К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 404 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Випадки неможливості застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) та положень ч. 4 ст. 70 КК

    Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) не може застосовуватися до осіб, які обвинувачуються у вчиненні значної кількості кримінальних правопорушень, які були заздалегідь сплановані та узгоджені з іншими співучасниками кримінального правопорушення. Якщо попередній вирок місцевого суду залишився незмінним і прийняте у ньому рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а за вироком апеляційного суду було прийнято рішення про скасування наступного вироку суду першої інстанції в частині призначення покарання та призначено покарання, яке він має відбувати реально, що погіршує становище обвинуваченого, то положення ч. 4 ст. 70 КК не застосовуються. Попередній вирок, за яким засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням, та цей вирок, за яким йому призначено покарання, що належить відбувати реально, слід виконувати самостійно.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Урахування мети покарання при призначенні покарання та звільнення від його відбування

    Призначення покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання. У ст. 75 КК законодавець підкреслює важливість такої мети покарання, як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі, у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. При цьому суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (стаття 91)

    Докази, що підтверджують факт добровільного відшкодування (компенсації) завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. Врахування цих обставин судом при призначенні покарання.

    Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди може враховуватися судом при призначенні покарання як обставина, що його пом’якшує (ст. 66 КК) або як обставина, що позитивно характеризує особу винуватого (ст. 65 КК). Для врахування цієї обставини слід зібрати докази, що підтверджують факт добровільного відшкодування (компенсації) завданих збитків або усунення заподіяної шкоди (наприклад, заяви і розписки потерпілих, квитанції, інші фінансові документи), що долучаються до матеріалів кримінального провадження, а також у належній процесуальній формі зафіксувати як згоду винуватого на добровільне відшкодування такої шкоди, так і згоду потерпілого на відповідний спосіб її відшкодування. Такою процесуальною формою може бути: усна заява, оформлена відповідним протоколом або зафіксована в журналі судового засідання та засвідчена підписом винуватого та потерпілого; письмова заява, що подається потерпілим, винуватим до органів, які здійснюють кримінальне провадження. У кожному випадку повинні бути зібрані докази, що підтверджують факт добровільного відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, які долучаються до матеріалів кримінального провадження.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Обставини, які пом'якшують покарання (стаття 66)

    Обставини, що свідчать про щирість каяття особи. Необґрунтованість врахування судом щирого каяття та визнання особою своєї вини як двох самостійних підстав, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину

    Урахування судом під час призначення покарання щирого каяття не є формальною вказівкою судовому рішенні на визнання засудженим свої вини. Поведінка засудженого повинна оцінюватися як така, що передбачає належну критичну оцінку ним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання загладити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення ситуації, зумовленої кримінальним правопорушенням. Про щирість каяття особи свідчить, зокрема, поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об’єктивно підтверджують щире каяття особи. З огляду на те, що щире каяття фактично включає повне визнання собою своєї вини, врахування судом щирого каяття та визнання особою своєї вини як двох самостійних підстав, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відповідно до ст. 69 КК, є необґрунтованим.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові (статті 53, 55)

    Вимоги до формулювання судом у резолютивній частині вироку рішення про призначення засудженому покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

    Рішення суду про призначення засудженому покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю має бути чітко та зрозуміло сформульоване в резолютивній частині вироку для того, щоб не виникало жодних сумнівів під час його виконання. Якщо в санкції статті Особливої частини КК визначено характер посади або вид (рід) діяльності, то формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції. Якщо покарання у санкції зазначене в загальній формі (наведене у формулюванні, що використовується у ст. 55 КК), суд повинен конкретизувати правову заборону і точно зазначити (описати, окреслити) у вироку характер та коло тих посад або вид (рід) тієї діяльності, права обіймати які чи займатися якою він позбавляє засудженого. При цьому покарання має формулюватися таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатися забороненою діяльністю в будь-якій галузі (сфері), а також був позбавлений можливості обіймати такі посади або займатися такою діяльністю, які за змістом (характером) і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов’язане вчинення кримінального правопорушення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові (статті 53, 55)

    Визначення судом у вироку розміру штрафу в такій умовній розрахунковій одиниці, як неоподатковуваний мінімум доходів громадян

    Кримінальне покарання у виді штрафу відповідно до ст. 53 КК повинно призначатися в такій умовній розрахунковій одиниці, як неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Визначення судом у вироку розміру штрафу виключно у гривні є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (стаття 49)

    Дії суду у разі закінчення строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності. Розгляд цивільного позову.

    Встановивши, що строки давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення закінчилися, суд апеляційної інстанції на підставі клопотання про це та з урахуванням згоди обвинуваченого, повинен скасувати вирок місцевого суду, закрити кримінальне провадження та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (на підставі положень ст. 417 КПК), за умови, якщо апеляційний суд погодився з кваліфікацією дій засудженого судом першої інстанції. Цивільний позов у такому випадку у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, однак він може бути розглянутий у порядку цивільного судочинства.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Суб’єктивна сторона хуліганства. Дії особи, які свідчать про намір саме на зупинення конфлікту, а не вчинення їх з хуліганських спонукань.

    Суб’єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства, при цьому неповага, має бути явною, тобто очевидною, безсумнівною як для винної особи, так і для очевидців його дій. Дії особи, яка не брала безпосередньої участі у конфлікті, що виник між двома групами людей, проте намагалася його припинити шляхом здійснення пострілу угору з вогнепальної зброї, при цьому зброя на вказаних осіб не направлялася та висловлювалася вимога на припинення бійки, свідчать про намір саме на зупинення конфлікту, а не вчинення їх з хуліганських спонукань.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Стадії вчинення умисного кримінального правопорушення (статті 13, 14, 15, 16)

    Кваліфікація замаху на умисне вбивство

    Умисне вбивство може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом, проте замах на цей злочин можливий лише з прямим умислом. Якщо згідно з пред’явленим обвинуваченням вбачається, що обвинувачений вчинив злочин з непрямим умислом і не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, його дії слід кваліфікувати за фактично заподіяними наслідками.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Особливості звільнення від відбування покарання з випробуванням. Невідшкодування засудженим шкоди та наявність попередніх судимостей.

    Порядок відбування покарання, пов'язаний зі звільненням від відбування покарання (ст. 75 КК), має перевагу перед реальним відбуванням покарання з урахуванням обставин кримінального провадження. Обов’язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім для виправлення особи та запобігання вчиненню нею кримінального правопорушення, покладається на сторону обвинувачення. Невідшкодування засудженим шкоди саме по собі не може бути підставою для зміни способу виконання покарання з огляду на те, що для стягнення призначеного судом відшкодування законодавство України передбачає інші правові заходи. Посилання на попереднє засудження обвинуваченого за злочини, вчинені задовго до подій, які розглядалися у межах останнього кримінального провадження, і судимості за які було погашено у зв’язку із закінченням строків давності, не є достатнім для висновку про неможливість виправлення особи без позбавлення волі за вчинення цього злочину.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Додаткові покарання (статті 54, 59)

    Призначення суддею додаткового покарання у виді конфіскації майна у разі відчуження обвинуваченим нерухомого майна, на яке накладено арешт

    Якщо обвинувачений, після накладення слідчим суддею арешту на належне йому нерухоме майно (земельну ділянку), що застосований з метою забезпечення конфіскації майна у майбутньому, із забороною його відчуження, подарував це майно близькому родичу, який був обізнаний про накладення арешту на це майно на час укладання договору дарування і, відповідно, про заборону суду на його відчуження, то це свідчить про намір підозрюваного уникнути конфіскації майна та не вказує на законність переходу права власності на це нерухоме майно. Призначення суддею додаткового покарання у виді конфіскації майна у такому випадку відповідає вимогам закону.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Спеціальна конфіскація (статті 96-1, 96-2)

    Відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про власника майна, щодо якого було заявлено клопотання про його спеціальну конфіскацію

    Сама лише відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про власника майна, щодо якого було заявлено клопотання про його спеціальну конфіскацію, не свідчить про те, що майно взагалі не має власника та є безхазяйним. Встановлення власника майна напряму пов’язане із можливістю застосування спеціальної конфіскації до такого майна.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Спеціальна конфіскація (статті 96-1, 96-2)

    Умови незастосування спеціальної конфіскації до майна, яке належить на праві спільної сумісної власності подружжю та використовувалось одним із них як знаряддя вчинення кримінального правопорушення

    Транспортний засіб, який належить на праві спільної сумісної власності подружжю та який використовувався одним із них як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, спеціальній конфіскації не підлягає, якщо співвласники не знали і не могли знати про незаконне використання цього майна.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Спеціальна конфіскація (статті 96-1, 96-2)

    Покладання тягаря доведення необхідності застосування спеціальної конфіскації на сторону обвинувачення. Умови, за яких спеціальна конфіскація не застосовується.

    Тягар доведення необхідності застосування спеціальної конфіскації покладається на сторону обвинувачення, яка має обґрунтувати свої доводи і вказати, що саме підлягає спеціальній конфіскації — гроші, цінності тощо, та чи вирішувалося питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації. Якщо у кримінальному провадженні сторона обвинувачення не довела належними і допустимими доказами, що вилучені в ході обшуку у квартирі грошові кошти обвинувачений отримав унаслідок вчинення інкримінованого йому злочину, а обвинувачення в цій частині останньому не пред’являлося, то підстави для застосування спеціальної конфіскації майна відсутні.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (стаття 286)

    Страхове відшкодування за шкоду, заподіяну смертю годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на користь малолітніх дітей

    Розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну смертю потерпілої особи внаслідок ДТП, підлягає стягненню з МТСБУ окремо кожній малолітній дитині потерпілої особи, які перебували на її утриманні на день настання страхового випадку. Отримання пенсії малолітнім потерпілим у зв’язку із призначенням йому групи інвалідності та перебування іншого малолітнього потерпілого на утриманні за рахунок держави не впливає на факт одержання належної частини страхового відшкодування за шкоду, заподіяну смертю годувальника внаслідок ДТП.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Оцінка доказів (стаття 94)

    Встановлення факту перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп’яніння під час вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК

    Перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп’яніння під час вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК, має бути встановлено шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, які є у кримінальному провадженні, зокрема, й на підставі показань свідків. Визнання недопустимими окремих доказів (наприклад, висновку експерта) не є процесуальною перешкодою для того, щоб вважати вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, у стані алкогольного сп’яніння обставиною, що обтяжує покарання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Зґвалтування (стаття 152)

    Обставини, які не виключають кримінальної відповідальності за ст. 152 КК

    Стан алкогольного чи іншого сп’яніння жертви, її поведінка до події, нехтування нею заходами особистої безпеки, моральне обличчя та спосіб життя, аморальна чи інша віктимна поведінка потерпілої особи, яка, можливо, свідомо провокувала сексуальну поведінку злочинця з наміром припинити надалі вчинення дій сексуального характеру щодо неї, не виключають кримінальної відповідальності за ст. 152 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення (стаття 72)

    Умови призначення покарання за сукупністю вироків. Незастосування ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК у разі відбуття невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді штрафу на час ухвалення нового вироку.

    Покарання за сукупністю вироків за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 71 КК, може бути призначено судом за наявності двох умов: 1) кримінальне правопорушення вчинено засудженим «після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання» за попереднім вироком; 2) на момент призначення покарання за новим вироком засудженим не відбуто частину покарання (основного та/або додаткового) за попереднім вироком. Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає можливість застосування ч. 1 ст. 71 КК під час вирішення питання про призначення покарання за новим вироком. Якщо на момент вчинення особою нового кримінального правопорушення невідбутою частиною покарання за попереднім вироком було основне покарання у виді штрафу (ст. 53 КК), яке на час ухвалення нового вироку вже відбуто, порядок та правила призначення остаточного покарання за сукупністю вироків, визначені положеннями ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК, не застосовуються.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (стаття 286)

    Залучення статиста як факультативного учасника слідчого експерименту у кримінальному провадженні за ст. 286 КК

    Слідчий експеримент у кримінальному провадженні за ст. 286 КК може бути проведений із залученням статиста, який є факультативним учасником цієї слідчої дії, заміняє певного учасника кримінального правопорушення та виконує за вказівкою слідчого конкретні дії. Підбір статиста здійснює особа, яка проводить відповідну слідчу дію. КПК не містить вимог до особи статиста, зокрема до його одягу, та не передбачає, щоб статист повністю відповідав учаснику кримінального правопорушення, роль якого він виконує під час слідчого експерименту. Обов’язку вносити дані про особу статиста у процесуальні документи КПК не передбачає.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (стаття 286)

    Обставини, які підлягають встановленню у межах кримінального провадження за ст. 286 КК. Подання позовної заяви до суду про стягнення зі страховика шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК.

    У межах кримінального провадження за ст. 286 КК факт, обставини дорожньо-транспортної пригоди, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлюються судом як обставини, що мають істотне значення для кримінальної справи і належать до предмета доказування. У цьому разі незвернення потерпілого безпосередньо до страховика жодним чином не перешкоджає з’ясуванню обставин, з якими законодавець пов’язує підстави для виплати відшкодування. Якщо особа подала позовну заяву до суду про стягнення зі страховика шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК, то вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT