрібною крадіжкою, що є адміністративним правопорушенням. Бухгалтерська довідка підприємства, якому належить викрадене майно, в якій не вказано точної вартості такого майна, є неналежним та недопустимим доказом. Потерпіла сторона не може самостійно проводити слідчі (розшукові) дії, однак вправі ініціювати їх проведення органом досудового розслідування. Якщо в основу висновку експертизи було покладено акт зважування арматури, а також визначення її характеристик (довжини, діаметру), що здійснювалося комісією підприємства, на балансі якого перебувало викрадене майно, то такий висновок є неналежним та недопустимим доказом.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок проходження військової служби (статті 407–409)

    Відмінності у суб’єктах (військовослужбовець (крім строкової служби), військовослужбовець строкової служби) кримінальних правопорушень, передбачених різними частинами ст. 407 КК.

    У частинах 1 та 2 ст. 407 КК передбачаються самостійні склади кримінальних правопорушень, які відрізняються, зокрема, за суб’єктом: суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 407 КК є військовослужбовець строкової служби, тоді як суб’єктом складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 цієї статті – військовослужбовець (крім строкової служби). Військовослужбовець військової служби за контрактом не може бути суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 407 КК, а може притягатися до кримінальної відповідальності у разі нез’явлення вчасно на службу без поважних причин лише за частинами 2–5 ст. 407 КК. Кримінальна відповідальність за частинами 2–5 ст. 407, на відміну від ч. 1 цієї статті, настає незалежно від того, за яких обставин військовослужбовець не з’явився вчасно на військову службу: у разі звільнення з частини, призначення або переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу. Наявність поважних причин у військовослужбовця своєчасно не з’явитися на військову службу повинно бути підтверджено належними та допустимими доказами.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Перекладач (стаття 68)

    Кваліфікація дій щодо надання допомоги рф у проведенні підривної діяльності проти України (ст. 111 КК). Належність і допустимість як доказів протоколів огляду офіційних інтернет-сайтів органів державної влади рф. Залучення перекладача.

    Наданням допомоги рф у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності (ст. 111 КК) слід вважати виконання громадянином України, суддею місцевого суду АР Крим, який не був звільнений з указаної посади, функцій представника окупаційної судової влади рф, а саме здійснення правосуддя від імені цієї держави, що забезпечувало становлення та зміцнення окупаційної влади рф шляхом утворення і функціонування незаконно створених окупаційних органів судової влади цієї держави на окупованій території України. Протоколи огляду офіційних інтернет сайтів органів державної влади рф (зокрема, сайтів президента рф, верховного суду рф), а також інтернет сайтів «судових органів республіки крим», які підтверджують факт надання громадянином України допомоги рф у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності, є належними і допустимими доказами. З огляду на те, що обвинувачений, який надавав допомогу рф у проведенні підривної діяльності проти України, народився і проживав на території України, перебував на посаді судді та здійснював правосуддя державною мовою – українською, що виключає сумніви у вільному володінні нею, переклад підозри, обвинувального акта і рішень попередніх інстанцій російською мовою не вимагається, а примусове набуття громадянства рф не може свідчити про необхідність залучення перекладача для перекладу процесуальних документів російською мовою.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Звільнення неповнолітніх від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру (стаття 105)

    Неможливість застосування примусових до особи, яка на час направлення обвинувального акта до суду, або судового розгляду кримінального провадження стосовно неї, досягла повноліття

    Примусові заходи виховного характеру, передбачені ст. 105 КК, не можуть застосовуватися до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення у неповнолітньому віці, однак досягла повноліття на час направлення обвинувального акта до суду або судового розгляду кримінального провадження стосовно неї.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (стаття 80)

    Випадки неможливості врахування попереднього вироку та призначення покарання обвинуваченому за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК

    Якщо під час ухвалення вироку буде встановлено, що обвинувачений визнаний винуватим та засуджений за іншим вироком суду до покарання, від якого він не ухилявся та стосовно якого закінчилися строки давності виконання обвинувального вироку, передбачені ч. 1 ст. 80 КК, то суд не може враховувати попередній вирок та призначати покарання обвинуваченому за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування (статті 85–87)

    Умови звільнення від основного покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році». Тлумачення поняття «непрацездатність».

    Тлумачення поняття «непрацездатність» у п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» повинно здійснюватися на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». При цьому непрацездатні особи – це особи, які позбавлені здатності виконувати всі або окремі види роботи (за станом здоров’я), до яких належать, зокрема, особи з інвалідністю будь-якої групи. Обвинувачений може бути звільнений від основного покарання на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», якщо він має матір, яка досягнула 75 років, та рідну сестру, інваліда ІІІ групи. З огляду на положення статей 6, 15 Закону України «Про амністію у 2016 році», а також ураховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину, грубе порушення ним вимог Правил дорожнього руху, що призвели до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої наступила смерть потерпілого, унеможливлює звільнення обвинуваченого від додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на підставі Закону України «Про застосування амністії у 2016 році».

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Текстуальні помилки у резолютивній частині ухвали апеляційного суду щодо пунктів частин статті 76 КК

    Текстуальні помилки у резолютивній частині ухвали апеляційного суду щодо пунктів частин статті 76 КК не можуть розцінюватися як неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та не перешкоджатимуть подальшому виконанню покарання у разі текстуального відтворення обов'язків апеляційним судом, які він поклав на засуджену.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Залишення апеляційним судом без уваги відсутність у вироку суду першої інстанції конкретизації обов'язків, передбачених ст. 76 КК, та вказівки на редакцію ст. 76 КК, яка застосовувалася до засудженого на момент постановлення вироку

    Залишення без уваги апеляційним судом відсутності у вироку суду першої інстанції конкретизації обов'язків, що покладаються на засудженого при звільненні від відбування покарання з випробуванням, а також вказівки на редакцію ст. 76 КК, яка застосовувалася до засудженого на момент постановлення вироку, оскільки злочин засудженим було вчинено до внесення змін Законом України від 7 вересня 2016 року № 1492-VIII до ст. 76 КК, а вирок постановлено після набрання ним чинності, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в силу положень ч. 1 ст. 412 КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT